Коли недосвідчений вболівальник вважає, що символом футбольного приниження є матч «яка біль, Аргентина-Ямайка 5:0», то – він радикально помиляється. На чемпіонаті світу з футболу в 1974 році збірна Заїру (тепер – Демократична республіка Конго) «пролетіла збірній Югославії (в 90-х Югославія розвалилася на 6 держав) 0:9. Це було справді боляче! У тому матчі вже на 21-й хвилині безпорадний Заїр програвав 3:0…

…на 20-й хвилині сьогоднішнього матчу 24-го туру української Прем’єр-ліги «ЛНЗ» Черкаси – «Шахтар» Донецьк рахунок був 0:3 на користь гірників. Донеччани йшли на випередження графіку югославської збірної зразка 1974-го року, бо грали з суперниками в різні ігри.

Гості розігрували комбінації. Виводили на ударні позиції своїх гравців. Демонстрували індивідуальну майстерність і командну швидкість. Змушували помилятися суперника. Били по воротах і забивали…

Черкаська команда грала у свій футбол. Як відомо, довжина футбольного поля – 100-110 метрів. Наші футболісти тримали м’яч на першій третині зеленої галявини, перекочуючи його від воротаря – до стопера. Від бека – в аут. Черкаські футболісти не шукали щастя біля чужих воріт, бо до них було, як до Донецьку – навприсядки.

…Коли «Шахтар» почав випереджати графік «югів» у матчі із збірною Заїру, на трибунах стадіону «Центральний» у Черкасах запанувала повне «разгільдяйство». Вболівальники неполіткоректно і голосно почали …роздавати гравцям черкаської команди поради, як бити в м’яч. Як не дивно, але це непідцензурне матюччя почало впливати на легіонерів, які не розуміють український суржик.

Форвард Момо, який до цього удавав з себе «фана» оповідання письменника Тургєнєва «Муму» (судячи з рівня повної безпорадності на полі) навіть гол забив. З офсайду…

Після перерви черкаські футболісти традиційно прокинулися. Тренер зробив у перерві кілька замін, що змінили характер матчу.
Знову ж таки першу скрипку «пиляли» легіонери - Тілль, Ейнел, Саліху. Черкащани навіть «розмочили» рахунок на 86-й хвилині (Саліху), але гості встигли до завершення матчу забити четвертий гол.

…У своїй чудовій книжці « 7 років суворого режиму» колишній захисник збірної СРСР та московського «Спартака» Олександр Бубнов розповідав, що у тренера спартачів Костянтина Бескова було дві суворі настанови: грати в один дотик та – повна заборона пасувати назад.

…Щоб якісно вплинути на футболістів команди «ЛНЗ» професійному та мислячому тренеру Григорчуку, ймовірно, слід суворо заборонити гравцям пасувати назад, бо ті, схоже, всерйоз вважають, що це і є сенсом гри у футбол. Може варто розповідати про долю гравців та тренерів збірної Заїру в 1974-му? Тоді писали, що провал на ЧС-1974 став кінцем нормального життя для всіх заїрських футболістів. Дехто загинув від голоду та хвороб, хтось почав жебракувати на вулицях, а найщасливіші максимум працювали таксистами…

Лише за щасливим збігом долі черкаські футболісти сьогодні не стали «збірною Заїру». Може підключити до тренувань черкаських футболістів психологів-боксерів?

Мому Бессаленко