5 листопада в селі Сичівка повісився 12-річний Максим Танчук

5 листопада в селі Сичівка повісився 12-річний Максим Танчук5 листопада в селі Сичівка Христинівського району Черкащини повісився семикласник Максим Танчук, 12 років. Після сварки з директором школи та класним керівником він пішов з уроків і наклав на себе руки.

Через Сичівку пролягає автотраса Умань — Вінниця. Школа-дев'ятирічка розташована в центрі села. Там навчаються 55 учнів. При закладі працює дитячий садок. Сьомий клас був найчисельніший: 10 дітей — четверо дівчат та шестеро хлопців.

У понеділок по обіді біля шкільного двору, поряд із сільрадою, збираються близько 15 дорослих з дітьми-школярами. Разом із дружинами троє чоловіків. Обговорюють, чим допомогти Танчукам. Надворі вітряно, всі тепло вдяглися. З вулиці підходять люди, які живуть по сусідству чи йдуть повз.
Учні стоять окремо від дорослих. Розповідають про вранішній конфлікт.
— Ми на перерві в коридорі на другому поверсі гралися мобільними. Включили ультразвук — таку пищалку. Вчителька англійської Ніна Мельник зробила нам зауваження і зайшла в учительську. А Максим включив знову, — розповідає 12-річний Костянтин. — Вчителька позвала директора Оксану Володимирівну і класного керівника. Директор сказала віддати телефони. Ми не хотіли, а Ігор Анатолійович (класний керівник сьомого класу Ігор Мельник. — "ГПУ") заламав руку Максимові. Ми злякалися й віддали мобілки. Нас загнали в клас.
— Ігор Анатолійович скрутив його і почав давати репани та пеньки (щиглі й копняки. — "ГПУ"), — говорить 11-річний Артур Мухін. Він бачив, що відбувалося в коридорі, з класу математики.
— Максим зайшов у клас зі сльозами. Сказав, що хоче додому. А вони його не пускали — директор стояла на дверях. А тоді позвали Надію Олексіївну (сільський голова Надія Богачук. — "ГПУ"), щоб вона щось зробила, — розповідає Андрій, 12 років.
Директор забрала Максима Танчука у свій кабінет. А після розмови він пішов додому.
Батьки кажуть, конфлікти між учителями і дітьми виникають постійно. Викладачі лають дітей. Хочуть звернутися до юриста, бо не знають, кому скаржитися та хто має відповідати за самогубство учня. Вони почали сходитися під школу одразу, як дізналися від дітей про смерть Максима.
— Школа гарна, але відношення до дітей нормального немає, — говорить Людмила Чалик, 38 років. — Старша дочка починала день із валеріанки чи новопасіту і після уроків пила. Нею трусило всею. Пішла в коледж, там, слава Богу, такого нема. Те, що случилося з Максимом, — остання крапля, таке могло бути з кожною дитиною. Ми вимагаємо іншого директора. А нам кажуть: будете скаржитися — школу закриють, будете по автобусах трястися. До Оксани Єременко директором був її чоловік. Він тепер заступник голови райради. Ясно, що ніхто покарання не понесе.
Жінки кажуть, минулої зими хтось написав скаргу президентові, що вчителі вимагають з дітей по 5 грн за дозвіл вийти з класу під час уроку. Реакції не було ніякої.
— У мене син у класі впісявся, — розповідає Наталія Кулик, 30 років. — На лінійці сказали, що треба по 5 гривень давати вчительці, якщо хочеш вийти в туалет. Мій малий грошей не мав. Дитині 7 років, він обмочився. Куди і кому скаржитися, ми не знаємо.
Дочку Тамари Лемещук, 49 років, вчителька на уроці назвала курцем.
— Розказувала про наркоманію та куріння, наводила приклади, як взнати наркомана чи курця. І назвала мою дитину, як приклад, на весь клас. Дочка спортом займається, я про неї все знаю. Вона всю дорогу додому плакала. Хіба так можна? Дитина повісилася, а ніхто нічого не каже. Хай пояснять, що вони йому таке казали? Директора гнати треба.
— Мої син і дочка цю школу закінчили. Тут учителі дітей як не придурками обзивають, то дебілами, а ті дома плачуть, — говорить Ірина Гуць, 35 років.
Батьки стоять під школою понад годину. Їх видно з вікон, але ніхто з керівництва не виходить.
Близько 14.30 у кабінеті директора Оксани Єременко двоє міліціонерів та її чоловік, заступник голови Христинівської райради Микола Єременко. Правоохоронці беруть пояснення. За 10 хв. виходять. Директор бліда, говорить дуже тихо.
— Я його хотіла заспокоїти. Хто вам сказав, що я грубо поводилася? Хотіла, щоб він пішов до дітей у клас. Додому його провела. Хто ж знав, що так вийде.
Класного керівника Ігоря Мельника знаходимо в учительській на другому поверсі. Говорить неохоче. Вчителька англійської, яку обурила поведінка дітей, — його дружина.
— Максим любив телефон і комп'ютер, навчався посередньо, — каже Ігор Мельник, 50 років. — Дитина неконфліктна, спокійна. Грав у футбол.
Про сварку між учителями та Максимом ніхто розповідати не хоче. Про директора педагоги говорити теж відмовляються.
Родина покійного Максима живе на околиці Сичівки. Батько Віталій Танчук, 42 роки, працює охоронцем у ресторанному комплексі за селом, його дружина 35-річна Ольга — листоноша. Виховували двох дітей, старший 16-річний Олександр навчається у коледжі на будівельника.
Дім одноповерховий, глинобитний, побілений. Підмурок підведений. У дворі чисто, опале листя зібране. Ворота відчинені. Ольгу Танчук виводять родичі у двір, вона плаче, говорити не може. Мати знайшла Максима близько 10.40 повішеним за сараєм. У хату сходяться родичі. Кажуть, тіло дитини в морзі. Говорити погоджується родичка, братова Віталія Танчука.
— Максим, як був у кабінеті директора, набрав номер бабусі. Вона все чула, що там було. Директор лякала його, що визве міліцію і в сільську раду його визивати будуть, — розповідає Інна Танчук, 39 років. — Потім він подзвонив до батька й до мами. Олі сказав: якщо директорка прийде до них додому, щоб вона з нею не говорила і даже з хати не виходила, бо бачитиме його останній раз. Коли Максим ішов додому, директорка обігнала його на велосипеді. З Ольгою говорила біля двору, коли син мовчки пройшов повз них. І зразу пішов за сарай. Повісився на проволоці білій, як був — із портфелем на спині.
— Я того ранку проснувся у п'ять, бо в шість автобус, їхати на навчання, — розповідає старший син Танчуків Олександр. — Максим проснувся зі мною. Чогось рано встав. Ми поговорили трохи і я поїхав. Тоді тато дзвонить, щоб я набрав Максима, бо той не відповідає на дзвінки. А тоді дзвонять, що вже все. Він не любив сидіти в комп'ютері чи гратися телефоном, більше гуляв надворі з дітьми. І телефон у нього дешевий був, "Нокіа-С102", за 300 гривень купили.

Джерело: Gazeta.ua.
09.11.2012 15:20
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter