У Мошнах на морозі "женуть" чергову псевдо-шевченківську бутафорію

У Мошнах на морозі "женуть" чергову псевдо-шевченківську бутафорію Як інформують у Черкаській ОДА, завершуються роботи з реставрації будівлі майбутнього музею Тараса Шевченка в Мошнах Черкаського району. Зараз триває монтаж експозиції, яка розповість відвідувачам про сторінки біографії Великого Кобзаря під час його останньої подорожі рідною Україною. На завершенні – облаштування криниці з погребом та спорудження стайні у дворі поруч із приміщенням музею.
– Зараз колишнє помешкання міщанина-поляка Нагановського має такий вигляд, який, ймовірно, воно могло бути в середині ХІХ століття, – розповідає директор Черкаського обласного краєзнавчого музею Алла Кушнір. – Підхід реставраторів був досить делікатним, по суті вони зміцнили будівлю і докорінно не втручалися у її будівництво.
За її словами, у приміщенні майбутнього музею вже побілили стелю зі стінами, встановили вікна та двері, перестелили підлогу, змонтували систему опалення та облаштували внутрішнє освітлення. Дах будинку повністю вкрито очеретом.
– Автори проекту довго думали над тим, яким зробити в середині будівлі опалення та світло, – пригадує Алла Андріївна. – Не хотілося, аби вони своїм сучасним виглядом впадали в очі відвідувачам. Зрештою, ми знайшли вихід: для музею будуть виготовлені ковані світильники та прокладена непомітна система опалення...
А на колишньому заїжджому дворі завершують реставрацію погреба, криниці та стайні. Навколо – вже встановлена огорожа та ворота.
– Щодо стайні – там повністю зроблено дах із очерету та встановлені дерев’яні рами вікон, залишилося закрити щілини в стінах та засклити вікна, – каже директор музею. – А ось погріб був у досить хорошому стані, до останнього часу ним користувалися попередні власники. Уже встановлений дерев’яний зруб криниці на бетонний фундамент та «журавель».
За словами Алли Андріївни, навесні тут створять квітники та посадять фруктові дерева, зокрема, вишні, яблуні й груші. Мовляв, фруктовий сад відтворить український колорит.
Не менш серйозною, складною та відповідальною є робота зі створення експозиції музею. Хата зберігатиме спогади як про Шевченка, так і про тих, хто колись у ній мешкав чи гостював. На стінах хати-музею буде розвішано чимало фотографій, офіційних документів та листів, у його кімнатах відвідувачі побачать колекцію старовинного посуду й меблів, серед них – буфет для кухні, стільці, столи з лавами, ліжко та багато дрібних предметів побуту. Кожен із експонатів відтворює ту епоху та атмосферу, в якій жив Тарас Григорович. Загалом у хаті 6 кімнат, у п’яти з них створять різноманітні експозиції, ще в одній – облаштують кімнату для співробітників цього музею.
– Переступивши поріг хати, відвідувач потрапляє у сіни. Тут на нього чекатиме знайомство з постаттю Тараса Шевченка, – розповідає заступник директора обласного краєзнавчого музею з наукової роботи Валентина Нестеренко. – А далі проходимо в одну із кімнат – достатньо компактну та невелику за площею. Втім, це не завадить розміщенню на її стінах музейної експозиції.
Родзинкою музею, підкреслила Валентина Іванівна, є відреставрована автентична піч посеред хати.
– У кімнаті з піччю буде створено меморіальний комплекс про Кобзаря та про родину Маринковських. Після міщанина Нагановського власником цього будинку став селянин Тищенко, а у 1909 році у нього його придбав Маринковський. Досі збереглася купча, яка засвідчує придбання цього будинку у попередніх власників, – каже Валентина Нестеренко. – До речі, у 30-х роках було офіційно випущено листівку із зображенням хати Нагановського та з відміткою про те, що саме в цьому будинку зупинявся Тарас Шевченко…
Інші музейні кімнати повідають і про арешт Шевченка. Дослідники навіть спробують передати настрій та внутрішні переживання поета в той період.
– Будуть в експозиції й абсолютно протилежні, водночас, достатньо показові за своїм змістовним наповненням матеріали, – говорить пані Валентина. – Для прикладу, ми покажемо гостям музею роботи та портрет 1843–45-ого років, а на противагу їм – 1859 року. Якщо на більш ранніх роботах Шевченка природа зелена й буяє, а дерева у розквіті сил, то на пізніших картинах він обирає сухі дерева, в яких яскраво виражене гілляччя…
Також у музеї з’являться кілька офіційних документів. Зокрема, це документ про перебування Тараса Григоровича в Каневі, коли поет вже був під слідством, розпорядження про те, що арештованого Шевченка повинні відправити до Києва, а також приватне листування з Михайлом та Марією Максимовичами…
Одним із не менш унікальних експонатів музею стане карта ХІХ століття. На ній, за словами Валентини Нестеренко, спеціальними позначками відмічено шлях, який Шевченко проклав до Мошен.
- Ця карта суттєво відрізняється від сучасної, – каже вона. – На ній Дніпро зображений таким, яким ми його вже ніколи не побачимо. Тут безліч островів та маленьких річок, яких зараз уже немає. Збереглась хіба-що Вільшанка й ледве животіє Ірдинка...
Створять у майбутньому музеї своєрідну галерею краєвидів, які бачив Тарас Шевченко.
– У решті кімнат плануємо відтворити інтер’єрний вигляд так, як згідно спогадів, це було за Шевченка, – ділиться Валентина Іванівна. – Для прикладу, в спальні поставимо ліжко, поруч з ним столик, на якому лежатиме ручка, аркуші паперу, підсвічник. До речі, ліжко до музею приніс один із жителів Мошен – колись він забрав його з цього ж будинку та зберіг у себе на горищі…
20.12.2013 11:55
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter