Тиждень тому ми зі здивуванням стежили за історією про те, як керівництво Республіканської партії США та Дональд Трамп ледь не посварилися з Володимиром Зеленським під час його візиту до Сполучених Штатів. Звісно, команда українського Президента допустила тактичний промах з відвідинами заводу Скрентон у Пенсильванії, не запросивши на захід жодного республіканця. Коли б не президентські вибори в листопаді, на вересневу помилку команди Зеленського Трамп та республіканці не звернули б уваги.

Проте суспільна думка в США – дороговказ для політиків. Вже понад 2 роки Зеленський – чи не найпопулярніший закордонний політичний діяч для американців. І відвідини заводу в Пенсильванії, де губернатор – демократ, і який традиційно відносять до так званих штатів, які коливаються на виборах, команда Трампа розцінила, як підтримку Камали Гарріс. І просто не могла демонстративно не образитися, змусивши Зеленського робити купу зайвих реверансів персонально Трампу.

І думається після цього про…Про Україну. Тут суспільна думка теж є. Її відслідковують, але влада на неї не зважає.

От, здавалося б – скандал з оприлюдненням розмірів зарплат керівників Черкаської облради, статків мера Черкас, історія про «податок на Карася» та інших, не менш успішних, ніж Карась, керівників комунальних підприємств Черкас.

По суті, попри кричущість оприлюднених фактів, ніякого скандалу й немає. Так, дідусь Джо може в сердечній розмові сказати: «Влад, ти тут старцюєш з торбою по НАТО, просиш ракети, зброю, гроші… А поїдь у Геронимівку чи Сокирне. Тамтешні глитаї, якщо скинуться, можуть роками, наприклад, Південний фронт від путінських орд утримувати. Ще й на підготовку визволення Криму вистачить».

І - все.

Вільнолюбивий український народ випускає пару у соцмережах.

Так, механізми впливу на владу зараз відсутні. Мітингувати під час воєнного стану не можна. Профспілковий протест? Несерйозно, профспілки у нас декоративні й немічні. Трудовий колектив Черкаської облради збунтується? Не збунтується. Якщо в Підгорного 120 тисяч, то у рядового співробітника – на рівні 30-ти. А де він у Черкасах ще таку офіційну зарплату знайде? Слюсарі й механіки «Черкаситеплокомуненерго» піймають Карася й підріжуть йому плавці? Ну-ну…

У якому б вбранні не являлася на Печерські пагорби нова влада – кінець один. І ющенківці - у вишиванках, й регіони – в шахтарських касках, і порошенківці – в шоколадних обгортках, і слуги – на велосипедах. Усі закінчують однаково: в умовах відсутності контролю за собою вдаються до дерибану батьківщини, в любові до якої присягаються на кожному кроці.

Адже якщо вони так «рвуть» офіційно, то можна лише фантазувати про реальний розмір доходів наших дорогих глитаїв. Має вистачати і на сліпоту Нацполіції, і на лушпайки – СБУ, і на горде мовчання прокуратури, а в усяких там НАБУ, ДБР тощо рученяти короткі…

Ну й безперечно – риба (цього разу не наш Карась, а державна Риба) – зопріває з голови. Боягузливі глитаї наші тонко відчули атмосферу в країні. Зараз – можна.
А якби не американці, що в прямому розумінні викрутили руки Верховній Раді на початку 2024 року, змусивши проголосувати за відкриття декларацій держслужбовців– ми б продовжували зітхати розчулено: «Боже, які молодці наші, як працюють по 24 години на добу, поки дехто тільки пи..ть»…

Сергій Цюрюпа