Муки «Черкаського Дніпра» скінчилися минулої суботи. За результатами чемпіонату України в Першій лізі 2017-2018 років команда покидає Першу лігу. Апофеозом страждань команди в цьому сезоні стали виїзні поразки в останніх двох вирішальних матчах - від «Колосу» з Ковалівки 0:1 та «Нафтовика-Укрнафти» з Охтирки 1:2. Команда мала реальний шанс зачепитися в Першій лізі. Однак використати його з різних причин не зуміла.

Виліт у Другу лігу – не кінець світу. Футбол – це гра. Хтось перемагає, його носять на руках. Хтось програє, і починає все з початку.

Однак невдача «ФК «Черкаський Дніпро» спіткала не зовсім на футбольному полі. Команда вже «вмирала» за часів почесного президентства «ющенківського губернатора» Олександра Черевка в 2009 році. Була відроджена при «губернаторі Януковича» Сергієві Тулубі, за часів командно-адміністративного капіталізму. В умовах України Януковича губернатор, що мав як формальний, так і неформальний авторитет, міг змусити великий бізнес «скинутися» на футбол.

Але після 2014 року умови ведення бізнесу змінилися. Зокрема, на Черкащині вже ніхто нікому руки не викручує. І для єдиної професіональної команди області це не пішло на користь.

Даруйте за банальність, але це слід постійно нагадувати: утримання професійного футбольного клубу в провінційному місті – це не бізнес. Це щоденне витрачання чималих грошей. При тому, що ніяких законних можливостей допомогти команді з бюджету області чи міста немає. Бюджетний Кодекс забороняє фінансувати державними грошима професійний спорт.

У Черкасах з 2014 року склалася парадоксальна ситуація. Футбольний клуб «Черкаський Дніпро» ніби й представляє місто та область. У команди - тисячі вболівальників. Навіть фанатів. Але платить за це задоволення власник з Києва.

При цьому команда не має стадіону та власної тренувальної бази. Переговори про передачу ФК Центрального стадіону в Черкасах залишилися нічим. Проект по створенню на березі Дніпра біля Долини троянд тренувальної бази «Черкаського Дніпра» не знайшов підтримки в міській раді.

У результаті власник мав лише обов’язок – утримувати команду, щомісяця виймаючи з кишені мінімум по півмільйона гривень. При цьому нічого не отримуючи навзаєм. І навіть без перспективи отримати це в найближчі роки.

Це і стало основною причиною нескінченних дискусій навколо «Черкаського Дніпра» в останні два роки. Будучи символом черкаського футболу, по факту команда виявилася нікому не потрібною. Зробити кроки назустріч потребам клубу ніхто не схотів. Навіть обласна федерація футболу навіть не намагалася підставити плече керівництву ФК. Про перспективи розвитку професіонального футболу в Черкаській області керівники обласної Федерації навіть не замислюються.

Що ж далі? Після вильоту в Другу лігу «Черкаський Дніпро» може перетворитися на… команду з Черкащини. Керівництво клубу вже повідомило про намір адміністрації переїхати в Білозір’я й зробити перереєстрацію юридичної особи.

Майбутня назва команди – питання дискусійне. Незабаром у парламенті може бути ухвалений новий закон України про статус об’єднаних територіальних громад. Село Білозір’я ще матиме вибір – куди приєднуватися. До Черкас або…до Сміли.

Поки ж білозірські вболівальники, попри невдачу «Черкаського Дніпра» в Першій лізі, задоволені поверненням команди в рідні пенати. Вони сподіваються на відродження «Зорі» Білозір’я.

…Той, хто не падав, ніколи й не піднімався. Тому попри сьогоднішню невизначеність дивимося в майбутнє з надією.

Сергій Цюрюпа