https://pro-vincia.com.ua/ ru ПРОВІНЦІЯ - Інформаційно-аналітичне видання https://pro-vincia.com.ua/yandexlogo.gif https://pro-vincia.com.ua/ https://pro-vincia.com.ua/poltika/88787-zaproshennya-do-dalogu.html Простягнута до цивільного населення на минулому тижні долоня черкаського ТЦК – давайте співпрацювати й розмовляти – благо небесне. Іншого варіанту, щоб вижити – немає. Політика Thu, 09 Apr 2026 16:55:00 +0300 Просте питання поставити не завадить: навіщо так «багато букофф» написав про бусифікацію і поневіряння на ВЛК? Звісно, зовсім не для того, щоб вразити працівників центрів комплектації. Більшість з них здатні написати значно цікавіші матеріали по темі, спираючись на власний досвід. Упевнений, читачі повинні відчути атмосферу, пропустити через себе те, що щодня відбувається в усіх містах України й напряму торкається сотні тисяч родин. Мій випадок майже «яловий»: не побили, не пропонували «всі порішати», не кинули «на підвал» - до носіїв СНІДу, туберкульозу і гепатиту. Але, оглядаючи одну тільки одну історію (читати <a href="https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/88740-strimana-charvnst-busifkacyi-v-cherkasah-chastina-persha.html" >Стримана "чарівність" бусифікації в Черкасах</a> (частина перша) та <a href="https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/88763-strimana-charvnst-busifkacyi-v-cherkasah-prohodzhennya-vlk-chastina-druga.html" >Стримана "чарівність" бусифікації в Черкасах: проходження ВЛК</a> (частина друга)) починаємо загинати пальці: 1) викрадення людини просто неба; 2) ненадання медичної допомоги людині, шо перебувала в стадії гіпертонічного кризу; 3) затримання громадянина України військовослужбовцями, яким Конституція України прямо забороняє вчиняти дії з обмеження прав цивільних; 4) спроби фальсифікації документів, коли мене намагалися переконати поставити підпис під документами, що затримання проводили працівники поліції, а медкомісію я проходжу добровільно; 5) незаконне позбавлення волі в непристосованому для нормального перебування приміщенні ТЦК; 6) примус до перебування в умовах антисанітарії, обмеження доступу до вбиральні для кількох десятків людей у нічний час, що взагалі прирівнюється до катування; 7) і окремо: страви, даруйте на слові, якими годують бранців ТЦК в Черкасах – людям давати не можна категорично… Умови, що створюються для проходження ВЛК чоловікам від 25-ти до 60-ти – це знущання над людьми, які змушені виконувати абсурдні вимоги. Щоденне вуличне насильство підштовхує мільйони українських чоловіків, які «уникають зустрічей з групами оповіщення», до логічної пастки. Описати її можна приблизно так: а за що ми маємо воювати? Земля, надра, підприємства в Україні належать не нам, українському народу, а вузькому прошарку еліти – економічної та політичної. Вона, еліта, насильно змушує мене захищати своє майно. Сама ж не воює… …Так, уявити зараз щось на кшталт повторення битви при Альме біля Балаклави під час Кримської війни, коли в одній кавалерійській атаці загинув квіт британської еліти - неможливо. Діти Ахметова, Ющенка, Порошенка, Турчинова не сядуть на броню «Бредлі» та «Абрамсів». Донька Тимошенко не працюватиме у військовому госпіталі сестрою милосердя… І що з того, думають звичайні люди , що замість Ахметова вітчизняну енергетику забере якийсь Дерипаска? А українську металургію у Пінчука умикне Ротенберг? Мій вишневий садочок коло хати все одно залишиться зі мною… Швидше за все - не залишиться. Бо ірраціональна ненависть до нас з боку феесбешних московських дідів свідчить, що там ухвалено раціональне рішення. Україна залишиться без українців. Нам, разом з литовцями, латишами, естонцями, молдаванами випишуть безкоштовні путівки до Сибіру. А насолоджуватися м’яким українським кліматом, густими чорноземами та теплими морями будуть костромські та рязанські ваньки з маньками. …За таких умов простягнута до цивільного населення на минулому тижні долоня черкаського ТЦК – давайте співпрацювати й розмовляти – благо небесне. Іншого варіанту, щоб вижити – немає. Тільки «бєспрєдєлу- ша!». Замість розпилення газових балончиків та вуличних облав – стриманий, ввічливий діалог. Повага до прав і свобод людей. Безперервна робота над створенням умов для справедливої мобілізації. Грамотних комунікаторів повно, суспільний запит на справедливість – величезний. Давайте розмовляти. Віктор Борисов https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/88763-strimana-charvnst-busifkacyi-v-cherkasah-prohodzhennya-vlk-chastina-druga.html - Зрозумій, - підхекуючи собі у вуса, вчив мене старий друг, провідний інженер відомого черкаського підприємства, - ти легковажно ставишся до проходження ВЛК… Черкаси Wed, 08 Apr 2026 19:35:00 +0300 - Зрозумій, - підхекуючи собі у вуса, вчив мене старий друг, провідний інженер відомого черкаського підприємства, - ти легковажно ставишся до проходження ВЛК… Розмова велася в затишному ресторанчику в центрі. Якраз через кілька днів після нічних тецекунських пригод (читати «<a href="https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/88740-strimana-charvnst-busifkacyi-v-cherkasah-chastina-persha.html" >Стримана "чарівність" бусифікації в Черкасах </a>(частина перша). Досвідченість друзяки порівняно з моєю була незаперечною. Він вже там бував… - Повір, це особливі люди, - вбивав він безцінні, як потім з’ясувалося, дані мені в голову. – Приходь туди раніше, поводься ввічливо. І нічому не дивуйся… Він справді мав потужну рацію! …Третій поверх однієї з медустанов Черкас (не пишу якої, бо раптом це теж військова таємниця). Ранок. Під дверима з табличками «Хірург», «Психіатр», «Окуліст» - десятки чоловіків призовного віку. Переважно від 40-ка й більше. У кожного обхідний листок. У когось, хто завбачливіше, - довідки та інші доки про смертельні хвороби, які дивом пережив колись. Настрій в усіх стабільний. У сенсі – піднесений, але не дуже. Перший квест для мене на ВЛК влаштував хірірг. З 15 років маю коліна, жорстоко перебиті футбольними колегами з київського спортінтернату. Незаперечним доказом того є: а) коліна (дві штуки); б) знімок травми на плівці, в) знімок травми на диску; г) опис травми, зроблений на підставі знімків хірургом в одній з провідних медустанов Черкас у травні 2024 року. - Що це? – перепитує хірург. - Це документи, які… - Це дурня, а не документи! Вони нічого не доводять. - Так ви ж фахівець, подивіться коліна, порівняйте з… - Мені потрібен консультативний висновок спеціаліста! Телефоную одному приятелю лікарю. Потім - іншому. Чи є під рукою хірург, який зробить такий документ для мене? - Розумієш, - пояснює приятель, - зараз всі хірурги працюють в режимі 24 години – 7 днів на тиждень. За операційними столами. І на подібні прохання, навіть від мене, скажу тобі вже, як є – можуть послати… - Що робити? - В «Астрі» (провідний реабілітаційно-оздоровчий центр в Черкасах, - ВБ) є хірурги. Можеш туди попасти? Ще б пак, дружимо з Іриною Василівною Волощенко триста років. Телефоную, чую «приходь», стою під дверима кабінету… -Вітю, - очі Ірини Василівни буравлять мене, як свердла дрилі, - тільки лікар напиши тобі тільки те, що є! - А більше мені й не треба… Взявши за руку здорового дядька, як маленького хлопчика, Ірина Василівна веде мене за консультативним висновком хірурга без черги. - Звідки це в вас? – запитує хірург, оглянувши коліна й передивившись знімки. - Це давно, футбол… - А що – хірург ВЛК не міг то сам побачити? - Він стабільно не в гуморі. Передавати зміст подальшої розмови двох інтелігентних чоловіків одного віку, яким багато чого зрозуміло без слів, - не буду. Цей текст можуть читати діти… Коли наступного дня хірург ВЛК мовчки переписав все, що приніс йому з «Астри», в мій обхідний лист, - раптово збагнув, що я …теж хірург. Хоча раніше про це не здогадувався. Відправляти пацієнтів за консультативними висновками до спеціалістів, а потім переписувати ті висновки від руки, думаю, - зумів не гірше. Другий квест влаштував офтальмолог. Завдання було складніше. Черкащина щедро дарує світу колоритних дядьків: кремезні, заводиться з півоберта, кричать, потім– сміються. І все на високих децибелах. - Що оце ви тут переді мною розклали? Пояснюю, що весною -літом 2025 року проходив лікування в клініці «Новий зір». Ось діагноз. Ось підтверджуючі документи про три операції. Ось – оплачені рахунки за операції. - Да, - каже офтальмолог, - «Новий зір» - це європейський рівень лікування. Тільки нам це не підходить! Дайте мені документи від окуліста районної поліклініки. Державної. А краще – від двох окулістів. З двох поліклінік. А краще підіть… І офтальмолог послав мені чисто конкретно. До провідного обласного фахівця. Як зрозумів наступного дня, коли вже закрив за собою двері кабінету цього фахівця, - то було від душі… Робота журналіста має певні преференції. Одна з них – налагоджені з роками вертикальні зв’язки з начальством. Тому зранку потрапив на прийом до потрібного лікаря. Мене знов просканували уздовж і впоперек, як навесні в «Новому зорі»… - А що було незрозуміло вашому офтальмологу? – перепитала лікар по завершенню маніпуляцій. Після консультації в завідувача іншого відділення мені готують великий текст дрібним почерком. - Дорогенький, вам треба раптово лягати в стаціонар! - Навіщо? Почуваюсь чудово! - Не питаю вас про самопочуття…Бачу ваші аналізи. Ви ж, ймовірно, хочете ходити не лише до ТЦК та лікарів ВЛК? Словом, зробити всі доки за півдня зміг лише тому, що 30 років в журналістиці. Як впоралися б із аналогічним завданням інші? Думаю, два або три тижні. По повістці в ТЦК точно б не встигли. …Офтальмолога швидко зроблені папірці здивували, але не надовго. - Ходімте до голови комісії, - каже він. Після малої Переяславської ради мені пропонують: «От якщо ви привезете нам документ, що вас гарантовано завтра-післязавтра візьмуть на лікування в стаціонар, то дамо вам один місяць на лікування». Їду в лікарню. Прошу «якийсь документ», що підтвердить госпіталізацію. Заввіділенням збентежена: «Слухайте, так не робиться…Якщо дам вам таке, то вже завтра тут буде товариш майор зі Служби Божої. Ви знаєте, як нас тут усіх пильнують? - Що ж мені робити? - Візьміть направлення на госпіталізацію від сімейного лікаря. На додачу до того, що вже вам виписала – цього цілком досить… У результаті в кінці грудня мені дають місяць на лікування. Наприкінці січня вже в 2026-му приходжу знову на ВЛК. Вже втретє. - От що ви від мене хочете? –вітає офтальмолог. - Може на підставі документів, які ви маєте, ви відпустили мене на всі чотири сторони? - А де документи, що ви за місяць лікували очі? Пояснюю, що стаціонарив по основному хронічному захворюванню. Лікування влетіло в «копієчку». Безкоштовним були лише аналіз крові з пальця, юшка на сніданок та укол В12 – нижче поперека. - Ви нормальна людина? – кричить добрий лікар. – Де довідка з районної поліклініки від окуліста? - Навіщо, коли у вас на руках – висновок головного обласного спеціаліста? - Так, вийдіть з кабінету й не погіршуйте своє сумне становище… Пропоную йому спробувати припинити підштовхувати мене до обміну енергіями, і перейти на мову аргументів. - Так, йдіть вже, не хочу вас більше бачити. Приходьте завтра зранку… Завтра зранку. Я: Радий вас бачити, лікарю! Офтальмолог: Дайте мені ще якісь довідки, щоб можна було щось вам ще зробити… Врешті-решт, після «другої Переяславської ради» голова ВЛК та офтальмолог пропонують мені третій квест. «Їдьте в ТЦК. Знайдіть голову обласної ВЛК. Вона сама – офтальмолог. Якщо вона скаже, що вам потрібна відстрочка – нехай олівчиком напише про то на вашому обхідному…» Поперся в ТЦК. Знайшов потрібну прохідну. Обходиш «кладовище велосипедів» біля воріт, і ще метрів сто пройти. …До речі, відвідуючи ТЦК по повістках, не міг збагнути – чому біля воріт так багато велосипедів? Не прив’язаних. Потім допер: на них раніше їздили люди. І то були не тецекашники… Дідусь на прохідній мене вперто не розумів. «Навіщо вам голова ВЛК області?» Як йому пояснити це швидко? Щось таке пробую сказати… - Чекайте! Дідусь пішов телефонувати. Він трішечки недочуває, кричить у слухавку, тому розмову чую. Дідусь: Ні…Ні…На х… не можу послати. Ніби інтелігентного вигляду… Спускається військовий. Розмовляє вишуканою літературною українською мовою. Дізнавшись, навіщо прийшов, перепитує: - Ви точно бажаєте пройти? - Так… - Моя справа – попередити. Я ось прийшов так, як ви, сюди в березні 2022-го. І досі вийти не можу! - Як у Данте: залиш надію кожен, хто сюди заходить? - Данте -гуморист… Пані голово ВЛК, м’яко кажучи, дуже здивувалася моїй появі. Пояснив ціль візиту. - Ну, добре, - каже, - коли ви вже прийшли, то подивлюся документи. Через три хвилини: «Так, вважаю, що час на лікування вам дати потрібно…» - О, радію, - ви можете написати це олівчиком на обхідному? - Нічого писати я не буду. Передайте там, щоб більше до мене вони нікого сюди не надсилали... Коли виходив через прохідну, дідусь був щиро здивований. «Ну вам пощастило…Рідко кого так випускають». Міг би ще з подробицями розповідати про багато чого. Про те, що мені ще не раз довелося їздити в лікарні: робити УЗД очей, отримати копію консультативного висновку одного лікаря, потім – ще, ще… ...Щодня розмірене життя дитячої лікувальної установи, де на 3-му поверсі розташована міська ВЛК, порушують люди в пікселі. - Так, всі покидаємо приміщення, - наказує військовий. - О, команчі приїхали, - пояснюють старожили. До входу підганяють бус. Іноді – два буси. Військові створюють живий коридор. По ньому на третій поверх по одному піднімаються індєйців. Цих упіймали зранку. Третій поверх перекривають, вхідні двері блокують. Однак матусі й бабусі за малечею все одно піднімаються сюди на ліфті. В інші кабінети. На процедури чи на прийом. Малим цікаві смішні дорослі. Зовні це справді нагадує веселу гру… Цьому дивному світу не вистачає хіба що Михайла Олександровича Берліоза. Того, кому трамвай відтяпав голову. Тутешній офтальмолог все одно не став би з ним говорити. Відправив за довідкою в районну поліклініку, що голова справді відсутня. Задзеркалля… Скільки людей пройшли через нього? Закінчення завтра. Віктор Борисов https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/88740-strimana-charvnst-busifkacyi-v-cherkasah-chastina-persha.html Дню 8 грудня 2025 року судилося стати для мене незабутнім. Близько півтора місяці до цього лікувався у стоматолога. Зранку переніс останню, доволі болісну процедуру. Сильно дошкуляли «фєфєкти фікції», тому спілкування із зовнішнім світом звів до мінімуму. Черкаси Tue, 07 Apr 2026 18:50:00 +0300 У Черкаському обласному ТЦК та СП напевне вперше в країні виступили з ініціативою налагодження діалогу з цивільними щодо проблем з мобілізацією. З крайньої публікації установи: "Ми читаємо ваші коментарі. І за кожним із них - не просто слова. Там є страх, злість, недовіра, але також підтримка та конструктив. І це не можна ігнорувати, адже тема мобілізації – одна з найболючіших у суспільстві. Мовою статистики це має такий вигляд: 75% - негатив / критика 20% - конструктив / пропозиції 5% - підтримка..." Вважаю, що таку ініціативу варто лише вітати. Причини для налагодження діалогу між суспільством та "мобілізаторами" бачить більшість притомних людей: - небажання значної частини українців віддавати єдиний свій ресурс - життя та здоров'я - за державу, яка ставиться до людей, як до бидла; - фактичний провал процесу мобілізації в Україні на основі "бусифікації"; - моральне та фізичне виснаження військових ЗСУ, які боронять державу з лютого 2022 року (а багато хто - ще раніше) - без ротацій, без знання точних термінів завершення служби, які визначені і яких в державі дотримуються; - масовий спротив діям "бусифікаторів" в багатьох регіонах, насильство до цивільних з боку "бусифікаторів", насильство цивільних відносно військових - у відповідь... Цивільні та працівники ТЦК та СП в кожному регіоні держави мають піти на діалог, щоб зберегти країну. Наважусь на те, щоб взяти участь у діалозі, сподіваюся, що його розпочато не для "галочки". І ті історії з власного життя, якими з початку грудня 2025 року розважаю рідних та друзів, систематизую та викладу на загал. Не робив цього одразу з 2 причин. Моя "бусифікація" нічим не відрізнялася від того, що пережили сотні тисяч, можливо - мільйони чоловіків, по всій Україні. Порівняно з тим, що переживають наші полонені та звичайні люди в російських катівнях - то волошки та хризантеми. Також не хотілося виносити на загал інформацію про стан здоров'я, без чого тут просто не обійтися. Розіб'ю матеріал на три частини, які викладатиму у вівторок, середу та четвер : 1) моя бусифікація; 2) проходження ВЛК; 3)мої висновки. Писатиму лише те, що бачив на власні очі. Без шмаркль та зайвих емоцій, коректно, наскільки зможу... Сподіваюсь, що матеріал буде корисним для аналізу для кожної сторони. Частина перша Дню 8 грудня 2025 року судилося стати для мене незабутнім. Близько півтора місяці до цього лікувався у стоматолога. Зранку переніс останню, доволі болісну процедуру. Сильно дошкуляли «фєфєкти фікції», тому спілкування із зовнішнім світом звів до мінімуму. Увечері стрибонув тиск. Тонометр показав стрьомні цифри, тому близько 20-ї поспішив в аптеку. Зовсім поруч. Пройти провулок і перейти через Чорновола. Відійшов від дому на якихось 100 метрів. Назустріч бусік. На ходу вистрибує співвітчизник у пікселі. - Добрий вечір! Ваші військово-облікові документи покажете? Резерв+ у телефоні, як назло, не відкривається. Називаюсь. Кажу як є: «Хлопці (їх з бусіку вийшло вже троє), мені в аптеку. Тиск, потрібні таблетки… Оператор, якому служиві передали мої ПІБ та рік народження, сказав їм, що у «клієнта» проблеми, він у розшуку… - Та дядько, не переживайте…Ми біля аптеки зараз зупинимося, таблетки вам куплю, - каже тецекашник. – Але проїдете з нами, ваші дані швиденько уточнять, і ми вас відвеземо назад. Не переживайте. Ви вже старий. Ніхто там вас тримати не стане… Напевне, коли б в моїй голові стукотіло 120 на 80, запитав би – де бодікамери? Пробульботів би щось про ст. 17 Конституції, яка забороняє використовувати військових для обмеження прав і свобод громадян. Але було справді кепсько. Слід обирати: або глибокі вдих-видих, або «качати права» перед озброєними людьми. - Хлопці, живу тут поруш. Треба взяти медичні документи (завжди носив їх з собою, але у цей вечір не взяв; мені ж лише за 200 метрів в аптеку)… - А якщо ви втечете? - Та ладно, я ж публічна особа…Пішли разом… У супроводі трьох військових прийшов додому. Рідний провулок традиційно в цей час мав спати. Але не сьогодні. - Вітю, все добре? Вітю, тебе не б’ють? – сусіди одразу з трьох будинків ладні були вже почати з тецекашниками жваву дискусію. - - Ні, все норм, - кажу. Забираємо документи, їдемо в ТЦК. - А ким ви працюєте? – уточнюють хлопці. Називаюсь знов. - Чому ж до нас раніше не приходили? - А хто в 41-му в Берліні навідувався з власної волі в гестапо? Або в 37-му в Києві – в НКВС? Та ладно, відповідають. «Вам пощастило, - каже один, - що це ми вас забрали. Були б зі Сміли чи Кам’янки – ті б’ють. Ми – ні». Що ж, щастя може бути і таким. Треба казати, що ніхто в аптеку не заїхав? По прибуттю в ТЦК мене сфоткали на вході – на предмет відсутності слідів насильства на обличчі. Піднімаємось на 4 поверх. «О, привіт! І ти тут?» - вітає в кабінеті старий знайомий. Ніколи не сподівався побачити його саме тут. В одній школі вчилися. Потім по життю чимало разів перетиналися. Він завдяки розуму та кмітливості мав талант в будь-яких обставинах обрати гарне місце під сонцем. Працював у команді Героя Борисовича Тулуба. Не першим «рєшалою», але й не останнім… - Так, цього я візьму з собою, - каже тулубівець колегам. Ті, колеги, якраз оформлюють мої документи. Не пройшов вчасно ВЛК, як обмежено придатний у військовий час. Розпишиться тут і тут. Зараз поїдете на комісію (альо, де ви, добрі люди, які «привеземо вас назад»?) - Зафекайте, - шепелявлю, як кишеньковий злодій Кирпіч з «Місця зустрічі…»(ну, той, що «кофельок-кофельок»). – Тут ви пиффите в протоколі, що мене затримали поліфейські. А затримали вафі люди… - Дивно, - відповідає тецекашник. – Завжди присутні поліцейські… - Не буду таке підписуфать… Гаразд, речення про «затримали працівники правоохоронних органів» з протоколу прибрали. Ми, семеро «індєйців» (так на службовому слензі «мисливці за скальпами» дражнять поза очі пійманих ухилянтів), сідаємо в бус – у супроводі такої ж кількості військових їдемо на нічну ВЛК. В одну з медичних установ Черкас (не знаю, може це військова таємниця, тому установу не називаю). Далі стандартна оглядова метушня. Один з «індєйців» ламається, відмовляється здавати кров та йде на конфлікт. На його руках одразу з’являються кайданки. - За що ви так зі мною? - кричить. – Чому одразу в лещата? Хвилин за 15-ть, після словесного пінг-понгу з тецекашниками, «відмовника» увезли. Нічну ВЛК з рештою «індєйців» пройшли приблизно за три години. Поруч з нами пильні «мисливці за скальпами». Уважно стежать, щоб контингент не розчинився в повітрі… Перепитав товаришів по нещастя – де піймали? Хтось вибіг за хлібом в АТБ, в трєніках та светрику. Хтось сміття виносив до контейнера. Ще одного збили машиною, коли їхав на велосипеді. Когось взяли на прохідній, після закінчення трудового дня… - Хто тут Борисов? – забігали медики схвильовано. – Йдіть но сюди, аналізи у вас не дуже… …Щоб не заглиблюватися особливо в цю тему, скажу так: мав підстави вважати, що війську давно не цікавий. Через перебиті на футболі коліна в армії не служив. З часом нервова робота подарувала ще й парочку хронічних недуг, з ускладненнями. Лікарі «нічної ВЛК» підтвердили всі непрості епізоди моєї медичної біографії. Переважно молоді люди. Адекватні й кваліфіковані. Співчутливі. У результаті з 7 «індєйців» мене за результатами вирішено направити на списання. Решта – придатні. - Чуєш, - запитую тулубівця, - залишив у ТЦК на прохідній телефон. Забрати б якось… Виявилося, що за вікном - комендантська година. Тому переночувати доведеться в ТЦК. …Четвертий поверх установи. На годиннику 01.00. У холі - нари душ так на 70-80. Ночують поруч близько 30 людей. У повітрі сморід від немитих тіл, давно не міняних шкарпеток та задубілої нижньої білизни. Хтось тут вже тиждень. Ці давно переплутали ніч та день. Слухають музику в телефонах, переважно російську попсу. На кілька секунд пробився навіть «Владімірскій централ, етапом із Твєрі…». У повітрі міг би матеріалізуватися Путін: «Убєдітєсь, адін народ…». Нас з друзями - «індєйцями» провели в сусідній блок, поїсти. Залишки каші двох видів. Теплий гидотний чай. Треба їсти, бо хто зна, коли випустять… …Звісно, заснути не вдалося. Ковдр та подушок немає, на твердому особливо не розслабишся. Одначе коли втомився по-справжньому, падаєш спати, де стоїш. Тому будемо вважати, що в ніч проти 9 грудня я геть не втомився. Та й відпочинок у теплій черкаській ТЦК – курорт порівняно з російською буцегарнєю десь у Пермському краї. Ближче до ранку з’їдені каші стали наполегливо проситися на вихід. Усе життя шлунок мій цвяхи іржаві міг переварювати без проблем. А ту щось підвів… Оскільки туалет в ТЦК на ніч закривають (а навіщо його відкривати, коли ночують лише 30 людей?), йду до чергового. - Слухай, кажу пусти…У шлунку – маленька груднева революція… Туалет у Черкаському ТЦК, як будь-де в армії. Вилизаний. - А папір туалетний можна? - Який папір? – здивувався старшина… Ну, і на тому дякую. Ближче до 9-ї ранку мене покликали на вихід «з речами». Дурнуватий після безсонної ночі. Неголений, з волоссям, що стирчить в різні боки, з немитим задом. Ну ще й «кофельок-кофельок»… Впевнений, що здатність до опору в ті хвилини у мене була символічна. Вручили направлення на проходження ВЛК і повістку на 27 грудня. - Так вночі ніби пройшов комісію, списують… - Треба, щоб цей висновок було ще раз підтверджено. Добре, раз так треба... Неподалік від ТЦК працює сестра. Зайшов, плутано розповів про нічну пригоду. - Як ти збираєшся добиратися додому? – запитує вона. - Та піду пішки, пройдуся. - Правильно. Нікуди не заходь. Від тебе так «шмонить», даруй на слові. - Добре, що сказала. Віриш, перші 5 хвилин у ТЦК чув сморід. Потім звик… До речі, тиск якось сам собою прийшов у норму. Розсмоктався. Може задубілі чоловічі шкарпетки мають терапевтичний ефект? Чесно кажучи, вважав того ранку, що відбувся легким переляком. Якщо вночі стомлені лікарі за пару годин визнали, що мене слід списувати, то за 20 днів все це стопудово підтвердиться. Як сильно помилявся тоді… Далі буде. Віктор Борисов https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/88679-glitay-cherkaskiy.html Із року в рік, наприкінці березня, черкащани гуртом матюкаються, вивчаючи рядки декларацій мера, його заступників та поплічників. Гомін стоїть такий, що собака Баскервілів з переляку втопився б в болотах Підмосков’я. Черкаси Fri, 03 Apr 2026 16:30:00 +0300 Видання 18000 <a href="https://18000.com.ua/vazhlivo/bilshe-nizh-u-bondarenka-z-taburcem-cherkaski-komunalniki-pokazali-svoyi-miljoni/" >сформувало перелік</a> річних заробітків керівників 15 комунальних підприємств Черкас. З’ясувалося, що 11-ть з них -офіційні мільйонери Зокрема це: 1. Павло Карась (Черкаситеплокомуненерго) – 3 821 086 грн; - 318, 4 тис. щомісяця, 2. Анатолій Бейн (Комбінат комунальних підприємств) – 2 822 097 грн; - 235, 1 щомісяця, 3. Іван Сухарьков (Черкасиводоканал) – 1 828 939 грн – 152, 3 тис. грн. щомісяця, 4. Ігор Слинько (Черкаська служба чистоти) – 1 749 812 грн – 145,7 тис. грн. щомісяця 5. Борис Марченко (Черкасиелектротранс) – 1 663 239 грн – 136 тис. грн. щомісяця, 6. Григорій Заїчко (ЧЕЛУАШ) – 1 443 620 грн – 120,2 тис. грн. щомісяця, 7. Геннадій Шевченко (Дирекція парків) – 1 347 811 грн – 112,2 тис. грн. щомісяця, 8. Олексій Мельник (Черкасиінвестбуд) – 1 266 450 грн – 105,5 тис. грн. щомісяця, 9. Віталій Терьохін (Міськсвітло) – 1 215 742 грн – 101, 2 тис. грн. щомісяця, 10. Юрій Єфремов (Екологія) – 1 068 584 грн – 89 тис. грн. щомісяця, 11. Тарас Кібало (Черкаські ринки) – 1 082 205 грн – 90,1 тис. грн. щомісяця… Слід особливо підкреслити, що йдеться не про агробаронів, які жирують на дарах українських чорноземів. Не про фахівців з IT – сфери. І не про спеціалістів, що роками не вилізають з космодрому Канаверал. Це «вожді» комунальних неприбуткових підприємств, з високою плинністю кадрів (бо зарплати маленькі). Їхні заробітки беруться з бюджету Черкас. Який же їх підприємства регулярно дотує. У жодному місті України їхні колеги, керівники таких же КП, не можуть дозволити собі черкаського бенкету щодня, щомісяця, щороку… … Черкащани відомі в Україні переліком чудових якостей. Вони працьовиті, гостинні, не лізуть за гострим словом у кишеню, мають потяг до співу, рибалки й вирізняються прекрасним апетитом. Чого немає у черкащан? Вміння відчути тенденцію. Класифікувати її. Та негайно запатентувати після цього. Із року в рік, наприкінці березня, черкащани гуртом матюкаються, вивчаючи рядки декларацій мера, його заступників та поплічників. Гомін стоїть такий, що собака Баскервілів з переляку втопився б в болотах Підмосков’я. А що у відповідь? У відповідь мовчання ягнят... От як можна було не побачити, що десятирічка мера Бондаренка подарувала Україні і світу новий рух – Рух Глитаїзму. Сучасний словник української мови дає слову «глитай» наступне пояснення: «Глитай — це багатий селянин-власник, який визискує (експлуатує) наймитів, бідняків, хижацьки наживаючись на їхній праці. Це також переносна назва жадібної, ненажерливої людини, куркуля, «п'явки» або «павука», який відбирає майно у бідних. Слово часто вживається у значенні «мироїд». Директори черкаських КП – унікальні. Якщо завтра раптово вони не вийдуть на роботу, то ніхто в місті цього не відчує. Ці лідери керують галузевими підприємствами, не маючи галузевої освіти. Вчитель фізкультури Сухарьков керує Черкасиводоканалом. Лікар Карась – Черкаситеплокомуненерго. Випускник Київського інституту фізвиховання Шевченко – Дирекцією парків. І далі в тому ж дусі. Їх об’єднує одне – близькі стосунки з тим, хто призначає їх на посаду й щороку - перезаключає контракт. Рух Глитаїзму у Черкасах має засновника – мера Бондаренка. Але досі не формалізовано статуси апостолів руху. Тому настав час запропонувати жителям Черкас підтримати пропозицію про започаткування загальноміської відзнаки «Глитай Черкаський». Пояснювальна записка під петицію на офіційний сайт Черкаської міськради може мати приблизно такий вигляд: «…цінуючи принципову наполегливість номінантів у справі спустошення міської казни, захоплюючись відточеним до автоматизму вмінням конвертувати мінімальний ККД (коефіцієнт корисної дії) в максимальне фінансове заохочення за нього, демонструючи унікальну багаторічну успішність в боротьбі з химерою на ім’я совість, з поваги до послідовних зусиль до зникнення в Черкасах поняття «соціальна справедливість»… …пропонується заснувати міську відзнаку «Глитай Черкаський». Відзнака матиме вигляд залізного павучка на золотому ціпку. Переможці в даній номінації визначаються щороку, після підбиття підсумків деклараційної кампанії… …пропонується щороку 8 серпня, в день народження Анатолія Бондаренка, урочисто відзначати в Черкасах День Глитая. Загальноміські святкування на честь Дня Глитая фінансуються з бюджету міста, бо справжній Глитай банкує виключно за гроші громади». Є підстави сподіватися, що це свято сприятиме підвищенню туристичної привабливості Черкас серед вітчизняних та іноземних туристів, поліпшить інвестиційну привабливість міста в країнах ЄС, в Китаї та Індії. Досить жителям Черкас давати Глитаям Бондаренка заробляти на собі. Настав час місту заробляти на Глитаях! Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/88637-shans-na-solodke-zhittya.html А хто серед українських ректорів не мріяв бути схожим на Поплавського? Тому й у Черкасах діда Шуру за барки не відтягнеш від системи освіти. Він ладен бути хоч тушкою, хоч президентом, хоч віце-канцлером, хоч падішахом, але тільки б і далі омивати долоні свої струмками з життєдайного водограю бюджетних потоків. Черкаси Wed, 01 Apr 2026 17:50:00 +0300 2 квітня в Черкаському національному університеті має відбутися другий тур виборів ректора. За перемогу змагатимуться Євген Кирилюк та Василь Мойсієнко. Пристрасті останніми днями вирують нічого собі так. Скандальні подробиці спливають одна за одною. Так, один з членів команди Владислава Боєчка пітримав Мойсієнка. Злі язики твердять, що після цього прізвище одного майбутнього проректора вже відоме. Потім почали точитися розмови, що Боєчко (який отримав в першому турі 25 % голосів) об’єднався з Мойсієнком. Услід за цим з’являється інформація, що на Боєчка тиснуть в медакадемії, де він працює проректором. Услід екс-голова Черкаської облради Валентина Коваленко у відеозверненні натякнула, що дружину Мойсієнка «викликали в СБУ» й наполегливо радили вмовити чоловіка зняти свою кандидатуру. Ще інформація: після першого туру голосування через одну з банківських систем студентам, які підтримали «правильного» кандидата, на картки скинули по 5 тис. грн. Після правильного голосування у 2-му турі платіж буде ніби повторений… Розповідають про «напівмертві» душі, що неочікувано з’явилися голосувати під час першого туру. Про маму, яка прийшла виконати громадянський обов’язок за свою доньку-студентку. Із паспортом студентки. Про викладачку, котра ніби всюди вже повідомила, що пішла з ЧНУ, але голосувати на виборах раптово з’явилася… По суті, нормальна для сучасної України виборча кампанія. Після оголошення переможця 2 квітня всякі напівміфічні розповіді про «виклики в ОВА та СБУ» розвіються, ніби й не було їх. Намагався перевіряти ці повідомлення вчора. Жодне з них не отримало об’єктивного підтвердження. Перелічив лише для того, щоб читачі відчували загальну наелектризовану атмосферу перед голосуванням. І тут зрозумів, що …рухаюсь в геть не правильний бік. Для наукової спільноти важливо правильно сформулювати проблему. Спробуємо зробити це так: за якого беня ламають списи солідні професори, лаються одне з одним доценти та нишпорять по соцмережах у пошуках «неправильних» коментарів студенти? За право керувати університетом, в буфеті якого миші вночі від голоду співають? Де мікроскопи купувалися ще при наркомі Мікояні? Де компи урочисто дарував сам цар Горох? Де професура й доценти отримують на місяць стільки, скільки реалізатори на ринку мають за тиждень? Думаю, що зрозумілу відповідь на ці питання отримати можна. За допомоги офісу Генпрокуратури, ректор Київського університету культури Михайло Поплавський та …автора цих рядків. Улюблений індуктивний метод і тут стане в пригоді. Почнемо з кінця. У листопаді 2023-го грюкнув дверима після нетривалого періоду викладання в Черкаському державному технологічному університеті. Прочитати про це можна <a href="https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/72265-yak-ya-z-sebe-flosofa-udavav-chastina-persha.html" >тут</a> і <a href="https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/72288-yak-ya-z-sebe-flosofa-udavav-chastina-druga.html" >тут</a>. Якщо коротко, то зрозумів тоді для себе: як журналіст, не маю права критикувати мера міста за отримання почесної мантії професора вишу. ЧДТУ тоді назвав його своїм випускником, хоча мер там жодної пари не відвідав. І не через робити цього не можу, що рилом не вийшов. Бо зіштовхнувся з тим, що в університеті фактична кількість студентів не співпадала зі списочною. І під час сесій чи не половина студентської юні з’являлася знайомитися зі мною на заліки - з чесними й дуже впевненими очима. Вони отримували «трояк» - 60 балів – і зникали на півроку. Або приходили навіть не студенти, а викладачі – зі стосом заліковок, в яких мав розписатися… Тоді зробив висновок, що колеги зацікавлені в «мертвих душах» серед студентів. Значна «кормова база» забезпечує фінансові преференції до сміховинних університетських зарплат. Але тут час процитувати свіже <a href="https://t.me/pgo_gov_ua/36008" >повідомлення з офісу Генпрокурора</a> про обшуки в екс-ректора «кулька» Поплавського 27 березня. Повідомлялося, що «правоохоронці викрили схему розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах у Київському університеті культури». Йшлося про «фінансування за бюджетною програмою «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики». Упродовж 2022–2023 років у межах цієї програми з державного бюджету зазначеному навчальному закладу було спрямовано близько 760 млн грн. Підставою для визначення обсягу державного фінансування були дані про кількість здобувачів вищої освіти, наукових здобувачів, а також штатний розпис закладу. За версією правоохоронців, до офіційних документів могли вноситися недостовірні відомості щодо контингенту студентів і науково-педагогічних працівників, що давало підстави для безпідставного збільшення обсягів фінансування…». Так про ті ж самі «мертві душі» серед студентів писав у 2023-му – на підставі особистого досвіду викладання в провінційному черкаському внз. Зараз про схожу ситуації в столичному універі пише офіс Генпрокуратури. Тобто, проблема не локальна, а загальноукраїнська. Якийсь виш вона зачіпає більше, якийсь – менше. Але розумним людям цілком до снаги робити собі приємне двічі: а) граючись на різниці між реальною та списочною кількістю студентів й отримуючи з бюджету кошти на навчання «мертвих душ»; б) допомагаючи «напівмертвим душам» закрити сесії – по окремим тарифам. Важко навіть приблизно оцінити об’єм коштів, які «зависають» в українській системі вищої освіти. Багато сьогодні пишуть про те, що Поплавський так працював десятиліттями, а не лише в 2022-2023 роках. А хто серед українських ректорів не мріяв бути схожим на Поплавського? Тому й у Черкасах діда Шуру за барки не відтягнеш від системи освіти. Він ладен бути хоч тушкою, хоч президентом, хоч віце-канцлером, хоч падішахом, але тільки б і далі омивати долоні свої струмками з життєдайного водограю бюджетних потоків. Саме тому прізвище майбутнього ректора ЧНУ, яке стане відомо завтра, не має значення. Щури в університетському буфеті вагу не наберуть. Телескоп в астрономічній обсерваторії, в який, три рази плюнувши, дивився ще Ціолковський, вивчатиме зірки й далі, скрегочучи при цьому тяжко. Вибори ректора в сучасній вищій освіті України – це шанс для переможця «стати маленьким Поплавським». Ось чому сивочолі професори гарячкують, як матроси Балтфлоту на революційних мітингах. Кожен мріє про свій кордебалет і про власні водяники… Віктор Борисов https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/88531-lakmusoviy-paprec.html Під час сьогоднішнього засідання сесії Черкаської міськради 27 депутатів підтримали зміни до програми «Турбота». Тепер в Черкасах не виділятимуть гроші на придбання подарунків для 100-річних ювілярів. Черкаси Thu, 26 Mar 2026 18:00:00 +0200 Під час сьогоднішнього засідання сесії Черкаської міськради 27 депутатів підтримали зміни до програми «Турбота». Тепер в Черкасах не виділятимуть гроші на придбання подарунків для 100-річних ювілярів. - Ми продовжимо вітати їх з ювілеєм, але це буде відбуватися в іншому форматі — словесному, — заявив директор департаменту соціальної політики Сергій Рубан. 2025 року на 10 подарунків довгожителям було спрямовано 26,7 тис. грн. Додатково 2 668 було виділено на один букет для іменинника. Тобто, орієнтовна ціна питання на 2026 рік для бюджету міста становила б близько 30 тис. грн. Плюс-мінус кілька тисяч. На сьогоднішньому засіданні 94-ї сесії депутати розглянули чимало важливих питань. Внесли зміни до міського бюджету на 2026 рік. Підтримали виділення коштів на ремонт доріг та на підтримку комунальних підприємств. Затвердили списки присяжних в Придніпровський та Соснівський райсуди. Внесли зміни в програму будівництва, реконструкції, ремонту та утримання об’єктів вулично-дорожньої мережі тощо. Але найважливішим бачиться саме питання про 30 тисяч гривень – на подарунків сторічним людям. Слід уникнути емоційних спекуляцій. Наприклад, не варто апелювати до розмірів доходів керівників виконкому та директорів комунальних підприємств. Оприлюднення декларацій про доходи за 2025 рік як раз стартувало, і офіційні доходи у них стабільно високі, тачки – традиційно наворочені, із земельними ділянками та нерухомістю – повний фарш. Коли справа ведеться про гроші міської казни –рішення мають бути раціональними, позбавленими емоційних гойдалок. Навіть коли йдеться не про 30 000, а про три гривні. Одначе в тому то й справа, що подарунки довгожителям – це лакмусовий папірець для всього депутатського корпусу. Тест, де на шальках терезів – людяність і - вульгарність. Кілька сторічних людей, звісно, не становлять ніякого інтересу, як електоральна сила. Це прикуті до ліжка люди, що повністю залежать від догляду рідних. Їхні потреби обмежуються дієтичним харчуванням, теплим туалетом і хоч якоюсь мірою тепла й співчуття від оточення. І так - їм не потрібні подарунки. Ні за за 2 тисячі гривень, ні за 200-ті. Подарунок сторічній людині в цій ситуації – символ, еквівалент людяності і співчуття. Прояв поваги. Ознака того, що про людину, яка зуміла прокрокувати по землі цілих сто років, - не забули. В якого Сірка позичатиме очі Рубан, вітаючи відтепер старенького з ювілеєм «словесно»? 27 депутатів Черкаської міськради, схоже, навіть не скумекали сьогодні, як життя протестувало кожного з них на тему: ти – людина чи…Чи посадова особа місцевого самоврядування, м’яко кажучи. Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/88484-pershiy-triumvrat-debati.html Пару годин тому завершилися дебати кандидатів на посаду ректора Черкаського національного університету. Вибори заплановані на 26 березня, що, враховуючи давні черкаські традиції, ще зовсім не означає, що так воно й буде… Черкаси Tue, 24 Mar 2026 17:25:00 +0200 Пару годин тому завершилися дебати кандидатів на посаду ректора Черкаського національного університету. Вибори заплановані на 26 березня, що, враховуючи давні черкаські традиції, ще зовсім не означає, що так воно й буде… Свіжим враженням може не вистачати глибини. Проте емоційне сприйняття побаченого й почутого доповнює загальну картину тривалої кампанії трьох кандидатів на посаду – Боєчка, Кирилюка та Мойсієнка. Традиційно будь-де в довоєнній Україні виборча кампанія – це скандали, чорний піар, сірі технології та адмінресурс. Вибори в ЧНУ проходять за традиційним українським сценарієм. Але навмисно не акцентуватиму увагу на тому, хто, як, чим і навіщо. Писатиму, як житель міста, що має корисливий інтерес бачити перетворення провідного внз регіону на типовий європейський університет. Щось типу Кракова або Франкфурту. Що добре Прихід Олександра Черевка в університет у 2015 році об’єктивно був кроком уперед у розвитку внз. Попередній ректор Анатолій Кузьмінський був одним зі стовпів ПР в області. Уявити, як з таким багажем він міг продовжувати керувати в постмайданній Україні – важко. І зараз, після виступів на дебатах трьох претендентів, важко не помітити: всі троє відчутно переважають за багатьма параметрами попередника -чинногопрезидента ЧНУ. Отже, посипати голову попелом й здіймати руки до неба – на кого ж ти нас, Олександре Володимировичу залишаєш? – не варто. Перемога будь-кого з цієї трійці – крок уперед, ознака того, що викладацький склад ЧНУ в цілому переріс «десятирічку Черевка». Також важливо, що, попри емоційно наповнену залаштункову боротьбу в останні місяці, претенденти гідно трималися на дебатах, продемонстрували добре володіння темою. Рівень виступів, мистецвто володіння словом, вміння акцентувати увагу на нейважливішому і швидко шукати відповідь, коли запитання тобі незручне – все було на рівні. В ідеалі після виборів цій трійці варто було б домовитися про такий собі «тріумвірат» - Цезар, Помпей і Красс. «Цезарю» Мойсієнку до снаги займатися стратегією розвитку. «Помпею» Боєчку – взяти на себе комунікацію між структурними підрозділами та центрами впливу. «Крассу» Кирилюку - займатися інноваціями й пропонувати нові шляхи для розвитку. Рівень компетентності Мойсієнка та Боєчка поки що вище з об’єктивних причин – досвід таки має значення. Кирилюк, через відсутність такого, вдається до перевіреної тактики – за все добре, проти всього поганого. Сьогоднішні дебати продемонстрували, що ЧНУ виховав нову управлінську еліту. Якщо тріумвірам вистачить мудрості наступити на горло власним амбіціям, то прізвище переможця перегонів 26 березня не матиме значення. Боєчко. Кирилюк та Мойсієнко (розміщую їх прізвище за абеткою) здатні доповнювати одне одного, і, за умови роботі в команді, мають непогані шанси на подальший розвиток ЧНУ. Ця трійця потенційно здатна «паровозиком» потягнути за собою внз в майбутнє. Хотілося, щоб у світле… Кіндрат Булавін https://pro-vincia.com.ua/poltika/88460-testuvannya-geraskevichem.html У кожного власний шлях до визнання. Якийсь там спринтер Усейн Болт зробив свою Ямайку максимально популярною в світі не тому, що голосно кричав «Слава Ямайці!». Болт регулярно оновлював світові рекорди на дистанціях 100 і 200 метрів, вісім разів перемігши на Олімпіаді та ставши 11-кратним чемпіоном світу. Але в України шлях Болта – не та кон’юнктура. Зараз у тренді шлях Гераскевича… Політика Mon, 23 Mar 2026 17:35:00 +0200 У кожного власний шлях до визнання. Якийсь там спринтер Усейн Болт зробив свою Ямайку максимально популярною в світі не тому, що голосно кричав «Слава Ямайці!». Болт регулярно оновлював світові рекорди на дистанціях 100 і 200 метрів, вісім разів перемігши на Олімпіаді та ставши 11-кратним чемпіоном світу. Але в України шлях Болта – не та кон’юнктура. Зараз у тренді шлях Гераскевича… Минулої п’ятниці український скелетоніст Владислав Гераскевич, що став відомим після дискваліфікації на зимовій Олімпіаді в Італії в лютому 2026 року, побував у Черкасах. На зустрічі з юними спортсменами він демонстрував не медалі (їх у Гераскевича поки що немає), а власний шолом із зображеннями загиблих українських спортсменів, через який МОК дискваліфікував відсторонив його від змагань. Скелетоніст передав школі олімпійського резерву генератор. Побіжно прокоментував рішення уродженця Черкас гімнаста Іллі Ковтуна змінити спортивне громадянство (нагадаємо, що торік Ковтун почав виступати за збірну Хорватії). Гераскевич вбачає в рішенні Ковтуна «дуже високий ступінь лицемірства». - У нас триває повномасштабне вторгнення. У нас від обстрілів гинуть люди й багато страждають. І говорити через особисту травму, що не додали на добові та говорити про те, що через це ви пройшли пекло – це неповага до ситуації сьогодення, - наголосив він. Можна було б подумати, що цьому коментарю, який розійшовся в медіа, не слід приділяти велику увагу. Приїхав спортсмен у Черкаси. Його запитали про черкащанина, він відповів… Але українське суспільство схоже в прямому сенсі «тестують Гераскевичем». Бо, наприклад, 26 лютого, виступаючи у Верховній Раді перед нардепами, скелетоніст закликав позбавити експрезидента НОК України Сергія Бубку звання Герой України та накласти на нього санкції. А буквально наступного дня після Черкас, 21 березня, Гераскевич вже розкритикував приїзд в Україну екс-чемпіона світу Ентоні Джошуа (той приїхав разом з чинним чемпіоном світу Олександром Усиком). - Дуже хочеться сподіватися, що під час поїздки Джошуа в Україну йому пояснять: викладати публікації з бійцями з оточення Кадирова, які внесені до державних баз спортивних діячів, що підтримують війну, — це ненормально, - заявив кавалер ордена Свободи. Саме після Олімпіади в Мілані Гераскевич, отримавши з рук Президента Зеленського орден Свободи, починає озвучувати моральні оцінки діям та вчинкам інших спортсменів. Які відрізняються від нього одним: вони перемагали, він – поки що ні. Найкращим спортивним результатом Гераскевича є 4-те місце на чемпіонаті світу в 2025 році та 8-ме – на чемпіонаті Європи – в 2026-му. У той же час Сергій Бубка – багаторазовий чемпіон світу та Олімпійських ігор, встановив 35 світових рекордів у стрибках з жердиною. Ілля Ковтун – бронзовий призер Олімпіади, багаторазовий переможець етапів Кубку світу, увійшов в історію виконанням іменного елементу «переворот назад з упору на руках та поворот на чверть оберту до бруса», який отримав назву «Kovtun». Ентоні Джошуа, коли хтось підзабув, взагалі багаторазовий чемпіон світу з боксу у надважкій вазі, переміг нашого Володимира Кличка… Об’єкти критики Гераскевича здобували славу під час змагань. Їхній критик став відомим завдяки політичній кон’юнктурі. І, тепер експлуатуючи один епізод, розкручується як умовний «комсомолець», що дає моральні й політичні оцінки. І штука не в тому, що він ці оцінки озвучує. В інформаційному полі країни Гераскевичу дають «зелену вулицю». Можна прославляти Україну, виборюючи медалі на чемпіонатах Європи, світу та Олімпіаді. А можна, експлуатуючи один епізод, стати елементом внутрішньополітичних розборок. Відволікати на себе увагу, тестувати авдиторію критикою спортсменів, дотягнутися до результатів яких поки не можеш. Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/poltika/88287-goliy-korol-cherkaskoyi-oblradi.html Олександр Воскобійник є доволі впізнаваною фігурою на Черкащині. Депутат обласної ради знайомий громаді передовсім своїми успіхами в приватному секторі. Багато років Олександр Анатолійович працював топменеджером у найбільшого роботодавця в регіоні — компанії МХП. Зокрема, він керував підприємством “Урожай” і очолював Центральний хаб агрохолдинга. Політика Fri, 13 Mar 2026 12:50:00 +0200 Олександр Воскобійник є доволі впізнаваною фігурою на Черкащині. Депутат обласної ради знайомий громаді передовсім своїми успіхами в приватному секторі. Багато років Олександр Анатолійович працював топменеджером у найбільшого роботодавця в регіоні — компанії МХП. Зокрема, він керував підприємством “Урожай” і очолював Центральний хаб агрохолдинга. Політична ж кар&#700;єра Воскобійника значно скромніша: в 2020 році він став депутатом Черкаської облради від об&#700;єднання “Черкащани”, яке пов&#700;язують із уже згаданою компанією МХП. У фракції “черкащан” його називали одним із лідерів. Але, схоже, що кар&#700;єра Воскобійника-політика закінчилась, толком не почавшись, з чим Олександр Анатолійович не може змиритися. Чому не варто сприймати спроби депутата зобразити з себе “сірого кардинала” облради всерйоз, — спробували розібратися в матеріалі. Олександр Воскобійник розпочав свою кар&#700;єру в 2000 році, одразу після закінчення Полтавського сільськогосподарського інституту. В аграрці пройшов довгий шлях, і в 2015 році приєднався до МХП, де став заступником директора департаменту тваринництва та рослинництва. За часів Януковича, в 2013 році Воскобійник отримав подяку від міністра аграрної політики “за сумлінну працю та досягнуті результати в ім'я економічного зміцнення та розвитку України”. В 2020 році під час передвиборчої кампанії місцевих виборів обличчя Воскобійника дивилось на мешканців Черкащини з десятків білбордів. Потужна промоуція та підтримка з боку тодішнього роботодавця дозволила Олександру потрапити до обласної ради та навіть стати одним із лідерів фракції “Черкащан”. Сприйняття Воскобійника в якості представника найбільшого бізнесу регіону створило йому також образ одного з “сірих кардиналів” обласної влади. За шість років потому він втратив підтримку МХП, а разом із нею власний вплив на політичні процеси в регіоні та колег-депутатів. Утім, схоже, що прийняти нову реальність Воскобійнику заважає чи-то політична сліпота, чи-то роздуте Его. Олександр Анатолійович продовжує “дути щоки”, вносячи розбрат у стінах облради. Після відставки Анатолія Підгорного посада голови Черкаської обласної ради залишається вакантною понад півроку. Депутати неодноразово намагалися проголосувати за обрання нового очільника, але не так і не спромоглися зібрати голоси. У жовтні, після однієї з таких спроб з&#700;явилась інформація, що Воскобійника звільнили з МХП. Тоді це пов&#700;язували з тим, що в Олекснадра начебто прокинулись нездорові амбіції — поставити свого очільника облради, що завадило зібрати голоси. Це йшло врозріз із позицією фракції “Черкащани” та холдинга МХП. Водночас, якоїсь конкретної кандидатури в нього не було. Цитуючи нашого співрозмовника з обласної ради, “Воскобійник, як кліщ, який стрибає з жертви на жертву. Він намагається знайти собі “жертву”, з якої можна бути зробити зручну маріонетку”. Але, якщо подивитися ширше, ситуація виглядає інакше. За словами наших джерел в МХП, після звільнення Воскобійника Служба безпеки агрохолдингу передала до правоохоронних органів матеріали, за якими проти нього можуть відкрити кримінальне провадження. На жаль, наш інсайдер не уточнив, про які саме звинувачення йдеться, але, якщо мова про кримінальні провадження, очевидно, справа серйозна. З цього ракурсу причини, через які Воскобійник “побив горшики” зі своїм роботодавцем, бачаться зовсім інакше. Ще гостріше в цьому світлі постає питання його амбіцій щодо крісла голови облради. Якщо людина вдається до сумнівних оборудок навіть, працюючи в приватному секторі, чого можна очікувати від неї в кріслі чиновника? Питання, звісно, риторичне. Яким б не були реальні причини “розлучення” Воскобійника з агрогігантом, очевидно, що вплив Олександра Анатолійовича, що грунтувався на образі “представника МХП”, розсіявся. Наш співрозмовник із депутатського корпусу “Черкащан” в облраді на правах анонімності розповів, що у фракції його більше не сприймають всерйоз. “По-перше, Воскобійник уже “збитий льотчик”. Саша догрався. В якийсь момент він, як то кажуть, спіймав зірку. Це дратувало багатьох, але загалом сприймалося спокійно. Коли ж він почав “мутити воду”, це швидко отримало реакцію. По-друге, для багатьох колег Воскобійник став надто токсичним. Ходить багато чуток щодо його оборудок у МХП. Подейкують навіть про кримінальні провадження. Ніхто не хоче в це “мазатися”, — прокоментував депутат облради. Історія Олександра Воскобійника вчить тому, наскільки важливо зберігати зв&#700;язок із реальністю. Засліплений власним роздутим Его, депутат повірив у власну велич і втратив реальні (та чималі) владу та вплив. Це, на жаль, не стало для Воскобійника “холодним душем”, і замість прийняття нових реалій, він продовжує удавати з себе місцевого короля. Втім, усім іншим уже давно очевидно, що ”король” — голий. Антон Івахнін https://pro-vincia.com.ua/poltika/88279-koncepcya-pomnyalasya.html Старий анекдот про народного обранця, не вишуканий, але смачний, доволі точно характеризує події напередодні завтрашнього пленарного засідання сесії Черкаської облради. Депутат, будучи добре напідпитку, повернувшись додому, дуже рвався до цугундеру за малою потребою. Раптово він передумує. Концепція помінялася, каже, я обіср…ся… Політика Thu, 12 Mar 2026 18:15:00 +0200 Старий анекдот про народного обранця, не вишуканий, але смачний, доволі точно характеризує події напередодні завтрашнього пленарного засідання сесії Черкаської облради. Депутат, будучи добре напідпитку, повернувшись додому, дуже рвався до цугундеру за малою потребою. Раптово він передумує. Концепція помінялася, каже, я обіср…ся… У порядку денному сесії 13 березня багато поточних питань. Тут і проблеми з управлінням обласним комунальним майном, і затвердження Програми економічного й соціального розвитку області. Депутати мають визначитися стосовно обласної Антикорупційної програми на 2026-2028 роки та ознайомитися з прогнозом виконання поточного бюджету регіону. У проміжок між 3-м та 12-м березня апологети обрання Євгенія Курбета очільником облради продовжували обговорювати плани вже 5-го висунення кандидата. Але в останній момент, здається, концепція, як у процитованому анекдоті, - помінялася… Так от: ризик того, що Курбет знов «пролетить» - доволі високий. Тому мудрагелі з оточення Табурця-Бондаренка схиляються до того, щоб на завтрашньому засіданні кадрове питання взагалі не піднімати. Тим більше, стало відомо про намір пропрезидентської фракції «Слуга народу», в разі внесення питання про вибори голови облради в порядок денний, запропонувати свого кандидата. Йдеться про чинного заступника голови Сергія Лісового. Його підтримує частина слуг, за Лісового можуть проголосувати представники інших фракцій та об’єднань. Більше того, сам Сергій Миколайович, якщо справа дійде до гарячої фази, заявляти самовідвід не збирається. Голосів для перемоги у Лісового поки не вистачає. Але в разі, коли кандидатів буде двоє, і без того примарні шанси на перемогу Євгенія Курбета перетворюються на ніщо. Саме тому в кабінеті голови Черкаської ОВА вирішено цього разу не проводити «великий хурал» за участі лідерів фракцій та неформальних лідерів впливу на депутатів. Робочу ідею апологетів можна сформулювати так: частина депутатів через адміністративний тиск ладна взагалі не відвідувати сесійні засідання, ніж приїжджати в Черкаси та тренувати вразливі серця на предмет протистояння інфарктам та інсультам. Команду «фас» не скасовуємо, бо тепер важливо показати, що Черкаська обласна рада – недієздатна. Зібрати кворум депутати не можуть, обговорити та проголосувати за важливі питання порядку денного – й поготів. А все через що? Бо в обласному парламенті немає голови. Рішучого, принципового, який впевнено візьме кермо в свої сильні руки. Ну, прізвище цією людини всі знають… Попри те, що ціль Табурця-Бондаренка залишається незмінною – тільки Курбет! – для досягнення мети вирішено проявити гнучкість та вдатися до тимчасового відступу. 13 березня ідейні натхненники «кроку назад» хочуть показати і місцевим рокфеллерам, і Києву, що процеси в Черкаській облраді некеровані, депутати саботують її роботу. Прийом цікавий, бо візантійство все ж краще, ніж старий радянський прийом «ламаємо через коліно». Одначе ситуація може змінитися буквально в останню секунду і голосування за голову таки відбудеться. І тоді з високою долею ймовірності полковник знову відчує себе в польоті над Ейфелевою вежею. І не на літаку, а на листі фанери… Сергій Цюрюпа https://pro-vincia.com.ua/poltika/88253-postrl-u-nogu.html Під час останньої позачергової сесії Черкаської облради 3 березня сталася подія, яку присутні - побачили, але удали, що …нічого не помітили. З трибуни сесії ветеран Олег Слободяник кинув в залу прямий докір в подвійній грі голові Черкаської ОВА Ігорю Табурцю. Політика Wed, 11 Mar 2026 17:45:00 +0200 Під час останньої позачергової сесії Черкаської облради 3 березня сталася подія, яку присутні - побачили, але удали, що …нічого не помітили. З трибуни сесії ветеран Олег Слободяник кинув в залу прямий докір в подвійній грі голові Черкаської ОВА Ігорю Табурцю. За словами ветерана (відео можна подивитися <a href="https://www.facebook.com/reel/771816815625300" >тут</a>), на противагу їхній ветеранській організації, котра після трагедії в селі Нехворощ на Корсунщині 27 січня почала вимагати прозорого розслідування смертей 5 людей (ветерана Сергія Русінова та 4-х правоохоронців) створюється інша. І створюється ніби під орудою очільника Черкащини… Слободяник з трибуни закликав голову ОВА не маніпулювати обставинами, не зіштовхувати ветеранів лобами, інакше той «піде слідом за російським кораблем…». Важливо наголосити, що це було сказано від імені ветеранів, які були ядром протестних акцій в області на початку лютого. Табурця 3 березня в сесійній залі не було. І все одно він мав безліч шансів технічно, технологічно й мудро розрулити ситуацію. Перш за все, тому що він не має стосунку до трагедії в Нехворощі. Смерті Русінова та офіцерів поліції – пряма зона відповідальності місцевого керівництва (вже колишнього) Нацполіції. По-друге, займаючи високу посаду, - Табурець як ніхто має можливість отримати повну інформацію з різних джерел про причини трагедії. По-третє, у нього достатньо важелів впливу на всіх учасників конфлікту, щоб посадити їх за один стіл і не допустити конфронтації. По-четверте, зразково-показово, на всю країну, не розрубати, а акуратно розв’язати гордіїв вузол, заплетений корсунськими депутатами, тамтешніми полісменами і колишній керівництвом черкаської Нацполіції. Усе те настілки очевидно, особливо для генерал-майора, що левову частину життя прослужив у Головному управлінні розвідки Міноборони, що навіть й писати якось незручно. Але …Тіло Русінова не віддають рідним для поховання вже понад 40 днів. Чому? Тому що. Як тут не згадати, що Путін в лютому 2024-го після отруєння Олексія Навального в колонії теж не віддавав тіло. Від батьків вимагали дати згоду на утаємничене поховання біля колонії. Викручували руки. Під свист багатьох людей в світі. Але за 8 днів навіть у Кремлі схаменулися й віддали тіло вбитого для поховання батькам. Табурець та Нацполіція «переплюнули» Путіна вже в 5 разів. Ірраціональний переляк перед ймовірними ексцесами на похованні? Так не створюйте додаткових приводів для ексцесів! За оперативною інформацією, відносно ветерана Олега Слободяника одразу після виступу на сесії 3 березня відкрито кримінальне провадження. До речі, Слободяник – справжній воїн. Під час останнього бою він разом з сином знешкодили трьох рашистів. Один з них, поранений, дав в їхній бік автоматну чергу. Батько, прикриваючи сина, отримав кульові поранення ніг. Довго лікувався. Зараз повернувся до мирного життя, працює в лісгоспі. Цікаво, скільки проваджень розпочато відносно екс-керівника черкаської Нацполіції Гудими та його підлеглих, причетних до смертей в Нехворощі? Табурець, керівництво Черкаської ОВА та Нацполіція з незбагненних причин вирішили, що краще стріляти собі в ногу. А саме: клонувати ветеранські організації, створювати проблеми лідерам непідконтрольних ветеранів, не віддавати тіло небіжчика, займатись тяганиною. Словом, системно доводять ситуацію до вибухової точки. …Традиційно напишу в кінці: дуже сильно хочу помилитися… Геннадій Саприкін https://pro-vincia.com.ua/sport/88232-yak-peremagati-bogv.html Хто сказав, що для перемоги над геніями слід стрибнути вище голови? І не лише в футболі, а й ще в багато чому? Той, хто не знає свій реальний зріст. Спорт Tue, 10 Mar 2026 17:20:00 +0200 В учорашньому матчі української Прем’єр-ліги черкаський ЛНЗ у Рівному обіграв місцевий Верес з рахунком 3:0. Що цікаво: впродовж поєдинку черкащани завдали по воротам господарів лише три удари. Й усі вони стали результативними… У нашому дикому світі, який двоє оскаженілих від вседозволеності діда женуть назустріч Апокаліпсису, залишається хіба що два приводи не занепадати духом. Це – черкаський ЛНЗ та норвезький Буде-Глімт. Поки що порівнювати ці команди важко. Черкаський клуб перший сезон у своїй історії реально претендує на місце в трійці призерів в УПЛ. У свою чергу, норвезька команда в останні 5 років 4 рази перемагали в національній першості, торік дійшли до півфіналу ліги Європи, а цього сезону, виступаючи в Лізі чемпіонів, послідовно перемагали Манчестер Сіті, мадридський Атлетико та міланський Інтер. Однак ці два клуби можна поставити…на одну дошку. Бо вони відверто не зважають на об’єктивну реальність. Нехай шнурки на бутсах форварда МанСіті Ерлінга Голанда коштують більше, ніж усі гравці Буде-Глімту. Ну і що з того, що гравцям ЛНЗ для приборкання м’яча на шкидкості часто треба зробити 5-7 дотиків до м’яча, а Кіліану Мбаппе вистачає й половини дотика. Обидві команди, українська й норвезька, формують власну реальність. І вона успішно конкурує із зірковими командами, гравці яких гасають по полю на космічних шкидкостях та демонструють іншопланетний рівень техніки володіння м’ячем. В Україні – ЛНЗ, в Європі – Буде-Глімт ніби кажуть фаворитам: так, ви граєте у футбол краще. Ваші лідери – майстровитіші за наших. Так, від половини з нас при прийомі м’яч відлітає, немов від дошки для прасування. Однак ми виходимо й перемагаємо вас. Чому? Тому що футбол – проста гра. Для перемоги в багатьох випадках потрібна витривалість, взаєморозуміння, три-чотири награні комбінації й абсолютна впевненість в собі. У футболі треба заштовхати м’яч у прямокутник між штангами та поперечиною всім чим можеш, крім рук, на один раз більше, ніж це зробить противник. Якщо ми забиватимемо голи не зовсім вишукано, ні разу не оригінально, утилітарно, просто, але – на один раз більше, ніж ви – то хто «прохавав» цю гру краще? Наш ЛНЗ та «їхній» норвезький Буде-Глімт, всупереч всьому, доводять: звичайні люди можуть перемагати напівбогів. І хто здивується, якщо завтра до Черкас приїде Інтер Майамі з Мессі – і «пролетить» нашим в одну хвіртку? А Буде-Глімт діловито вийде на Сантьяго Бернабеу та рознесе на друзки мегазірковий Реал? Хто сказав, що для перемоги над геніями слід стрибнути вище голови? І не лише в футболі, а й ще в багато чому? Той, хто не знає свій реальний зріст. От і все.. Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/88170-berezen-fashion-day-cherkasi.html Черкаська міськрада прозвітувала про проведення Благодійного Fashion Day Cherkasy VONA. 5 березня в драмтеатрі відбулася фешн-презентація колекцій від черкаських дизайнерів, учасники робили пожертви на ЗСУ. Відомі черкащанки взяли участь у показі виробів модельєрів… Черкаси Fri, 06 Mar 2026 17:10:00 +0200 Черкаська міськрада прозвітувала про проведення Благодійного Fashion Day Cherkasy VONA. 5 березня в драмтеатрі відбулася фешн-презентація колекцій від черкаських дизайнерів, учасники робили пожертви на ЗСУ. Відомі черкащанки взяли участь у показі виробів модельєрів… Фотозвіт про Fashion Day Cherkasy <a href="https://www.facebook.com/rada.cherkasy/?locale=ru_RU" >тут</a>, кожен охочий може скласти власне враження про подію. Попри професійний цинізм, піймав себе на думці, що це – класно. Наприклад, чого вартий один Анатолія Бондаренка. Важливо, що він мовчав. При цьому - у смокінгу й черевиках (а не в червоних «тухлях» на голі ноги). Готова модель для Джорджіо Армані, бо образ довершений: блискуча голова, виразне обличчя, чоловіча харизма і стримана сором’язлива посмішка. Ось на що здатен пензлик в майстеровитих жіночих долонях… Друга приємна несподіванка – Тренкін. Хоч традиційно без вихваляння дорогими «котлами» Юрію Васильовичу обійтися несила. Проте, позуючи фотографам, поруч з жіночими усмішками навіть він був гречним, немов березневий кіт після вдалої прогулянки. Ну, й найважливіше – жінки, котрі, не будучи ні хвилину моделями, перебороли власні страхи й вийшли на подіум. Упевнений, що хтось із них від хвилювання не спав уночі. Хтось тиждень сидів на кефірі. Але в результаті вийшло те, що, власне, і робить життя міста нормальним. Вічна жіноча проблема – немає що вдягнути. А коли є, - немає куди в цьому піти. Очевидно, що в Че жінкам мають що запропонувати наші модельєри. Оригінальні речи, сучасний дизайн, висока якість. Це приємно на собі роздивлятись, хвилююче підганяти під фігуру, не соромно вдягнути, а після - придбати. І найважливіше – таки є куди в цьому піти… Якщо подібні покази стануть регулярними, то ніщо не заважаю Черкасам стати українським «Міланом». Тим більше, що клімат – кращий, жінки – гарніші, а майстри – не розбещені медіа й баснословними гонорарами. Ну і Бондаренко, звичайно, що ягідка на тортику – куди тому Майклу Корлеоне у виконанні Аль Пачіно! Хіба то мафія. От у Черкасах… Сергій Цюрюпа https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/88106-tureckiy-gambt-gganta-misl.html Аплодуємо стоячи: колишнього ректора Черкаського національного університету Олександра Черевка оголошено президентом ЧНУ. Відповідне повідомлення розміщено 2 березня на офіційному сайті університету. Черкаси Tue, 03 Mar 2026 17:35:00 +0200 Аплодуємо стоячи: колишнього ректора Черкаського національного університету Олександра Черевка оголошено президентом ЧНУ. Відповідне повідомлення розміщено 2 березня на офіційному сайті університету. Технологічно було зроблено так. Восени на останній конференції трудового колективу 1-й проректор Мойсієнко представив Положення, відповідно до якого в структурі ЧНУ вводилася посада «Президент». Вчена рада ЧНУ(широко відома самостійністю та схильністю до демократичного обговорення) підтримала призначення Черевка Президентом ЧНУ. Одночасно Олександр Володимирович став ще й радником ректора та головою Вченої ради університету. Коли дерево пускає стільки коренів, спробуй його викорчувати. Після цього всі варіанти відповідей на питання– чому вибори ректора у виші МОН ні сіло, ні впало перенесло з 23 грудня 2025 року на 26 березня 2026-го – відпадали. Бо очевидна тільки одна. Торік гігант «мислі» просто не встигав завершити асфальтно-бетонні роботи на злетно-посадковій смузі власного запасного аеропорту. Звісно, обставлено все з гросмейстерською вишуканістю. Читаємо сайт ЧНУ: «…з огляду на масштабні виклики, реформу освіти, міжнародне партнерство та конкуренцію — університет вирішив змінити модель управління. Посада президента покликана зосередити стратегічне планування, зовнішню політику, міжнародні проєкти та розвиток інфраструктури, відокремивши їх від оперативних щоденних функцій ректора. Це дає змогу краще реалізовувати довгострокові плани, залучати інвестиції та розвивати бренд університету». Попри те, що зв’язок між Черевком та стратегічним плануванням суто умовний. І тямить він у розвитку університетського бренду менше, ніж у бренді. Але розвів він усіх університетських розумників, як рожевих слоненят. Ще мінімум 5 років займатиметься Олександр Володимирович стратегічним плануванням і міжнародними проектами. А трубами, що сифонять, та аудиторіями, в яких вітер гуляє – нехай ректор займається. Не президентське воно діло… Стало очевидним і те, хто з трьох претендентів є фаворитом адмінресурсу. І тут Олександр Володимирович пішов супротив аксіоми, відповідно до якої на переправі коней не міняють. Після вчорашнього призначення в.о. ректора Миколи Руденка – кандидат Євген Кирилюк може радіти, як Гюльчатай. «Пан» і Черкаська ОВА призначили його «улюбленою дружиною». Багаторічний соратник Василь Мойсієнко акуратно відставлений в сторону. В.о. ректора Руденко – працює на кафедрі підприємництва й маркетингу, що й Кирилюк. Колега й однодумець фаворита. У соцмережах тим часом присутність фаворита всеосяжна. Поки Василь Мойсієнко у стилі «сам собі режисер» постить у соцмережах відео прокаток на ковзанах, на Кирилюку відточує творчі навички ціла кафедра журналістики. Соцмережі насичені роликами про перспективного претендента. Ось він щось аудиторії втовкмачує. Ось з дітьми в снігу бавиться. Ось з родиною прогулюється. І все це поки що без телеграм-каналів з ексклюзивною інформацією про конкурентів... Третій учасник ректорських перегонів Владислав Боєчко поки що потужно мовчить. Головна інтрига виборів 26 березня розсмокталася сама собою. Черевко ніби й пішов, але – хай живе Черевко! Прізвище майбутнього ректора важливе, але не те щоб дуже. Президент розіграв турецький гамбіт і, солодко позіхаючи, почиватиме на лаврах наступну п’ятирічку. І нехай насниться йому кордебалет Поплавського… Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/poltika/88079-uzh-zamuzh-nevterpozh.html Четверте «катування Курбетом» над депутатським складом Черкаської облради відбудеться швидше, ніж будь-хто передбачав. Позачергова сесія облради призначена вже…на 3 березня. Це якщо вірити офіційному сайту ЧОР: 2 березня розпорядження №63-р про скликання позачергової сесії підписав 1-й заступник голови Роман Сущенко. Політика Mon, 02 Mar 2026 16:30:00 +0200 Четверте «катування Курбетом» над депутатським складом Черкаської облради відбудеться швидше, ніж будь-хто передбачав. Позачергова сесія облради призначена вже…на 3 березня. Це якщо вірити офіційному сайту ЧОР: 2 березня розпорядження №63-р про скликання позачергової сесії <a href="https://www.oblradack.gov.ua/pro-sklykannya-pozacherhovoyi-sesiyi-cherkaskoyi-oblasnoyi-rady-viii-sklykannya" >підписав</a> 1-й заступник голови Роман Сущенко. Однак якщо якийсь допитливий буквоїд не полінується подивитися на вимогу про скликання сесії від ініціативної групи депутатів (вона на сайті облради додається до розпорядження Сущенка), то він гарантовано перетвориться на соляний стовп. Згадаймо, що третя невдала спроба обрати Курбета головою сталася 12 грудня 2025 року. Якщо вірити тексту «вимоги про скликання позачергової сесії», то вона була складена вже 16 грудня 2025 року. Під нею підписалися 23 депутати. Далі документ цей було передано в облраду (і зареєстровано в облраді) лише 25 лютого 2026 року – через 2 місяці і 9 днів. І це – найважливіший момент всією Спеціальної Волюнтариської Операції « Курбета на царство». Чому? Тому що за 2 місяці й 9 днів всі 23 депутати мали вичерпні можливості подумати й перевірити – на чому саме вони залишили свої автографи. Серед підписантів – всуціль поважні й авторитетні люди. Наприклад, Валерія Бондаренко, дружина почесного проФФФеСССора всіх вишів області Анатолія, екс-голова ОДА та облради Олександр Вельбівець, директор Черкаського державного бізнес-коледжу Олег Куклін, популярний телеведучий Ігор Волошин та інші представники управлінської та інтелектуальної еліти регіону. Врешті-решт, уповноваженим представником від групи з 23-х депутатів виступив цілий начальник управління освіти й науки Черкаської ОВА Валерій Данилевський – найграмотніша й найосвіченіша людина Черкаського краю. Але на «шапці» депутатської вимоги про скликання сесії значиться «Черкаська обласна рада. Депутати Черкаської обласної ради». Такого бланку в природі не існує. Є бланки звернень фракцій або політичних партій. Є персональні бланки від кожного депутата ЧОР. Але бланку від «депутатів Черкаської обласної ради» в природі нема. Який «птах щастя» поцілував у тем’ячко Данилевського – невідомо… Ну, добре, Данилевський, стурбований тим, що(цитую текст підписаної ним вимоги) «в обласній раді склалася критична ситуація…» нашвидкоруч 16 грудня збацав вимогу про нову позачергову сесію. 23 депутати, довіряючи Данилевському, як Мойсею, - підмахнули документ. Але за 70 днів хоча б хтось з них міг розгледіти, що з таким же успіхом вони могли б щось накурбетіти на бланку від «Ліги сексуальних реформ»? Сам текст теж згенерований не інакше як Штучним Інтелектом Кам’янського району – казуїстика, набір штампів та балабольство (хто має натхнення – перечитайте на сайті облради). Тільки факт лишається фактом: руками 23-х депутатів голова Черкаської ОВА Ігор Табурець в четвертий раз виходить на фініш персональної СВО. Між іншим, відповідно до ч. 7 ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування», голова ОВА має право сам скликати позачергову сесію. Тільки в нашому випадку мудрий керівник завжди дасть іншим можливість вляпатися в історію… Тому 3 березня, взявши великий кульок з попкорном, кожен охочий знов матиме можливість насолоджуватися святом демократії на нашій Табуреччині. Бо комусь "уж замуж невтєрпьож"... Геннадій Саприкін https://pro-vincia.com.ua/poltika/88049-svo-kurbeta-na-carstvo-sproba-nomer-chotiri.html 27 лютого в ОВА відбувся черговий «великий хурал», на якому людина, схожа на Табурця, провела вишкіл черкаських консільєрі. Дійові особи: людина схожа (ЛСН) голову фракції «Черкащан» Олександра Коваленка, ЛСН керівника фракції «Батьківщина» Семена Радченка, ЛСН міського голову Черкас Анатолія Бондаренка, ЛСН впливового «черкащанина» Петра Душейка, ЛСН Євгенія Курбета та - нерозлучний дует людей, схожих на Ткаченка з Казаряном. Політика Sat, 28 Feb 2026 17:05:00 +0200 В останні дні провідні ЗМІ Черкащини <a href="https://www.vikka.ua/novini/chomu-yevgenij-kurbet-ye-dijsno-konsensusnym-kandydatom-na-golovu-cherkaskoyi-oblasnoyi-rady/" >поширили матеріал</a> «Чому Євгеній Курбет є дійсно консенсусним кандидатом на голову Черкаської обласної ради?». Талановита публікація. По-перше, вона велика за обсягом. По-друге, невстановлений автор відчайдушно доводить, що Курбет є «не просто консенсусним, а майже безальтернативним кандидатом» в голови облради. По-третє, Курбет безальтернативний тому, що «влада має працювати не просто формально, а максимально злагоджено й прогнозовано». Здавалося, найкраще про «безальтернативність і консенсусність» Євгенія Курбета красномовно висловилася саме Черкаська облрада. 2025 року депутати тричі (!!) відмовилися підтримати призначення полковника спікером облради. Проте поширення цієї розкішної аналітики сигналізує про головне: голова ОВА Ігор Табурець, міський голова Черкас Анатолій Бондаренко, куратор «слуг…» на Черкащині нардеп Олександр Завітневич, двоє з батьків-засновників ВО «Черкащани» - екс-голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко та популярний забудовник Андранік Казарян – вийшли на фініш четвертої СВО (Спеціальної Волюнтаристської Операції) «Курбета на царство». Перший заступник голови Черкаської облради Роман Сущенко написав на фб, що облрада готується до чергового 34-го пленарного сесійного засідання, яке відбудеться 13 березня 2026 року. Це не зовсім так. Якщо зірки на погонах встануть у бойовий порядок, то вже до 13.03 відбудеться позачергова сесія, на якій «катування» депутатів кандидатурою Курбета відбудеться вже вчетверте. Слід розуміти головне. Полковник Курбет зовсім не схиблений на посаді. Це добросовісний служака, який по-військовому відповідає «так точно!» на пропозиції, від яких неможливо відмовлятися. Табурець, Бондаренко й згадані вище добродії прагнуть переформатувати Черкаську облраду, створити нову коаліцію зі «Слуг…», Батьківщини та «майбахівців». За попередніми розрахунками, керівний склад облради оновиться повністю – полковник матиме аж 5-ть, а може й цілих 6-ть заступників від різних політичних сил. Попри строкатість, невисоку ефективність та «яловість» значної частини народних обранців, Черкаська облрада сьомий рік залишається не підконтрольною ОВА. Та ще фактично керується представником опозиції. Для України епохи Зе – кричущий випадок. Постійний привід для кпинів всій виконавчій вертикалі області з ОП. Завдання максимум – фактична «приватизація» Черкаської облради, отримання контролю за ласими шматками землі та найбільш огрядними об’єктами обласної комунальної власності. Так би мовити, найкращі роки для господарів доль тривають, а «вкусити» по-справжньому неможливо через якусь незрозумілу процедурну тяганину… 27 лютого в ОВА відбувся черговий «великий хурал», на якому людина, схожа на Табурця, провела вишкіл черкаських консільєрі. Дійові особи: людина схожа (ЛСН) голову фракції «Черкащан» Олександра Коваленка, ЛСН керівника фракції «Батьківщина» Семена Радченка, ЛСН міського голову Черкас Анатолія Бондаренка, ЛСН впливового «черкащанина» Петра Душейка, ЛСН Євгенія Курбета та - нерозлучний дует людей, схожих на Ткаченка з Казаряном. Людина, яка віддалено нагадувала нардепа Завітневича, взяла участь у «хуралі» по відеозв’язку. Але дійти остаточної згоди учасникам не вдалося. Неприємні миттєвості пережили «Коваленко й Душейко». Вони надзвичайно обережно, але намагалися відстоювати збереження існуючої коаліції – Черкащани, Батьківщина та ЄС. При цьому черкащани проінформовані, що до процесу «перековки незгодних» повною мірою залучені правоохоронні органи. Частина депутатів настільки залякана, що просто відмовляється приїжджати в Черкаси до сесійної зали. Найневинніші «засоби впливу» на незгодних - позбавити роботи та повідкривати кримінальні справи. Натякають на проблеми для родичів та друзів. Усе, як за часів Кучми чи Януковича. Хіба що під сирени повітряних тривог та свистіння ракет і безпілотників… Компромісна пропозиція обрати головою облради чинного заступника голови від «Слуг…» Сергія Лісового, зі збереженням посад заступників для представників ЄС і Батьківщини – не пройшла. Консільєрі наполягають на варіанті: Курбет – голова, три заступники від «слуг…» - Лісовий, Яріш, Данилевський, по одному – від «майбаху» та «Батьківщини» Але підтримувати Курбета черкащани не хочуть…Клінч. Учасники «великого хуралу» обговорювали, як забезпечити контроль за процедурою таємного голосування. Кажуть, що технічно можна організувати тотальний відеоконтроль, підкріпивши його ручками з певними чорнилами. Опозиція в якийсь момент пообіцяла, що змущена буде звернутися до преси, щоб проінформувати виборців про тиск та залякування. У свою чергу, людина, що віддалено нагадувала Анатолія Бондаренка, впевнено сказала, що «всім ЗМІ в Черкасах заткнуть пельки»… Станом просто на зараз ситуація навколо СВО «Курбета на царство» - в глухому куті. Можливі різні сценарії, зокрема й ризиковані – із залученням ветеранів, котрі досі не можуть отямитися після трагедії на Корсунщині. Є ще певні аспекти, про які напишемо вже найближчими днями… Геннадій Саприкін https://pro-vincia.com.ua/poltika/87992-proklyat-pitannya.html ...маю знов підняти тему трагедії в селі Нехворощ на Корсунщині 27 січня 2026 року, коли ветеран Сергій Русінов під час затримання застрелив 4 поліцейських і сам був вбитий правоохоронцями. Політика Wed, 25 Feb 2026 17:45:00 +0200 ...маю знов підняти тему трагедії в селі Нехворощ на Корсунщині 27 січня 2026 року, коли ветеран Сергій Русінов під час затримання застрелив 4 поліцейських і сам був вбитий правоохоронцями. Жахлива трагедія. Суспільний резонанс після неї вражав. Два-три тижні до подій на Корсунщині була прикута увага всієї країни. Протести ветеранів, які з багатьох регіонів приїхали на Черкащину, щоб висловити обурення діями поліції - дали привід вважати, що просто на очах в країні зароджується незалежний рух, який претендуватиме на самостійну роль в політичному житті. Однак менше ніж через місяць - в інформпросторі тиша. Заміна керівництва Нацполіції області задовольнила всіх? Але ми не отримали чесної відповіді на жодне з питань, поставлених після трагедії в селі Нехворощ. Поки що реакція влади та дії керівництва Нацполіції носять неприховане бажання сховати кінці в воду, а не розібратися в причинах трагедії. Коротко нагадаю: - 27 січня поліція прибула до будинку ветерана Сергія Русінова, відомого під позивним «Шаман», у селі Нехворощ із обшуком у справі про підрив автомобіля місцевого депутата. Русінов не впустив правоохоронців. Він озброївся, втік у ліс і відкрив вогонь по силовиках. Русінов вбив 4 поліцейських і поранив ще одного. Після цього бійці спецпідрозділу (КОРД) ліквідували самого Русінова. - 28–29 січня у Корсуні-Шевченківському та Черкасах провели прощання із загиблими поліцейськими. ГУНП у Черкаській області офіційно повідомило, що під час затримання підозрюваного той вбив правоохоронців. Паралельно кілька діючих військових оприлюднюють протилежні версії подій. Не виправдовуючи Русінова, військові звертають увагу на необгрунтованість дій поліцейських. - кінець січня — початок лютого 2026 — ветеранські протестні акції Ветеранські організації та громадськість виступили з вимогою об’єктивного розслідування обставин інциденту. На мітингах протестувальники вимагали відставки начальника поліції Черкаської області. - 3 лютого керівник Головного управління Нацполіції у Черкаській області Олег Гудима припинив виконання службових обов'язків "на час розслідування. 6 лютого керівник Нацполіції Іван Вигівський представив особовому складу черкаської Нацполіції нового керівника - Ярослава Меженного. Згодом повністю замінили й заступників керівника ГУНП у Черкаській області. - голова ОВА Ігор Табурець проводить низку зустрічей з представниками ветеранської спільноти. Звітується про "непростий характер розмов", наголошує на перезавантаженні всієї ветеранської політики в регіоні, Після цього суспільний резонанс раптово вщухає. Невже реальна причина протесту ветеранів - саме зміна керівництва місцевої Нацполіції? Які питання залишилися без відповіді 1. Чому черкаська Нацполіція не дезавуювала повідомлення, в якому ветерана Русінова було названо підозрюваним у вбивстві, хоча процесуально такого статусу він не мав? 2. Чому кілька офіцерів Нацполіції зі зброєю поїхали на затримання Русінова, не маючи на руках рішення суду про затримання та навіть не знаючи адреси, за якою він проживав? Хто наказав їм це зробити (або дав усне розпорядження)? Чи буде притягнуто цю посадову особу (цих осіб) до кримінальної відповідальності? 3. Чому 1 лютого 2026 року, коли до Черкас з багатьох міст Україн прибули учасники автопробігу ветеранів, в місті не було голови ОВА, мера міста, начальника обласної поліції? На вулицях не було навіть поліцейських. Хто дав їм розпорядження залишити 250-тисячне місто місто - в умовах оперативної невизначеності та суспільних пристрастей? Чи це було їх приватною ініціативою? 4. Чи вживаються заходи для виявлення всіх деталей махінацій з орендою землі в міськраді Корсунь-Шевченківського? Ветеранам війни, участникам АТО виділяється землі, яку вони за усною домовленістю одразу мають передати в оренду структурам, пов'язаним з місцевими депутатами, які за ці питання й голосують... 5. Наскільки поширеною в черкаській (українській) Нацполіції є практика, коли офіцери виконують розпорядження начальства без належного правового обгрунтування? Без чесних обгрунтованих відповідей на сформульовані питання можна сказати наступне: на наших очах залаштунковими дійовими особами була проведена ротація керівництва місцевої Нацполіції - під приводом масштабного суспільного невдоволення. Гнів людей було "каналізовано" на Нацполіцію (що небезпечно на майбутнє). Вдвічі небезпечніше допускати протистояння ветеранів та поліцейських. Такий розлом країна, що воює, не може собі дозволити... Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/poltika/87946-general-skazav-a.html Що можна сказати достеменно після сенсаційної розповіді Валерія Залужного британській Associated Press? Наступним Президентом України буде військовий. Після секретаря КПУ з ідеології, червоного директора, банкіра, двічі несудимого, олігарха та коміка, через 11 років війни - логічний вибір. Політика Mon, 23 Feb 2026 17:00:00 +0200 Що можна сказати достеменно після сенсаційної розповіді Валерія Залужного британській Associated Press? Наступним Президентом України буде військовий. Після секретаря КПУ з ідеології, червоного директора, банкіра, двічі несудимого, олігарха та коміка, через 11 років війни - логічний вибір. Аналізувати інформацію, оприлюднену в матеріалі, - неможливо. Ми не можемо знати деталі обшуку в Генштабі восени 2022-го. Нам невідомі подробиці контрнаступу ЗСУ в 2023-му. Ця інформація має гриф "цілком таємно", відома дуже обмеженому колу осіб. Мета сенсаційних зізнань українського посла у Великобританії - фактично старт передвиборчої кампанії генерала. І розкруткою його в ролі кандидата від сил, які "за все хороше, проти всього поганого", приречений виступити Президент Зеленський. Адже формально посол України в іноземному виданні на весь світ критикує главу держави. Яку він офіційно представляє в одній з провідних країн світу. Звісно, що Зеленський буде відтягувати неминучий Указ, скільки це буде можливо. Але в похідному ранці Залужного є ще чимало ексклюзивних історій, якими він може поділитися в західній пресі. Чим довше пауза, тим серйозніші факти ним можуть оприлюднюватися. Тому відставка неминуча. Як неминучою буде й трактовка увільнення: постраждав за правду... Генералу Залужному для перемоги треба якнайшвидше повертатися в Україну й формувати команду. Лондон, звісно, ве кепітал є грейт брітен, але фавориту президентських перегонів в Україні треба обладнати штаб хоча б десь на Борщагівці. Досвід чинного Президента, який змусив піймати облизня всіх конкурентів в 2019-му, свідчить - програма, команда, передвиборні гасла з'являться дуже швидко. Не виключено, що вони вже є. Зрозумілою буде й головна ідея кандидата Залужного. В Україні в останні роки в усіх прошарках суспільства - сильний запит на справедливість. Кому, як не рятівнику України в 2022-2023 роках, усунутому через політичні ревнощі від армії, підняти це гасло на свої знамена? Обставини для ймовірного успіху Залужного високі. На нього робитиме ставку Захід, який втомився від Зеленського (цілком достатньо вже й того, що від нього "втомився" Трамп). Генерал має високі шанси на підтримку великого бізнесу. Звісно, що за нього виступить значна частина військових. Ну і обов'язково зіграє роль відсутність негативного рейтингу серед електорату, який охоче підтримає нове обличчя. Скомпроментувати генерала через давню історію про "здачу" Півдня росіянам на початку 2022-го? Суспільство навряд прийме ідею. І ці зусилля знову ж таки підуть кандидату лише в "плюс": ті, хто обіцяв шашлики весною 2022-го хочуть невинно засудити того, хто врятував країну тієї весни... У теорії кандидат З. практично приречений на перемогу. Але в сьогоднішній Україні можливі абсолютно всі варіанти. "Чорні лебіді" можуть літати з усіх сторін, як ворожі БпЛА. Генерал Залужний сказав "А". Тепер маємо почути "Б" від головного конкурента... Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/poltika/87852-prsna-kasha-z-troh-garbuzv.html Якщо реалісти сподівалися, що каші з трьох «гарбузів», «звареної» наприкінці 2025 року Євгенію Курбету депутатами Черкаської облради, тому буде досить, - вони таки рішуче помилялися. За підтримки голови Черкаської ОВА Ігоря Табурця для безжурного воєнкома просто зараз умащують грунт для четвертої і - як вони сподіваються, - вирішальної спроби штурму. Політика Wed, 18 Feb 2026 17:45:00 +0200 Якщо реалісти сподівалися, що каші з трьох «гарбузів», «звареної» наприкінці 2025 року Євгенію Курбету депутатами Черкаської облради, тому буде досить, - вони таки рішуче помилялися. За підтримки голови Черкаської ОВА Ігоря Табурця для безжурного воєнкома просто зараз умащують грунт для четвертої і - як вони сподіваються, - вирішальної спроби штурму. Інтрига закручується ще та. Ні, Табурець і міський голова Черкас Бондаренко (хто призабув – Бондаренко очолює обласну організацію партії «За майбутнє»; до якої донедавна входив Курбет) не вдаються до креативу. Чай не мудрагелі високочолі, окулярів не «носють». Ухил робиться на перевірені часом прийоми: а) переконання й вмовляння (читай шантаж і залякування); б) обіцянки тотального відеоконтролю під час голосування - за кабінками та безпосередньо в кабінках; в) ручки одного кольору; г) моральне заохочування (дехто вперто продовжує називати то матеріальним стимулюванням). 18 лютого голова ОВА запрошує депутатів від Слуг народу, Батьківщини та Черкащан, пропонуючи погодитися на проведення позачергової «курбетівської» сесії вже в найближчі дні. Проте, попри рішучість у словах та метал в очах, серед депутатів в останні півтора місяці запанували розбрід і хитання. Існує висока ймовірність , що кандидатура Курбета в бюлетенях для голосування буде не одна… «Слуги народу» налаштовані на висунення Анатолія Яріша. Ця ідея до вподоби як народному депутату Олександру Завітневичу, так і місцевому куратору «Слуг…» Олексію Пєчнікову. Інша частина «слуг…», яку підтримують представники ветеранської спільноти, пропонують «розігрітися» заступнику голови облради Сергію Лісовому. Дійшло вже до того, що працівники облради пошепки передають одне одному, що з настанням сутінок до пустої сесійної зали приходить людина, схожа на Олександра Івановича Вельбівця. Людина сідає навпроти пустої президії й пронизливим поглядом годинами свердлить спорожніле крісло голови, щось буркоче про великий адміністративний досвід і управлінську вправність...Чим не ідеальний кандидат у Чорні Лебіді для Табурця з Курбетом? Чим цікаве крісло голови Черкаської облради в період, коли дочасні вибори в Україні можуть оголосити в будь-який момент? Для знавців політичних процесів питання не складне. Саме на завершення каденції керівники, які готуються «на вихід», гамузом починають підписувати купу документів. Контроль в умовах, коли всі сидять «на валізах» - послаблений. І коли більшість гарячкувато думає, чим би зайнятися після відставки, досвідчені люди можуть змінити цільове призначення ласих ділянок землі, запалити зелене світло приватизації підготовлених заздалегідь об’єктів. І ще багато чого можна зробити, маючи бажання та настанови соратників. Планове засідання сесії Черкаської облради має відбутися в березні. Однак, якщо залаштункові зусилля Табурця з Бондаренком виявляться вдалими, спроба №4 для Євгенія Курбета буде ще до весни. Далі буде. Геннадій Саприкін https://pro-vincia.com.ua/ukrayina/87809-na-zgadku-pro-gluzmana.html Не знаю, скільки українців слухали Глузмана, поки він був живий. Пару тисяч? Десятки тисяч, сотні? Але не мільйон - точно. Бо, проживаючи в нашому часі, Глузман зумів бути трохи над ним. Найсміливіші та найчесніші розмовляють не показно й тихо... Україна Mon, 16 Feb 2026 18:20:00 +0200 ...кілька разів спільно брали участь в якихось заходах. Пару разів ставив йому питання. Це слабенький натяк на знайомство, не більше. Однак завше застигав і слухав будь-які інтерв'ю Семена Фішельовича Глузмана... ... таких в Україні - менше, ніж пальців на руці. Мустафа Джемілєв (довгих років йому) - серед нас. Семен Глузман - помер сьогодні, 16.02.2026. Думаю, що таким був Василь Стус. І Петро Григоренко, якого в далекому вже 1972 році Глузман спробував визволити з пазурів каральної радянської психіатрії. І річ не в тім, що вони - радянські дисиденти. Ні, правильніше - не тільки тому, що дисиденти совку. Це абсолютно цілісні натури, чий високий інтелект доповнює моральний авторитет. Для України - рідкість. У світі - так само. Після пермських таборів і розпаду СРСР Глузман десятиліттями був ненав'язливо, але твердо рівновіддалений від усіх політичних центрів країни. Був на дистанції від Кучми, Ющенка, Тимошенко, Януковича, Порошенка, Зеленського. І на відстані кожному казав те, що думав як про кожного з них, так і про те, чим вони були і є для країни. Казав кваліфіковано, як психіатр. Неквапливо, як в'язень, що п'є вечірній чай "на критці". Сумно, як той, що дивився у смертну безодню. Аргументовано, як діагност. На противагу емоційним своїм землякам, які не поквапляться дістати з кишені різке слово чи дошкульну оцінку, Глузман був рафіновано інтелігентним. Бездоганним по формі. І безжальним - за змістом того, що хотів донести. А кожному національному лідеру він казав приблизно одне й те ж саме: Ви - не гідні ролі, яку на Вас поклала історія. Тому що: перше, друге, третє, четверте...сто двадцять четверте... Говорити те, що думаєш, без образ, відчайдушно хоробро - цю рису гартують у таборах. Коли ти один проти багатьох. Коли тобі кричать в обличчя, коли розумієш, що вбити тебе - на раз. І обираєш безнадійне: спокійно й твердо стояти на своєму. Не знаю, скільки українців слухали Глузмана, поки він був живий. Пару тисяч? Десятки тисяч, сотні? Але не мільйон - точно. Бо, проживаючи в нашому часі, Глузман зумів бути трохи над ним. Найсміливіші та найчесніші розмовляють не показно й тихо... Віктор Борисов https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/87763-hto-trimav-dah-nad-shpolyanskimi-znaharyami.html Історія з ліквідацією посеред навчального року санаторної школи на базі ліцею «Перспектива» – вкрай підозріла. І це легко довести на прикладі …скандалу, який просто зараз вирує навколо Шполянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів Черкаської облради. Це спеціалізована школа, що надає своїм вихованцям освітні й медичні послуги. Черкаси Thu, 12 Feb 2026 19:15:00 +0200 Історія з ліквідацією посеред навчального року санаторної школи на базі ліцею «Перспектива» (читай <a href="https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/87721-vdpovdno-do-norm-chinnogo-zakonodavstva.html" >Відповідно до "норм чинного законодавства"</a>– вкрай підозріла. І це легко довести на прикладі …скандалу, який просто зараз вирує навколо Шполянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів Черкаської облради. Це спеціалізована школа, що надає своїм вихованцям освітні й медичні послуги. У цій школі живуть і навчаються діти, що мають спеціальні потреби. Переважно йдеться про дітей з інвалідністю й дітей з неблагополучних родин. Значна частина з них має психічні захворювання. Так от: наприкінці 2025 року тут побували з плановою перевіркою представники моніторингової групи Уповноваженого з прав людини. Під час перевірки до моніторів звернулися двоє дітей. Вони поскаржилися на те, що їм без пояснень й обгрунтувань медики дають сильні психотропні препарати. Для перевірки створили спеціальну комісію. І її члени раптово з’ясували, що Шполянська школа-інтернат працює…не маючи медичної ліцензії від Міністерства охорони здоров’я. Усі подібні заклади на території Черкаської області (із черкаською «Перспективою» включно) такі ліцензії від МОРЗ мають, а шполяни – ні. Важливо, що цей кричущий факт виявило не управління освіти й науки Черкаської ОВА. Саме на ньому покладено функцію контролю за тим, щоб навчальні заклади області працювали в правовому полі. Це було встановлено випадково, після скарги дітей, які щось підозрювали, але з об’єктивних причин не мали можливості мати всебічну інформацію. Звичайно, колись ліцензія на право надання медичних послуг дітям у Шполянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів була. Питання – чому її не подовжили і як довго в закладі працювали з дітьми як знахарі? – висять у повітрі дамокловою сокирою. Закономірним буде поставити питання: чому в Черкасах управлінням освіти ОВА закривається медико-реабілітаційна частина в «Перспективі», хоча у неї і з ліцензіями, і з обладнанням, і з персоналом все гаразд? І одночасно впритул під носом у Валерія Данилевського та його підлеглих спеціалізована школа лікує дітей психотропами без ліцензії? Просто зараз комісія з перевіряльників працює в шполянському закладі. Директору інтернату доведеться відповідати, бо він платив зарплату медпрацівникам, а ті працювали, як кустарі. Очікується звернення до правоохоронних органів. Правомірно поцікавитися у Валерія Данилевського – чому розпорядник державних коштів, управління освіти й науки Черкаської ОВА, проявляє вибіркову принциповість? З одного боку, не контролює одні навчальні заклади. З іншого - викидає на вулицю представників інших? Як можна було взагалі допустити, щоб у Шполі дітей з інвалідністю напихали психотропними препаратами без ліцензії? Сергій Цюрюпа https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/87721-vdpovdno-do-norm-chinnogo-zakonodavstva.html Сьогодні місцеві видання повідомили про зустріч міського голови Черкас Бондаренка з батьками учнів обласного академічного ліцею «Перспектива». Батьки занепокоєні майбутнім дітей, вихованців колишньої санаторної школи №14 (так називався навчальний заклад до перейменування). Черкаси Tue, 10 Feb 2026 17:50:00 +0200 Сьогодні місцеві видання повідомили про зустріч міського голови Черкас Бондаренка з батьками учнів обласного академічного ліцею «Перспектива». Батьки занепокоєні майбутнім дітей, вихованців колишньої санаторної школи №14 (так називався навчальний заклад до перейменування). Анатолій Васильович написав у телеграмі, що «міська рада ще влітку минулого року надала офіційну згоду на прийняття закладу у власність громади. На жаль, до цього часу процедура передачі не була завершена на рівні обласної ради, і нині ситуація ускладнюється новими законодавчими змінами, які вимагають перегляду підходів до організації роботи таких спеціалізованих закладів. Ми чітко усвідомлюємо важливість збереження закладу освіти та його напрацювань, тому готові шукати рішення, які дозволять зберегти фахову команду й забезпечити дітям якісні освітні та медико-реабілітаційні послуги…» 5 лютого, після хвилі обурення в соцмережах з приводу майбутнього дітей в «Перспективі», начальник управління освіти й науки Черкаської ОВА Валерій Данилевський пояснював на брифінгу, що в Україні завершилась реформа санаторних шкіл. Такі заклади мали припинити роботу в попередньому статусі до 1 липня 2025 року. – Ми не говоримо про закриття закладу, – підкреслив Валерій Данилевський. – Це не так. Ліцей продовжує свою діяльність, але в новому форматі. Санаторна школа й ліцей – це два різні типи закладів. Санаторна школа поєднувала навчання з медичними та реабілітаційними послугами. Ліцей таких послуг не надає. «Реабілітаційні та медичні послуги надають спеціалізовані медичні або реабілітаційні установи», - пояснював пан Данилевський. У свою чергу, керівник департаменту охорони здоров’я Черкаської міської ради Сергій Холодняк наголошує: діти з порушенням опорно&#8208;рухового апарату можуть отримати послуги, які надавали у «Перспективі», у поліклініці «Астра» та в дитячій міській лікарні… Усе це докладно переповів, аби читачі мали повне уявлення відносно офіційної позиції наших чиновників. І зі свого боку маю підстави вважати, що Бондаренком, Данилевським, Чубіною й рештою чиновників керує що завгодно, крім інтересів дітей, батьків, міста та області. …Після першого класу мій син отримав компресійний перелом хребта. Пережив виснажливе для нього лікування. Малому довелося рік ходити в спеціальному корсеті. Увесь цей час йому не можна було сидіти. Тому відвідувати свою звичайну школу він не міг. Впродовж наступного навчального року син займався в 14-й школі. Що це означало? Ми привозили його туди зранку. Малий, разом з іншими «колегами по пригодам», займався лежачи – у класі стояли ліжка для лежачих учнів та парти – для тих, хто мав інші травми або хвороби. Уроки тривали повноцінні 45 хвилин. Все, як у звичайній школі. Але тут поєднували навчання та реабілітацію. Дітей у перервах та в спеціально відведені години вчителі та медики «катували» процедурами, масажем, плаванням. Ті - скреготіли, але змушені були коритися. Якою була альтернатива, коли б в Черкасах не було такого закладу? Невтішною й для малого, і для батьків. Його рідна 18-та школа мала б забезпечити прихід педагогів додому. О пообідній порі вчителі мали б займатися з дитиною індивідуально. А за щоденними медичними та реабілітаційними послугами – до лікарні. Пояснювати – наскільки це складно з точки зору логістики, часових витрат, нервів? Наскільки це було б виснажливо для психології дитини, позбавленої спілкування з однолітками та приреченого рік на безкінечні щоденні мандри від дому до лікарні, від дому – до поліклініки? А так його відвозили в район «Д» о пів на дев’яту. І забирали о шостій вечора. Веселого, нагодованого та зухвалого. Боронь Боже, в жодному разі не бажаю Данилевському та Бондаренку чогось подібного. Цілком достатньо, щоб вони могли пропустити таке через себе і бодай на хвилину уявити, що це сталося з їхніми дітьми, онуками, племінниками. Тоді начальник управління освіти й науки області раптово зрозумів би геть невтішне. Те, чим він займаються останнім часом, нагадує газду-гуцула, котрий, виплескуючи з корита воду, викидає звідти й дитину. Що голова чиновнику дана не лише для того, щоб діяти відповідно до циркулярів та інструкцій, а щоб шукати рішення в інтересах дітей, батьків, трудового колективу і – ширше – всієї Черкаської області. І мер Черкас збагнув би (є така маленька надія), що територія колишньої санаторної школи – то не лише ласа земельна ділянка, гуртожиток, лікувальний корпус, басейн (все те, що так подобається вірменським забудовникам). Що це унікальний заклад, який працює в Черкасах з часів царя Гороха. Із відповідною навчальною, лікувальною та реабілітаційною базою. Із фахівцями, які знають і вміють працювати з найбільш складним контингентом – нашими малими. Данилевський, Бондаренко, Чубіна і їхня законодавчо орієнтована "кумпанія" пропонують таким дітям і їхнім батькам зранку лежати в чотирьох стінах домівок, а після обіду – йти, їхати, летіти до «Астри». Яка, до речі, зараз - завантажена під маківку ветеранами, військовослужбовцями, що проходять реабілітацію після поранень, та пенсіонерами. Давайте зробимо так, щоб Ірина Василівна Волощенко перевела «Астру» на режим роботи 24 години на добу, еге ж? Здається, очевидно, що такий осередок у Черкасах необхідно зберегти. За бажанням форму та обгрунтування для його роботи можна знайти. Саме на цьому слід зосередити увагу Черкаській обласній раді, міській раді обласного центру, управлінню освіти й науки ОВА. Поки ж в історії з черкаською «Перспективою» офіційні особи раціонально «вбивають» те, що впродовж десятиріч було надбанням та порятунком для тисяч родин. Їм легше від того, що все то відбувається «відповідно до норм чинного законодавства»? Віктор Борисов https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/87586-krasa-vryatuye-svt-na-moroz.html На початку січня, сьорбаючи каву з колегою у центрі, почув: «Чому ти нічого не пишеш про те, що Департамент освіти не переводить школи в Черкасах на дистанційне навчання?» Тоді якраз вдарили перші морози, через які вже місяць тішиться миршавий дідок з підмосковного бункеру. Черкаси Mon, 02 Feb 2026 17:20:00 +0200 На початку січня, сьорбаючи каву з колегою у центрі, почув: «Чому ти нічого не пишеш про те, що Департамент освіти не переводить школи в Черкасах на дистанційне навчання?» Тоді якраз вдарили перші морози, через які вже місяць тішиться миршавий дідок з підмосковного бункеру. Зізнаюсь, запитання зрозумів не одразу. - А чому вони мають скасовувати очне навчання? - Так морози які… - Ну то й що? Ми з тобою ходили до школи і при мінус 20-ть. Ніхто не скаржився… - Тоді не було війни й повітряних тривог, - каже колега. Маючи щасливий гембель у вигляді двох неповнолітніх дітей, він легко розтлумачив мені все на пальцях. Не всі школи в Черкасах мають власні укриття. Його діти навчаються в Першій гімназії. Після кожної сирени «повітряної тривоги» діти мусять зібрати речі, вдягнутися, і бігти за кілька кварталів – в підвал ТРЦ «Плазма». Добре, якщо на дворі тепло. А коли як зараз? Так, дійшло. Працював колись у школі. Ще пам’ятаю, що діти – вони не однакові. Хтось зі слухняних акуратно збирає підручники й зошити, так же акуратно вдягається. А хтось - побіжить хоч через півміста у легенькому светрику. За всіма не додивишся… Пропустив через себе цю тему буквально за кілька днів після розмови. Їхав біля ЗОШ №4. І по бульвару Шевченка, і по тротуарам у бік школи йшли юрби школярів. Чому вештаються під час уроків на вулиці? І негайно зрозумів – була повітряна тривога, в 4-й школі власного укриття немає. Діти й вчителі бігають кудись поруч… Підлітки поверталися до школи бадьорі. Їм було «по приколу» прогулювати набридливі заняття. Але, побачивши, як неспішно, парами, тьопали одне за одним першачки (чи може другий клас або третій), на очі сльози нагорнулися. Маленькі, змерзлі, малі тягнули на собі сумки з підручниками. Протоколи безпеки, нічого робити… …Сьогодні зранку, після нічного нальоту росіян по нашій ТЕЦ, саме тоді, коли Черкащину огорнули арктичні морози (це не я вважаю, це великий гуру повітряних мас Віталій Постригань з гідрометцентру таке написав), побачив допис на фб колеги Оксани Стоколос. - За вікном тріщить мороз, якого, за твердженням синоптиків, на Черкащині не було останні 15 років, - пише Оксана. - Моїм дітям по 14. Тобто, це перше таке температурне випробування в їхньому житті…кожухів і валянок у дітей немає. Тож, як велося у наших пращурів, залишились вони сидіти «на печі» вдома…Місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та Департамент освіти Черкаської міськради не вважають температуру -21 «критичною погодною умовою» для зміни форми навчання. Ніхто не думає й про повітряні тривоги, за яких моїм дітям доведеться бігти в укриття за 3 квартали. Невже таким принциповим було це очне навчання? Щоб що?? Колега Юлія Фомічова, мати двох донечок, прокоментувала допис Оксани Стоколос так: «…учора й сьогодні перевіряла сторінку Департаменту освіти- а раптом таки. Але ні) Тому для своїх дітей я сама – комісія з безпеки, яка вирішує, чи йти дітям у школу)) Про посилення морозів в Україні з 1 лютого синоптики попереджали з кожної праски весь минулий тиждень. Отже, версія, що Чубіну і Ко морози застали зненацька – відпадає. Що ж завадило керівництву Департаменту освіти залишити дітей та вчителів вдома? І відповідь знайшлася…На офіційній фб-сторінці Черкаської міськради повідомляють, що днями в Черкасах проходив захід під назвою «Інноваційне жіноче лідерство». «До участі в заході долучилися заступниця міського голови — керуюча справами виконавчого комітету Валентина Ярмолич, заступниці міського голови Марина Гаркава та Анастасія Чубіна», - повідомляють у міськраді. Варто переглянути фото заходу (зліва – направо: Чубіна (куратор освітньої галузі Черкас), Гаркава (куратор соціальної галузі), голова Черкаської РВА Яненко, Ярмолич)… …Здається, навіть Коко Шанель, оцінивши блискучу четвірку, усвідомила б, що вона лише якась Коко порівняно з… Чи можливо відволікати блискучих чиновниць наших якимись там школяриками на морозі, що шкутильгають по дорозі в укриття? Одне лише захоплення й овація їм. А матусям Черкас варто почути мудрих Стоколос та Фомічову: всі ви для своїх дітей - найкраща комісія з безпеки, яка вирішує, чи йти їм у школу при «мінус 21». До речі, сьогодні з 9-ї години до 14-ї в Черкасах повітряну тривогу оголошували тричі… Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/87518-tragedya-na-korsunschin-scho-sld-zrobiti-negayno.html ..Є сенс знову написати про трагедію, що сталася 27 січня в селі Нехворощ біля Корсунь-Шевченківського. Ветеран війни Сергій Русінов вбив чотирьох правоохоронців, що приїхали його затримувати, і був після цього вбитий спецпризначенцями. Черкаси Thu, 29 Jan 2026 17:15:00 +0200 ..Є сенс знову написати про трагедію, що сталася 27 січня в селі Нехворощ біля Корсунь-Шевченківського. Ветеран війни Сергій Русінов вбив чотирьох правоохоронців, що приїхали його затримувати, і був після цього вбитий спецпризначенцями. На загибель п’ятьох чоловіків гостро відреагувало багато людей. Особливо ж гостро сприйняли смерть Русінова пов’язані з Черкасами та Черкащиною військові. Колишній секретар міськради обласного центру Ярослав Нищик провів власне <a href="https://pro-vincia.com.ua/novini/news_komentar/87508-yaroslav-nischik-pslya-zagibel-5-lyudey-na-korsunschin-nachalnik-cherkaskoyi-nacpolcyi-oleg-gudima-maye-pti-u-vdstavku.html" >експрес-розслідування</a>, опитавши місцевих. На трагедію відреагував Дмитро Кухарчук. Під кількома матеріалами в соцмережах бачу коментарі екс-депутата Черкаської міськради Костянтина Тихонова. Позиція військових збігається майже в усьому і озвучена доволі жорстко. Керівник черкаської Нацполіції має піти у відставку. Справою повинно займатися Державне Бюро розслідувань. І головне - між рядками: військові вважають Сергія Русінова жертвою місцевих «володарів доль», які «замовили» його правоохоронцям… Маю надію, що в черкаській Нацполіції працюють спеціалісти з моделювання кризових ситуацій. Чому три доби там не дезавуюють своє <a href="https://ch.npu.gov.ua/news/sohodni-na-cherkashchyni-stalasia-nadzvychaino-trahichna-podiia" >перше повідомлення </a>про трагедію, в якому Русінова названо таким, що «вчинив вбивство»? Навіщо прив’язують до загиблого історію з наркотиками? Так от: про найгірші варіанти розвитку «корсунської історії» навіть думати не хочеться. Але жорстка реакція військових на фоні мовчання Нацполіції поглиблює кризу, не сприяє проведенню об’єктивного розслідуванню і може зробити ситуацію некерованою. Під час війни військові жорстко реагують на несправедливість до бойових товаришів. Небажання черкаської Нацполіції дезавуювати «неточності» (напишемо максимально м’яко) в своїх коментарях – занадто демонстративне. Не дай Боже побачити протистояння військових та поліціантів. Коли по інерції в Нацполіції вважають, що право на насильство є лише в них, то покійний Русінов довів, що це давно вже не так… Щоб не поглиблювати кризу слід негайно зробити кілька кроків. Перше: забезпечити неупереджене розслідування трагедії. Очевидно, що воно не повинно проводитися працівниками ГУНП у Черкаській області. Друге: дати можливість військовим, що активно відреагували на трагедію на Корсунщині, підключити до розслідування людей, яким вони довіряють. Військові це або ж хтось інший– це предмет домовленостей. Третє: організувати прямі контакти між військовими та Нацполіцією. Кожна зі сторін повинна мати можливість аргументувати власну позицію віч-на-віч. Такі контакти могла б організувати Черкаська ОВА, яка часто рапортує про успіхи у впровадженні ветеранської політики в регіоні. Слід брати на себе відповідальність і в разі неуспіху ветеранської політики… Ще раз: військові і Нацполіція повинні негайно розпочати прямий діалог. Заради пам’яті безневинно загиблих колег. Заради недопущення того, щоб розкруткою цією історії займалися «запорєбрікові» спеціалісти. І для якнайшвидшого випуску пари, яка поки тільки накопичується. Віктор Борисов https://pro-vincia.com.ua/krimnal/87497-korsun-persha-krov.html Чи можна було запобігти трагедії, яка розігралася в лісі поблизу Корсунь-Шевченківського 27 січня? Напевне, ні… Кримінал Wed, 28 Jan 2026 17:00:00 +0200 Чи можна було запобігти трагедії, яка розігралася в лісі поблизу Корсунь-Шевченківського 27 січня? Напевне, ні… Фабула: правоохоронці приїхали до 59-річного екс-військового Сергія Русінова, племінника Героя України Василя Сергієнка. У першому повідомленні Нацполіції вказано, зо того підозрювали за «скоєння вбивства». Це помилка: було спалено авто місцевого депутата Віталія Сторожука. Згодом даний факт класифікували, як замах на вбивство. Русінов побіг у ліс, звідки відкрив стрілянину на ураження. Четверо поліцейських – майор Олександр Флорінський, майор Володимир Бойко, майор Сергій Сафронов і старший лейтенант Денис Половинка – загинули. Одного полісмена поранено. Загинув і Сергій Русінов. Повідомлення Нацполіції про подію можна прочитати <a href="https://ch.npu.gov.ua/news/sohodni-na-cherkashchyni-stalasia-nadzvychaino-trahichna-podiia" >тут</a>. Допис-екс-секретаря міськради Черкас, нині військовослужбовця Ярослава Нищика, який служив разом з Сергієм Русіновим – <a href="https://www.facebook.com/jarik.n/posts/pfbid022zbWmoAtbQ3dqYLKFSgimtUZ45AYCbeJLkZrvmtmxcxkDGnDXGCKQSoJuJrgmuJsl#" >тут</a>. Заява депутата Корсунь-Шевченківської міськради Віталія Сторожука – <a href="https://www.facebook.com/vitalij.storozuk.939865/posts/pfbid02HHwKnrdQdiL3HYPmwL85nZ5D2kAaBjTKb6KYzj2fzoXQLbvhb5uMBUvx1FZwpGcUl#" >тут</a>. … Після чотирьох років війни психіка не здатна реагувати на смерті, біль, руйнування та втрати так само, як раніше. Ти чорствієш, щоб вижити. Звісно, кожен з нас хоче, щоб його історію, саме його, - розбирали з урахуванням всіх обставин. Врахували заслуги, зважили на біль та втрати, яких зазнав… Ярослав Нищик пише, що Русінов відрізнявся гострою реакцією на несправедливість, був «правдорубом». Його демобілізували з війська за станом здоров’я. Не слід занурюватися у корсунську специфіку, щоб сказати головне. Русінов вижив на війні, бо, як і більшість військових, перебуваючи на межі життя та смерті, «відрізав» емпатію. Повернувшись до звичайного життя, маючи в’єтнамський синдром, реагував на несправедливість так же гостро. Процес «відтаювання» від війни у кожного триває по-своєму. Дратуєшся від дрібниць. Зриваєшся на рідних. П’єш. Лаєш «лайнову владу». А скільки прикладів нахабства та жирування в українському тилу під час війни перед очима. Особливо в маленькому містечку. Нищик пише, що це Русінов «спалив авто» депутату Сторожуку. Свого часу той їздив на Селігер, на молодіжний форум з Путіним в 2011 році. Зазначимо нейтральніше: Русінов міг мати відношення до спалення авто Сторожука. Поліцейські 27 січня діяли в межах власних повноважень. Проводили комплекс заходів із затримання особи, що підозрюється у скоєнні «замаху на вбивство» депутата органу місцевого самоврядування. Екс-військовий не зміг оцінити ситуацію адекватно. І повною мірою скористався набутими на фронті навичками. Поставившись до українських поліцейських як до ворога, а не як до своїх. Це теж в’єтнамський синдром. Рембо 1: Перша кров. У фільмі зі Сталоне дуже схоже все… Щоб запобігти трагедії, поліцейським треба було діяти делікатніше. Оцінити ймовірні ризики через посттравматичний стан підозрюваного. Залучити психолога. Не дратувати екс-військового надмірною кількістю людей у групі захоплення… Але все то слід писати при нормальному житті в мирній країні. Ми живемо в хворій та воюючій країні. Зі спустошеними від виснаження душами. Формально правоохоронці діяли в рамках повноважень. І Русінов теж стояв за справедливість, бо воював за країну і роками дивився смерті в очі. Результат – п’ять вбитих і один поранений. І жодного негідника серед загиблих немає. Що робити? Усвідомити, що найближчим часом подібне може повторитися. У будь-якій точці України. Що до ветеранів слід ставитися як до звичайних громадян України, але – з максимальною повагою. У чому б вони не підозрювалися і що б не скоювали. Багато з нас зараз відносно здорові, бо за це заплатили своїми зруйнованими психіками вони. І без шмаркль та стогону продумати алгоритми дій на подібні випадки. Щоб трагедія в Корсуні, де одне в одного стріляли достойні українці, - не повторювалася. Віктор Борисов https://pro-vincia.com.ua/poltika/87404-koli-vse-zltaye-z-kotushok.html Шкода, що ніхто з нас у січні 2026-го не має можливості прокричати кондуктору на планеті Земля: зупиніть, я вийду! Перші люди планети показово злітають з котушок (дивіться промову Трампа на ВЕФ в Давосі). Правила, за якими існував світ з 1945-го, летять сторчма. Ті з нас, хто вважав, що найстрашніше, що могло статися в нашому житті, ми вже бачили: в лютому-березні 2014-го й у лютому-2022 –помилялися. Політика Fri, 23 Jan 2026 17:20:00 +0200 Шкода, що ніхто з нас у січні 2026-го не має можливості прокричати кондуктору на планеті Земля: зупиніть, я вийду! Перші люди планети показово злітають з котушок (дивіться промову Трампа на ВЕФ в Давосі). Правила, за якими існував світ з 1945-го, летять сторчма. Ті з нас, хто вважав, що найстрашніше, що могло статися в нашому житті, ми вже бачили: в лютому-березні 2014-го й у лютому-2022 –помилялися. У 21-му столітті людство мирилося з екзальтованим вождем Північної Кореї. Той потішно погрожував світу ракетами та оголошував на ТВ про висадку свого космонавта на Сонце. Коли в компанію до Кім Чен Ина попросився Путін, здавалося, що гірше вже не буде. Адже як впоратися з циніком, що сидить на ядерній валізі й шантажує світ удаваним божевіллям, рясно присмачуючи його мільйонами вбитих українців та власних підданих? Тільки що робити тепер, коли поводитися, як Путін, почав Трамп? При всій повазі до ресурсних можливостей «Верхньої Вольти з ракетами», апетити Путіна не дотягують до його можливостей. Однак коли бавитися в свої СВО почне президент США, а услід за ним - комуністичний Китай, - яким буде життя на планеті? Зараз все занадто показово й жорстко. Трамп вистеляє червону доріжку перед Путіним в Анкоріджі, легалізує Лукашенка, і при цьому - показово лається чи не з усім блоком НАТО. Йому потрібні Гренландія, Канада, Венесуела, Панамський канал і взагалі вся Західна півкуля. Східну півкулю нехай забирає той, кому то до снаги – ЄС, Китай чи Росія… Трамп і Путін – майже однодумці і по факту ледь не союзники. Блок НАТО на очах втрачає вплив, і Україні саме час замислитися – чи потрібна нам згадка про стратегічний курс країни в НАТО в Конституції? Українцям взагалі слід добряче замислитися. Трамп, Путін і Сі вибудовують новий світ. Наші шанси на самостійне існування тримаються на відвазі ЗСУ та фінансовій і військовій допомозі інших країн. Ми вразливі через корупцію і продажність політичних еліт. Коли починається великий перерозподіл зон впливу й торжествуватиме право сильного – діяти слід максимально прагматично. Час дати собі раду, що в 21-му столітті наша територія –ласий шмат для супердержав. І ще одного не готового до серйозних викликів президента «по приколу» країна може не витримати. Щоб вижити нам треба не так вже багато: обирати компетентних і відповідальних політиків, створити незалежні суди, сформувати дієве громадянське суспільство. Тобто, в експрес-режимі зробити те, до чого за 35 років незалежності ми так і не підступилися. Світ Трампа, Путіна і Сі мало чим нагадуватиме Велику шахівницю Бжезинського. Наша перевага – українці за останні 11 років загартовані до випробувань, як ніхто. Тому шанс зберегтися навіть в такому шаленому й безпринципному світі у нас точно є. Сергій Цюрюпа https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/87355-de-grosh-zn.html Міськраді Черкас можна закидати що завгодно, крім відсутності почуття гумору. Читаю про те, як міський голова Анатолій Бондаренко доручив профільній заступниці Марині Гаркавій провести нараду з питань розвитку професійно-технічної освіти та кадрового забезпечення комунальних підприємств. Черкаси Wed, 21 Jan 2026 17:10:00 +0200 Міськраді Черкас можна закидати що завгодно, крім відсутності почуття гумору. Читаю <a href="https://cherkasy-rada.gov.ua/novyny/u-cherkasah-obgovoryly-shlyahy-podolannya-deficzytu-robitnychyh-kadriv-na-komunalnyh-pidpryyemstvah/" >свіжий матеріал</a> про те, як міський голова Анатолій Бондаренко доручив профільній заступниці Марині Гаркавій провести нараду з питань розвитку професійно-технічної освіти та кадрового забезпечення комунальних підприємств. Що турбує батьків міста? Непокоїть проблема, актуальна як для всієї України, так і для Черкас зокрема— гострий брак робітничих кадрів на комунальних підприємствах. Можна констатувати, що значна частина кадрів досягає пенсійного віку, молодь неохоче йде працювати в комунальний сектор, надаючи перевагу приватним компаніям із вищим рівнем заробітної плати. Від дефіциту працівників потерпають КП «Черкасиводоканал», КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», КП «Благоустрій», КП «Екологія», Черкаської служби чистоти, Дирекції парків. Що пропонували учасники наради, серед яких – директори цих КП? Пропонували підвищення престижу робітничих професій, запровадження програм стимулювання молодих спеціалістів. «Сьогодні багато говорять про відбудову України після війни…Починати варто з конкретних, хай і невеликих, але системних кроків. І в Черкасах ми вже рухаємося в цьому напрямку», — наголосила заступниця міського голови Марина Гаркава. Ну, про типову менеджерську проблему йшлося на поважному зібранні. Про відсутність мотивації у нових працівників через незадовільний рівень зарплати. Так і хочеться, щоб з повітря з’явилася команда просунутих аналітиків та менеджерів з Японії там, Південної Кореї чи Сингапуру. З вирогідністю 99,9 % вони б провели аудит на проблемних КП. І виявили, що: - щомісячне утримання директора неприбуткового КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Павла Карася обходиться бюджету Черкас в 304 тис. 601 гривну (дані взяті з декларації Павла Миколайовича за 2024 рік); - щомісячна зарплата директора КП «Черкасиводоканал» Івана Сухарькова - 173 тис. 579 грн. (декларація за 2024 рік); - зарплата директора Черкаської служби чистоти Ігоря Слинька – 118 тис. 703 грн. на місяць; - директор «Дирекції парків» Геннадій Шевченко щомісяця отримує 91 тис. грн.; - директор КП «Екологія» Юрій Єфремов – 67 698 грн… Після цього закордонні аналітики негайно б запропонували всім директорам КП провести практичні заняття перед своїми підлеглими на тему – як в умовах бюджетного дефіциту й браку робочої сили на збитковому підприємстві отримувати більше разом узятих Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної ради України та ще кількох міністрів? Доповіді Карася, Сухарькова, Слинька та Шевченка, якщо залишити суть та скоротити форму, складатимуться з одного речення – треба "сидіти на роздачі». Висновок аудиторів буде невблаганним: поки на комунальних підприємствах міста Черкаси всі гроші забирають їхні керівники, - проблему дефіциту робітничих кадрів розв’язати неможливо. - Коли ви повернете гроші в свої трудові колективи, - могла б спитати пані Гаркава у Карася та його колег на нараді, яку доручив провести їй міський голова Бондаренко. Але оскільки сама Марина Олександрівна щомісяця отримує з бюджету міста по 115 000 грн.(дані з її декларації про доходи за 2024 рік), то вона вже давно не ставить дурних питань… Геннадій Саприкін https://pro-vincia.com.ua/poltika/87301-bez-eyzenhauera-ta-de-gollya.html Для жодної людини з команди Президента жахлива війна не стала приводом для демонстрації найкращих якостей державного діяча. Війна тільки фон для накопичення капіталу– на крові власних громадян… Політика Mon, 19 Jan 2026 18:10:00 +0200 Чергова порція шок- інформації про корупцію серед найближчого оточення Володимира Зеленського: розповідь одеського бізнесмена Сергія Ваганяна про хабарі, які він на регулярній основні давав екс-голові СБУ Івану Баканову та колишньому начальнику ГУ внутрішньої безпеки СБУ Андрію Наумову (інтерв’ю Ваганяна Бориславу Березі – <a href="https://www.youtube.com/watch?v=itHvZWdf4Gg" >тут</a>). Після цього інтерв’ю є кілька важливих моментів, на які варто звернути увагу. Зайвий раз підшуковувати епітети на адресу команди «Кварталу-95», що прийшла до влади в Україні в 2019 році, - не буду. Абсолютна й безконтрольна влада розбещує абсолютно. Тому й експеримент з передачею влади команді непрофесіоналів без досвіду державного управління провалився. Епізодичні елементи контролю опозиції та медіа за їхніми імпровізаціями були приречені на неуспіх через відсутність системи права в Україні. Зверніть увагу: повномасштабна агресія Росії проти України триває більше, ніж німецько-радянська війна 1941-45 років. Однак в українській владі за цей час не з’явилося моральних авторитетів нації. Поруч з Верховним Головнокомандуючим немає жодного лідера, який заробив повагу в суспільстві саме в останні роки. Є Резніков - з яйцями для військових по 17 грн. за штуку. Є Баканов, що вивозив (якщо вірити Ваганяну) зі службового кабінету в авто гори кешу. Єрмак, що є абсолютним переможцем в неофіційному конкурсі на «демона національної політики». А ще Міндіч, Цукерман, Чернишов і десятки інших, подібних їм. Шарля де Голля або Дуайта Ейзенхауера немає й близько. Для жодної людини з команди Президента жахлива війна не стала приводом для демонстрації найкращих якостей державного діяча. Війна тільки фон для накопичення капіталу– на крові власних громадян… Є ще один важливий момент, який спочатку неможливо збагнути повною мірою. І знов без порівняння з 41-45 роками не обійтися. Та війна дала такий поживний грунт для радянської пропаганди, що вистачає й до сьогодні. Величезна країна отримала сотні прізвищ невідомих ще вчора людей, які стали тоді героями для країни. Сталін міг собі дозволити героізувати тисячі простих людей, бо не бачив в них конкурентів для своєї влади. Розумів, що вони стануть підмурком для ідеологічного виховання мільйонів. Українська пропаганда в двадцяті роки 21-го століття технічно досконаліше й різноманітніше за радянську, сталінського штибу. Є Інтернет, ТВ, соцмережі, радіо… На забезпечення інформаційної політики держави виділяються значні кошти. І підготовлених професійних фахівців значно більше, ніж у Йосипа Віссаріоновича було. І за останні чотири роки український народ дав величезну кількість проявів індивідуального й масового героїзму – військових і цивільних. Чи можна назвати бодай 20-30 прізвищ національних героїв, розкручених українськими ЗМІ? Ні, не можна. Здавалося - чому? Адже технічно це дуже просто зробити… Однак державного запиту на інформаційне просування героїв-військових, волонтерів, медиків та енергетиків немає. Бо всі зусилля пропаганди зосереджені на висвітленні заяв, коментарів, кроків однієї особи. Поява яскравих нових обличь в інформаційному полі країни – це небажана конкуренція. Потенційно небезпечне явище для команди, яка планує залишатися при владі й після війни. Залишається дивуватися самим собі. Країна, де слова «шкереберть» і «догори дригом» - найбільш об’єктивна оцінка багатьох процесів, продовжує чинити опір маніакально зацикленому на її знищенні агресору. Попри баканових, міндічей і цукерманів… Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/87269-gra-v-chotiri-ruki.html Те, що може здаватися втаємниченим та дивним для сторонньої, не зануреної в університетське життя людині, добре відомо чи не 100 % професорсько-викладацького складу вишу. «Десятирічка» ректора Черевка (два терміни по 5 років) завершується. Олександр Володимирович більше не зможе керувати в ЧНУ. Але продовжувати царювати – ще й як хоче. Черкаси Sat, 17 Jan 2026 15:20:00 +0200 На тижні на поштову скриньку скинули результати соцопитування по виборам ректора Черкаського національного університету, що мають відбутися наприкінці березня(читайте наш матеріал від 10 грудня 2025 року «<a href="https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/86597-kn-troyanskiy.html" >Кінь троянський»</a>). Опитування проводила регіональна асоціація однієї загальноукраїнської соціологічної контори. Замовник опитування невідомий. Нагадуємо, що вибори ректора ЧНУ, без обгрунтування та озвучення причин, на підставі письмового звернення колишнього ректора внз Олександра Черевка, МОН перенесло на 4 місяці: з 23 грудня 2025 року – на 26 березня 2026 року. Результати опитування: фаворит – Ковзаняр, другий – Гладіатор, третій – Богатир. Прізвища не пишемо навмисно. «Соціологія» та схожа на фількіну грамоту, мета якої - створити суспільні очікування стосовно «невідворотністі» перемоги певного претендента. Якщо перемога Ковзаняра «невідворотня», то навіщо було переносити вибори? Те, що може здаватися втаємниченим та дивним для сторонньої, не зануреної в університетське життя людині, добре відомо чи не 100 % професорсько-викладацького складу вишу. «Десятирічка» ректора Черевка (два терміни по 5 років) завершується. Олександр Володимирович більше не зможе керувати в ЧНУ. Але продовжувати царювати – ще й як хоче. Тому план «А» видатного стратега – забезпечити обрання ректором Василя Мойсієнка, чинного в.о. ректора ЧНУ, колишнього першого проректора. Першого учня, майже апостола…Самому при цьому залишитися радником ректора та бути таким собі Карабасом-Барабасом у ляльковому театрі. Смикати за мотузки – процеси та людей. План Б – забезпечити обрання ректором директора навчально-наукового інституту економіки та права Євгена Кирилюка. Гешефт від Кирилюка стратегу навіть більший. Досвіду він має небагато, й особливо спочатку дуже потребуватиме батьківських порад досвідченого радника. План В. для Черевка – найстрьомніший. Між панськими чоботами плутається третій претендент - син колишнього ректора універу, чинний проректор Черкаської медакадемії Владислав Боєчко. Що добре – Боєчко поводиться до біса пасивно, що в даній ситуації грає на руку Черевку. Що недобре – потенційно він створює враження людини, здатної на різкі рухи, і заграє з університетською опозицією. Та роками мовчить «у ганчірочку», але, як показали внутрішньоуніверситетські опитування («Провінція» про них писала) - людей, які гучно мовчать, в ЧНУ чимало. Це робить процес виборів потенційно некерованим. Упевненості, що 23 грудня 2025 року «зіграє» план А чи план Б у наполеона не було. Тому довелося імпровізувати «з колес», улещуюч міністра на перенесення дати виборів. Тому зараз тихою сапою Черевко та Мойсієнко проводять виховні розмови з представниками трудового колективу. Оцінити якість виховного процесу неможливо. Але напевне чимало викладачів реально схиляються до думки, що проміняти співіснування з маразмом тривалістю у 10 років на призвичаєння до маразму іншого – ризиковано. Тим часом Євген Кирилюк непублічну співпрацю з керівництвом Черкаської ОВА продовжує. Поки що ніяких акцій від розгніваної «внутрішньоуніверситетською корупцією» молоді та викидів у Телеграмі немає. Але до 26 березня час є… Зовні в ЧНУ нічого не змінилося. Мудрі настанови магістрам під час зимових випусків виголошує вже Мойсієнко. Вже то добре, що писати тексти йому не треба, зв’язувати слова в речення він вміє самостійно. Олександр Володимирович тим часом поєднує труди праведні з відпочинком духовним. Про вояжі черкаської еліти в його родовий маєток у Водяниках на Звенигородщині розповідають геть чудернацькі штуки. Щось там середнє коїться між кордебалетом від Поплавського та балом у Воланда. Проте, знаючи глибокий ступінь воцерковленності як самого господаря, так і його гостей – повірити в таке неможливо. Не інакше, як гуртом читають Святе Письмо і катаються на санчатах на тамтешньому гірськолижному курорті. Стежимо далі. Геннадій Саприкін https://pro-vincia.com.ua/poltika/87248-sklki-cholovkv-pokinuli-ukrayinu-pd-chas-povnomasshtabnoyi-vyni.html В кінці жовтня минулого року британський журналіст Джо Барнс у своїй статті для The Telegraph опублікував приголомшливі цифри: лише за два місяці через українсько-польський кордон виїхали майже 100 тис. молодих українців віком 18-22 роки. Проте згодом польські прикордонники назвали цю цифру значно перебільшеною, адже вона не враховувала тих, хто повернувся, а також багаторазові перетини кордону. Політика Fri, 16 Jan 2026 13:45:00 +0200 В кінці жовтня минулого року британський журналіст Джо Барнс у своїй статті для The Telegraph опублікував приголомшливі цифри: лише за два місяці через українсько-польський кордон виїхали майже 100 тис. молодих українців віком 18-22 роки. Проте згодом польські прикордонники назвали цю цифру значно перебільшеною, адже вона не враховувала тих, хто повернувся, а також багаторазові перетини кордону. Тенденція до виїзду з України молоді існує, у тому числі й серед неповнолітніх. Дозвіл на виїзд чоловіків віком 18-22 року справді спровокував хвилю еміграції з країни, хоч і не настільки масштабну. Впродовж вересня-листопада минулого року насправді виїхали близько 78 тис. молодих українців. Тим часом загальні масштаби виїзду військовозобов’язаних чоловіків з України значно більші. За оцінкою NGL.media, що грунтується на даних про перетини кордону, з початку війни з України легально виїхали і не повернулися близько 470 тис. чоловіків, ще принаймні 70 тис. перетнули кордон нелегально. Як ми рахували? На жаль, Державна прикордонна служба України веде лише загальну статистику по перетину кордону, без поділу на вік та стать. Тому NGL.media звернулись до прикордонних служб сусідніх держав – Польщі, Румунії, Словаччини, Молдови та Угорщини і . Ми попросили надати щомісячні дані про перетини кордону громадянами України чоловічої статі віком 18-60 років, починаючи з 24 лютого 2022 по листопад 2025 року включно. Ми також попросили дані про зафіксовані випадки нелегального перетину кордону, поза офіційними пунктами пропуску. Тут важливо розуміти, що дані про в’їзди/виїзди не дорівнюють реальній кількості чоловіків. Якщо одна й та ж людина неодноразово перетинає кордон в обидва боки, то фіксується кожен виїзд окремо. Наприклад, львівський волонтер Святослав Літинський за вказаний період 70 разів перетинав українсько-польський кордон. Тому знеособлені дані, якими ми оперуватимемо далі, завжди значно вищі, ніж кількість людей, які перетнули кордон. Натомість ці знеособлені дані дають можливість оцінити реальну кількість чоловіків, які легально перетнули кордон, але не повернулися в Україну. Наприклад, якщо у певній сусідній країні протягом тривалого часу зафіксовано 50 тис. в’їздів з боку України, а у зворотному напрямку лише 35 тис. – це означає, що 15 тис. українців залишилися за кордоном. Очевидно, хтось з них міг повернутися додому через іншу країну (і таких випадків досить багато), але сукупна статистика усіх сусідніх держав дозволяє досить точно встановити кількість «неповерненців». NGL.media отримали та проаналізували детальні дані про перетини кордону українськими чоловіками від Польщі, Румунії, Словаччини та Молдови. На жаль, прикордонна служба Угорщини відмовилась від співпраці, що безумовно вплинуло, хоч і не суттєво, на остаточний результат. Що ми отримали? Найчастіше українські чоловіки виїжджають до Польщі. Це цілком очікувано, оскільки близько половини усього транскордонного пасажиропотоку припадає саме на цю країну. Проте, за даними прикордонної служби Польщі (Stra&#380; Graniczna), різниця між кількістю в’їздів і виїздів складає лише 2,6%. В абсолютних значеннях мова йде про майже 188 тис. українських чоловіків віком 18-60 років, які виїхали після початку повномасштабної війни і не повернулися. Ця цифра враховує також близько 60 тис. молодих українців віком 18-22 роки, які виїхали впродовж вересня-листопада 2025 року. Натомість у Молдові та Румунії загальна кількість перетинів кордону суттєво менша, але різниця в’їздів/виїздів становить 10,6% і 13,7% відповідно. Від’ємне сальдо української міграції через ці дві країни складає понад 342 тис. чоловіків. Частково ці втрати компенсує Словаччина, де фіксують нетипову ситуацію – до України повертаються більше чоловіків, ніж виїжджають з неї. Ймовірно, саме через цей кордон повертається частина українців, які виїжджали через інші країни. Така тенденція зберігається впродовж усієї війни, за винятком вересня 2025 року, коли різниця в’їздів/виїздів склала 0,5%. Це вочевидь пов’язане з дозволом на виїзд українців віком 18-22 років, який український уряд надав в кінці серпня. Проте уже в жовтні-листопаді через словацький кордон в Україну знову повернулося більше чоловіків, ніж виїхало. На жаль, Національна поліція Угорщини (Rend&#337;rs&#233;g) відмовилась надати NGL.media статистику перетинів кордону українськими чоловіками. Центральне статистичне управління цієї країни публікує дані про міграцію без розбивки за віком та місцем перетину кордону. До того ж, ці дані ймовірно неповні. Якщо вірити угорським статистикам, упродовж 2022-2024 років до Угорщини в’їхали лише 5,8 тис. українських чоловіків віком від 20 років, а повернулися в Україну 16,7 тис. Це надто малі цифри, щоб бути правдою. Наприклад, за даними ДПСУ, впродовж війни українці обох статей перетнули українсько-угорський кордон в обидва боки понад 14,4 млн разів – це приблизно вдвічі більше, ніж кордон зі Словаччиною. За мінімальною оцінкою, якщо відкинути виїзд через Угорщину, загальна кількість військовозобов’язаних українців, які під час війни легально виїхали з країни і не повернулися, складає близько 470 тис. осіб. Ця цифра, звичайно, не враховує тих, хто перетнув кордон нелегально (про це нижче). Тобто реальна кількість чоловіків, які залишили Україну під час війни, може бути більшою, питання лише – наскільки. За даними Євростату, тимчасовий захист у країнах ЄС упродовж 2022-2024 років отримали близько 1,1 млн українських чоловіків і – і це принаймні вдвічі більше, ніж за даними прикордонних служб сусідніх з Україною держав. У цю цифру входять і ті чоловіки, що виїхали до країн ЄС раніше, а за тимчасовим захистом звернулися лише після повномасштабного вторгнення росіян. «Хоча тимчасовий захист і мав надаватися лише тим, хто приїхав в ЄС після 24 лютого 2022 року, його могли надавати і тим, хто приїхав незадовго до повномасштабної війни. Єврокомісія дала країнам право самостійно вирішувати це питання. Але частка таких дозволів навряд чи велика, адже найбільше громадян виїхали в ЄС у березні 2022 року, вже після початку повномасштабної війни, – пояснює NGL.media старша дослідниця Центру економічної стратегії Ірина Іпполітова. – Ті, в кого були підстави і візи для довготривалого перебування, часто автоматично отримували їхнє продовження і не потребували тимчасового захисту. Проте в деяких випадках, наприклад, в Ірландії, можна було отримати тимчасовий захист після того, як закінчилась дія такої візи». Чорні схеми Окрім численних підстав для офіційного виїзду і , в Україні процвітають різноманітні нелегальні схеми. За час війни українські прикордонники затримали уже понад 50 тис. чоловіків за спробу нелегального перетину кордону. Деякі з них топляться у Тисі чи гинуть у високогір’ї Карпат, проте багатьом таки вдається перейти кордон завдяки налагодженим контрабандним маршрутам. Типовим прикладом є історія Валерія Гусака, 53-річного бізнесмена з Рівного, якого за 10 тис. доларів контрабандисти перевезли човном через Тису. Найчастіше, за даними ДПСУ, намагаються нелегально перейти кордон з Румунією та Молдовою. Як повідомили NGL.media у прикордонній поліції Румунії, потрапивши на румунську територію українські нелегали самі зголошуються до прикордонників і просять про тимчасовий захист. Після перевірки таких нелегалів фіксують у європейській біометричній базі даних Eurodac. Потім ними займаються відповідні міграційні служби тих країн, куди вони потрапили. Дані системи Eurodac закриті, однак відповідні служби кількох сусідніх країн повідомили NGL.media про виявлених українських чоловіків-нелегалів. Найбільше – понад 31 тис. випадків нелегального перетину кордону – зафіксували румунські прикордонники. Значно менше нелегалів виявляють у Словаччині (3951 випадок) і Польщі (1203 випадки). Угорщина та Молдова не надали даних, проте зважаючи на протяжність кордону і популярність цих напрямків серед нелегалів, загальну кількість перебіжчиків у ці дві країни можна оцінити у 30-35 тис. осіб. Тобто загальна кількість українців, які нелегально перейшли кордон з початку війни, за обережною оцінкою складає близько 70 тис. осіб. Разом з тими, хто виїхав через офіційні пункти пропуску, ця кількість зростає до 540 тис. осіб. Останнім часом набуває популярності ще один неочевидний маршрут – через Білорусь. Лише минулого року українські прикордонники затримали на цьому відтинку кордону понад 1400 нелегалів – в чотири рази більше, ніж у 2024 році. Офіційно Україна заборонила перетин українсько-білоруського кордону з лютого 2022 року, проте, за даними державного прикордонного комітету Білорусі, станом на середину минулого року цей кордон перетнули 16 тис. українців обох статей. Що з юнаками 18-22 років? У кінці серпня минулого року український уряд дозволив вільний виїзд чоловікам віком 18-22 роки. І це справді вплинуло на статистику міграції, хоч і не так критично, як це здавалось на початку. За даними польських прикордонників, за три місяці дії цього дозволу в Польщу виїхали понад 120 тис. молодих українців, проте понад 60 тис. з них повернулися в Україну. Очікувано найбільша хвиля виїзду припала на вересень – у наступні місяці ажіотаж спав. За ті ж три місяці минулого року майже 44 тис. хлопців виїхали у Румунію (повернулися майже 27,5 тис.) і ще майже 10 тис. виїхали у Словаччину (майже 8,3 тис повернулися). Угорщина та Молдова детальних даних не надали. Таким чином, за три місяці після дозволу на виїзд з України безповоротно виїхали близько 78 тис. юнаків віком 18-22 роки. «Частина з них повертається невдовзі, тому що зрозуміє, що вони не здатні досягти поставлених цілей за кордоном. Таких чимало. А інша частина їде для того, щоб отримати освіту, попрацювати, сформувати певні заощадження. І ми частину з них отримаємо назад орієнтовно через 5-15 років», – каже у розмові з NGL.media дослідник міграції Андрій Гайдуцький. На його думку, безпекова і економічна ситуація – основні причини, через які молоді чоловіки виїжджають з України зараз. Українські роботодавці теж уже відчувають наслідки цієї тенденції. У вересні після відкриття кордонів для 18-22-річних чоловіків платформа Work.ua провела дослідження, опитавши близько 1000 роботодавців про наслідки відкриття кордонів. Виявилось, що третина опитаних так чи інакше відчуває відтік кадрів: найбільше – у готельно-ресторанному бізнесі, де якраз і працює велика кількість молоді. Катерина Родак <a href="https://ngl.media/2026/01/16/sotni-tysyach-ale-ne-miljony/" >ngl.media</a> https://pro-vincia.com.ua/poltika/87212-prosto-yak-dver.html Якщо завтра НАБУ та САП поставлять на прослуховування решту топ-політиків України, і матимуть дозвіл на свободу дій, країна має серйозні шанси залишитися без політиків… Політика Wed, 14 Jan 2026 18:30:00 +0200 Із гучних корупційних скандалів в українській політиці останнього часу сьогоднішня історія з Юлією Тимошенко – проста, як двері. Щоб мати цілісне сприйняття того, що відбулося, ось три посилання: про обшук в партійному офісі «Батьківщини» працівниками НАБУ в ніч проти 14 січня – <a href="https://censor.net/ua/news/3595354/tymoshenko-nazvala-diyi-nabu-nezakonnymy-scho-vona-kaje-pro-obshuk" >тут</a>; сьогоднішній коментар подій від Юлію Тимошенко з трибуни парламенту – <a href="https://www.facebook.com/YuliaTymoshenko/?locale=uk_UA" >тут</a>; відео-нарізка від НАБУ розмов про «підкуп» трьох нардепів між двома людьми, голос однієї з яких схожий на голос Юлії Тимошенко – <a href="https://censor.net/ua/news/3595365/nabu-pidtverdylo-pidozru-yuliyi-tymoshenko-scho-vidomo" >тут</a>. Перше: всі державні діячі в Україні - святі, непідкупні, чесні та патріотичні. І всі займаються тим, чим займався «голос, схожий на Юлію Тимошенко». Так склалося історично, так робиться політика в Україні. Почалося то давно, ще з часів незабутнього Павла Лазаренка в середині 90-х років минулого століття. Важко зараз навіть сказати – добре це чи погано. Очевидно, що якщо ти не вирішуєш питання в стилі «голосу, схожого на ЮВТ», ти не гравець вищої ліги української «реалполітік». Друге: коли в інформаційному просторі з’явилися перші повідомлення про те, що «слуги народу» беруть гроші в конвертах за правильні голосування? Восени 2020 року, понад п’ять років тому. Нардеп Гео Лерос шокував тоді всіх, сказавши, що гроші в конвертах беруть 236 нардепів з монобільшості. І що? Тільки 29 грудня 2025 року НАБУ та САП повідомили про підозру п'ятьом (не 236-ти) нардепам "Слуги народу", як ймовірно брали хабарі за "правильне" голосування. Скільки працівники НАБУ і САП слухали квартиру друга й соратника Зеленського Тімура Міндіча? Два роки. І оголошення про підозри Міндічу та іншим було запущено з величезними труднощами лише в листопаді 2025-го. Третє: на оприлюднених фрагментах розмов «голосу, схожого на ЮВТ» з невстановленим народним депутатом, йдеться про події останніх днів. Після досягнутої домовленості «підкупленому» нардепу скидають на смартфон перелік питань, за які слід буде проголосувати 13 січня 2026 року. У випадку з Тимошенко працівники НАБУ спрацювали блискавично. Зовсім не так, як в історії з Гео Леросом та Тімуром Міндічем. Вже після першого ж голосування «підкуплених нардепів» 13 січня 2026 року в стінах парламенту увечері цього ж дня оперативники вже витряхували на стіл перед Юлією Тимошенко пачки стодолларових купюр. Як сказала сама Тимошенко, це її особисті заощадження, належним чином задекларовані… Висновок: гарячкуватість й поспіх, продемонстрований українськими силовиками в справі Тимошенко, на противагу вайлуватості й багаторічної розважливості у справах Лероса та Міндіча, свідчать про те, що технологічно скандал з Тимошенко має перекрити в інформпросторі скандал з п’ятьма депутатами від «Слуг…» - Юрієм Кісєлем, Євгеном Пивоваровим, Ігорем Негулевським, Ольгою Савченко та Михайлом Лабою. Хоча порівняно з людьми, які гамузом платили за правильні голосування 236 нардепам-слугам, ЮВТ - з трьома «підкупленими» нардепами – майже свята. Якщо завтра НАБУ та САП поставлять на прослуховування решту топ-політиків України, і матимуть дозвіл на свободу дій, країна має серйозні шанси залишитися без політиків… Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/87136-nash-larr-kng-oleksandr-dmitrovich.html …скільки пам’ятаю, - постійно його підзужував. «Олександре Дмитровичу, ну зізнайтеся, що свій «телеприкид» Ви стирили у Ларрі Кінга?». Або: «Ну скільки можна давати в ефірі священиків та Черкаський народний хор? А рок-н-рол одразу за проповіддю Софронія – слабо?» Черкаси Sun, 11 Jan 2026 14:05:00 +0200 …скільки пам’ятаю, - постійно його підзужував. «Олександре Дмитровичу, ну зізнайтеся, що свій «телеприкид» Ви стирили у Ларрі Кінга?». Або: «Ну скільки можна давати в ефірі священиків та Черкаський народний хор? А рок-н-рол одразу за проповіддю Софронія – слабо?» Він не ображався, усміхаючись у вуса. І взагалі ставився до моїх заштриків, як дорослий лев до тявкання малого цуценяти. Ну що ж – коли Олександр Дмитрович Марченко пішов у вічність, - без жартів і приколів. По «часнику». Перед тим, як стати родоначальником авторського ТВ на Черкащині (не володію повною інформацією, але й в Україні він точно був одним з перших), Марченко був класичним пізнєрадянським інтелігентом. Працював на обласному радіо. Це була майже номенклатура. Лаявся на цензуру, але звіряв з нею кожне слово в ефірі. Ковтав самвидав, якій у 80-ті давали почитати «на одну ніч». Їздив з колегами по районах, шукаючи – чи то в Шполі, чи то в Городищі» «третім екраном» показуватимуть напівзаборонену тодішнім кіноначальством комедію Рязанова «Гараж». Пригадую, як кумедно він згадував, що ночувати після того сеансу довелося на станції Шевченка, «навантажившись» горілкою, купленої в таксистів. Вперше побачив його ще школярем, будучи допущеним у дорослу компанію. І був ошелешений махровою антирадянщиною з вуст номенклатурної людини. Тобто, фігу проти КПРС він тримав велику. Кулаки у борця (не пам’ятаю лише – вільною боротьбою він займався чи класичною) були ого-го, тому й дуля була серйозних розмірів. На початку 90-х обрав почесний, але самовбивчий для нервів й здоров’я шлях власного авторського телебачення. З ухилом у культурну проблематику. Рясно насиченим всілякими чиновниками й політиками, місцевими та заїжджими. Густо розбавлений священниками усіх концесій. Мав величезні творчі вдачі. Його розгорнутий телесюжет про черкаського «цілителя» Озімова (першого й напевне єдиного анархіста в місті), який лікував жіночі хвороби, читаючи язичницькі мантри над оголеними формами хворої, завершуючи все цілительским актом злягання – кілька разів демонстрували по УТ-1. У 1994-му майбутній другий президент України Кучма, тоді – кандидат у президенти, - бігав коридорами готелю «Черкаси» (там у Марченка була тоді студія), шукаючи єдиного журналіста на кілька областей, що погодився дати йому ефір. Попри пряму, і звісно – негласну, заборону від Кравчука. А Марченко… просто забув про Кучму. Настільки він здавався йому невиразним і сірим. У порівнянні з черговим геніальним художником, що раптово навідався в гості зі щедрим магаричем. Ефір з Кучмою тоді все одно вийшов. Марченко провів його на голому, як-то кажуть, професіоналізмі… Літературознавець Леонід Ушкалов характеризував український народ як «кордоцентричну націю», націю, що живе серцем. Марченко був зразковим «кордоцентристом». Жив серцем, емоціями, почуттями. Дуже професійно фільтрував «власний базар» на екрані, але був радий, коли гості починали «запалювати в ефірі». Кумедна історія про те, як Олександр Дмитрович удостоївся анафеми від владики Софронія, - саме через ризикованих гастролерів в телеефірі «Студії-2». Не знаючи, чим «забити» 20-хвилинну «дірку» в двох годинах ефіру чергової програми, Марченко пустив в ефір розповідь про польотах в астралі від уфолога з Дніпра. При монтажі ці 20-ть хвилин відбірної «бісовщини», зроблені «з колес», передували пастирській проповіді Софронія. Владика записував їх скопом раз на місяць, а Марченко лише підставляв ці «консерви» при монтажі. От і вийшло, що в ефірі розповідь астролога про польоти наввипередки з демонами передувала проповіді священика… До речі, ніяких реальних підтверджень ця анафема не має. Однак Олександр Дмитрович залюбки згадував про неї в розмовах, для піару. Його тішила думка про те, що його можуть згадувати в добірному товаристві Івана Мазепи та Льва Толстого. Телепродукт Марченка був персоналізованим, авторським. У пику сучасному ТВ, де від ведучих вимагають не демонструвати власне ставлення до гостя чи матеріалу. В архіві «Студії 2» - години розмов з Данилом Нарбутом, Миколою Негодою, Анатолієм Пашкевичем, Михайлом Сиротою та – сотнями інших. Більшість з них тепер можна побачити на відео тепер тільки з логотипом «Студії-2». Олександр Дмитрович був бентежно доброю людиною. В його творчому та життєвому доробку такі види зброї, як «плітки за спиною» та «коаліції проти когось» - були відсутні. Його цікаво було б «розкрутити» на відверту розповідь. Про себе, про людей, яких знав, про ставлення до країни, можновладців, політиків, з більшістю з них він був на «ти». Але парадокс: залишивши після себе тисячі годин високопрофесійного відеоконтенту, там наврядчи розшукаєш відверті зізнання від самого Олександра Дмитровича. Майстерно розкручуючи людей на розмову, власне ставлення до світу, до людей і до професії він твердо тримав при собі. І забрав все то з собою Туди… Віктор Борисов https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/87090-mzh-nami-slugami.html Наприкінці 2025 року директор Черкаського державного бізнес-коледжу Олег Куклін повідомив важливу новину. 53 студенти-контрактники ЧДБК були переведені на місця регіонального замовлення. Черкаси Thu, 08 Jan 2026 20:50:00 +0200 Наприкінці 2025 року директор Черкаського державного бізнес-коледжу Олег Куклін повідомив важливу новину. 53 студенти-контрактники ЧДБК були переведені на місця регіонального замовлення. - Наймасштабніше за роки війни переведення студентів на бюджет у ЧДБК, - пишається директор. – Досягнутий результат є свідченням наполегливої праці, високих академічних досягнень та відповідального ставлення студентів до навчання… Трошки лікнепу. Регіональне замовлення – це така форма навчання, при якій витрати освітнього закладу на навчання учня (студента) покриваються за рахунок видатків обласного бюджету. У нашому випадку навчання 53-х студентів контрактників Черкаського бізнес-коледжу оплачуватиметься з бюджету Черкаської області. Для ЧДБК то – велика вдача. Але Олег Володимирович трішечки лукавить, наголошуючи на видатних чеснотах студентів бізнес-коледжу. Адже справа не в них, а в тому, що директор ЧДБК – депутат Черкаської облради від «Слуги народу». І в годину осіннє-зимових тяжких випробувань імені Євгена Курбета для голови ОВА Ігоря Табурця, його першої заступниці Наталії Кравченко та начальника управління освіти ОВА Валерія Данилевського – депутат Куклін проявив тверду відданість партійній лінії. І…і управління освіти й науки Черкаської ОВА ухвалює рішення про оплату навчання 53 студентів-контрактників з бізнес-коледжу державним коштом. Що ж тут сумнівного вбачає автор? – запитає допитливий читач. І безперечно матиме рацію. Валерій Данилевський здатен на нетрадиційні кроки. Одна лише історія зі збором коштів з черкаських освітян на авто для ЗСУ, котре, як з’ясувалося згодом, вже придбало раніше для наших військових українське подружжя з Норвегії, - показова (читати <a href="https://zmi.ck.ua/sotsium/u-cherkasah-vinik-skandal-z-pridbannyam-avto-dlya-vyskovih.html" >тут</a>). І в питанні зі студентами-контрактниками з ЧДБК все майже чисто. Якщо не враховувати важливі нюанси, які безперечно мав би взяти до уваги державний муж. Хто навчається на контракті в Черкаському бізнес-коледжі? По-перше, безперечно талановиті діти. По-друге, це діти з фінансово спроможних родин. Переважна більшість і так довчилася б за гроші - до отримання диплому. Але на Черкащині є чимало інших навчальних закладів. У них навчаються діти з райцентрів та сільської місцевості. Їхні батьки не такі заможні, як у контрактників з ЧДБК. Особливо коли йдеться про навчання сільських дітей у ліцеях та коледжах, в яких вони опановують робітничі професії. Саме таких спеціалістів зараз критично не вистачає на ринку праці в Україні. І через війну та від’їзд мільйонів наших співгромадян за кордон, і з інших об’єктивних причин. Про це Валерій Данилевський знає краще за всіх, бо в силу службового становища має перед очима точні цифри. І от замість того, щоб збільшити обсяг регіонального замовлення для навчальних закладів з області, підтримати дітей з незаможних родин, чиї руки та професії конче потрібні Україні просто зараз - він вирішує дати бюджетні гроші родинам, які й без того нормально почуваються. Хто в цій історії молодець? Звісно, Олег Куклін, що політичною гнучкістю й чудовими менеджерськими якостями пролобіював інтереси свого навчального закладу. Однак чи можна аплодувати Валерію Данилевському, який мав можливість повестися як державна людина, але обрав шлях «Слуги…»? Сергій Цюрюпа https://pro-vincia.com.ua/poltika/87070-dva-ddugani-scho-vbivayut-svt.html Те, що Путін планував зробити з Україною в 2022-му, Трамп зробив з Венесуелою у перші дні 2026-го. Попри те, що росіяни упіймали облизня, а Трамп з Рубіо почуваються суперменами - обидва "дідугани" "вбивають" світ, що жив за правилами. Політика Wed, 07 Jan 2026 18:00:00 +0200 Те, що Путін планував зробити з Україною в 2022-му, Трамп зробив з Венесуелою у перші дні 2026-го. Попри те, що росіяни упіймали облизня, а Трамп з Рубіо почуваються суперменами - обидва "дідугани" "вбивають" світ, що жив за правилами. Дії дідусів тотожні до нудоти. Спочатку конфлікт з сусідом з'являється в голові однієї людини, потім - підхоплюється пропагандою й стає складовою державної політики. І коли твоя країна інформаційно й ментально перегрівається, - починаються бойові дії. Дарма, що в Україні немає нацистів. Плювати, що Мадуро - геть не "моріарті" злочинного світу й анітрохи не король наркобізнесу. В уявному світі Трампа-Путіна якщо факти суперечать висновкам, - тим гірше для фактів. У світі до 2022-го уявна Ботсвана мала рівні права з Китаєм, а Колумбія - з США. Трамп, безапеляційно й зверхньо, інформує землян, що за правом супердержави тепер вирішуватиме: який прапор майорітиме над Гренландією, чи є майбутнє в іранських аятол, і хто контролюватиме Панамський канал. Те, що в Путіна зірвалося в Україні, у Трампа вийшло в Венесуелі. Хоча Венесуела, звісно, не Україна. Ідея Трампа проста: світ належить сильним. Решті слід розслабитися. Що далі робитимуть Китай і Росія? Намагатимуться бути схожими на Трампа. Поки що сил бракує, але рух їм задано чіткий. Звичайно, що для України стратегічно такі Сполучені Штати - не партнер. Партнерство вовка зі словом позбавлене сенсу, якщо слон починає ламати все навкруги. І може так статися, що, давши відсіч одному бандиту, ми побачимо перед очима кольт іншого. Який вимагатиме корисні копалини, черноземи й навіть чисте повітря. Бо він просто сильніший... Надзвичайна влада в США й Росії зосереджена в руках небезпечних людей. Сі на їхньому фоні - еталон поміркованості. Поки що. Слід мати надзвичайно майстерну політичну еліту, щоб втримати державу не лише від агресії росіян, а й від експансії США. Чи до снаги це нашим теперішнім? Геннадій Саприкін https://pro-vincia.com.ua/poltika/87003-pro-budanova-v-op.html Буданов де-факто став другою людиною в країні. Традиційно його посада -це Головний Інтриган, Перший Маніпулятор людьми й процесами, Смотрящій за усім та усіма. Політика Sat, 03 Jan 2026 21:20:00 +0200 ..призначення Буданова керівником ОП мені не сподобалося. Ні, не те...Яка різниця, що там подобається чи ні якомусь автору з міста на Че? Призначення головного розвідника країни главою президентської канцелярії не йде на користь Україні. Чому в нас відверто не виразний прем'єр-міністр, без найменшого натяку на лідерські якості? Сірий спікер парламенту? Тихун з поганою заліковкою - в кріслі секретаря РНБО? І при цьому буде харизматичний й популярний керівник президентської канцелярії. Яка зовсім не орган влади, а лише допоміжна служба, що організовує роботу Президента... Амбіції Буданова проглядалися яскраво. Для нього стати прем'єром, міністром оборони - підвищення. А погодитися на роль президентської няньки? Так, Буданов де-факто став другою людиною в країні. Традиційно його посада -це Головний Інтриган, Перший Маніпулятор людьми й процесами, Смотрящій за усім та усіма. Але формально він практично ніхто. Носій неформальної влади, сила якого в близькості до Першої особи. Яка не дуже хоче знати тонкощі й занурюватися в деталі. Це свідчення того, що Президент продовжує ігнорувати традиційні владні інститути - Уряд та ВРУ. Потенційно ледь не найсильніший політичний гравець в Україні погодився служити одній персоналії. Годі після цього й згадувати про специфічні навички, набуті Будановим на попередній службі. І якими небезпечними вони можуть стати для української демократії. Вона й так вже дихає через раз при Зеленському... Підсумую так: таке призначення може бути комфортним для Президента. І небезпечним для демократичних процесів у державі. Хотів би помилитися. Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/poltika/86991-a-vaska-sluhaye-ta-yist.html Близько 10 місяців тривають безуспішні спроби президента Трампа зупинити війну між Росією та Україною. Наміри Президента США щирі. При цьому він досі не зрозумів причин початку конфлікту. І навіть не дуже знає, де війна триває, бо «Крим з чотирьох сторін омивається океаном» (цитата з брифінгу 47-го Президента США). Політика Fri, 02 Jan 2026 18:10:00 +0200 Близько 10 місяців тривають безуспішні спроби президента Трампа зупинити війну між Росією та Україною. Наміри Президента США щирі. При цьому він досі не зрозумів причин початку конфлікту. І навіть не дуже знає, де війна триває, бо «Крим з чотирьох сторін омивається океаном» (цитата з брифінгу 47-го Президента США). Увесь час перемовин про майбутній мир повільне захоплення росіянами нашої території триває. Сторони щодня обмінюються разючими ударами по енергетичній, економічній та військовій інфраструктурі. 12 років бойових дій різного ступеня інтенсивності. Останні майже 4 роки – щоденна кривава баня. Загинули сотні тисяч цивільних і військових українців. Путін захопив близько 20 % території України, заплативши за це життям та здоров’ям близько півтора мільйона своїх військових. Чи можливий компроміс за таких умов? Для відповіді маємо вгадати (саме вгадати) реальну мету російського президента. Відштовхуючись від того, що це раціональна безжальна людина, язик якої служить для приховування реальних намірів. Три роки й десять місяців тому Путін наважився на радикальний експеримент. Дарма чимало людей (я – серед них) підтрунювали над виступами та статтями російського автократа до вторгнення - про «різні гілки одного народу». Алогічність дій російського керівництва з 2014 року має ознаки дій на випередження. І вдалися до звичайного «ченджу»: Україна, Білорусь, Молдова й країни Балтії - за теоретичну майбутню втрату далекого сходу. У Далекосхідному федеральному окрузі РФ сукупно проживає 7,85 млн. населення. У п’яти провінціях Китаю, що межують з РФ, - понад 147 млн. людей. Від Москви до Владивостока – понад 9 тисяч кілометрів. Чи є у Москви наміри та реальні можливості освоювати величезні території Далекого Сходу та Сибіру? Досі було не схоже. Повзуча китаїзація величезних територій за умови політичної волі тамтешньої Компартії (населення Китаю зараз становить 1 млрд. 418 млн. людей) за відносно короткий час призведе до того, що китайців швидко стане більше, ніж місцевого населення. І війни ніякої не треба. Величезна територія де-юре може залишатися російською, де-факто – не контролюючись з Москви. Кому ж до снаги розвивати величезні території, як не країні, яка за рівнем ВВП найближчим часом обжене США? Розуміючи, що в зіткненні з Китаєм шанси перемогти близькі до статистичної похибки, Путін та його оточення ухвалюють стратегічне рішення - окупувати європейські держави, колишні республіки СРСР. Україна в цій схемі – найбажаніший приз. Через родючі землі, м’який клімат, вихід до морських портів, розвинуту транспортну інфраструктуру. Заважають лише близько 30-ти мільйонів українців, які перебувають на 80-ти відсотках не захопленої Путіним території. Що робити з 30-ма мільйонами людей, переважно не лояльних до «Великого Брата»? У відповіді на питання й криється сенс військової авантюри росіян, розпочатої в 2022-му році. Активна частина українців має або загинути, або бути переселеною до віддалених районів РФ з суворим кліматом. Доля іншої частини – бути повністю асимільованою та русифікованою. Ми ж один народ, чи не так? На місце звільнених від пасіонарних українців територій прибудуть десятки мільйонів росіян. Не дарма Z-вояки навіть в телерекламі показово мріють про квартиру в приморській Одесі, після «завершення СВО»… Якщо подивитися на бичачу впертість росіян, які «поїхали мізками» на питанні захоплення України, з позицій описаної мети: півтора мільйони втрат за 4 роки війни за такий куш – допустима ціна. Можна продовжувати ще… Зупинити таку Росію в Україні може або смерть Путіна, або економічний обвал всередині РФ. Тому теперішні зусилля Трампа по припиненню війни – марні. Росіяни й далі удаватимуть, що беруть участь у переговорах, будучи при цьому персонажем байки Крилова про «Ваську, який слухає і – їсть». Коли Трамп бажає зупинити війну в Україні, він має економічно обвалити РФ. Шанси на те, що американський президент то усвідомить, ще є… Віктор Борисов https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/86927-mzh-nami-dzhokondami.html На минулому тижні у виконавчому комітеті Черкас з’явилася нова заступниця міського голови. Запаморочливо гарна. Джоконда, що матеріалізувалася в 21-му сторіччі. Від її фото в соцмережах очей не відірвеш. Янгол у досконалій жіночій формі. Черкаси Mon, 29 Dec 2025 18:25:00 +0200 На минулому тижні у виконавчому комітеті Черкас з’явилася нова заступниця міського голови. Запаморочливо гарна. Джоконда, що матеріалізувалася в 21-му сторіччі. Від її фото в соцмережах очей не відірвеш. Янгол у досконалій жіночій формі. Читаю допис членкині з даного приводу у соцмережах: «Відсьогодні Я починаю працювати в Черкаській міськраді в новому для себе амплуа…Понад двадцять років свого життя Я присвятила місцевому самоврядуванню…Сказати, що Я зовсім не хвилююся, було б нечесно…Вірю, що Мій досвід та старання дадуть мені силу впоратися із усім….Усім колегам і людям, які підтримують Мене! Тим, хто не підтримує, теж. Ви мотивуєте мене працювати ще більше…» Короткий, місцями зворушливий текст. 8 абзаців. З позитиву: без орфографічних помилок, що для цього складу виконавчого комітету – незаперечний успіх. З ще більшого позитиву: вперше в Черкасах чиновниця пише про себе, вживаючи займенники «я, мій, мене» - з великої літери. Під дописом понад 250 доброзичливих коментарів. Багатьох дописувачів знаю, адекватні…Але жоден коментатор не написав їй, хоч би в приват, «серденько, «я» - остання літера в абетці. Твій текст – готовий матеріал для учнів Фройда чи Юнга, що спеціалізуються на вивченні мегаломанії - манії величі…» Джоконда прийшла у виконком на зміну іншому пану. Той пішов з посади за власним бажанням. Останні роки працював куратором галузі, де прокручували сотні мільйонів бюджетних гривень на сумнівних закупівлях обладнання. Те, що він на волі – вже величезне щастя. Те, що вже зараз може вивчати маршрут нардепа Юзіка, - цілком ймовірно. І в прощальному дописі в соцмережах – пафос, перерахунок кількості засідань, на яких головував, днів, в які виконував обов’язки першої особи, безкінечне «я, я, я…» (щоправда, з маленької літери). Про реальну причину відставки – жодного слова. Під дописом – десятки схвальних відгуків, подяк та здравиць… Гадаю, що це і є найпереконливішою ознакою того, що всі ми залишаємося великим Хутором. Адже мегаломанію зірок черкаського самоврядування помітили 99,9 % тих, хто прочитав їхні тексти. Не відреагував ніхто. Бо знають неписані правила хутірської гри відносно тих, кого заносить на вершину харчового ланцюга. Що б зробив з цих прикладів Павло Глазовий? Як би покуражився Аркадій Райкін? Що б, єхидно посміхаючись, прочитав біля мікрофона безсмертний Жванецький? Хто тут більше «накосячив»: ті, хто влаштовують публічні сеанси із дзеркалом: «Я ль у світі всіх миліший…», чи сотні, тисячі тих, хто мав би сказати «Саро, з’їж лимон», однак сказав геть інше… Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/86730-u-chiyih-kishenyah-smert-kaschyeyeva.html Читати інтерв’ю міського голови Черкас Бондаренка лояльній пресі не менш цікаво, ніж його ж інтерв’ю перед пресою нелояльною. Хоча чи залишився хтось у Черкасах нелояльний до Бондаренка? Черкаси Wed, 17 Dec 2025 14:50:00 +0200 Читати інтерв’ю міського голови Черкас Бондаренка лояльній пресі не менш цікаво, ніж його ж інтерв’ю перед пресою нелояльною. Хоча чи залишився хтось у Черкасах нелояльний до Бондаренка? Свіжий виступ міського голови <a href="https://dzvin.media/news/moya-komanda-cze-vsya-aktyvna-gromada-mista-anatolij-bondarenko/" >у виданні «Дзвін»</a> - це просто гімн громадянської свідомості та беззастережної роботи задля благополуччя місцевої громади з боку Бондаренка та його неперевершеної команди. Заважають йому щоправда окремі неназвані ним «громадські активісти», яким «бракує уваги в житті». Їм пан Бондаренко побажав зосередитися на власному саморозвитку. Бо (цитата): « … в сорок плюс років бути просто «громадським активістом» без будь-якої іншої професії чи роду діяльності, без досягнень у якихось галузях як-то кажучи науки чи техніки, – це таке собі реноме. За що вони живуть, які податки платять, чому не служать в збройних силах, якщо мають гарну фізичну форму? Моя особиста думка: кожен має приносити якусь користь суспільству. А вони живуть з того, що просто критикують ті чи інші об’єкти чи ініціативи, беручи кошти з їхніх конкурентів? До речі, їздять на нормальних автомобілях, і купують квартири в тих житлових комплексах, які ще вчора так нещадно критикували (посміхається,-ред.)". Сарказм Анатолію Васильовичу зараховується. Він тонко підмітив, що боротьба з корупцією в Україні нерідко не менш прибуткова, ніж сама корупція. Одночасно Бондаренко підзабув, що рівно 10 років тому, до обрання міським головою Черкас, він був тим самим «громадським активістом», що не платив податки, їздив при цьому на «Лексусах» і купляв елітну нерухомість. У листопаді 2015 року, напередодні другого туру виборів мера Черкас, під час теледебатів на ОДТРК «Рось» його опонент Сергій Одарич запитав Бондаренка, чому в його декларації про доходи за 2014 рік – суцільні нулі. При цьому кандидат у мери пересувався тоді одразу на кількох «Лексусах». Бондаренко відповів, що все через тиск та репресії з боку тодішньої влади Януковича та його представника на Черкащині Сергія Тулуба. Цей шалений тиск змусив Бондаренка «переписати бізнес» на маму. Щоправда, попри «шалений тиск» Януковича й Тулуба, 20 лютого 2014 року «активіст» Бондаренко оформлював придбання елітної квартири в житловому комплексі на бульварі Шевченка. За готівку. До речі, 20 лютого 2014 року? Це день розстрілу Небесної сотні в Києві… - …в сорок плюс років бути просто «громадським активістом» без будь-якої іншої професії чи роду діяльності, без досягнень у якихось галузях як-то кажучи науки чи техніки, – це таке собі реноме. За що вони живуть, які податки платять? Хіба можна сказати краще? Тим більше, коли це не лише сеанс викриття анонімних недоброчесних «громадських активістів», а й яскравий сеанс самовикриття. Придивився б він до тих активістів «40+», що їздять на «нормальних авто» і купують квартири – уважніше. Саме таких легковажні черкащани обирають в мери після того, як «папєрєднік» 10 років освоював міську казну. Чи не в їхніх кишенях «смерть Чахлика Невмирущого»? Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/ekonomka/86669-osvtny-shematoz-v-uman-13-tenderv-pd-odnu-frmu-na-ponad-5-mlyonv.html В Умані освітяни знайшли спосіб оминути конкуренцію та "подарувати" тендер на техніку для НУШ конкретному постачальнику. Управління освіти та гуманітарної політики міськради «порізало» бюджет у 1&#8239;591&#8239;380 грн на 12 майже ідентичних закупівель по 132&#8239;615 грн кожна. Економіка Mon, 15 Dec 2025 10:40:00 +0200 В Умані освітяни знайшли спосіб оминути конкуренцію та "подарувати" тендер на техніку для НУШ конкретному постачальнику. Управління освіти та гуманітарної політики міськради «порізало» бюджет у 1&#8239;591&#8239;380 грн на 12 майже ідентичних закупівель по 132&#8239;615 грн кожна. Це не звільняє від конкурентних процедур — закупівля понад 100 тис. грн обов'язково вимагає узагальненої специфікації для всіх брендів. Натомість усюди прописана лише одна конкретна модель — Prestigio Solutions Multiboard Light 75" — без жодних аналогів. Реальна конкуренція була зведена до нуля, а правоохоронці не звернули увагу на тендери, в яких фігурують невеликі суми. Результат передбачуваний: у всіх 12 тендерах лише один учасник і переможець — ТОВ "ІННОВАЦІЙНІ АЙТІ СИСТЕМИ". Інформацію про тендери можна побачити <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-010975-a" >тут</a>, <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-010379-a" >тут</a>, <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-012409-a" >тут</a>, <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-013336-a" >тут</a>, <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-011264-a" >тут</a>, <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-008932-a" >тут </a>, <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-009589-a" >тут </a>, <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-013700-a" >тут</a>, <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-012755-a" >тут </a>, <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-010639-a" >тут </a>, <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-013070-a" >тут </a> і <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-009295-a" >тут</a>. Найласий тендер на понад 3,6 млн. грн. - за <a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-11-27-009675-a" >посиланням </a> Економія бюджету — нульова. І це не разовий «фокус». Так, у листопаді управління вже оголошувало закупівлю на 3,64 млн грн із ідентичними вимогами, які на ділі підходили лише одній компанії. Не важко здогадатися, якій саме. Відповідальна особа за всі 13 закупівель — Франчук Василь Миколайович. І цікаво – чи знайомий пан Франчук зі змістом ч.4 ст.191 та ч.2 ст.364 ККУ — від трьох до восьми років ув’язнення та до трьох років заборони обіймати посади. Фактично, ця схема нагадує класичний «розпил», що видається за модернізацію. Бюджетні гроші конвертуються в живий кеш. А способів, завдяки яким вдячний постачальник може «віддячити», - безліч. У нашому випадку тендери на Prozorro схожі на ширму для імітації законної процедури. Денис Сирцов https://pro-vincia.com.ua/poltika/86640-scho-zh-yogo-phat-yakscho-vono-ne-lze.html Начальник Черкаської ОВА Табурець таки ризикнув запропонувати сьогодні депутатам Черкаської облради проголосувати за Євгенія Курбета втретє. Вийшло як у Путіна з Януковичем. З’явилася навіть негативна динаміка: 12 грудня в режимі таємного голосування кандидатуру Курбета на посаду голови Черкаської облради підтримав 31 депутат. Мінус один голос порівняно з попереднім голосуванням… Політика Fri, 12 Dec 2025 17:15:00 +0200 Путін свого часу двічі вітав Януковича з перемогою на президентських виборах 2004 року. Чим то скінчилося – всі пам’ятають. Начальник Черкаської ОВА Табурець таки ризикнув запропонувати сьогодні депутатам Черкаської облради проголосувати за Євгенія Курбета втретє. Вийшло як у Путіна з Януковичем. З’явилася навіть негативна динаміка: 12 грудня в режимі таємного голосування кандидатуру Курбета на посаду голови Черкаської облради підтримав 31 депутат. Мінус один голос порівняно з попереднім голосуванням… Попри те, що на підсилення «конструктивного крила» депутатів замість вибулого Михайла Мушієка зайшов Ігор Волошин, що десятиліттями відточував навички запопадлямсу перед вищестоячими. Попри те, що за лаштунками та в сесійній залі відтанцьовували, як вміли, майстри політико-еротичного лизингу керівництва - Олександр Вельбівець та Віталій Коваль…Все одно над сесійною залою зависав могутній дух легендарного Івана Степановича Плюща. «Що ж його пхать, якщо воно не лізе?» - з фірмовою усмішкою цікавився дух у голови Черкаської ОВА. Звісно, у «фанів Курбета» ще є тузи в рукаві. Коли на відмовників-депутатів розмови не діють, погрози не лякають, а обіцянкам – не вірять, варто згадати Бонапарта, що залишив по собі легендарну фразу «Гармати – останній аргумент королів…». У квазі-утворенні Табуреччина щоранку, щодня й щовечора по темним провулкам та закапелкам, перед смітттєвими контейнерами уздовж трас та на виході з супермаркетів чатують ввічливі зелені чоловічки – зі зброєю в руках. Завдяки їх натхненній праці щодня десятки чоловіків, бусифіковані в мікроавтобуси або ж «запаковані" в легковики з тонованими вікнами, зникають у приміщення ТЦК. Якщо «мужик» не гамселить по гратам та не шкрябає мордяку – собі та зеленому воїнству – його поміщають на 4 поверх. Там нари, поруч - колеги по нещастю, які живуть тут, буває, тижнями. Смердючі, неголені, дезорієнтовані в просторі. Якщо ж бідолашний буйствує та йде у повну відмову – на підвал. Там немає світла, там можуть зробити масаж ніжними гумовими кийками, закувати в кайданки. Поруч ВІЛ-інфіковані, носії гепатиту А та інших малоприємних хвороб. Місцевий персонал любить свою роботу. І бере участь у виховних моментах із бадьорістю та вогником (привіт тобі, знаменитий тюремний експеримент у Стентфорді). Хто там в облраді багато вийожується і не любить воєнкома Курбета? Їх зовсім випадково, звісно, разом з десятками інших співвітчизників – на четвертий поверх на Хоменка. Можна і на підвал. Не обов’язково всіх. Можна найтовстіших. У них серце хворе, тиск стрибає, а відсутність рідного туалету цементує всі шляхи виводу рідини та їжі з організму. Пару днів на нарах, без ковдр, подушок, та із зачиненим туалетом з 00.00 до 06.00- клієнти готові. Все самі зрозуміють та іншим розкажуть… …Наступне позачергове засідання сесії Черкаської облради готується за тиждень. Звісно, що дух Плюща нікого з місцевих «піночетиків» не переконає. Щоправда, 17 грудня відбудеться з’їзд партії «Слуга народу». Чинна голова партії влади Олена Шуляк йде у відставку. Після обрання нового голови плануються серйозні кадрові чистки в регіонах. Ймовірніше за все, за тиждень важковаговик Курбет вчетверте готуватиметься до підняття рекордної для себе ваги в 33 голоси «за». Зелені чоловічки та підвал – у поміч. П’ятої спроби може вже не бути. Геннадій Саприкін https://pro-vincia.com.ua/poltika/86618-chi-mozhliva-taburechchina-bez-taburcya.html Чи можлива в Черкаській області Табуреччина без Табурця? Навряд. Із цим не згодна лише одна людина – голова Черкаської ОВА. На 12 грудня за його наполяганням та його зусиллями скликається друге пленарне засідання тридцять третьої сесії Черкаської обласної ради VIII скликання. Політика Thu, 11 Dec 2025 16:55:00 +0200 Чи можлива в Черкаській області Табуреччина без Табурця? Навряд. Із цим не згодна лише одна людина – голова Черкаської ОВА. На 12 грудня за його наполяганням та його зусиллями скликається друге пленарне засідання тридцять третьої сесії Черкаської обласної ради VIII скликання. У тексті розпорядження на офіційному сайті Черкаської облради не зазначається, навіщо скликати депутатів через два тижня після попереднього засідання. Хоча то - секрет Полішинеля. Нагадаємо, 28 листопада депутати вдруге намагалися обрати голову облради. Кандидатуру Євгенія Курбета в режимі таємного голосування підтримало 32 депутати. Для обрання не вистачило одного голосу. Уперше «впихнути невпіхуєме» - колишнього черкаського воєнкома всадити в крісло голови – спробували 17 жовтня. «За» тоді назбиралося 28 голосів. В ОВА депутатів заспокоюють: кадрові питання 12 грудня не виноситимуть. Проте хто ж їм після кількох місяців гвалтування свідомості по кутках повірить? До третьої спроби обрати Курбета Табурець і Ко підійшли, як належить - із похмурою та звіроподібною запопадливістю. Генерал персонально перетелефоновує більшості депутатів. Переконує, улещую, обіцяє. Якщо відчуває, що «клієнт сирий», - в хід запускають «піночетівські кнопочки» - повістки, залякування, наїзди…Повний джентельменський набір з арсеналу маленької хунточки, що зручненько всілася на березі Кременчуцького водосховища. Для повного щастя їй тільки Курбета не вистачає. Конспирологи можуть припускати, що обласна влада затято виконує забаганки Банкової : напередодні ймовірних виборів навесні 2026 року взяти під контроль всі «командні висоти» на своїй території. Ця версія мала б право на існування, коли б не суперечила іншій, більш реалістичній. Злі язики з Печерських пагорбів вперто нашіптують у наелектризовані від нетерпіння черкаські вуха, що генерал Табурець має міцні позиції в списку «на виліт». Оскільки він щодня ходив по лезу бритви через паризькі перфоманси сина, звільнити його могли будь-якої миті. Тому наступник Єрмака, щойно буде обраний, негайно відправить його вирощувати конюшину в Кам’янку. Тому начальник ОВА поспішає розставити якомога більше «своїх» людей на найважливіші місця. Маючи надію, що йому з того щось неодмінно перепаде після відставки. У кулуарах ОВА тихесенько шепочуть, що 33 (тридцять три) голоси за обрання Євгенія Курбета в облраді вже є. Тому скільки б матюків не понамальовували на бюлетенях решта депутатів, результат буде на табло. Отже, коли «хунточка» матиме впевненість, що 33+ голосів у неї в кишені - завтра депутати в таємному режимі голосуватимуть за Курбета втретє. Якщо ж ні… Якщо ні (тільки не слід реготати), то наступне засідання сесії Черкаської облради заплановане вже за тиждень – 19 грудня. Денис Сирцов https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/86597-kn-troyanskiy.html «…Наказую внести до наказу МОН України від 30 вересня 2025 року «Про оголошення конкурсу на заміщення посади ректора Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького» таку зміни (саме так в тексті «такУ зміни», це ж Міносвіти, йо-ма-йо, - О.А.): у пункті 3 цифри та слова «23 грудня 2025 року» замінити цифрами та словами «26 березня 2026 року»… Черкаси Wed, 10 Dec 2025 19:20:00 +0200 «…Наказую внести до наказу МОН України від 30 вересня 2025 року «Про оголошення конкурсу на заміщення посади ректора Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького» таку зміни (саме так в тексті «такУ зміни», це ж Міносвіти, йо-ма-йо, - О.А.): у пункті 3 цифри та слова «23 грудня 2025 року» замінити цифрами та словами «26 березня 2026 року»… Це пряма цитата зі свіжого наказу Міністерства освіти й науки України про перенесення на 4 місяці дати виборів ректора Черкаського національного університету. Жодних пояснень несподіваного рішення в документі не міститься. Що сталося? Чому Оксен Лісовий, міністр освіти й науки, підмахнув сумнівний документ? Відповідь проста, немов вираз обличчя Олександра Черевка, який почув запитання: чи не ваших майстерних рук справа? Варто нагадати, що ректор Черевко, відпрацювавши два повні терміни, йде у відставку. Ну, як йде? Він продовжить впливати на процеси в ролі радника, якщо на виборах переможе перший проректор Василь Мойсієнко, його відданий апологет, красень чоловік, слуга народу, улюбленець долі, гарних жінок й Араіка Рафіковича Мкртчяна. Опоненти Мойсієнка – проректор Черкаської медакадемії Владислав Боєчко (син покійного ректора ЧНУ Федіра Боєчка) та професор, директор навчально-наукового інституту економіки та права ЧНУ Євген Кирилюк. Симпатії, звісно, що умовно, розподіляються приблизно так: за Мойсієнка – МОН, Черевко, чинна адміністрація університету та інтелектуальні вершки й пампушки трудового колективу. За Боєчка – університетська фронда тандему Черевко-Мойсієнко. Кирилюка підтримує група однодумців, колег та …керівництво Черкаської ОВА. Звісно, не у відкритій формі. Переважно через Телеграм. Відомо, що Черевко – керівник системний й далекоглядний. Для зондажу настроїв виборців була запущена операція під кодовою назвою «Кінь Троянський». Через корпоративний акаунт ЧНУ була поширена анкета, яку слід було терміново заповнити. Запитання: за кого б ви проголосували на виборах з переліку: Мойсієнко, Куклін, Кирилюк, Шпак, Шамрай, Боєчко…За кого б ви не проголосували в жодному разі? Які зміни потрібно запровадити в ЧНУ? Над вирішенням яких основних проблем слід зосередитися новому ректору? Всіх працівників університету запевнили, що анкета анонімна. Відповіді було зібрано. І… …і, по-перше, анкета не була анонімна, бо всіх «відповідальщиків» можна було вирахувати по їхніх адресах в корпоративному акаунті. По-друге, результатом обробки анкет стала акція з «умащування салом» траси «Черкаси-Київ» - безпосередньо від головного корпусу ЧНУ і - до Міністерства освіти й науки України. Вибори ректора ЧНУ вдалося перенести на 4 місяці. Бойовий тандем Черевко-Мойсієнко знає реальні настрої в колективі буквально по персоналіям, і за цей час спробує провести ювелірну роботу з перевербовування виборців. Батіг, пряники та така-то матір переслідуватимуть думкозлочинців університетських аж до кінця березня 2026 року. Особливо делікатні інформаційні операції проводитимуться під тиху музику в місцевій ресторації «Балувана Галя». Вечір перестав бути томним, робіть ставки, пані та панове... Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/sport/86557-futbolna-kazka.html Шкода, що перед початком сезону 2025-2026 рр. в УПЛ не поставив хоча б 500 гривень на те, що після першого кола черкаський ЛНЗ буде лідером першості. Можна було б непогано «піднятися»… Спорт Mon, 08 Dec 2025 18:30:00 +0200 Шкода, що перед початком сезону 2025-2026 рр. в УПЛ не поставив хоча б 500 гривень на те, що після першого кола черкаський ЛНЗ буде лідером першості. Можна було б непогано «піднятися»… Те, що здавалося недосяжним, приблизно як би «Кудрівка» чи «Епіцентр» перемогли б «Баварію» 5:0, таки сталося. За результатами першого кола ЛНЗ з 32 очками очолює турнірну таблицю Української прем’єр-ліги. Звісно, слід робити величезну поправку на війну. Майже чотири роки від неї потерпає вся Україна. І футбол – теж. «Вічні» лідери – Динамо Київ і Шахтар – у кризі. І не лише через кадрові проблеми. У цих команд, за великим рахунком, відсутня мотивація щось демонструвати у відверто слабкому за складом чемпіонаті. Однак слід також бути об’єктивним. І порівняти нинішній ЛНЗ не з вітчизняними грандами, і не з топ-командами світового та європейського футболу, а - з самими собою піврічної давнини. Важко згадувати, однак слід нагадати: в шести останніх поєдинках чемпіонату УПЛ 2024-2025 черкаська команда тричі зіграла 0:0, тричі – 1:1. Футболісти демонстрували що завгодно, крім бажання бігти до чужих воріт. Усі техніко-тактичні дії за матч набиралися за рахунок перепасу на власній половині поля. Запам’ятати прізвища гравців, які виходили на поле в бузкових футболках, було майже неможливо. Через відсутність ігрового почерку, стилю та характеру. Величезним досягненням для черкаської команди став прихід нового головного тренера Віталія Пономарьова і підписання нігерійського нападника Проспера Обаха. Тренерські здобутки Пономарьова через півроку роботи зараз вимальовуються таким чином. Перше: команда урізноманітнила тактичні дії. Гравці знають стелю власних можливостей, компенсуючи власні недоліки тактичної грамотністю, ігровою дисципліною та агресією. Друге: вперше в історії черкаського футболу місцевий колектив вдається до активного пресингу. Що було б неможливо без гарних фізичних кондицій футболістів. Так, черкащани поки що можуть дозволити собі гарні фізичні кондиції. Вони грають в середньому один матч за 7 днів. Якщо наступного сезону нам «світять» єврокубки (страшно про це навіть думати), то тут вже має бути й інша глибина составу, й інша фізика. Третє: поступово по ходу першого кола черкаські футболісти почали отримувати «кайф» від своєї гри. Рубіконом стала виїзна перемога над донецьким «Шахтарем» 4:1. Після неї звитяга над київським «Динамо» 1:0 вже не розцінювалася, як випадковість. Перемога в останньому поєдинку першого кола над Оболонню 3:0 – вже майже рутина. До цього якісного стрибка лише за півроку роботи призвели очевидні зміни в психології гравців. Вони відчули смак перемоги, повірили, що вони на перемоги здатні. Четверте: справжніми лідерами команди стало атакувальне тріо - Проспер Обах, Мухаррем Яшарі та Марк Ассінор. Нігерієць – чи не найяскравіший футболіст чемпіонату України зараз . Це швидкість, націленість на ворота і дриблінг. Косовар – мозок атакувальних дій. Ганець – техніка й націленість на ворота. Вже промайнула інформація про те, що Обаха хоче до себе Шахтар. Шкода, якщо так… Навіть для нігерійського форварда персонально дограти сезон до кінця, а потім – спробувати себе в єврокубках в ролі лідера колективу – неоціненний досвід, що лише підвищить його підсумкову вартість… Проміжні висновки можна робити будь-які. Хтось зазначить, що ейфорія передчасна, бо лише половина сезону позаду. Можна скептично зауважити, що зіграй ЛНЗ хоча б з середняком англійської Прем’єр-ліги чи німецької Бундесліги – від нас під бровкою залишаться самі «ріжки та ніжки». І неодмінно сказати про спад у грі грандів та війну. Сам же обираю наступне: створений буквально просто неба колектив, який представляє насіннєвий завод, розташований неподалік мегаполісу Шпола, на третій рік після входження в УПЛ по ділу переграє команди Суркіса та Ахметова та посідає перше місце в УПЛ. Хтось колись міг подумати, що таке можливо? Нехай ця казка триває… Геннадій Саприкін https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/86506-normalno-anatolyu-vdmnno-cherkasi.html Коли читаєш новину про те, що Черкаси отримають від ЄБРР кредит у 16 млн. євро на придбання тролейбусів – нічого, крім «Григорій-Костянтин» в голову не лізе. Спробуємо розібратися? Черкаси Thu, 04 Dec 2025 17:30:00 +0200 На початку 80-х років сатирик Жванецький збагатив фольклор фразою “Нормально, Григорію? Відмінно, Костянтине!». Хоча мова в монолозі була про ситуацію в звичайному будинку відпочинку, народ надав їй політичного забарвлення. Після смерті генсека Андропова, за підтримки 1-го секретаря Ленінградського обкому КПРС Григорія Романова, новим генсеком обрали смертельно хворого Костянтина Черненка. - Нормально, Григорію? - Відмінно, Костянтине… Коли читаєш новину про те, що Черкаси <a href="https://cherkasy-rada.gov.ua/novyny/cherkasy-otrymayut-novi-trolejbusy-cherkaskyj-miskyj-golova-anatolij-bondarenko-ta-predstavnyky-yebrr-pidpysaly-dogovir-na-grant-i-kredyt/" >отримають від ЄБРР</a> кредит у 16 млн. євро на придбання тролейбусів – нічого, крім «Григорій-Костянтин» в голову не лізе. Спробуємо розібратися? Отже, 3 грудня міський голова Черкас Анатолій Бондаренко повідомив, що в Києві ним було підписано договір про кредитування тролейбусного парку Черкас Європейським банком реконструкції та розвитку. Додатково укладено договір про грант на 4 мільйони євро — кошти, які місто отримає безплатно. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю нових тролейбусів із запасом автономного ходу до 50 кілометрів. « Це дасть можливість суттєво розширити маршрутну мережу та забезпечити якісніші пасажирські перевезення», – коментує Бондаренко. І ще міський голова зазначив: «наголошую…завдяки цьому проєкту Черкаси зможуть оновити до 90% рухомого складу КП «Черкасиелектротранс». Нормально, Григорію? Ще б пак, Костянтине! Відповідно до рішення Черкаської міськради, в 2025 році в Черкасах пасажирів обслуговує 53 тролейбуси. Загалом же на балансі КП «Черкасиелектротранс» - 82 тролейбуси. У мережі Інтернет можна знайти й інші цифри. Так, є повідомлення, що впродовж 2025 року на маршрути в будні дні виходить 39 тролейбусів. Зараз же через регулярні відключення світла їхня кількість ще зменшилася. Тому для коректності підрахунків відштовхуємося від кількості 53-и. Заміна 90 % від 53-х активних тролейбусів – це нових 48 тролей, які можуть з’явитися завдяки кредитним коштам. Ти все розумієш, Григорію! Намагаюся, Костянтине… Саме час пригадати історію про те, як в 2014-му році власник черкаського «Азоту» Дмитро Фірташ подарував місту 15 нових тролейбусів білоруського виробництва. У листопаді 2014 року в <a href="https://procherk.info/news/7-cherkassy/28290-azotivski-trolejbusi-koshtujut-140-tisjach-evro" >інтерв’ю «Прочерку»</a> голова правління «Азоту» Віталій Скляров заявив: «За інформацією міського голови Сергія Одарича, на лінії міста виходять 45 тролейбусів, які експлуатуються понад 22 роки. Тому 15 нових комфортних тролейбусів, виготовлених за європейськими зразками, які ми передамо місту, на 30 відсотків оновлять тролейбусний парк»… Але через сварку власників «Азоту» з Одаричем міста взяло білоруські тролейбуси на баланс навесні 2016 року. Задля цього міський голова Бондаренко літав у Відень до тодішнього власника підприємства Дмитра Фірташа. Пам’ятаєш, Григорію? То було незабутньо, Костянтине! Контрольне запитання: навіщо оновлювати парк тролейбусів у Черкасах на 90 %, якщо Фірташ оновив його в 2016-му на 30 %? «Виготовлені за європейськими зразками» білоруські тролі вийшли з ладу? Чи команда Бондаренка, альтернативи якій в місті він не бачить (ну, так він сказав днями в інтерв’ю «Вичерпно») вдалася до улюбленого: жонглюючи цифрами, відсотками, кредитними євро на десятки мільйонів, накаламутити ставок, щоб пустити туди Карася з іншими хижими рибами? Чи рахував хтось у міськраді реальні тролейбусні потреби міста? Нормально, Анатолію? Відмінно, Черкаси! Юлій Бютов https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/86485-serfer-v-mzh-sklloyu-harbdoyu.html Зізнатися, від самого оголошення МОН виборів ректора Черкаського національного університету вважав, що несподіванок не буде. Останні 10 років махрової «черевковщини» перетворили педколектив внз на своєрідний Орден благоденства та послуху. Суцільне торжество офіціозу. Черкаси Wed, 03 Dec 2025 19:10:00 +0200 Зізнатися, від самого оголошення МОН виборів ректора Черкаського національного університету вважав, що несподіванок не буде. Останні 10 років махрової «черевковщини» перетворили педколектив внз на своєрідний Орден благоденства та послуху. Суцільне торжество офіціозу. Будь-яка забаганка начальства – істина, що не потребує пояснень. Черевко йде з посади. Але Черевко лишається в університеті. Він радник ректора, керівник трудового колективу, голова Вченої ради. Його наступник Василь Мойсієнко викоханий за образом і подобою - Олександр Володимирович. Організація виборів на плечах організованої ватаги «черевковців», які вчилися політичної майстерності ще в Тулуба. Масовка з 10 зайд-кандидатів – антураж, який не здатен вплинути на відлагоджений процес обрання Мойсієнка. Несподівано на початку тижня в універі засніжило. У черкаському інфопросторі з’явилися публікації (обійдуся без посилань, Гугл допоможе знайти їх кожному) , що «ганьблять честь і гідність в.о. ректора ЧНУ Мойсієнка», «містять неперевірені та непідтверджені дані» стосовно його економічної доброчесності та особистого життя. Головний претендент відгукнувся оперативно. Брехунів у соцмережах затаврував. Обіцяв подати до суду. Зібрав сотні співчутливих коментарів на підтримку. Напад на «обліко-моралє Василя» більш ніж дивний. Кожен чоловік у дорослому житті – особливо коли він займає високу адміністративну посаду – схожий на серфера, що в бурхливому океані маневрує на високих хвилях між рифами Корупція, Амур-тужур і Наливайте, бо їдять. Красень Василь, замість артистично оминати ці рокові рифи – незграбно раз за разом натикається на один з них. В університеті на цю тему будь-яка технічка може провести цікаву екскурсію і дати вичерпні відповіді на будь-які питання. У маленьких університетських водевілях наш герой –фігура швидше комічна. Бо в будь-яких випадках примудряється зберігати на обличчі пафосний вираз людини, що двічі на місяць здійснює хадж в Мекку. Тому те, що зовні схоже на мінус, насправді додає йому очки, особливо серед чарівного жіноцтва. Отже, працівників університету такими інформаційними вкидами не здивуєш. Навіщо ж тоді? Натяк на відповідь з’явився сьогодні, коли до головного корпусу ЧНУ прийшли молоді люди «з картонками». Вони спробували провести акцію проти «корупції та бл..ва» в стінах ЧНУ. Проте їх технічно зустріли члени черевкового ректорату, швидко довівши, що протестувальники не в темі: проти кого протестують – не в курсі. Чого хочуть? За все хороше, проти всього поганого… Є підстави вважати, що боротьба за крісло ректора ЧНУ буде запальна? З’являються такі підстави, зазначимо обережно. Перемога команди Черевка-Мойсієнка вже не здається неминучою. І все залежить від того, хто тримає «дах» над опонентами, хто ці опоненти, і наскільки далеко вони готові підти для здобуття перемоги. Черевко-Мойсієнко повністю зачистили університетську «галявину» від вільнодумців. Стиль керування дуету – командно-адміністративний. Їм є що втрачати і за що боротися. Тим більше в ЧНУ повно людей, які теоретично пройшли не одні вибори на місцевому та загальнодержавному рівні. Набуті навички неодмінно стануть у пригоді. Найбільш цікаво може бути в тому випадку, коли опоненти – не зграя вчорашніх студентів, які опановують на практиці те, що їм втовкмачили на тренінгах коучі, а організована команда під дахом влади та спецслужб. Черевко-Мойсієнко завжди йшли пліч-о-пліч з адмінресурсом. Йти проти адмінресурсу – новий досвід. І як діяти, коли опоненти влаштують їм щоденний перфоманс дітей з картонками? А якщо потім прийдуть похмурі люди в камуфляжі… Відповіді на ці питання з’явяться вже незабаром. Стежимо. Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/86394-za-krok-do-taburechchini.html Один голос сьогодні не дав можливості Черкаській області остаточно перетворитися на Табуреччину, що живе відповідно до заповітів Міндіча-Цукермана. 28 листопада Черкаська облрада вдруге не підтримала кандидатуру Євгенія Курбета на посаду голови. Черкаси Fri, 28 Nov 2025 17:10:00 +0200 … один голос сьогодні не дав можливості Черкаській області остаточно перетворитися на Табуреччину, що живе відповідно до заповітів Міндіча-Цукермана. 28 листопада Черкаська облрада вдруге не підтримала кандидатуру Євгенія Курбета на посаду голови. У режимі таємного голосування «за» Курбета було 32 депутати (3 – проти, 17 депутатів бюлетені не використали). Для обрання голови в облраді не знайшлося тридцять третього, найважливішого голосу. Порівняно з першим голосуванням, яке відбулося 17 жовтня, за екс-воєнкома Черкащини місцеві «цукерманісти» добрали ще 5-ть голосів: 17 жовтня за Курбета проголосували 28 депутатів. Слід сказати, що Табурець з Бондаренко (головні лобісти кандидатури) не відбували номер. Їхні намагання перекурбетити більшість депутатів були системними й тривали в щоденному режимі. Основний удар був зосереджений по найбільшій фракції – ВО «Черкащани». Голова ОВА навіть мав зустрічі з «батьками-засновниками» руху, намагаючись перетягти їх на свою сторону. Проте суттєво вплинути на позицію фракцію генерал не зумів. Підтримувати Курбета пообіцяли екс-голова ОВА Юрій Ткаченко та забудовник Андранік Казарян. Решта відмовчалася… До початку сесії «цукерманісти» переговорили, і не раз-два, з кожним депутатом. Приголублювали, понаобіцювали, трішки підлякували. Думав було висуватися на додачу до Курбета ще й «слуга» Анатолій Яріш. Але старші товариші знайшли аргументи, які переконали відчайдуха, що зараз – не час для внутрішньопартійної демократії. Публічно на сесії «артпідотовку» за кандидатуру Курбета провели досвідчені котигорошки– «слуга» Валерій Данилевський, «порошенківець» Віталій Коваль та «вільний радикал» Олександр Вельбівець. Здавалося, все робиться в кращих традиціях, з урахуванням всіх нюансів та особливостей політичного моменту. Але таємне голосування – річ непередбачувана. Як не мріяв генерал Табурець доповісти в ОП людині, в якої зранку проходив обшук детективів НАБУ і САП, що Черкащина - під повним контролем – знов не судилося. Генерал йшов до мети, як міг. Але доводити людей матом до інфаркту, як вікопомний Тулуб – він ще не навчився. Улещувати, як Ткаченко – не вміє. Заколисувати, як Черевко – не навчений. А на команди «рівняйсь-струнко» цивільні депутати поки що не реагують… Тому з мрією про двох військових на чолі регіону треба ще трохи почекати. Враховуючи набрані темпи (28 голосів – перший раз, 32 – другий), за півтора-два місяці до наступної сесії одного депутата «цукерманісти» точно переламають. Однак хто знає, як повернеться політична кон’юнктура. Якщо Єрмаку гаплик, то «слуги» вже завтра почнуть рвати партквитки, як 11-ть років тому це робили бідолашні регіонали після втечі Януковича. Ну, як поводитися в подібній ситуації, Вельбівець їх проінструктує… Поки ж перетворення Черкащини на безпросвітну Табуреччину знов переноситься. Для всіх пролунала команда «вільно, розійтися»! Олександр Арабач https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/86332-a-v-suddv-zvdki.html На чому заробляють мультимільярдери Ілон Маск, Марк Цукерберг, Джефф Безос та Ларрі Еллісон – про це можна прочитати хоч у Вікіпедії. А звідки серйозні, навіть за європейськими й американськими мірками, статки у звичайного черкаського студента, сина судді? Черкаси Wed, 26 Nov 2025 11:25:00 +0200 …Нещодавно мав розмову з відомим в Україні політичним діячем. Згадали спільного знайомого, екс-мера Черкас Володимира Олійника. Попри природну свою українськість, він з 2014-го року, живучи за порєбріком, пасивно пливе в фарватері російської пропаганди. - Якщо Олійник тепер – фактично агент Кремля (його мотиви й причини – вже другорядні), то визнайте, що Ви – агент впливу США на Україну? – запитав співрозмовника. Мій візаві впродовж десятиліть співпрацював з американськими фондами. І до закидів в «проамериканській діяльності» звик. - Не заперечую, - відверто сказав візаві. – Справа не в тому – США, Росія чи Китай…Справа в цінностях. Я активний прихильник американської моделі демократії. Якби Україна після розпаду СРСР в 1991 році пішла за американською моделлю, де більшість посад виборні – ми б жили вже в іншій країні, із взірцевою для пострадянських держав демократією. Американці переконані, що ті, хто ними керує, хто впливає на їхнє життя – мають бути їм підзвітні. Всі підзвітні виборцям, від поліцейського шерифа та звичайного судді – до мера та конгресмена. Всіх громадяни обирають на виборах. Агов, думаю так собі, коли б в Україні почали обирати тих же суддів, то скільки б наприклад чинних служителів Феміди продовжували б щодня відвідувати Будинок Правосуддя на Гоголя? Так, на слуху справа про підозри екс-голові Черкаського апеляційного суду Володимиру Бабенку. Вища рада правосуддя ухвалювала рішення про звільнення чи накладання дисциплінарних стягненнь на кількох черкаських суддів. Можна пригадати гучне звільнення Дар’ї Сакун. Журналістські розслідування (наприклад, розслідування «Слідство.Інфо») фіксували випадки, коли черкаські судді задекларували набуття дорогих автівок або інших активів, які викликали підозри щодо співвідношення задекларованих доходів і придбань. Розслідувачі підкреслювали, що подібні придбання з боку служителів Феміди підсилюють запитання про походження коштів та ризики корупції у судовій гілці. Із високим ступенем ймовірності, в інформаційному просторі має з’явитися ще одне прізвище черкаського судді. Мова про суддю Соснівського райсуду Олену Борейко. Останнім часом після скарг жителів Черкас нею зацікавилися в ДБР, СБУ, НАБУ та НАЗК. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкт декларування зобов’язаний зазначати у декларації відомості не лише про себе, але й про членів своєї сім’ї, у тому числі дітей, незалежно від того, досягли вони повноліття чи ні. Відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, відомо, що 20-річний син судді Борєйко О.М. – Борєйко Річард Олександрович 13.02.2019 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та розпочав підприємницьку діяльність у сфері медицини, отримав ліцензію на медичну практику та відкрив приватну клініку під назвою «Ваш лікар поруч» (м. Черкаси). В той самий період Річард Борєйко був лише студентом Черкаського навчального центру Національного університету «Одеська юридична академія» та не мав жодних особистих заощаджень. Про це сама суддя Борєйко О.М. зазначає у декларації за 2018 рік, де відображає свій дохід (заробітну плату) у 2018 році та вказує на існування члена своєї сім’ї – сина Річарда у якого немає ні об’єктів нерухомості, ні доходів. Після 2018 року жодного разу суддя Борєйко О.М. не зазначає у деклараціях свого сина. Отже, пояснити джерело виникнення значних заощаджень у хлопця, який не працював жодного дня, але при цьому відкрив приватну клініку та взяв на роботу понад 20 лікарів – проблематично. Також, за даними з соціальних мереж (Інстаграм) і відкритих публікацій, які зробив Річард Борейко у 2023 році, під час дії воєнного стану він придбав автомобіль BMW вартістю понад 2 000 000 грн. Відомості про цей транспортний засіб також відсутні в деклараціях судді Олени Борєйко. Під час війни, коли мільйони українців втрачають домівки, сотні тисяч -гинуть, поява у сина судді приватної клініки та дорогого авто без зрозумілого джерела доходів не може не викликати питання. Є підстави говорити про підрив довіру до судової влади, яка повинна бути прикладом законності, відкритості та безспірним прикладом доброчесності. Крім того, привселюдна публікація в соцмережах сином судді Борєйко О.М. свого заможного життя не може не викликати справедливі запитання у людей. Адже суддівська доброчесність – фундамент довіри до правосуддя. Зміцнення доброчесності та зниження рівня корупції – важливі елементи належного здійснення правосуддя, заснованого на принципі верховенства права а, з огляду на те, що наразі Україна чинить спротив окупаційним військам російської федерації, боротьба з корупцією в судах та інших державних органах є основоположним та вкрай важливим аспектом, який забезпечує існування нашої держави у цей визначний та складний період. Корупція послаблює довіру громадян до системи державного управління загалом та судової системи України зокрема. Крім того, в контексті боротьби з корупцією доброчесність — це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах сумлінного ставлення до виконання своєї роботи, справедливого ставлення до громадян та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків. З огляду на це, існують обґрунтовані сумніви щодо походження коштів, за які юним сином судді було започатковано приватну медичну практику та придбано автомобіль преміум-класу. На чому заробляють мультимільярдери Ілон Маск, Марк Цукерберг, Джефф Безос та Ларрі Еллісон – про це можна прочитати хоч у Вікіпедії. А звідки серйозні, навіть за європейськими й американськими мірками, статки у звичайного черкаського студента, сина судді? Якби служителів Феміди в України обирали громадяни, як би, опинившись біля виборчої урни, вони поставилися до такого дивного й важкопояснюваного збігу обставин, голосуючи за продовження терміну перебування на посаді судді Соснівського райсуду Олени Борейко? Ну, Україна поки що – не США… Сергій Цюрюпа https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/86296-tipoviy-cherkaschanin-10-rchchyu-mera-bondarenka-prisvyachuyetsya.html У Черкаській міській раді нагадують, що сьогодні минає 10 років після обрання Анатолія Бондаренка міським головою Черкас. Провінція уважно стежила за Анатолієм Васильовичем та його командами впродовж двох його термінів. Тому колихатися у спогадах й згадувати деталі не будемо, бо це - повторення того, що вже колись було написано раніше. Черкаси Mon, 24 Nov 2025 14:30:00 +0200 У Черкаській міській раді нагадують, що сьогодні минає 10 років після обрання Анатолія Бондаренка міським головою Черкас. Провінція уважно стежила за Анатолієм Васильовичем та його командами впродовж двох його термінів. Тому колихатися у спогадах й згадувати деталі не будемо, бо це - повторення того, що вже колись було написано раніше. Спробуємо дати відповідь на питання – що отримав 240-тисячний обласний центр, обравши в 2015 році міським головою уродженця маленької Лисянки? Людини, що в період 2004-2015 поєднувала заняття політикою та «сірим» бізнесом, мала неприємні репутаційні скандали, підігрувала Партії регіонів, формально очолюючи опозиційну «Батьківщину». За 10 років Анатолій Бондаренко став найвпливовішою людиною в Черкасах. Це підтверджується хоча б тим, що в місті важко знайти людей, що можуть собі дозволити незаангажовану оцінку роботи Бондаренка. Усі в тій чи іншій мірі залежать від міського бюджету. Яке ж ягня критикуватиме колодязь, з якого п’є, за надмірну каламутність води? Анатолій Бондаренко не став продовжувати лінію Сергія Одарича. Той був значно вищий за місцеву політичну й бізнесову тусовку. Тиснув на аборигенів інтелектом та новаціями. Але не давав доступу до найласих шматків міського господарства , чим швидко перетворював навіть відданих союзників на запеклих опонентів. Анатолій Бондаренко опустив Черкаси до свого рівня. Це здавалося на початку стратегічною поразкою. Однак насправді стало незаперечною тактичною перемогою. Ідея Бондаренка (особливо після запровадження президентом Порошенком децентралізації в Україні) полягала в наступному: кожен має право на свою частку з бюджету. Відповідно до посади, розміру фракції в міській раді, рівню наближеності та лояльності персонально до міського голови. Ніяких інтелектуальних штурмів та ідейних проривів. Я – вам, ви – мені… Оскільки високолобих інтелігентів серед місцевого істеблішменту немає, ця нехитра пропозиція максимально точно задовольняла прагнення більшості. Міське господарство розділено на сфери впливу (звісно, неофіційно). Кожен «мкртчян» має свою «освітню галузь», кожен «карась» - свій мутний ставок, де без їхніх «чихів» не вирішується нічого. Тому переважна частина «десятирічки Бондаренка», за виключенням 2016-2017 років, була безконфліктною. Усі провідні гравці мали свою ділянку, з якої регулярно збирали щедрий врожай. Значна частина бюджетних та позабюджетних потоків у Черкасах традиційно перебуває у сфері впливу представників відомого ОЗУ (колись в ранзі «пацана» там значився і сам Анатолій Васильович). Це один зі стриженів реального економічного життя Черкас, і від початку 90-х років минулого століття до сьогодні – жодних змін тут немає. Бондаренко розбирається в строкатій специфіці життя міста. Можна сказати – відчуває його вже як своє. Навчився маневрувати і поводитися відповідно до моменту. Тому має природній вигляд і на відкритті персональної виставки відомого художника, де може доволі складно «збацати» промову про роль мистецтва в житті. І за мить перейти на «фєню», пояснюючи підлеглим особливості поточного моменту. Попри дуже поганий початок у відносинах з чинним Президентом Зеленським, Анатолій Васильович зміг виправити ситуацію. Що йому слід зробити, щоб Офіс Єрмака не «чухав йому нерви», міський голова Черкас зрозумів доволі швидко. І особливо в останні роки Бондаренко чітко знає, чого в ОП чекають від нього. Завдяки цьому розумінню він позбавлений проблем одеського Труханова, дніпровського Філатова та багатьох інших міських голів, які змушені були піти з посад, бо вперто не розуміли, чому до них причепилися на Банковій, 11. За 10 років роботи на чолі виконавчої влади в Черкасах Бондаренко отримав унікальний досвід. Має розуміння, як існує й працює такий складний механізм. Його перевага полягає в повному контролі за усіма напрямками життя в Черкасах. Усюди його люди, його ставленики, усюди ті, хто своїм нинішнім становищем зобов’язані персонально Бондаренку. Відчутний недолік Бондаренка – сіре оточення, відсутність проривних ідей та бачення перспективи. Якщо той же Одарич мріяв про появу біля Черкас Силіконової долини, то Бондаренко, почувши про це, серйозно запитає, скільки можна заробляти на встановленні в місті пунктів по прийому силікону… Через 10 років головування Бондаренка можна сказати, що Черкаси сьогодні повною мірою відповідають рівню міського голови. Сам же Бондаренко має повне право вважатися типовим черкащанином. Здається, більшість це задовольняє. Юлій Бютов https://pro-vincia.com.ua/ekonomka/86231-dalog-vladi-ta-bznesu-po-cherkaski-rzati-do-bsovoyi-mater.html Коли уважно стежити за офіційним сайтом Черкаської ОВА, - виникне стійке враження, що місцеві чиновники обплутали черкаський бізнес турботливими обіймами. Економіка Wed, 19 Nov 2025 16:00:00 +0200 Коли уважно стежити за офіційним сайтом Черкаської ОВА, - виникне стійке враження, що місцеві чиновники обплутали черкаський бізнес турботливими обіймами. От лише побіжний перелік новин на цю тему за останні тижні: - «ЧМЕФ-2025: інструменти підтримки бізнесу в умовах війни», 7 листопада 2025 року, йдеться про проведення Черкаського міжнародного економічного форуму); - «Діалог влади та бізнесу: підприємців Черкащини запрошують на онлайн-зустріч», 12 листопада 2025 року; - «Діалог влади та бізнесу: адміністрування податків», 14 листопада 2025 року… Подібні новини на сайті Черкаської ОВА з’являються регулярно. Керівники й працівники ОВА невблаганно консультують підприємців, дискутують з бізнесменами. Демонструють глибоку зацікавленість у відсутності перешкод для розвитку бізнесу Черкащини. Тим часом, дійсність підсовує під ніс зворотні приклади. У свіжому сюжеті «Суспільне Черкаси» журналісти розповіли про можливе закриття ферми товариства з обмеженою відповідальністю "Красногірське" в Золотоніському районі. Історія так і проситься на «олівець» сценаристам «Кварталу-95». У березні на фермі сталася пожежа. Працівники ліквідували її власними силами ще до прибуття рятувальників. Потім заплатили штрафи. Виконали всі приписи ДСНС. А після позапланової перевірки рятувальників підприємство отримало… судовий позов від ДСНС з вимогою закриття. Близько 60 працівників під загрозою втрати роботи. 1 175 корів голштинської породи можуть пустити під ніж… Що тут скажеш? Форми діалогу влади з бізнесом можуть бути різними. Навіть соромно писати те, що ви прочитаєте нижче. Але виходу немає. Навіть якщо на фермі з 1 175 голштинськими коровами в Золотоніському районі з точки зору пожежної безпеки справи геть кепські, завдання рятувальників полягає не в закритті підприємства. Тим більше, підприємства, яке працює в країні на 4 році повномасштабної війни, не далеко від лінії фронту. Єдине завлання державної структури в таких умовах – допомогти бізнесу в усуненні недоліків та в ліквідації порушень. Хоча б тому, що завдяки податкам, що сплачують такі, як ТОВ «Красногірське», вони отримують зарплату. В Україні на час війни діють обмеження на проведення планових перевірок бізнесу. Проте позапланові перевірки – дозволені. Зокрема, ДСНС має право на здійснення позапланових перевірок з питань пожежної безпеки. Однак їхня надмірна старанність в намірі зарізати 1 175 голштинських корів в Золотоніському районі (а ще кіз, коней і баранів невідомої кількості) через дрібну причину свідчить про те, що справа або в феноменальній глупоті, або - обтяжена високими корупційними ризиками. Чим не тема для наступного сюжету в рамках безкінечного марафону щодо «діалогу влади та бізнесу» в Черкаській ОВА? Сергій Цюрюпа https://pro-vincia.com.ua/poltika/86204-sm-sm-vdkriysya.html Зеленський деморалізований. Той лідер, який, перебуваючи на вістрі "Міндічгейту", думає про державу, має зробити рішучі кроки: 1) відставити Уряд; 2) терміново формувати уряд народної довіри, спільно з опозицією; 3) звільнити всіх токсичних людей з оточення, починаючи з Єрмака 4) публічно демонструвати підтримку й сприяння детектива НАБУ в щоденному режимі; 5) повернути з Лондону Залужного... Політика Tue, 18 Nov 2025 16:35:00 +0200 ...прямо зараз, 18.11.2025, ситуація в Україні , поки що, - контрольований хаос. Який має значні шанси перетворитися в неконтрольований. Зеленський деморалізований. Той лідер, який, перебуваючи на вістрі "Міндічгейту", думає про державу, має зробити рішучі кроки: 1) відставити Уряд; 2) терміново формувати уряд народної довіри, спільно з опозицією; 3) звільнити всіх токсичних людей з оточення, починаючи з Єрмака 4) публічно демонструвати підтримку й сприяння детектива НАБУ в щоденному режимі; 5) повернути з Лондону Залужного... Проте Президент за кордоном. І не робить нічого, крім мало переконливих маневрів з президентом Макроном. Лава запасних Президента напівпорожня. Політиків та фахівців, що мають підтримку суспільства, там немає. Владний корабель став подібним до Титаніку після контакту з айсбергом. Вихід єдиний - стати над бійкою, простягнути руку опозиції та радикально оновити владну вертикаль. Адже поки що єдина аналогія, що спадає на думку: Україна зараз нагадує російську імперію, 1917 рік, бунт у Петрограді, зречення Миколи II, поразка у світовій війні, початок війни громадянської... Президентство Зеленського на завершенні 4 року війни "подарувало" українцям злодія Карлсона та Алі-Бабу з 40 розбійниками. З чарівною печерою в чарівному Ізраїлі Замість закінчення війни. На Росії маємо фюрера, що схибив на темі знищення України. У себе - вождів, що заробляють на крові. Чи може за таких умов завершитися війна? Рубати гордіїв вузол слід негайно. І просити всіх богів, щоб ЗСУ тримали фронт. Вирогідність того, що військові можуть втрутитися в розборки на Печерських пагорбах, - висока. Забути про бабло. Рятувати країну... Геннадій Саприкін