У КП «Черкасиводоканал» відреагували на заяви керівника ПАТ «Азот» Віталя Склярова, який дорікнув керівникам КП в намаганні перекласти результати власну безгосподарність на плечі жителів Черкас. Текст відповіді – нижче.

Розвиток каналізаційної системи м.Черкаси припадає на 60-70-ті роки минулого століття. В цей час були побудовані головні каналізаційні колектори міста та міські каналізаційні очисні споруди, потужністю 52,0 тис.м3 /добу. Будувались очисні споруди по проекту інституту Укрлегпромпроект і введені в експлуатацію в 1965 році.

В 70-80-х роках місто переживало період бурхливого розвитку. Будувались нові підприємства, житлові масиви.

Побудовані в 1965 році міські каналізаційні очисні споруди вже не відповідали зростаючим потребам міста в очищенні стічних вод. Крім того, територія діючих очисних споруд опинилась в мікрорайоні Дніпровському і подальше їх розширення і реконструкція стали неможливими.

В середині 70-х років практично завершився процес формування основних виробничих потужностей хімкомбіната ( нині- ПАТ “Азот”).

З метою раціонального використання державних коштів, протоколом Ради Міністрів УРСР від 26.02.76 року, було визначено, що при доведенні потужності каналізаційних очисних споруд Черкаського ВО “Азот”, яке в той час було державним підприємством, до 280 тис.м3/добу, існуючі міські очисні споруди потужністю 50,0 тис.м3/добу повинні бути закриті.

У 1993 році рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.08.93 № 363, у зв'язку з моральним і фізичним зносом, а також наявністю у державній формі власності очисних споруд виробничого об'єднання “Азот”, міські очисні споруди були закриті та списані.

Каналізаційні очисні споруди , які нині перебувають в оперативному управлінні ПАТ “Азот”, будувались як загальноміські за державні кошти, при дольовій участі міста і промислових підприємств. При цьому передбачалось, що обсяг стоків від ВО “Азот” складатиме 70 м3/добу, стоки від міста - 210 тис.м3/добу.

Враховуючи тенденції розвитку міста, очікувалось збільшення обсягів стічних вод, тому об'єднані очисні споруди у 80-х роках були розширені, знову ж за державні кошти, і їх потужність доведена до 310 тис.м3/добу.

На виконання наказу Фонду державного майна України від 20.05.2002 року № 860 “Про передачу очисних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ “Азот”, очисні споруди передані акціонерному товариству в управління на підставі акту прийому-передачі.

На сьогодні, обсяг стічних вод, що поступає для очищення на підпорядковані ПАТ “Азот” очисні споруди від КП «Черкасиводоканал» (міста), в середньому складає 65-70 тис.м3/добу.

Окрім очищення стічних вод, до складу тарифу на централізоване водовідведення КП «Черкасиводоканал» входять витрати по обслуговуванню та утриманню каналізаційних мереж міста ( 274,2 км) і насосних станцій (17 одиниць, в т.ч.-2 головних), оплата електроенергії, тощо. Дивує те, що фахівці ПАТ «Азот» цього не знають.

Згідно чинному законодавству, з листопада 2013 року тарифи, як на водовідведення КП «Черкасиводоканал», так і на очищення стічних вод для ПАТ “Азот” повинна встановлювати Національна комісія. Однак, ПАТ «Азот» не надав вчасно до Національної комісії розрахунки, тому затвердження сталося лише з 01.07.2014 року. До цього моменту в діючому тарифі КП “Черкасиводоканал” на водовідведення, ціна очищення складала 487,2 грн/тис.м3. В той же час, ПАТ “Азот” з допомогою судових рішень встановив ціну на очищення, яка майже в 2,4 рази перевищувала ціну, закладену в тарифі ( 1160.4 грн/тис.м3).

Маючи таку різницю в тарифах, у КП “Черкасиводоканал” не було можливості своєчасно і в повному обсязі розраховуватись з ПАТ “Азот” за послуги, надані до 01.07.2014 року.

Проблема невідповідності діючих тарифів фактичним витратам є загальною проблемою підприємств водопровідно-каналізаційних господарств України, в тому числі і КП “Черкасиводоканал”.

З метою стабілізації фінансового стану підприємств комунальної галузі, на державному рівні передбачалось виділення коштів з Державного бюджету України у вигляді субвенції місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

За рахунок субвенції, отриманої в кінці 2014 році, була погашена заборгованість за очищення стічних вод КП “Черкасиводоканал” перед ПАТ “Азот” в сумі 35,7 млн.грн., яка виникла внаслідок невідповідності діючих тарифів фактичним витратам. Однак, ПАТ «Азот» цього було недостатньо і за його позовом, підприємству все ж були нараховані штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних та 3% річних за прострочення платежів у відповідний період (з березня 2013 року по 15 березня 2014 року) в сумі 8356,1тис.грн.

Крім того, у вересні 2015 року рішенням Господарського суду Черкаської області була визнана заборгованість за надану послугу з очищення стічних вод за період з березня по червень 2014 року , коли послуга надавалась без укладення договору, в сумі 8,9 млн.грн. (Послуга надавалась без договору, у зв’язку з відсутністю затвердженого Національною комісією тарифу на очищення стічних вод).

Тобто, після погашення заборгованості за рахунок різниці в тарифах в кінці 2014 року, у 2015 році КП “Черкасиводоканал” знову вимушене сплачувати борги минулих періодів, пов'язані з невідповідністю тарифів, відповідно до рішень судів, прийнятих у минулому році.

Звичайно, коли мова йде про мільйонні суми, кожна сторона намагається захистити свої інтереси, - у кожного своя правда, але КП «Черкасиводоканал» захищає інтереси громади міста.

Зважаючи на соціальну важливість даного об'єкта для належного забезпечення життєдіяльності міста, неодноразово піднімалось питання про передачу очисних споруд в комунальну власність міста. Це унеможливить нарахування штрафів, санкцій та примусових стягнень штучно створених боргів, які роблять мешканців міста заручниками ситуації. Тим більше, що тариф, який включає в себе і вартість очистки стічних вод встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Одне рішення, яке поставить крапку у відносинах КП «Черкасиводоканал» та ПАТ «Азот», а черкащани перестануть бути заручниками шантажу та судових спорів - це передача очисних споруд в комунальну власність міста Черкаси, як в інших містах України.