Великий футбол – у Черкасах. Це не жарт, не сон, а реальність.

Скептики скажуть: команда з Черкас в Українській прем’єр-лізі – яскраве свідоцтво занепаду футболу в країні. Я ж пристаю до когорти оптимістів, чия думка така: клубу «ЛНЗ» впали з неба сприятливі обставини, і він ними скористався…

У матчі 4-го туру УПЛ черкаська команда приймала житомирське «Полісся». 17.00, спека, Черкаси-Арена без глядачів.

Рідкі острівці стюардів, представників команд та журналістів. Десятки вболівальників обліпили сітки огорожі.

Глядачів на трибунах ой як не вистачає. Але вже то диво, що в Україні продовжують грати у великий футбол!

До 42-ї хвилини господарі і гості грали в гру, яка подобається вузьким спеціалістам, але не глядачам. Ворота на полі були. Але гравці в них не влучали.

Наша команда взагалі так сильно поважала воротаря «Полісся» Дениса Бойка (екс-голкіпер київського «Динамо»), що той до 62-ї хвилини матчу міг приймати у воротарському майданчику сонячні ванни, читати книжки або бавитися в смартфоні.

Гра черкаської команди була передбачувана, як теща, коли ти зачепиш її кохану доню. Прохід бека по флангу, обіграш з партнером, навіс у карний майданчик, де мала б бути височенна фігура нападника «ЛНЗ». Але…габаритних форвардів у складі нашої команди немає.

Гості геть не мали переваги. Якби обом командам зненацька довелось грати з «Барсою», тією, де Мессі, Хаві та Ін’єста, то було б двічі, як в пісеньці про «Аргентину та Ямайку». А то й тричі.

Проте після пропущеного голу у другому таймі (на 51-й хвилині відзначився Аріелсон), і після вилучення за другу жовту гравця «Полісся» Владислава Шаповала, гравці ЛНЗ почали поступово забувати тренерські настанови та …грати в футбол.

Заметушився у воротах Бойко. Проте гравцям ЛНЗ слід ще попрацювати над свідомістю. Опиняючись на ударній позиції, наші гравці починали сіпатися вліво-вправо, ніби за плечем Бойко посміхалися ще два Буффони.

Однак після другого голу в наші ворота (все по схемі: порушення правил, навіс у карний майданчик, і габаритні захисники житомирян перевисіли наших у повітрі), гравці ЛНЗ понеслися вперед, ніби почули знайоме з дитинства «Наших б’ють!»
На 87-й хвилині Бойко закинув подалі тетріс, бо рахунок став 1:2 (фланговий простріл замкнув Шестаков).

І потім черкащани були близькі не лише до того, щоб звести матч унічию, але й щоб на жилах витягнути перемогу. Проте не судилося…

Досвід, характер, фарт та мужицька впевненість – над всіма цими параметрами гравцям ЛНЗ ще слід працювати…

…Зовсім не безнадійна поразка в 4-му турі. Гравці «ЛНЗ» взагалі святі люди, яких не можна чіпати кривим словом. Вони привезли в Черкаси УПЛ.

Київське Динамо, Шахтар, Металіст, Дніпро та Чорноморець.

Мінімум рік матимемо можливість приймати у себе найкращі українські команди.

Хоча чому тільки один рік?

Денис Сирцов