<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns="http://backend.userland.com/rss2" xmlns:yandex="http://news.yandex.ru">
  <channel>
    <title>ПРОВІНЦІЯ - Інформаційно-аналітичне видання</title>
    <link>https://pro-vincia.com.ua/</link>
    <language>ru</language>
    <description>ПРОВІНЦІЯ - Інформаційно-аналітичне видання</description>
    <image>
      <url>https://pro-vincia.com.ua/yandexlogo.gif</url>
      <title>ПРОВІНЦІЯ - Інформаційно-аналітичне видання</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/</link>
    </image>

    <item>
      <title>Ілюзія безперервної діяльності</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/ukrayina/92543-lyuzya-bezperervnoyi-dyalnost.html</link>
      <description>Напередодні Дня Гідності і Свободи (офіційно відзначається 21 листопада) маємо свіжі фотосесії від представників обласної та міської влади Черкас. Табурець, Куклін, Тренкін та інші офіційні особи поклали квіти до монумента Борцям за волю України.</description>
      <category>Україна</category>
      <pubDate>Fri, 20 Nov 2026 20:35:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-11/thumbs/1795199857_20.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Напередодні Дня Гідності і Свободи (офіційно відзначається 21 листопада) маємо свіжі фотосесії від представників обласної та міської влади Черкас. Табурець, Куклін, Тренкін та інші офіційні особи поклали квіти до монумента Борцям за волю України.    День Гідності та Свободи встановлено на честь Помаранчевої революції 2004-го та Революції Гідності 2013-2014 років. Зворушливо бачити серед поціновувачів ідеалів свободи того ж Кукліна. У 2013-2014 роках регіонал Куклін весь свій організаторський талант спрямовував на зміцнення того, проти чого й розгорілися тоді протести. Слід віддати належне органічності Олега Володимировича: і серед «борців зі свободою», і серед «борців за свободу» він має природний вигляд…  Проте сказати хотілося не зовсім про те, що вшановувати Свободу й Гідність там, де їх вже «не валяється» - це анекдот. Варто подивитися на проблему ширше.  Відповідно до статті 73 КЗпП в Україні 9 святкових і неробочих днів. Плюс Великдень і Трійця.   Якщо ж брати широку категорію офіційно встановлених українських дат, то за календарем 2026 року виходить приблизно 120–140 дат – на 365 днів. Це робоча оцінка, бо єдиного державного реєстру «червоних днів календаря» немає.  Лише в листопаді 2026-го в Україні відзначають:   1, Нд — День працівника соціальної сфери   3, Вт — День інженерних військ  4, Ср — День залізничника   8, Нд — День виноградаря і винороба   9, Пн — Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва  12, Чт — День Державного бюро розслідувань  15, Нд — День працівників сільського господарства   16, Пн — День працівників радіо, телебачення та зв’язку   17, Вт — День студента  18, Ср — День сержанта Збройних Сил України  19, Чт — День скловиробника   19, Чт — День працівників гідрометеорологічної служби   20, Пт — День захисту дітей   21, Сб — День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України  21, Сб — День Гідності та Свободи  28, Сб — День працівника системи фінансового моніторингу   28, Сб — День пам’яті жертв голодоморів   Навіть за умови доволі консервативного підрахунку маємо приблизно одне офіційне відзначення на кожні 2–3 дні. І по суті чиновництво перетворилося на касту жерців, східноєвропейських конфуціанців, які приватизували за собою право проводити ритуали один раз на дві-три доби.   Парадокс: новітній українській державності - 35 років. А свят і урочистих дат у нас стільки, ніби ми – Месопотамія чи Стародавній Єгипет.   Наприклад, День працівників сільського господарства, 15 листопада. Підготовка до урочистостей розпочинається заздалегідь, за кілька тижнів. Розробляються урочисті церемонії, пишуться промови, вручаються почесні звання та ордени з медалями. А ще закуповуються квіти, створюються концертні програми, організовуються фуршети.   Кипить копітка й напружена робота. Тисячі людино-годин витрачаються, щоб ушанувати достойних аграріїв. Але до перепочинку далеко. Вже наступного дня потрібно вшановувати працівників радіо, телебачення та зв’язку.   Студентів ми вітаємо за те, що вони – студенти, сержантів ЗСУ за те, що вони – сержанти, дітей – бо вони діти.   І нескінченний коловорот – грамоти, квіти, здравиці. Промови, вшанування, оплески. Знайти один більш-менш вільний від підготовки до чергових вшанувань робочий день –нереально.   Країна жерців, ритуалів і урочистостей. Ілюзія безперервної суспільно корисної діяльності. Хоча чи пишався б нами Конфуцій?   Сергій Цюрюпа</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Проживаючи цей шкереберть</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/kultura/92523-prozhivayuchi-shkerebert.html</link>
      <description>Те, що в 2022-му сприймалось як неможливе, страхіття-страхіть, пекло на землі – стало буденністю. Нормою. І піймав себе на думці нещодавно: щоденні обмеження, які накладає на нас війна, - роблять тебе зібраніше, а життя – різнобарвніше.</description>
      <category>Культура</category>
      <pubDate>Thu, 19 Nov 2026 17:30:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-11/thumbs/1795102533_11.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>- Тримайтеся там! Навіть уявити боюся, як там зараз у місті…Судячи з того, що пишуть у фейсбуці – Черкаси стали іншими. Перш за все, люди стали іншими… Це написав шкільний друг з Естонії – про сьогоднішні Черкаси, якими він їх відчуває з Тарту.    -	Сподіваюсь, - підсумовує він, - ти маєш там якісь павербанки або генератор. Не уявляю, як можна по 16 годин на добу бути без світла…  Натхненний тим фактом, що міст Васко де Гама в Лісабоні повернув собі звання найдовшого в Європі, почав заперечувати другові.   -	Зміни в Черкасах? От мер міста розповів, що з 2022 року у нас пошкоджено 73 багатоквартирні та 143 приватні будинки.  Знищення житла для кожного – трагедія. Проте, даруй за цинізм, - порівняно з Харковом, Києвом та Одесою – Черкаси просто «курорт»…  -	Так, - погоджується естонець. – Дружина з мамою (вона залишилася в Че) щодня розмовляє. Мама каже, що в неї все добре, не варто хвилюватися… Проте поштовх написати те, що буде нижче, - було отримано. Бо скаржитися на нестерпне життя в українському тилу неправильно.   Те, що в 2022-му сприймалось як неможливе, страхіття-страхіть, пекло на землі – стало буденністю. Нормою. І піймав себе на думці нещодавно: щоденні обмеження, які накладає на нас війна, - роблять тебе зібраніше, а життя – різнобарвніше.   Ніякі тренінги від мудрих гуру та коучів не навчать тебе так ефективно розподіляти робоче навантаження впродовж дня, як графіки погодинних відключень світла від «Черкасиобленерго».    Дефіцит енергії змушує використовувати дорогоцінні хвилини максимально ефективно. Пральна машина – працює. Кухня – відмита, сорочки випрасувані.    Ніяких «западань» на Reels або ж на зайву партію в шахи. Тексти – в стрічку новин, рекламні матеріали – у відповідні розділи. А публіцистика - продумується під час «енергетичних пауз».  Світло зникло – гребеш листя, вносиш добрива під дерева та – читаєш книжки. Увечері, коли вулиці твого міста нагадують Грімпенську  трясовину, з нутрощів якої ось-ось вибіжить баскервільський пес – енергійно намотуєш кілометри на свіжому повітрі. Сам чи в компанії – байдуже. Усе краще, ніж «втикання» в ноутбуці.  Психіка адаптувалася, і що залишається, як не перетворити абсурдні обставини під час війни собі на користь?   Кілька друзів цього серпня не полінувалися з’їздити на чорноморське узбережжя біля Одеси. Тішили їхні розповіді про те, як відпочивальники на березі, поїдаючи пахлаву або кукурудзу, стежать за атаками руських БпЛА. Постійно діє тоталізатор: скільки буде збито, скільки – впаде…Плавати та розганяти хвилі на водних лижах не заважають навіть ракети, низенько-низенько над головами.  Харків’яни, попри щоденні смерті та руйнування, - продовжують прогулюватися під ручку алеями Центрального парку. Кияни, без світла, води й тепла, - примудряються зустрічатися з тобою в центральних кав’ярнях так, ніби то все – дрібниці. Київ – великий, всіх не розбомблять.   Те, що кінець може настати будь-якої миті, змушує тебе віджартовуватися. І робиш це лише тому, що скаржитись якось незручно, адже поруч діти, яким все взагалі «по приколу».   …П’ятий рік війни добігає завершення. І життя в умовах графіків «Черкасиобленерго» (читай – обстрілів орків) –перетворилося на суцільний шкереберть. Який все одно хочеться проживати…  Геннадій Саприкін</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Хто там &quot;під вимишленим ніком на дивані&quot;? В Абу-ДабІ!</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/poltika/92456-hto-tam-pd-vimishlenim-nkom-na-divan-v-abu-dab.html</link>
      <description>Цього листопада сезон див для міського голови Черкас триває. Ми ще не встигли як слід порадіти після того, як Анатолій Васильович вкотре подружився з Радуцьким, як наприкінці минулого тижня Бондаренка запросили до президента Зеленського.</description>
      <category>Політика</category>
      <pubDate>Mon, 16 Nov 2026 17:25:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-11/thumbs/1794842842_21.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Цього листопада сезон див для міського голови Черкас триває. Ми ще не встигли як слід порадіти після того, як Анатолій Васильович вкотре &lt;a href=&quot;https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/92226-a-mi-vzhe-pomirilisya.html&quot; &gt;подружився з Радуцьким&lt;/a&gt;, як наприкінці минулого тижня Бондаренка запросили до президента Зеленського.   Того самого, який у травні 2020-го на всю країну назвав Анатолія Васильовича «бандитом із 19 кримінальними провадженнями». Того самого, з яким Бондаренко потім безуспішно судився щодо захисту честі і гідності.   Усе тіче. Радуцький, побачивши мера Черкас на футболі, забув, що через нього чому «Черкаси перетворилися на центр кримінальної України».  І Президент забув про «бандита з Черкас». Висока політика…  Отже, у зустрічі 14 листопада брали участь глава держави, прем’єр-міністр Корецький та міські голови Харкова, Дніпра, Ужгорода, Івано-Франківська, Чернівців, Черкас, Миколаєва та Вінниці, а також виконувачі обов’язків міських голів Одеси, Запоріжжя, Луцька й Рівного.  Бондаренко здавна славиться любов’ю до філософських узагальнень. Зустріч у Києві він прокоментував у відео на фб так:   “Дзвонять мені й питають: ну що ж? Що там вчора на зустрічі з Президентом? Так, був на зустрічі з Президентом… Відверто, чесно – про ситуацію в країні. Наше головне завдання – бути єдиними і стояти за українську країну. Стояти так, і не здійснити тих помилок, які були здійснені в 18-х -20-х роках у Києві (ймовірно, Анатолій Васильович має на увазі період Визвольних змагань в Україні 1917-1920 років)».    Похвалився мер Черкас і зовнішньополітичними інсайдами з зустрічі: «…Чому на перемовинах в Абу-ДабІ (правильно «Абу-ДАбі», з наголосом на першому складі) не піднімалося питання про енергетичне перемир’я? Бо у російської делегації не було відповідного мандату на обговорення цієї теми…  Скажу так, - підсумував Бондаренко. - В органах місцевого самоврядування я з 2002 року. Така зустріч за мою 24-річну діяльність можна сказати пройшла вперше. У такому форматі. Довго, щиро…Не під копірку, коли роздані якісь питання, і відповіді. А відверто, щиро, по-дорослому, по-чоловічому. Так як я люблю. В очі одне одному – те, що, хто про кого думає. А НЕ ДЕСЬ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ТАМ ДЕСЬ ПІД ВИМИШЛЕНИМ НІКОМ НА ДИВАНІ РОЗПОВІДАЮЧИ (виділено нами, - Пров.) Зараз складно всім. Особливо простим людям і ЗСУ. Але ми повинні гуртуватися, працювати, і кожен на своєму посту повинен зробити для нашої країни найбільше, що він може. Тільки так ми можемо перемогти. Тільки в єдності наша сила…»  Що заважало Зеленському за останніх 8 років «відверто й чесно» поговорити з керівниками українських міст? Що не дає запросити на таку зустріч Кличка? Це, звичайно, запитання не до Анатолія Васильовича.   Проте, підтримуючи заклик міського голови до єдності та згуртованості, хотілося б почути його щиру, як він любить,  відповідь: як 99,9 % жителів Черкас можуть допомогти мультимільйонерам з міської ради ще тісніше згуртуватися навколо міського голови?  Пропонований варіант відповіді: коштом Карася, відправити всіх тих, хто «під вимишленим ніком на дивані» - в Абу-ДабІ. Нехай помучаються під пекельним сонцем в Еміратах, бо єднатися з ними мультимільйонер Бондаренко чомусь не хоче…  Юлій Бютов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>До Всесвітнього дня боротьби з цукровим діабетом: чи можливо приборкати &quot;тихого вбивцю&quot;</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/92428-do-vsesvtnogo-dnya-borotbi-z-cukrovim-dabetom-chi-mozhlivo-priborkati-tihogo-vbivcyu.html</link>
      <description>14 листопада в Україні та світі відзначають Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Цю дату встановили 1991 року – на честь дня народження канадського фізіолога Фредеріка Бантінга, який відкрив інсулін.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Sat, 14 Nov 2026 10:45:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-11/1794646062_5.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>14 листопада в Україні та світі відзначають Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Цю дату встановили 1991 року – на честь дня народження канадського фізіолога Фредеріка Бантінга, який відкрив інсулін.   Мета відзначення цього дня благородна: підвищувати обізнаність людей про хворобу, проінформувати про профілактику цукрового діабету і його ранню діагностику, наголосити на  важливості контролю рівня цукру в крові.   Зараз цукровий діабет посідає 3-тє місце в світі за поширеністю серед неінфекційних захворювань — після серцево-судинних хвороб та онкології.   Діагностування цукрового діабету у людини не означає, що нормальне життя закінчилося, і попереду лише пігулки, крапельниці, дієти тощо.   Наприклад, діабет на завадив американському плавцеві Гері Голлу-молодшому здобути 10 олімпійських медалей. Голлівудський актор Том Хенкс через хворобу не припинив активних зйомок, а британська політикиня Тереза Мей, попри діабет, стала прем’єр-міністром. П&#039;ятиразова лауреатка Emmy Джин Смарт живе з діабетом понад шість десятиліть.   Скільки зараз хворих на цукровий діабет в Україні? Скільки – в Черкаській області? Адресуємо ці запитання Ірині Бондарець, завідувачці відділення ендокринології Черкаської обласної лікарні, заслуженому лікарю України.    -	Насправді, це складне питання, бо статистика дає лише приблизні цифри, - вважає Ірина Анатоліївна. - У світі зараз – близько 700 мільйонів людей,  що хворіють на цукровий діабет. У 2022 році, перед початком повномасштабного вторгнення, в Україні нараховувалося 1 мільйон 300 тисяч хворих. З них 300 тисяч людей перебували на інсулінотерапії. Знову ж таки, у 2022 році в Черкаській області було близько 50 тисяч хворих.  Але ж через війну хтось з області виїхав, хтось – приїхав… Офіційно на Черкащині  під наглядом сімейних лікарів або ж ендокринологів - близько 34 тисяч людей. І ці цифри приблизні. Я вважаю, що таких людей щонайменше вдвічі більше.   Який алгоритм дій Ви порекомендуєте людині, яка почала потерпати від постійної спраги, частого сечовипускання, раптової втрата ваги? Усе це – ознаки цукрового діабету…Цікавимося у лікаря-ендокринолога Наталії Федоткіної.    -	Слід звернути увагу на фактори ризику, - пояснює Наталія Анатоліївна. - Зазвичай це  родичі, які раніше хворіли (хворіють) на діабет. Слід взяти до уваги і ситуацію в країні.  У нас 5-й рік - повномасштабна війна. Усі ми переживаємо хронічний стрес, який може спровокувати появу діабету. Що слід зробити в такій ситуації? Необхідно звернутися до сімейного лікаря. Він дасть направлення на аналіз з визначення рівня цукру в крові. Також варто здати аналіз сечі.  	 -	Добре, ці два аналізи здано. У якому випадку слід вважати, що ситуація для людини – в межах норми, в якому – що є ознаки діабету?   -	Коли в результатах аналізів рівень глюкози в крові вищий за норму (капілярна кров з пальця – 3,3 – 5, 5 ммол/ літр, венозна кров – вище, ніж 6, 1 ммоль/літр), то додатково необхідно зробити уточнювальний аналіз крові з вени – на визначення глікованого гемоглобіну. Такий аналіз можна зробити в Черкаській обласній лікарні. Попередньо треба взяти направлення або від сімейного лікаря, або ж від ендокринолога. Інший варіант, взявши направлення, здати аналіз на глікований гемоглобін в приватних лабораторіях Сінево (Synevo) та CSD LAB (аналіз робиться безкоштовно).   -	Аналізи показали, що цукор у людини – вище норми. Але він на цьому вирішив зупинитися, і вирішив, що далі воно якось само «розсмокчеться». Що може статися в такій ситуації?  -	Аналізи показали, що у вас підвищений вміст глюкози в крові, і це справді діабет, але людина не звертається за медичною допомогою? Певний час справді жодних порушень ви можете не відчувати. Це може бути рік, п’ять років, навіть десять. Тільки це не означає, що з вашим організмом все добре. Недарма цукровий діабет називають тихим вбивцею. І ускладнення з’являться. Це може бути порушення серцево-судинної системи, неврологічні захворювання,  проблеми з нирками та очима. Тобто з’являються функціональні порушення певних органів та систем.   -	Що ж робити грамотному пацієнту, коли він дізнався про свій діабет?   -	Перш за все, людина повинна бути в постійному контакті зі своїм сімейним лікарем. Якщо сімейний лікар бачить, що пацієнту потрібна спеціалізована допомога – він направляє на консультацію до ендокринолога. Той призначає першу лінію лікування - прийом спеціальних препаратів. Далі вже лікування залежить від рівня «запущеності» хвороби і відповідно до типу діабету. Є цукровий діабет 1-го типу - 10–15% від усіх випадків захворювання; цукровий діабет 2-го типу - найпоширеніший тип, на який припадає близько 90% усіх випадків діабету. Є також гестаційний діабет, який  може з’явитися у жінок під час вагітності. Серед способів лікування — інсулінотерапія або прийом таблетованих цукрознижувальних препаратів.  Які найпоширеніші ускладнення можуть розвинутися при діабеті?  Відповідає лікар- ендокринолог Анатолій Гончаров.    -	Основне ускладнення при цукровому діабеті – це ураження судинних стінок, - розповідає Анатолій Сергійович. - Оскільки судини в організмі всюди, то відбувається ураження фактично всього організму.   -	Якщо пацієнт з діабетом з якихось причин допустив такі ускладнення, що йому слід робити?   -	Першочергово: слід звернутися до ендокринолога, під наглядом якого зосередитися на стабілізації вуглеводного обміну. Необхідно разом з лікарем встановити причину виникнення діабету й підібрати спосіб лікування. Або адекватний підбір таблетованих препаратів, або – ін’єкції інсуліну.   -	Більшість хворих на діабет лікуються за допомогою таблеток та дієти, чи все ж – дієти та інсуліну?   -	Звісно, більшість – це комбінація таблеток та низьковуглеводної дієти. Навіть так скажу: нерідко, коли людина починає жорстко «режимити», то можна обійтися і без таблеток. Слід лише регулярно займатися фізкультурою та уважно стежити за своїм харчуванням.   -	 Чи стикалися ви в своїй практиці з ситуаціями, коли люди, завдяки дотриманню дієти та фізичним навантаженням, - припиняли прийом таблеток?  -	Так, це можливо. І мені таких пацієнтів доводилося зустрічати неодноразово. Вони борються з діабетом завдяки власній силі волі, і доволі успішно.   -	До цукрового діабету більше схильні чоловіки чи жінки?  -	50 на 50.   -	Чи справді ця хвороба зараз «молодшає»?  -	Так і є. І це стосується саме України. Причини зрозумілі: війна, надзвичайно високий рівень стресу впродовж тривалого періоду. Якщо раніше до захворювання на діабет призводило ожиріння, неправильне харчування, шкідливі умови праці, то зараз першопричина хвороби – хронічний стрес, в якому всі ми живемо.   -	Які поради можна дати людям з цукровим діабетом? Що їм слід робити, щоб вести нормальне й повноцінне життя?  -	Першочергово необхідно, щоб людина повністю усвідомлювала своє захворювання й всі наявні ризики. Не обійтися без високого рівня самодисципліни. Адже по суті ваш стан здоров’я залежить переважно від вас. Від вашої сили волі і бажання вести повноцінне й активне життя. Чим обізнаніше людина щодо своєї хвороби, тим вищі її шанси на нормальне життя.     Які новітні методики з лікування цукрового діабету нині застосовуються в Черкасах, зокрема, в ендокринологічному відділенні Черкаської обласної лікарні? Відповідає лікар - ординатор Юрій Савчук.    -	Перш за все, це використання системи безперервного моніторингу глюкози (CGM), розповідає Юрій Васильович. -  Це сучасна технологія, завдяки якій людина з діабетом має можливість вести повноцінне життя. Кожні 5 хвилин здійснюється контроль глюкози. Результати передаються на телефон. І завдяки цьому хвороба – під постійним контролем.   -	Як це відбувається технічно?   -	Є сенсори розміром з монету номіналом в 50 копійок. Зазвичай вони прикріплюються на задню поверхню плеча або ж на живіт. За допомогою спеціальних програм датчики мають постійний зв’язок зі смартфоном. Уся інформація передається людині. Важливо,  що інформацію можна систематизувати й аналізувати. Ви бачите, які показники були кілька днів тому, вчора, на даний момент. Також система має можливість прогнозувати наперед: чи є тенденція до зростання рівня цукру, або ж до зниження. Це відчутно полегшує планування дня. Ви бачите, що саме сьогодні можна робити, а від чого краще уберегтися. Упродовж доби ця система здійснює 288 вимірювань. Порівняйте зі звичайним глюкометром. У кращому разі вимірювання цукру за допомогою глюкометра проводиться тричі на добу. Але реально – один раз, зранку. І часто – далеко не кожного дня. А тут всі маніпуляції відбуваються без проколів пальця. Тому пацієнти все частіше віддають перевагу таким системам. Особливо це стосується дітей та молодих людей, що ведуть активний спосіб життя, займаються спортом. Також ці системи використовують люди, які стежать за власним здоров’ям, навіть не маючи проблем з підвищеним цукром.    -	Як багато зараз у Черкаській області таких «просунутих» у технологічному плані хворих?   -	Щодня їх стає все більше й більше.    -	Чи можете пригадати випадок, як, завдяки системі безперервного моніторингу, вдалося допомогти хворому на діабет?   -	Пригадую одну пацієнтку. Вона уважно ставилася до лікування, показники рівня глюкози в неї було нормальні (глікований гемоглобін за останні три місяці – 5,9 ммоль/літр). Взагалі за всіма аналізами у неї все було чудово. Самопочуття ж було поганим. Вона була постійно втомлена, її тягнуло до сну, вона не висипалася, як слід. Порекомендував їй поставити датчик CGM, щоб розібратися – що ж є причиною такого стану? Парадокс: «цукри» у пані нормальні, а самопочуття – кепське. Поставили датчик. І через деякий час побачили, що впродовж дня «цукри» в неї справді хороші. Але під час сну показники знижуються нижче 3 ммоль/літр, і так тримається до самого ранку. Тобто, вночі в неї були прихована гіпоглікемія (стан, при якому рівень глюкози (цукру) в крові падає нижче норми (нижче 3,9 ммоль/л ). Тому зранку вона прокидалася, не маючи ані сил, ані бажання щось робити. У результаті її лікування було скориговано. Ми зробили так, що вночі цукор в неї більше не знижувався. Самопочуття в неї значно покращилося…   -	Коли Вам доводиться вперше бачити пацієнта, що йому необхідно сказати, щоб він не опускав руки? - запитую Ірину Бондарець.      -	Типів цукрового діабету сьогодні відомо чимало. Методика лікування діабету залежить як від типу захворювання, так і від індивідуальних особливостей кожної людини. Коли у людини діагностували діабет, в організмі якої починаються небезпечні зміни. Якщо їх діагностувати вчасно, то є високі шанси не допустити небезпечних та небажаних ускладнень. У таких випадках шанси на нормальну якість життя – значні. Якщо ж лікарі не «достукалися» до пацієнта, то така людина проходитиме стадії ускладнень, зокрема й інвалідизуючих.   Відповідно до міжнародних норм, тривалість життя людини з цукровим діабетом, порівняно з іншими людьми, - це «мінус» шість років. Якщо ми маємо цукровий діабет «плюс» інфаркт «плюс» інсульт – це «мінус» 12 років життя. Якщо ж маємо діабет та хронічну хворобу нирок – «мінус» 16 років життя.   -	Як з діабетом дожити до 100 років? Що Ви порадите?   -	Усе залежить від пацієнта. Якщо хвороба у нього на початковому етапі розвитку – це можливо, але потребує постійного контролю. Особливо якщо в його родині були довгожителі, то він має значні шанси на тривале життя. За умови нормального вуглеводного обміну, дотримання режиму, дієти та регулярної фізичної активності – тривале й яскраве життя більш ніж реальне.  Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Мойша, я вас умоляю...</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/92386-moysha-ya-vas-umolyayu.html</link>
      <description>Завдяки Черкаській міськраді врятував свою пару від нудного зазубрювання та повторення матеріалу. Діти зараз живуть у смартфонах, харизма викладача порівняно з технологіями – близька до нуля. І десь на 10 хвилині пари допитливий студент озвучує всім нам новину: мера Черкас Анатолія Бондаренка хочуть преміювати у 2027 році.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Wed, 11 Nov 2026 15:50:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-11/thumbs/1794405372_20.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Завдяки Черкаській міськраді врятував свою пару від нудного зазубрювання та повторення матеріалу. Діти зараз живуть у смартфонах, харизма викладача порівняно з технологіями – близька до нуля. І десь на 10 хвилині пари допитливий студент озвучує всім нам новину: мера Черкас Анатолія Бондаренка хочуть преміювати у 2027 році. Рішення мають ухвалити депутати під час сесії. Відповідний проект рішення з’явився на сайті Черкаської міської ради.   У 2027 році Бондаренку пропонують:  -	установити надбавку в розмірі 100 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років;  -	преміювання здійснювати щомісячно;  -	надати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати;  -	надати допомогу для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні щорічної відпустки.  Учні мої вчепилися: скажіть, міськрада підтримає чи відмовить?  -	Колеги, - відповідаю, - нічого не буду говорити. Бо…відповідь ви знайдете самостійно за кілька хвилин. Чи в «облом» думати?   -	Та нє, - кажуть. – Давайте. Що ви там хочете?   Кажу: «Запитайте у чату джі пі ті, Гугла чи в кого завгодно – скільки депутатів у міськраді Черкас?   Через 15 секунд улюблена моя учениця кричить: «Знайшла! 42…  Правильно, стимулюю думаючих людей. А скільки з цих 42-х депутатів міськради отримують гроші з бюджету міста? Хто з них директори комунальних підприємств, працівники міськради?   Зачухались діти. Може їм таке цікаво справді?   -О-о, кричить перший. – Знайшов. Семеро депутатів – директори комунальних підприємств. Павло Карась - директор КП «Черкаситеплокомуненерго». Іван Сухарьков -директор КП «Черкасиводоканал». Геннадій Шевченко - директор КП «Дирекція парків». Олексій Мельник - директор КП «Черкасиінвестбуд». Юрій Єфремов - директор КП «Екологія». Катерина Холупняк - директорка КП «Інститут розвитку міста та цифрової трансформації». Роман Моторний - директор КП «Благоустрій».  - Так, - підзужую малих. – Чому це важливо?   - Тому що…Бо…  - Бо кожного року міський голова перепідписує контракт з кожним з них. Павло Карась, який розуміє в енергетиці, як кріт в космонавтиці, отримує від мера зарплату в понад 300 тис грн. Іван Сухарьков – під 200 тис грн. Геннадій Шевченко, які вважає римські XXX - «Ха-Ха-Ха»…Ну, самі знайдіть їхні річні декларації. Запитання: чи можуть вони не підтримати премію міському голові, який забезпечує заможне життя їм, їхнім дітям та онукам?   - Ну…  Йдемо далі. Ще п’ятеро звитяжників міськрадівських – на зарплаті з бюджету. Сергій Рубан — директор департаменту соціальної політики; Оксана Маслянко — начальниця відділу в управлінні інспектування; Тимофій Тронц — директор Першої міської лікарні, Олександр Савенко — перший заступник директора КП «Черкаська служба чистоти», Андрій Мушієк — заступник директора КП «Екологія».  Світле сьогодні й завтра цих достойних людей – цілковито в руках Бондаренка.   Хто міг би розповісти міському голові, що преміювання багатих під час війни – не комільфо? Звісно, науковець, кандидат історичних наук Василь Мойсієнко. Але він нещодавно очолив департамент економіки та розвитку Черкаської міськради.   Міг би щось обгрунтовано та разюче сказати Нарек Казарян. Але бізнес - клан Казарянів у Черкасах розквітнув саме під час каденції Бондаренка.   Секретар міської ради Юрій Тренкін? Гусари, заткніть пельку!   Радниця міського голови Черкас з питань освіти та гуманітарної політики Валерія Шинкарьова? Мойша, я вас умоляю…  Підприємиця Жанна Костенко? Та сама, що спеціалізується на постачанні харчування до шкіл та співпрацює з міськими бюджетними установами? Ви серйозно?   Або Араік Рафікович Мкртчян, дай Боже здоров’я йому та - врожаю кавунам на наступний рік…  -	Так це, - кричить Митя, якого взагалі нічого не розворушує, - якісь «кровосісі» на тілі бюджету міста!   -	Некоректне формулювання, - кажу. – Це демократично обраний склад міської ради Черкас. Але, перепрошую за мій «хранцузьский» - фіг ви відтягнете кровосісь тепер від корита…  …Добре поговорили. Хоч від смартфонів діти відволіклися.   Юлій Бютов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>(Не)Своєчасні думки</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/ukrayina/92361-nesvoyechasn-dumki.html</link>
      <description>Ось що думається з приводу &quot;Карфагену&quot;, НАБУ, Президента Зеленського та його ефективних менеджерів (традиційно перепрошую, що не в ногу думається).  Починаючи з &quot;касетного скандалу&quot; восени 1999 року Україна - що рулетковий стіл в казино. І ті, хто &quot;крутять Україною&quot;, принципово та неоригінально вдаються до єдиного способу...</description>
      <category>Україна</category>
      <pubDate>Tue, 10 Nov 2026 15:20:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-11/1794317201_8.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Ось що думається з приводу &quot;Карфагену&quot;, НАБУ, Президента Зеленського та його ефективних менеджерів (традиційно перепрошую, що не в ногу думається).   Починаючи з &quot;касетного скандалу&quot; восени 1999 року Україна - що рулетковий стіл в казино. І ті, хто &quot;крутять Україною&quot;, принципово та неоригінально вдаються до єдиного способу...  У що повірять громадяни країни, в якій традиційно не довіряють судам, правоохоронцям та владі? Повірять у &quot;прослушку&quot;. Чим жахливіше на підслуханих та скомпонованих вмілими руками записах звучатимуть голоси президентів, міністрів, народних депутатів та мєнтів - тим більше шансів отримати бажане...  У нас традиційно величезна різниця між тим, що офіційна особа каже на публіці та перед камерами, і - як поводиться поза людські очі. Для прикриття - патріотизм, українська мова, державницька позиція. Реально - лайка, фєня, розбірки та тьорки. Тільки встигай записувати, редагувати і - шантажувати (або оприлюднювати).   У 2000 році оприлюднення підслухованого в кабінеті на Банковій було вимушеним.  Куди було йти Морозу з &quot;плівками Мельниченка&quot;? На них матюкливий президент просив &quot;вирішити питання&quot; журналіста Гонгадзе. Вирішив питання у вересні 2000-го генерал міліції Пукач за усною вказівкою міністра Кравченка.   Передавати таке в правоохоронні органи було неможливо. Публічний розголос плівок був безальтернативним варіантом.   Від &quot;Кучмагейту&quot; президент Кучма не оговтався до завершення своєї каденції. Як і вся країна  З тих пір ми - єдина держава в Європі, де громадську думку та внутрішньополітичну ситуацію розкачують оперативні записи правоохоронців. Звісно, викинуті на &quot;ринок&quot; в певний момент, належним чином відредаговані та оформлені.   Що маємо в результаті &quot;Карфагену&quot; прямо тепер? Делегітимацію (підрив суспільного визнання права інституції або посадовця на владу) Президентом Зеленським, парламентської більшості, керівництва РНБОУ, МВС, СБУ та прокуратури. Вони можуть продовжувати виконувати  обов&#039;язки, але активна частина українців, схоже, вважає &quot;ефективних менеджерів&quot; за ніщо.   НАБУ слухало фігурантів &quot;Карфагену&quot; роками. Але викинуло чергові порції розшифровок зараз, акурат перед новими переговорами між США, Україною та Росією в Абу-Дабі.   На фоні страшенної енергетичної кризи в багатьох регіонах України через російські обстріли. На фоні фактичної заморозки лінії фронту, яка триває кілька місяців.   З одного боку, Трамп обіцяє якусь угоду між Україною та Росією, в результаті якої &quot;Україна матиме дещо інший вигляд&quot;. З другого, - Путін ні на крок не відступив від маячні, яку він озвучує вже 5 років. З третього, українська делегація підійшла до цього моменту в  слабкій позиції. На неї тиснуть Трамп та Путін, українській владі не довіряє населення і (підозрюю) - військові.   США та Росія  підштовхуватимуть нас до фактичної капітуляції. Українська делегація не погодиться, бо в Київ краще після цього не повертатися. І яку порцію нових записів від НАБУ (читай - американців)ми почуємо тоді?   Команда Зеленського здатна накивати п&#039;ятами, як це колись зробив Янукович і Азаров? Не хочу відповідати. Але постановка такого питання тепер -логічна.   Президент - дезорієнтований і очевидно перебуває в прострації, правоохоронна система має від&#039;ємний рівень довіри людей.   Росіяни не мають сил для продовження інтенсивного наступу на фронті. Але Україна на очах розсипається зсередини.   Найближчими годинами ми можемо почути шокуючі новини...  Сергій Цюрюпа</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Сироватки правди</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/ukrayina/92285-sirovatki-pravdi.html</link>
      <description>Оприлюднена НАБУ інформація щодо деталей операції &quot;Карфаген&quot; традиційно шокує. Перед нами класичне, в багатьох книжках описане  зрощення злочинного світу, правоохоронних органів та державної влади.</description>
      <category>Україна</category>
      <pubDate>Thu, 05 Nov 2026 17:55:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-11/1793894387_20.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Оприлюднена НАБУ інформація щодо деталей операції &quot;Карфаген&quot; традиційно шокує. Перед нами класичне, в багатьох книжках описане  зрощення злочинного світу, правоохоронних органів та державної влади.   Україна постала перед своїми громадянами у непривабливій своїй оголеності: як мафіозна держава.   Боляче, що остаточне розуміння прийшло на 5-му році війни. Питання &quot; навіщо захищати таку державу?&quot; і &quot; чому я та моя родина досі тут?&quot; - ставить собі багато людей.   Але, як це не дивно прозвучить саме тепер: після &quot;Мідасу&quot;, &quot;Династії&quot;, &quot;Карфагенів&quot; Україна стала ближче до...нормальності.   Якби детективи НАБУ, непідконтрольні чинній владі, поставили б на прослушку основних  дійових осіб часів Кравчука, Кучми, Ющенка, Януковича та Порошенка, ми б і тоді зрозуміли, що у нас куди не біжи – всюди ворота Карфагену.  Системні передумови мафіозного зрощення існували задовго до Зеленського, але кожна влада відтворювала їх у власний спосіб.  До Зеленського було все теж саме. І в Уряді, і в судах, і в правоохоронних органах. Тільки дійові особи, пройшовши належні етапи номенклатурного або професійного зростання, замітали сліди професійніше. А хапати їх за &quot;мідас&quot; не було кому.  Це ж не Зеленський перетворив країну на мафіозну державу. Він прийшов на ретельно підготовлений попередниками грунт. І бути, як попередники, - новій владі теж сподобалося.   Шокуючим викриттям про нашу доморощену мафію ми маємо завдячувати, як це не парадоксально, саме низькому професійному рівню команди Зеленського. З 2019-го у нас  все було як при Кучмі чи Януковичі. Але вміти робити «красу гри» (пам’ятаєте фразу покійного нардепа Чечетова?) ця команда не здатна. Бо політичні університети закінчувала екстерном, у Трускавці. Дядьків- мастодонтів  типу Азарова чи Тулуба, які могли б кваліфіковано ділитися досвідом, поруч не стояло...Ну і, будучи критично залежною від США, Україна в 2015-му році змушена була допустити НАБУ і САП.   Сила України зараз - у непохитності ЗСУ та у відсутності ілюзій. Ми відбиваємося від зовнішнього агресора. І потерпаємо від внутрішніх окупантів.  До речі, мовний бар’єр між ними відсутній, розмовляють всі однією мовою – муркотливою фєнєю.   «Сироватки правди» від НАБУ для українського суспільства – дуже болючий, але потрібний для виживання елемент. Важливо не посипати голову попелом, не кричати про зраду. Ми знаємо про них багато. Достатньо для того, щоб спробувати обирати не яскраві, але порожні всередині, обгортки для цукерок, а професійних і порядних.   Ми не повинні розчаровуватися в Україні через негідну владу.   Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Ми знаємо, як зробити &quot;Рошен&quot; з &quot;таких речей&quot;</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/92261-mi-znayemo-yak-zrobiti-roshen-z-takih-rechey.html</link>
      <description>Якщо режим «2 години – світло є, 4 години – світла немає» когось допік до печінок, саме час зайти в фейсбучні гості до співвласника Time Investment Group Андраніка Казаряна. У похмурі листопадові дні він разом з партнером, екс-головою Черкаської ОВА Юрієм Ткаченком, випромінюють оптимізм і – надію…</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Wed, 04 Nov 2026 17:45:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-11/thumbs/1793807301_1.png" type="image/png" />
      <yandex:full-text>Якщо режим «2 години – світло є, 4 години – світла немає» когось допік до печінок, саме час зайти в фейсбучні гості до співвласника Time Investment Group Андраніка Казаряна. У похмурі листопадові дні він разом з партнером, екс-головою Черкаської ОВА Юрієм Ткаченком, випромінюють оптимізм і – надію…  Преамбула: 9 вересня 2026 року його компанія придбала на аукціоні 16 тис. квадратних метрів колишнього НВК «Фотоприлад» - у центрі Черкас. Вартість придбання – 92 млн грн.  92 мільйони за 16 тисяч квадратних метрів у центрі Черкас — це приблизно 5 750 гривень за квадратний метр. Непогане придбання!   Гроші, звісно, люблять тишу, але партнери вирішили, що продемонструвати шановній публіці «нутрощі» підприємства, продукція якого колись наводила жах на країни НАТО, буде незайвим.   У ролику тривалістю 3 хв. 26 секунд, розміщеному на ФБ-сторінці Казаряна, панує його величність креатив (дивитися &lt;a href=&quot;https://www.facebook.com/reel/1764936411240131?locale=ru_RU&quot; &gt;тут&lt;/a&gt;).   Зовні типові черкащани – темний низ, темний верх (Казарян навіть у демократичній в’язаній шапочці а-ля «Казбет корпорейшен»). Це не набундючені конче-заспівські олігархи. Ну, типові вихідці з Хімселища чи району «Д» - у чебуречній зустрінеш, - зачепитися оком немає за що.   Партнери запозичили у Данте безсмертний сюжет «Божественної комедії». У книжці автор - спускається в Пекло у супроводі персонального екскурсовода – поета Вергілія. У ролику ж партнери - піднімаються у виробничу колись п’ятиповерхівку.   Андранік Казарян, провідник, показуючи допитливому «Данте», за що ж було викладено 92 мільйони (глядачі розуміють, що якусь копійчину Юрій Олегович теж вклав)… -	Підемте всередину, покажу, що ми придбали, - пропонує «Вергілій».  -	Супер! – радіє «Данте».    Усередині камера фіксує безлад, запустіння, мотлох і сміття. Двоє оптимістичних бізнес-мрійників блукають по «пеклу» покинутого об’єкту радянської оборонки.   Казарян: Це залишили нам у спадок. Що з ним будемо робити?   Ткаченко: Ну, ми знаємо, як зробити цукерку з таких речей!  Казарян: Так. У нас вже кілька заводів таких було..  Ткаченко: Це має бути візитівкою Черкас! Зараз подивляться люди, і скажуть: що вони купили? …Кадри з Чорнобиля…Якщо подивитися на всю цю картину…  Через 2 місяці будуть готові пропозиції, обіцяє Казарян. І наступний ролик – покажемо концепцію, і вирішуємо, коли починається будівництво  -	Супер! – радіє Юрій Олегович.   Процес перетворення виробничих площ колишніх радянських промислових гігантів на ТРЦ, офісні центри, гіпермаркети й офісні накопичувачі – вирує в пострадянських країнах вже понад 30 років. Він незворотній і безальтернативний. І кому ж у Черкасах бути флагманами процесу, як не нашим героям?   У «Божественній комедії» Данте, після відвідин Пекла, піднявся в Рай. Вергілій був язичником, тому супроводжувати генія там він не мав права. Його замінила кохана поета - Беатриче.   Креативити, то з музикою!  Коли за два місяці партнери зберуться демонструвати відео з концепцією майбутнього колишніх цехів «Фотоприладу», то в ролі Беатриче можна спробувати Араіка Рафіковича Мкртчяна. Він чарівний, дотепний і веселий.   Араік Рафікович здатен розбавити неперевершеним природним гумором дует надмірно серйозних партнерів. Звісно, його слід трішки стримувати, бо він здатен непомітно помітити територію точками з реалізації кавунів…   А так проглядається перспективний інформаційний проект на фоні амбітного бізнес-плану.   Успішні черкащани Казарян, Мкртчян і Юрій Олегович знають, як зробити «цукерку з таких речей»…  Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Про Петропавлівську Борщагівку</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/ukrayina/92242-pro-petropavlvsku-borschagvku.html</link>
      <description>Сьогодні вдень керівник Офісу Президента Кирило Буданов сповістив, що правоохоронці затримали жінку, яка, вдягнувши медичну форму, під час конфлікту 2 листопада вимагала від військових пустити до людей, що утримувалися в  пункт розміщення військовослужбовців Нацгвардії. Зручного цапа - відбувайла знайдено, кандидатура на козу-дерезу затверджена?</description>
      <category>Україна</category>
      <pubDate>Tue, 03 Nov 2026 15:40:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-11/thumbs/1793713464_7.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Сьогодні вдень керівник Офісу Президента Кирило Буданов сповістив, що правоохоронці затримали жінку, яка, вдягнувши медичну форму, під час конфлікту 2 листопада вимагала від військових пустити до людей, що утримувалися в  пункт розміщення військовослужбовців Нацгвардії. Зручного цапа - відбувайла знайдено, кандидатура на козу-дерезу затверджена?  Тільки подібні спалахи можуть виникнути в сотнях міст та сіл. Таких «пунктів розміщення» по Україні – сотні. Усередині - тисячі бусифікованих (деякі мазохісти примудряються ще завдати самі собі тілесні ушкодження) спокійно відпочивають, очікуючи на відправку у військові частини.   Чи є підозрілі обставини  у вчорашньому дійстві? Скільки завгодно. Так, пані лікарка істерила доволі професійно. І знімали її епатажні промови «випадкові перехожі» в повному обсязі і в чіткому ракурсі. І поширювалися ці відео по Телеграму, Тік-Току і мережі Х – майже в режимі реального часу. І підхопив ці відео противник цілком передбачувано. І на масовий народний спротив закидування яйцями бійців Нацгвардії біля входу у «пункт розміщення» не назвеш. І розхитування автобусу – таке ми вже бачили.  Десятки дошкульних запитань можна поставити тим, хто талановито організував вчорашню акцію протесту під Києвом. Порившись в їх минулому, знайти сліди небездоганного життя. Зв’язок з ФСБ – то вже справа техніки…  Скажіть лише: в Україні проблем викрадення людей на вулицях та незаконного утримання в «пунктах розміщення військовослужбовців» немає? І для постановки вчорашнього дійства в Петропавлівській Борщагівці довелося залучати всю агентуру «Мосфільму» в Київській та Черкаській областях?   Та запальничку піднеси, завтра спалахне в Смілі, Кам’янці чи Умані. Або в Черкасах на вулиці Хоменка.     Перед камерами та смартфонами публічні й непублічні персони традиційно апелюють до конституційних прав громадян, поводження представників влади відповідно до норм чинного законодавства. Ще про права людини щось…  Тоді як ми всі– на знімальному майданчику «Шаленого Макса». З тією лише різницею, що в кіні – постапокаліпсис, а в нас – передапокаліпсіс. І команду «Стоп! Знято!» - колектив режисерів-постановників не дасть.    Ніякі закони на такій території не можуть працювати. З Біллєм про права можна хіба що ходити в туалети в «кімнатах відпочинку» ТЦК. Паперу там все одно немає…  Українці мають сплачувати данину Молоху війни, збираючи по 30 тисяч людей щомісяця (таку цифру згадують офіційні представники Міноборони). Наприкінці п’ятого року бойових дій зі збором данини – об’єктивні складнощі.   Панівна верхівка нести тяготи разом з мільйонами «ухилянтів і панікерів» так і не наважилася. От і вихід обрано типово вертухайський. Усі розповіді людей про перебування у «кімнатах відпочинку» в тисячах «пунктів розміщення»– однакові, ніби під копірку Девідом Кінгом надиктовані…  Україна може раціонально позакривати університети та школи. Залишки недобитої професури та вчителі займаються там непотрібними речами: готують до життя по правилам. А правила в Україні сьогодні – відсутність правил.   Помри ти сьогодні, а я – завтра. Є «бабло» -дуй звідси, і не попадайся більше. Хто сказав, що Велика Зона п’ятий рік намагається поглинути наш невеликий гордий концтабір?   Економія коштів – надзвичайна. Солдатів можна набирати вже з 14 років. Бронь з педагогів злетить…  Хоча можна продовжувати закликати до єдності в тяжку годину. У Кирила Буданова це особливо переконливо виходить.   Віктор Борисов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>А ми вже помирилися...</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/92226-a-mi-vzhe-pomirilisya.html</link>
      <description>Втілення мудрості та суворої ідилії: на фб-сторінці черкаського футбольного клубу «Карбон» з’явилося симпатичне фото. На черговий матч колективу з Тростянцем (2-й ліга, група В) завітав міський голова Черкас разом з сином.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Mon, 02 Nov 2026 13:50:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-11/thumbs/1793620316_30.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Втілення мудрості та суворої ідилії: на фб-сторінці черкаського футбольного клубу «Карбон» з’явилося симпатичне фото. На черговий матч колективу з Тростянцем (2-й ліга, група В) завітав міський голова Черкас разом з сином.   -	Дякуємо міському голові за візит! Будемо раді бачити на наступних матчах — нехай це стане приємною традицією, - зазначають у Карбоні.    На спільному фото - спортивний директор ФК Карбон, депутат Черкаської облради Олександр Радуцький та міський голова Черкас Анатолій Бондаренко з сином Макаром. Перед нами справжні однодумці…  Після цього пам’ять починає гортати сторінки часу – до липня 2018 року. Якщо в Черкасах й існувала колись реінкарнація сварки між Монтеккі та Капулєтті, то це були відносини Радуцького та Бондаренка.    10 липня 2018 року на Олександра Романовича Радуцького (тоді депутат Черкаської міськради) зійшло осяяння. Отримавши по пиці в кабінеті міського голови Черкас від господаря міста, Радуцький сфоткав синці і &lt;a href=&quot;https://dzvin.media/news/mer-cherkas-bondarenko-pobiv-eks-sekretarya-miskradi-radutskogo-foto/&quot; &gt;зізнався&lt;/a&gt;: «Сьогодні остаточно зробив висновок щодо належності мера міста Бондаренко до криміналітету. З депутатами міської ради Миколою Мирзою та Русланом Зорею зайшли до нього в кабінет, щоб дізнатися про продовження сесії. Більше 500 питань на розгляді. Але у відповідь отримав кулаком в обличчя від міського голови Бондаренко А. В. Поведінку міського голови вважаю не адекватною. Цей пост у мене на сторінці я викладаю, щоб люди зрозуміли: Чому в місті вбивають людей!? Чому місто перетворилося на центр кримінальної України!!! Шкода за Черкаси!!!”    Бондаренко тоді бійку ніяк не коментував. Хоча в подібних випадках він діє жорстко - так Президент України Зеленський, звинувативши колись Бондаренка в «бандитизмі», отримав позов від мера про захист честі та гідності, - до суду щодо слів Радуцького міський голова не звертався.    Тоді, в 2018-му, здавалося, наступним кроком стане дуель – на ополониках та каструлях. Однак продовження не було. І замирення на матчі Карбону по факту означає, що Черкаси більше:  а) не центр кримінальної України;   б) людей у Черкасах якщо й вбивають, то не тому, що містом керує Бондаренко;  в) поведінка Бондаренка з часом стала адекватною і тепер цілком відповідає морально-етичним вимогам Радуцького;   г) Бондаренко більше не має нічого спільного з криміналом, тому за Черкаси Олександр Романович більше не переймається…  Тепер важливо, щоб високі сторони однаково розуміли вжиті на початку слова про приємну традицію. Радуцькому, як спортивному директору, приємно буде бачити міського голову на трибунах, під час матчів «Карбону».    Важливо тепер, щоб і Бондаренко вважав «приємною традицією» саме вболівання за черкаську команду, і щоб доброзичливе обличчя Радуцького викликало в нього суто вегетаріанські емоції…  PS. Для остаточного розуміння зворушливою цієї історії слід все ж знати: конфлікт вичерпано тому,  що Бондаренко незворотно покинув світ криміналу, чи тому, що Радуцький туди тріумфально увійшов...  Юлій Бютов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Тролінг від в’язня замку Іф</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/poltika/92171-trolng-vd-vyaznya-zamku-f.html</link>
      <description>Український Reels-серіал «Тролінг від в’язня замку Іф», у головній ролі Ігор Коломойський – б’є рекорди на Ютуб, Х, ФБ та Інстаграмі. Арсенал прийомчиків від Ігоря Валерійовича в залі судових засідань чималий. Брутальні жарти над суддею, підзужування прокурорів, глузування над журналістами, прямі запитання всьому українському суспільству…</description>
      <category>Політика</category>
      <pubDate>Thu, 29 Oct 2026 15:00:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-10/thumbs/1793278990_33.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Відверта розмова з Рінатом Ахметовим. Останні одкровення Дмитра Фірташа. Відкритий діалог з Віктором Януковичем. Анекдоти від Віктора Ющенка…   Усі вищенаведені словосполучення не мають ніякого відношення до реальності. Програми з такою назвою ніколи не вийдуть в ефір. Обличчя перших осіб українського бізнесу й політики настільки зрослися з колись вдягнутими масками, що одне живе слово чи навіть емоційний вигук від них – то вже вдача.   І тут український Reels -серіал «Тролінг від в’язня замку Іф», у головній ролі Ігор Коломойський – б’є рекорди на Ютуб, Х, ФБ та Інстаграмі. Арсенал прийомчиків від Ігоря Валерійовича в залі судових засідань чималий. Брутальні жарти над суддею, підзужування прокурорів, глузування над журналістами, прямі запитання всьому українському суспільству…  Окремі  Reels мають понад мільйон переглядів. Стимулюють до дискусії. Змушують ставити нові питання, не в останню чергу – самим собі.   Олігарх Коломойський у буцегарні (коли хто забув) – понад три роки. Він має непогані шанси на довічне ув’язнення за підозрою в організації замовного вбивства юриста Сергія Карпенка в 2003 році в Феодосії.   Крім цього, Коломойського обвинувачують за наступними статтями КК України: 190 - шахрайство; 191 - привласнення або заволодіння чужим майном; 200 - незаконні дії з банківськими документами; 209 - легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; 366 - службове підроблення.   Його не випускають під заставу, бо, наприклад, внесення застави в одному провадженні не означає автоматичного звільнення, якщо чинним залишається запобіжний захід у рамках іншого провадження.  За таких умов удавати себе святішим за Папу Римського недоцільно. Лише Юлія Тимошенко здатна утримувати над головою німб у схожих обставинах. І Коломойський обрав для себе щось середнє між демоном і блазнем.   Важливо, що в судовій залі та перед камерами він природній та органічний. І при цьому дуже живий. Як колись актор Володимир Зеленський у ролі президента Голобородька в серіалі «Слуга народу». У ролі справжнього Президента актор забронзовів,  розгубивши значну частину своєї колишньої чарівності. І в дивовижний спосіб той, хто в 2018-2019 роках зробив Зеленського президентом України, сьогодні фактично виконує його тодішню роль.   Не святий, але відвертий. Шахраюватий, але дотепний. Глумливий, але веселий. І - дуже живий. Порівняйте хоча б з Єрмаком, Мудрою чи Галущенком - в аналогічній ролі.   Найважливіше: Коломойський власним прикладом доводить, що вільні люди в Україні є. За гратами. Це ж відома штука: коли тобі немає що втрачати, ти – вільний…  Перли Ігоря Валерійовича (наводжу по пам’яті):   Журналістам: Що ви хочете, коли вживаєте слова «мир», «кінець війни»? Це означає, що військові будуть демобілізовані чи сидітимуть в окопах безкінечно? А чоловіки зможуть виїхати за кордон?  Прокурорам: Коли б москалі захопили Київ, ви б тут працювали? Чи поїхали геть, у Францію?   Судді: справа вашу тухла. Сказати людською мовою ви нічого не можете. Будемо далі бодягу тягнути…  Коломойський знає залаштункову Україну, як ніхто. І зараз, ставши зіркою Ютуба, показує всім нам, особливо своєму колишньому протеже-актору - у що перетворилася Україна. Країна, де вільним почувається хіба що той, кому немає вже що втрачати.   Віктор Борисов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Дві точки зору на перемогу Євгена Кирилюка на виборах ректора ЧНУ</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/92150-dv-tochki-zoru-na-peremogu-yevgena-kirilyuka-na-viborah-rektora-chnu.html</link>
      <description>На результат суттєво  вплинула «зачистка електорального поля», зміна складу кандидатів і певна втома в колективі університету від тривалого виборчого процесу. Публічні матеріали також містять твердження учасників кампанії про зовнішній лобізм Є.Кирилюка і нечесні методи ведення виборчої кампанії.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Wed, 28 Oct 2026 17:35:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-10/thumbs/1793201787_32.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Погляд №1  Вибори, які стали випробуванням для університету  Вибори ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у 2026 році не завершилися за першою спробою. Навесні університетська спільнота двічі голосувала, але не змогла визначити переможця, який набрав би необхідну кількість голосів. Лише 27 жовтня, під час повторних виборів, ректорські перегони завершилися перемогою Євгенія Кирилюка.  Ця послідовність важлива не лише як хронологія. Вона демонструє, що в університеті існувала значна конкуренція за модель управління, а результати залежали не тільки від особистих програм кандидатів, а й від складу учасників, розподілу підтримки та інституційних обставин.  2. Ключова арифметична деталь: у жовтні список налічував 552 виборці, а Кирилюк отримав 279 голосів — приблизно 50,5% від усього списку. За правилом, яке вимагало понад половину голосів усіх включених до списку, це перевищувало мінімальний поріг у 277 голосів лише на два голоси. Отже, перемога в першому турі була юридично досягнута, але чисельно – близькою до мінімально необхідного результату.  3. У чому феномен Євгенія Кирилюка?  Результати дозволяють говорити про кілька чинників, але не дають підстав зводити перемогу до одного з них.   Перший чинник – стійка персональна підтримка. У березні Кирилюк посів перше місце з 208 голосами, у квітні отримав 251, а в жовтні — 279. Це не одноразовий сплеск: він був лідером у всіх трьох голосуваннях. Водночас самі цифри не показують, хто саме змінив свої уподобання і чому.  Другий чинник – управлінська позиція перед повторними виборами. 7 квітня 2026 р. МОН призначило Кирилюка виконувачем обов’язків ректора. Отже, протягом кількох місяців він очолював університет, а виборці могли оцінювати його вже не тільки як кандидата, а й за досвідом керівництва закладом.   Третій чинник – зміна конфігурації виборів. Навесні Євгеній Кирилюк змагався з Василем Мойсієнком у другому турі, а восени – з Андрієм Темченком, Владиславом Боєчком і Олександром Якушевим. Це інший набір альтернатив для виборців. Жовтневі цифри не доводять, що виборці, які підтримували В. Мойсієнка навесні, перейшли до Кирилюка, але такий перерозподіл голосів є одним із можливих пояснень.  Четвертий чинник – сприйняття кандидатів та їхніх програм. На результат могли впливати професійна репутація, особисті контакти, довіра до управлінського досвіду, бачення майбутнього університету й ставлення до попереднього керівництва.   4. Чому березневі та квітневі вибори не дали переможця?  Перший тур показав розподілену підтримку трьох кандидатів: 208 голосів у Кирилюка, 160 у Мойсієнка та 134 у Боєчка. У другому турі відстань між двома фіналістами скоротилася до 19 голосів. Це свідчить, що конкуренція була реальною, а підтримка Кирилюка, хоча й найбільша, не забезпечила потрібного порогу.  Після невдалого другого туру виборчий процес фактично почався заново. У червні МОН України визначило чотирьох кандидатів на наступні вибори, серед яких уже не було Василя Мойсієнка.  Саме ця зміна складу кандидатів — одна з центральних обставин для розуміння жовтневого результату. Вибори відбулися не в умовах незмінного протистояння двох весняних фіналістів, а за нової конфігурації.  5. Як оцінювати можливий вплив Олександра Черевка, Галини Гаврилюк та Ігоря Табурця?  Олександр Черевко  Олександр Черевко був ректором ЧНУ упродовж двох каденцій, а згодом отримав статус президента університету. На початку весняної кампанії його перебування в керівній структурі було частиною загального інституційного контексту. Використовуючи зв’язки зі старою політичною номенклатурою та членами Спілки ректорів Олександру Черевку вдалось пролобіювати призначення МОН України Євгенія Кирилюка виконувачем обов’язків ректора. Це призначення дозволило провести своєрідну чистку працівників, які перебували у відкритій опозиції до Кирилюка. Черевко долучився до цих процесів добре знаючи про настрої в колективі університету. Також він періодично влаштовував різного штибу заходи як то відрита лекція Сергія Квіта чи засідання Наглядової ради університету за участі Віктора Ющенка, на яких колективу нав’язувалась думка про Євгенія Кирилюка як кандидата якого підтримує влада і адміністрація університету.         Тому можна вважати, що попередня управлінська команда впливала на конфігурацію підтримки кандидатів, на підставі самих кадрових обставин стверджувати, що О. Черевко став сценаристом проєкту «наступник»  аби забезпечив перемогу Кирилюку, а фактично пролонгувати своє перебування на керівній посаді.   Галина Гаврилюк  Під час виборчого процесу Галина Гаврилюк очолювала організаційний комітет, який був фактично сформований нею із керівників структурних підрозділів університету. Організація зустрічей кандидатів, доступ до комунікацій із виборцями, дотримання процедур були під пильним контролем Гаврилюк. Досвід у брудних виборчих технологіях у Галини Гаврилюк великий, згадаймо як свого часу вона забезпечувала перемогу регіоналам на місцевих виборах. Вона фактично перетворила організаційний комітет у передвиборчий штаб із підтримки конкретного кандидата. Вплив на формування виборців від студенства і спонукання їх до голосування за Є. Кирилюка.   Маніпуляція зі списками науково-педагогічних працівників і друк додаткових бюлетенів в день виборів 27.10.2026 цьому яскраве підтвердження.   Ігор Табурець   Під час весняної кампанію були заяви кандидатів  щодо можливого «лобізму» Євгенія Кирилюка Черкаською обласною військовою адміністрацією. Така версія циркулювала в середовищі учасників перегонів, але не підтверджує особистої участі голови Черкаської ОВА у підтримці Кирилюка. У рамках передвиборчої кампанії Євгенія Кирилюка 23.03.2026 відбулась відкрита лекція президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіта. Розпорядженням  в.о. ректора керівники структурних підрозділів мали «забезпечити присутність на заході» науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти. На заході також був присутній голова Черкаської ОВА Ігор Табурець і його заступник Олександр  Шамрай. На початку заходу керівник Черкаської ОВА публічно заявив про підтримку Євгенія Кирилюка. За результатами виборів в ЧНУ Ігор Табурець закрив черговий гештальт і досяг бажаного впливу на колектив майже 8000 університету.   6. Що означає жовтневий результат для університету?  Перемога  Є. Кирилюка дає університету визначеність щодо результату виборів, але сама по собі не відповідає на питання про якість майбутнього управління.  Подальшу оцінку роботи нового керівника варто пов’язувати з конкретними показниками:  •	прозорістю кадрових рішень і розподілу управлінських повноважень;  •	якістю внутрішнього академічного самоврядування;  •	фінансовою стабільністю та енергонезалежністю університету;  •	відкритістю до критики й представленням інтересів різних груп університетської спільноти.   Ці критерії важливі незалежно від того, кого підтримували виборці.  Висновки  Вибори ректора ЧНУ у 2026 році пройшли три етапи, перш ніж завершитися визначенням переможця. Євгеній Кирилюк зрештою отримав 279 голосів із 552 можливих. Водночас його перемога в жовтні була близькою до мінімального порогу, необхідного для завершення виборів у першому турі.  На результат суттєво  вплинула «зачистка електорального поля», зміна складу кандидатів і певна втома в колективі університету від тривалого виборчого процесу. Публічні матеріали також містять твердження учасників кампанії про зовнішній лобізм Є.Кирилюка і нечесні методи ведення виборчої кампанії.  Головне питання після виборів – не лише хто переміг, а чи зможе нове керівництво відновити довіру, забезпечити прозорість управління та об’єднати університетську спільноту після тривалого й конкурентного виборчого процесу.  Погляд №2  Плоть от плоті  А чи міг учора перемогти хтось інший, не Кирилюк? Ймовірність невисока. Результат будь-яких виборів залежить від уміння розпоряджатися тим набором   інструментів, які є під рукою.    МОН підіграв черевковому висуванцю Кирилюку.   Що ті конкуренти? Відосики постять та на зустрічах танцюють &quot;за все хороше, проти всього поганого&quot;. Ти ж, всівшись у ректорське крісло, неспішно  визначаєш: хто у нас буйні, хто - болото, хто - &quot;за шмат гнилої ковбаси...&quot; І можеш працювати індивідуально з кожним, чергуючи батіг, пряник та таку-то матір...  ЧНУ за останнє десятиліття - персоналістський проект Олександра Черевка. Мужа не те щоб занадто енергійного, охочого до праці, тільки не до кінця. Але - впаяного в пронафталінений помаранчевий ареопаг Ющенка та залишків &quot;любих друзів&quot;.   Черевко має незаперечний талант: всюди (від Нацбанку й ОВА – до університету) оточувати себе тямущими людьми, які працюватимуть за нього, співаючи йому одночасно осанну.   Що робив би серед цих мастодонтів наївний богатир Влад Боєчко, коли б, не дай Боже, - переміг?   ЧНУ був і залишається освітнім осередком, де лідерами думок є носії сільської, хуторянської ідентичності.   Це не знецінення, а констатація.  Кузьмінський, Черевко, Кирилюк - плоть від плоті переважаючої маси університетських честолюбців, які з Калинополя виїхали, але до Києва не добралися.   Безкомпромісних сахарових тут &quot;не валялося&quot; ніколи.   Добре вже те, що переможець перегонів не зустрічає світанок під парами Бахуса, а бігає кроси уздовж Дніпра.   Почесний президент Черевко зліпив наступника за власним образом та подобою. Колектив вишу з третьої   спроби, заплющивши очі, сказав : та нехай вже він буде, тільки відчепіться...   Не варто чекати на вітерець змін у порослому очеретом, тихому болоті...  Григорій Сковороденко, Геннадій Саприкін</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Випромінювання впевненості, коли накосячив</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/ekonomka/92125-vipromnyuvannya-vpevnenost-koli-nakosyachiv.html</link>
      <description>Коли накосячив,  випромінювання впевненості– чи не єдине, що в тебе є. Звісно, таких слів голова Черкаської ОВА Табурець не говорив. Хоча міг би… 26 жовтня 2026 року Черкаська ОВА повідомила, що керівник області відвідав Умань. Мета -  оцінити стан відбудови дев’ятиповерхівки, в яку 28 квітня 2023 року поцілила російська ракета.</description>
      <category>Економіка</category>
      <pubDate>Tue, 27 Oct 2026 13:50:00 +0200</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-10/thumbs/1793102191_20.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Коли накосячив,  випромінювання впевненості– чи не єдине, що в тебе є. Звісно, таких слів голова Черкаської ОВА Табурець не говорив. Хоча міг би… 26 жовтня 2026 року Черкаська ОВА повідомила, що керівник області відвідав Умань. Мета -  оцінити стан відбудови дев’ятиповерхівки, в яку 28 квітня 2023 року поцілила російська ракета.   Інтонації голосу Ігоря Івановича в сюжеті – професійно схвильовані (дивитись відео).     Пряма мова Табурця 26.10.2026: «Саме відновлення об’єктів після обстрілів – воно перебуває на постійному контролі обласної військової адміністрації і всіх відповідних служб. Сьогодні ми знаходимося на одному з найтяжчих об’єктів…Провели відповідні наради. На завершальній стадії знаходимося. Бачимо, що ступінь готовності об’єкту – десь 90-95 %. Будемо робити максимум, щоб мешканці цього будинку якомога скоріше заїхали в свої квартири…  Будинок в Умані було зруйновано 3 роки й 4 місяці тому. Відбудова триває 2 роки 10 місяців. Враження, що все буде завершено «якомога скоріше» не полишало від самого початку робіт.   Процес стартував у грудні 2023 року.   «Жодна гривня за цим проектом не буде витрачена безконтрольно» -&lt;a href=&quot;https://ck-oda.gov.ua/novyny-cherkaskoyi-oblasti/kozhna-grivnya-maye-buti-vitrachena-za-priznachennyam-anton-caryuk/&quot; &gt; запевняв&lt;/a&gt; тоді уманчан заступник голови ОВА Антон Царюк.    – Учергове наголошу: для нас важливо максимально прозоро втілювати цей проект, – відзначив Антон Царюк 13 грудня 2023 року. – Витрати кожної гривні на цьому будівництві будуть детально перевірятися…  Липень 2024 року. Ігор Табурець &lt;a href=&quot;https://recovery.win/novyny/u-cherkaskij-ova-pokazaly-yak-vidbudovuyut-bagatopoverhivku-v-umani&quot; &gt;розповідає&lt;/a&gt; журналістам про хід робіт безпосередньо на місці.   «Ремонтники вже змонтували п’ять поверхів на місці зруйнованого під’їзду. Плити для шостого вже частково завезені на об’єкт… Проблем із фінансуванням об’єкту немає. Усе максимально чітко та прозоро, також запевнив чиновник»  У лютому 2025 року в будинку штукатурили стіни та стелили підлогу. Директор обласного департаменту будівництва Ростислав Євмина повідомляв, що загальний кошторис робіт зріс з 71,8 мільйона гривень до 91,5 мільйонів через збільшення обсягу робіт.   У  жовтні 2025 року, до відновлення багатоповерхівки залучили нового підрядника.   Директор департаменту будівництва обласної військової адміністрації Ростислав Євмина &lt;a href=&quot;https://suspilne.media/cherkasy/1080481-bagatopoverhivku-v-umani-na-cerkasini-aku-zrujnuvala-rosijska-raketa-vidnovluvatime-novij-pidradnik/&quot; &gt;наголошував&lt;/a&gt; в коментарі Суспільному, що здати будинок в експлуатацію до початку цьогорічного опалювального сезону не встигають через зміни в проєктній документації та потребу у додатковому фінансуванні..  7 квітня 2026 року Офіс Генпрокурора &lt;a href=&quot;https://gp.gov.ua/ua/posts/pid-cas-vidbudovi-budinku-v-umani-zruinovanogo-raketnim-udarom-rf-vikrito-sxemu-zavolodinnya-byudzetnix-kostiv&quot; &gt;повідомив&lt;/a&gt;, що під час відбудови будинку в Умані, зруйнованого ракетним ударом рф, викрито схему заволодіння бюджетними коштами.   Колишній директор будівельного підприємства організував привласнення грошей, виділених на відновлення будинку, зазначили в Офісі Генпрокурора.  З офіційного повідомлення Офісу: « У листопаді 2023 року та в грудні 2024 року замовник за результатами тендерної процедури уклав… договори на відновлення будинку.  Слідство встановило, що під час виконання робіт директор підприємства вносив до актів виконаних робіт неправдиві відомості, завищуючи їхні обсяги. Насправді частина цих робіт або не виконувалася взагалі, або була виконана лише частково. Попри це, він підписував документи та засвідчував їх печаткою підприємства. Упродовж квітня – грудня 2024 року було оформлено низку таких документів…».   Виступаючи вчора в Умані, Ігор Табурець наголосив на комунікації з людьми, які чекають на повернення до своїх квартир.   -	Для нас важливо, - сказав Табурець, - щоб люди мали актуальну інформацію про перебіг відбудови, а їхні питання не залишалися без відповіді…».   Питання можна сформулювати так: 1) обставини якої непереборної сили завадили Черкаській ОВА, при абсолютній підтримці Кабінету міністрів, не маючи жодних проблем з фінансуванням робіт, допустити нецільове використання грошей підрядником (хоча відповідальні особи били себе в груди – контролюватиметься кожна гривна!!), зберігаючи при цьому величезний оптимізм? 2) чого вартий «постійний контроль», про який невтомно нагадує Табурець, якщо гроші все одно «зникають», а відбудова -  не завершена? 3) що казатиме керівництво ОВА, якщо й у цей опалювальний сезон уманчани не в’їдуть у своє житло, попри заявлену «готовність об’єкту на 90-95 %»?   Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Чому депутати Черкаської облради не &quot;з&#039;їли КУКа&quot;(ліна)</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/poltika/92048-chomu-deputati-cherkaskoyi-oblradi-ne-zyili-kukalna.html</link>
      <description>Нарешті сьогодні багатостраждальний Табурець має привід до вечірніх 100 грамів кефіру доєднати з полиці омріяний пиріжок. Головою Черкаської облради під час позачергового засідання сесії обрано 65-річного Олега Кукліна.</description>
      <category>Політика</category>
      <pubDate>Thu, 22 Oct 2026 17:35:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-10/thumbs/1792680018_11.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Нарешті сьогодні багатостраждальний Табурець має привід до вечірніх 100 грамів кефіру доєднати з полиці омріяний пиріжок. Головою Черкаської облради під час позачергового засідання сесії обрано 65-річного Олега Кукліна.   Хоррор « Полюби воєнкома» - завершено. Замість п’ятого (чи шостого? вже й не пригадаєш точно) «гвалтування Курбетом» депутатів «підмазали» уродженцем сонячного міста Шауляй (Литва), членом партії «Слуга народу» Олегом Кукліним.   Чому депутати по роками напрацьованій інерції не «з’їли КУКа»(ліна)? А навіщо? З усіх можливих варіантів цей – ледь не найоптимальніший.   Олег Володимирович сумирно мріяв про квиток у велику політику. Але та не відповідала йому взаємністю.   Балтійська стриманість в черкаській кліматичній зоні – товар без надмірного попиту. Черкащани швидше миритимуться з благородними розбійниками з 90-х або почесними буряководами, які замість носовичка збирають шмарклі в 100-єврові банкноти.   Багаторічний директор Черкаського бізнес-коледжу в костюмі - майже Ів Монтан, і прапори різних країн регулярно в кабінеті змінює, створюючи ілюзію просунутого організатора освітнього процесу.  Хто з депутатів може похвалитися схожим переліком наукових титулів, нагород і професійних заслуг, як у Олега Володимировича? Ну хіба що Радуцький, і то років через п’ятдесят.   Професор, доктор економічних наук, кандидат педагогічних наук, академік Академії економічних наук України, заслужений працівник освіти України. Автор та співатор понад 170 наукових та науково-методичних праць, 12 навчальних посібників та монографій. Першим в Україні увів до наукового обігу поняття «освітній ризик-менеджмент», «освітньо-науковий кластер», «технологія «Uniscrum» у вищій освіті», «траєкторія інтеграції штучного інтелекту в освітнє середовище», &quot;імерсивне освітнє середовище&quot;.  Так, в політичній біографії Кукліна є членство в Партії регіонів та депутатство у фракції ПР в міськраді Черкас. Але хто з нас без гріха?   З 2019 року президент Зеленський зробив політичним мейнстрімом юних фотографів, вчорашніх референток та геніальних секретарш. «Замєндєлив» горизонт, так би мовити. На їхньому фоні раптове імерсивне занурення сивочолого Кукліна в Черкаську облраду – крок певною мірою відчайдушний.    Депутатський кластер – не пурхання між привітними освітянками, що обожнюють твій управлінський геній. Інтеграція штучного інтелекту в середовище, де володарі душ – брутальний Вельбівець та хитромудрий Яріш – буде утопією.  Голова Черкаської облради Куклін – дисципліновано, елегантно та розкуто – впроваджуватиме в життя те, що йому доводитимуть з кабінету голови ОВА. Офіс Президента підім’яв таки під себе незговірливу Черкаську облраду, і респектабельний професор на чолі обласного парламенту – класна візія.  Серед переліку чеснот і звитяг Олега Володимировича (це особливо відзначають ті, кому доля подарувала щастя працювати під його мудрим керівництвом)  затесалася цілковито пробачна слабкість: новий голова Черкаської облради ласий до мідних труб. За масштабом схильності до піддобрювання поруч з ним можна поставити хіба що почесного президента ЧНУ Черевка.   Матимемо щастя вже найближчим часом стежити за траєкторією інтеграції його образу в інформаційне середовище. Професор так довго чекав на це…  Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Клієнтелізм та кронізм - наше &quot;всьо&quot;</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/92006-klyentelzm-ta-kronzm-nashe-vso.html</link>
      <description>Як фан покотушок на байку, піймав себе на думці вже цього літа: чимало доріг і тротуарів у Черкасах останнім часом реально стали нагадувати дороги й тротуари. Підкріпити зовнішні враження цифрами не можу, але буквально в кожному районі триває епоха дорожньо-тротуарового покращення.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Tue, 20 Oct 2026 18:05:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-10/thumbs/1792508971_20.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Як фан покотушок на байку, піймав себе на думці вже цього літа: чимало доріг і тротуарів у Черкасах останнім часом реально стали нагадувати дороги й тротуари. Підкріпити зовнішні враження цифрами не можу, але буквально в кожному районі триває епоха дорожньо-тротуарового покращення.   Воно зачепило майже все: пішохідні вулиці, площі, паркові зони, алеї, велодоріжки. Від епідемії дорожнього покращення лихоманить як головні транспортні магістралі (той же Замковий Узвіз), так і другорозрядні вулиці, які 30-40 років не пам’ятали, що таке бітум й асфальт.   Трохи з особистого, для предметного підтвердження: виїжджаю «в рейс» до Соснового Бору по ідеальній поверхні рідного провулку П. (відремонтовано за 2023-2025 роки). Далі через Чорновола на відремонтовану Молоткова (це зроблено ще улюбленим підрядником попередника). Повертаю на провулок Садовий (відремонтований нещодавно), три квартали ідеального полотна – наліво – по свіжозаасфальтованій вулиці Миколи Негоди…  Сосновий бір – всюди рівні доріжки й новий асфальт. Від Героїв Дніпра до пляжу Рів’єра – близько 2 кілометрів нової пішохідної траси та велодоріжка (доасфальтовується просто зараз). Від Козацької в напрямку «Лягушатника» - нова дорога й велодоріжка (скоро запустять). Нещодавно вирішив повернутися додому по тротуару вулиці Чорновола (по самій вулиці їздити страшно). Раніше – звичайний «фронтовий» тротуар. Тепер від Благовісної до Бидгощської тут – свіжий асфальт…    Це лише уривками, побіжно й поверхнево.   &quot;Дорожній&quot; аргумент неодмінно буде використаний командою чинного міського голови під час наступних виборів.   Звідси питання: невже махровий клієнтелізм та кронізм Бондаренка (себто, обмін ресурсів і привілеїв на політичну підтримку або лояльність та надання переваг друзям і наближеним діловим партнерам) для Черкас - ідеальна модель за сьогоднішніх обставин? Адже подібні результати були недосяжні для всіх попередників Анатолія Васильовича - від Олійника до Одарича.    Спроба відповіді на таке питання складна й проста одночасно. Швидше за все, команда Бондаренка на певному етапі свідомо запозичила харківський варіант розвитку міста. При всій одіозності покійного Кернеса та неоднозначності чинного мера Харкова Терехова, їхня модель управління містом має стійку підтримку більшості місцевих жителів. Видимий благоустрій виявляється для виборця важливішим за якість інституцій, прозорість витрат і рівність правил.  Рецепт простий: максимум уваги благоустрою, створення кількох «візитівок» - у Харкові це парки та зоопарк. По факту до війни життя в місті змінювалося стрімко та на очах. До економічних комбінацій та шахер-махерів більшість виборців ставилася крізь призму: нехай комбінують, аби продовжували робити те, що роблять…  Запозичення харківського досвіду та лояльний склад депутатського корпусу міськради у Черкасах (від нелояльного депкорпусу страждали в Черкасах всі попередники) дав можливість Бондаренку впродовж останніх 6 років безконфліктно займатися  упорядкуванням доріг (пляжів, парків). Або – творчо освоювати бюджетні кошти між наближеним бізнесом. Дякуючи ЗСУ, в тиловому місті таке можна собі дозволити.   Кумівство та протекціонізм – не найкращі чесноти. Однак у Черкасах вони стали підмурками цілком робочої схеми, яка дає видимий кожному результат.  Місто отримало б такий самий або навіть кращий результат за умови  прозорих закупівель, конкурентного відбору підрядників і належного контролю витрат? Можливо й так. Але поки що свідками чогось подібного ніхто з нас не був.   У Черкасах модель, яка поєднує видимі результати благоустрою з кумівством і протекціонізмом, поки що є політично виграшною.  Якось так…  Віктор Борисов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Посильна мета</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/kultura/91982-posilna-meta.html</link>
      <description>Повний запис останнього інциденту на річці Дністер, який поширюється в соцмережах: двоє українських прикордонників намагаються зупинити пловця, який з території Вінницької області намагається переплисти річку й потрапити в Молдову. Прикордонник б&#039;є втікача веслом по голові. Потім, завівши мотор, пробують вдарити його гвинтом.</description>
      <category>Культура</category>
      <pubDate>Mon, 19 Oct 2026 17:30:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-10/thumbs/1792420584_15.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Повний запис останнього інциденту на річці Дністер, який поширюється в соцмережах: двоє українських прикордонників намагаються зупинити пловця, який з території Вінницької області намагається переплисти річку й потрапити в Молдову. Прикордонник б&#039;є втікача веслом по голові. Потім, завівши мотор, пробують вдарити його гвинтом.   Важливо, що притопити намагаються не генпрокурора Кравченка  - по дорозі до Відня. І не Міндіча з Цукерманом. І не  інших відомих &quot;ухилянтів&quot;, що втекли через держкордон. Б&#039;ють київського психолога, який тікає від мобілізації.    Човен з прикордонниками прибило до молдовського берегу. Втікача витягнули місцеві. пізніше в лікарні в нього діагностували струс мозку...  ...У неділю ввечері подивився свіженьке інтерв&#039;ю екс-головреда &quot;Еха Москви&quot; Олексія Венедіктова з Андрієм Макаревичем. Розмова записана в мошаві (колонії) Керем-Махараль поблизу Хайфи в Ізраїлі, де з 2022 року живе Макаревич з родиною.   Інтерв&#039;ю, під час якого журналіст та лідер &quot;Машини часу&quot; неквапливо п&#039;ють граппу, - перспективний вид тележурналістики. Давно так вважаю...  Позиція &quot;неповерненця&quot; Макаревича відносно війни в Україні - послідовно чесна. Поведінка Венедіктова після 24.02.2022 - складна й девіантна.   Уривок з розмови (подивитися &lt;a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?v=BiKjPqhCKkc&quot; &gt;тут&lt;/a&gt;).   Венедіктов: &quot;...Передивився кілька ювілейних концертів &quot;Машини часу&quot;. Цікаво, що люди на цих концертах, стадіони, повні зали - вони співали все це (пісні &quot;Машини часу&quot;)...Де вони зараз? що вони зараз? як вони зараз?  Макаревич: Хто де...Залишаюся при думці, що ті люди, які тоді співали - вони залишилися з нами. А до інших мені немає діла...  &quot;Машина часу&quot; - надзвичайно популярний в Україні гурт. І після початку війни, коли Андрій Вадимович, тихо й переконливо, шмагає по губах руську пропаганду - й поготів. Тому ці слова і про нас так само.   Можна було б розвивати тему в подібному ключі й далі, розмірковуючи на тему: що з нами усіма сталося в останнє десятиліття?   Впевнений, що цей шлях - хибний.   За нормальних умов ми читаємо книжки, відвідуємо театри, мандруємо по закордонню, духовно зростаємо. Особливо коли в  країні є попит і на духовне зростання, і на особистий розвиток. Словом, коли в країні вирує ЖИТТЯ.   Але чи доцільно з тими ж самими критеріями підходити до мільйонів людей, які роками перебувають в режимі ВИЖИВАННЯ?   Парадокс: режим виживання повною мірою знімає категоричність в оцінках.   Зможемо гнівно таврувати українських прикордонників? Виконують службові обов&#039;язки, як уміють. Знають, що в разі  несанкціонованого інциденту в їхній зоні відповідальності служба протікатиме не уздовж спокійного Дністра, а десь біля Жеребця на Донеччині (хто стежить за операцією &quot;Вівальді&quot; - той розуміє).    Піддамо глуму 49-річного психолога з Києва, який, тікаючи від війни, з хворими ногами кинувся в холодну воду?   Які моральні критерії існують, коли з того боку фронту - сила, що йде тебе фізично знищити або асимілювати? Зсередини - бездушна державна машина, гвинтикам якої байдуже і на мертвих, і на живих?   Коли людина намагається вижити в нелюдських умовах - їй не до співу &quot;...однажды мир прогнется под нас&quot;.   Одна з найважливіших думок, що прозвучала під час Нюрнберзського трибуналу над ватажками нацистів, належала скромному свідку їхніх злочинів. Даючи покази, він сказав приблизно таке:  знаєте, чому сталося це лихо? Бо всі закривали очі, і зробили це можливим...А потім стало занадто пізно.   Сьогодні пізно засуджувати і прикордонників на Дністрі, і психолога-втікача з Києва. Якщо пощастить, хтось із нас, через поневіряння, які зараз здаються нескінченними, - побачить мирне життя.   Максимум, що можна зробити просто зараз, то домовитися з самим собою : зло та підлість - закінчуються на мені. Вони можуть дійти до мене, але не вийти з мене.   Здається, це посильна мета...  Сергій Цюрюпа</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Ті самі &quot;п&#039;ять хвилин&quot;</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/poltika/91909-t-sam-pyat-hvilin.html</link>
      <description>...Віталію Кличку сьогодні за трибуною парламенту традиційно не вистачало слів.  Але його внутрішній стан зчитувався:  щось середнє між оскаженінням та намаганням тримати себе в руках, бо кулаки вже не чешуться, а от-от почнуть жити окремо від міського голови...</description>
      <category>Політика</category>
      <pubDate>Wed, 14 Oct 2026 20:05:00 +0300</pubDate>
      <yandex:full-text>...Віталію Кличку сьогодні за трибуною парламенту традиційно не вистачало слів.  Але його внутрішній стан зчитувався:  щось середнє між оскаженінням та намаганням тримати себе в руках, бо кулаки вже не чешуться, а от-от почнуть жити окремо від міського голови...     Дивна війна. Так називали так звані бойові дії між Великою Британією-Францією та нацистською Німеччиною в 39-40 роках минулого століття. Армії до певного моменту більше удавали, що воюють.   Дивною є війна Президента Зеленського з міським головою Києва Кличком.   Руські щодня руйнують Київ, бо сподіваються, що доведені до відчаю кияни влаштують майдан і виженуть Зеленського.   ОП та Уряд, в свою чергу, сподіваються, що ті ж самі доведені до відчаю кияни замість цього &quot;знесуть&quot; Кличка. За неналежну підготовку до опалювального сезону.   При тому, що готується Кличко до опалювального сезону, щодня їздячи на свіжі руїни. І гроші місцевому самоврядуванню заблоковані Урядом по всій території України. І за систему ППО над Києвом відповідає не Кличко...  Це класичне продовження анекдоту про цигана, який, сидячи на дереві, рубить гілку, на якій сидить.   Кияни ще сподіваються, що заради них Комік та Боксер нарешті бодай раз за роки війни зустрінуться і почнуть захищати місто, узгоджуючи дії, попри особисту неприязнь.   Проте ті воюють і проти руських, і одне з одним - не менш відчайдушно.   Немає   часу навіть на риторичне &quot;вибач їм, Господи, бо не відають, що творять&quot;.   Бо скільки киян не переживуть цієї зими, покинуті в холодних квартирах - без тепла, води й світла - якщо все залишатиметься, як є, ще місяць-півтора? Що пуйло зруйнує завтра: Софію, Лавру чи Андріївський узвіз?  Зараз настали саме ті 5 хвилин, при наближені яких слід об&#039;єднатися навіть з чортом лисим...  Геннадій Саприкін</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Тут кожен другий Трамп</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/poltika/91885-tut-kozhen-drugiy-tramp.html</link>
      <description>Офігіваючи чи не щоранку, разом з усім людством, другий рік стежу за президентом США. У задній кишені -ядерна кнопка, під рукою - Пентагон, НАСА і НАТО.  Ще - долар. Друкуй, скільки треба. Як з такими можливостями не закошмарити  все навколо, коли тобі лише якихось 80-т, а двіжуха в голові ще та?</description>
      <category>Політика</category>
      <pubDate>Tue, 13 Oct 2026 17:10:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-10/thumbs/1791900961_12.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Офігіваючи чи не щоранку, разом з усім людством, другий рік стежу за президентом США.   У задній кишені -ядерна кнопка, під рукою - Пентагон, НАСА і НАТО.  Ще - долар. Друкуй, скільки треба. Як з такими можливостями не закошмарити  все навколо, коли тобі лише якихось 80-т, а двіжуха в голові ще та?   Керуєш маленькою Литвою, середньою Польщею чи навіть прем&#039;єриш у Грейт Брітн -  будь чемним, поводься політкоректно, сім разів поміряй, а після - ще 7 разів зроби те ж саме.   Щоправда, кошмарячи разом з Путіним Україну, американський дідусь і гадки не має, що у нас давно чи не  кожен другий - теж Трамп.   На що можуть перетворитися консультації з американською стороною, якщо з нашого боку сидітимуть не яловий Умеров чи, прости Господи, Арахамія, а, наприклад, мій друг дитинства F. Колись інженер, тепер воює 3 рік. Сидячи навпроти мене за кухлем безалкогольного пива, днями, він ділився рецептами завершення війни та поствоєнного ладу в Україні та Європі.   Слухав, ошелешений. Коментувати не міг. Бо бачив такого &quot;трампа&quot;&quot; , що куди  тому заокеанському  оригіналу...  Скільки таких чоловіків зараз в Україні? Для яких смерть - завжди поруч, які внутрішньо спустошені, категоричні і по-фронтовому креативні? Для яких мат - спосіб вберегти себе від хаосу та абсурду війни?   Зеленський, Буданов та рештки команди, що прийшла 7 років тому на Банкову - політики так собі, заміндічені по самі вінця. Але навіть вони, слухаючи надцяті за ліком тупотіння ніжками з Білого дому, бачать не стільки войовничу руду чуприну - а безжальні очі друга мого F. І сотень тисяч інших. Які, отримавши наказ віддати  задля миру іншому навіженому діду Донбас, - м&#039;яко кажучи, - не почують...  Американський президент, на його щастя, не уявляє, скільки зараз &quot;трампів&quot; в Україні. Не забудькуватих і жадібних ділків. А злих, безжальних та опалених війною. Він марить легковажно, що як циган крутить сонцем, так він - земною кулею.   Він не &quot;а курсах&quot;, що в Україні вже минули часи, коли кожен був Президент. Тепер тут через одного - Трамп. І світом крутить не Донні чи Сі, а наш Петро. Якому байдуже, як у Донні зранку повернута тюбетейка.   Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>І це все? Не думаю...</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/sport/91799--ce-vse-ne-dumayu.html</link>
      <description>Ліонель Мессі провів останню гру в футболці збірної Аргентини. У товариському матчі в Буенос-Айресі аргентинці перемогли збірну Беніну 3:0. У Ліонеля - 1 гол, 2 асисти.</description>
      <category>Спорт</category>
      <pubDate>Wed, 07 Oct 2026 18:15:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-10/1791386366_70.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Ліонель Мессі провів останню гру в футболці збірної Аргентини. У товариському матчі в Буенос-Айресі аргентинці перемогли збірну Беніну 3:0. У Ліонеля - 1 гол, 2 асисти.   На трибунах плакали геть усі. А 40-річний &quot;дідусь&quot; наприкінці другого тайму, як хлопчисько якийсь, побіг за м&#039;ячем, що викочувався за лицьову лінію. Метрів 30 пробіг. Зупинив стопою в сантиметрах від лінії. Повернувся обличчям до воріт грізного Беніну й знов побіг забивати...  Давно намагаюсь раціоналізувати власне ставлення до футболу. Для чого переживати за спітнілих мільйонерів в трусиках та маєчках, мета яких роками незмінна - закотити круглий м&#039;яч у прямокутник воріт більше за суперника? Що зміниться в душі, якщо Україна переможе Німеччину? Чи стану щасливіше, якщо Мессі наколотить більше голів за Роналду?   Але моє &quot;раціо&quot; завжди стає догори дригом, коли йдеться про Мессі.   Футбол - дуже проста гра. А футбол Мессі - настільки складний, що роздивитися це можна лише при уповільненій зйомці. Як лівий боковий Мухаммеда Алі. А збагнути - і поготів...  Він не найкращий голеадор в історії. Не найвправніший дриблер. Його права нога відчутно поступається лівій, а голова його - для думати, а не забивати у високому стрибку.   Мессі програв ледь не стільки ж найважливіших та найголовніших матчів, як і виграв.   Він робить те ж саме. що й мільйони інших футболістів: пасує (часто - неточно), обігрує захисників - частіше невдало, ніж навпаки, б&#039;є по воротах - переважно мимо воріт.   Він лише отримав від Бога (Природи) талант, не скурвився (спився, сколовся, зажрався, забронзовів), збираючись на вершину, і пахав, як папа Карло. Їв по годинах. Тренувався понаднорму. І продовжує отримувати кайф, як дитя, від єдиного ремесла, яким справді володіє.   Король Пеле вже був на межі у 30-ть. Геній Марадона після 30-ти був блідою тінню самого себе. Мессі - під сорок, але здається, що він там на футбольному Олімпі з Діонісом «перетер», і той «підмахнув» папірець, що «подавач сього не старіє, поки я не протверезію…»  От що мені було цього страшного літа-2026 до біганини якогось мільярдера? Катається, як сир у маслі – в Маямі. Бігає наввипередки на шостому для себе чемпіонаті світу – то з Кабо-Верде, то з Єгиптом?   Що до цього малюка тисячам аргентинців, які продавали квартири, щоб полетіти на фінал Аргентини з Іспанією (за квитки на стадіон брали по 10 тисяч «баксів»)? Чому 100 тисяч людей на стадіоні ревіли, разом з ним під час прощального матчу та після?   А всі ми продовжуємо поки що ще стежити за дивом.   Диво це регулярно, по 30-100 разів щороку, робило щастя. Чувак, який займається найдурнішою справою – бігає та б’є по воротах – закохав у себе свою країну та мільярди людей – в інших.   Його люблять просто так. Як жінку, що зробила колись тебе найнещаснішим на планеті. Як маленького сина, який колись вдарить тебе найболючіше. Ірраціонально.   …Ще раз передивлюся фрагменти матчу з грізним Беніном. Добре, що ніхто мене в ці хвилини не бачитиме))   Віктор Борисов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Етюд для Табурця з Данилевським</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91774-etyud-dlya-taburcya-z-danilevskim.html</link>
      <description>П&#039;ятдесят переселенців з прифронтових та окупованих регіонів, які кілька років проживають в одному з гуртожитків Черкаського національного університету, отримали 3 вересня повідомлення від керівництва внз «листи щастя» - пропозицію звільнити житлову площу.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Tue, 06 Oct 2026 17:30:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-10/thumbs/1791297271_20.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>П&#039;ятдесят переселенців з прифронтових та окупованих регіонів, які кілька років проживають в одному з гуртожитків Черкаського національного університету, отримали 3 вересня повідомлення від керівництва внз «листи щастя» - пропозицію звільнити житлову площу. Про це йдеться в сюжеті Суспільне Черкаси, який вийшов в ефір 5 жовтня.    Університету необхідно розселити близько 100 студентів. Ті нагадали ректорату про право на гідне житло в гуртожитках ще 1 вересня, організувавши пікет перед головним корпусом ЧНУ. Проживання «вп’ятох на 12 «квадратах» (читайте &lt;a href=&quot;https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91243-a-bc-yogo-znaye.html&quot; &gt;А БІЦ його знає&lt;/a&gt;...) – це очевидно не про теперішню юнь.  Переглядати відео Суспільного емоційно важко. Літні одинокі люди. Втратили все, що заробили за життя: житло, майно, малу батьківщину, свій світ. Тепер їм пропонується переїхати в приміщення школи, за 150 кілометрів від Черкас.  Нестандартна ситуація через війну вимагає нестандартних рішень від місцевих органів державної влади. Як не дивно, але ситуація з 50-ма переселенцями, яких «попросили» з гуртожитку ЧНУ – вирішується стандартно, і доволі швидко (далі уважно читати голові ОВА Табурцю та керівнику управління освіти й науки ОВА Данилевському).      27 липня на Провінції було оприлюднено матеріал «&lt;a href=&quot;https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/90575-kvartirne-pitannya-lishe-get-zpsuvalo-yih.html&quot; &gt;Квартирне питання лише геть зіпсувало їх&lt;/a&gt;...». У тексті йшлося про відомий гуртожиток на вул. Чорновола, 164/1. Він перебуває на балансі багатопрофільного регіонального центру професійної освіти.   Приміщення було визнано аварійним перед війною. Початок бойових дій відклав конфлікт між людьми, що проживають у гуртожитку,  і керівництвом регіонального центру профосвіти, яке намагалося їх виселити. Ініціативна група, що представляла цих людей, в липні 2026-го року передала Провінції перелік вільних кімнат, які можна використовувати для проживання. Дублюємо його:   Приміщення має два крила - ліве і праве.  Кількість кімнат на лівому крилі:  а)перший поверх - 1 кімната (наявні ще 2 кабінети);  б) другий поверх - 17 кімнат; 4 заселені; вільних – 13, переобладнані (об’єднані по дві);  в)третій поверх - 17 кімнат (проживають військові);  г) четвертий поверх - 17 кімнат; вільних - 4 (об’єднані по дві);  д)п’ятий поверх - 17 кімнат; всі вільні.  Всього вільних кімнат 35.  Праве крило.  1)перший поверх – вільних кімнат немає;  2) другий поверх - 17 кімнат; вільних – 4 (об’єднані по дві);  3) третій поверх - 17 кімнат; вільних – 4(об’єднані по дві);  4) четвертий поверх - 17 кімнат; вільних – 3;  5) п’ятий поверх - 17 кімнат; вільних – 3.  Всього вільних кімнат 14.  Разом в гуртожитку на Чорновола 164/1 - 49 вільних кімнат.  Вчора, 5 жовтня, після репортажу Суспільного Черкаси, з якого ми починали розповідь, ініціативна група з Чорновола, 164/1 підтвердила «Провінції»: з кінця липня 2026-го року ситуація в гуртожитку не змінилася.   Отже, нескладний етюд  для шахіста, голови Черкаської ОВА Ігоря Табурця та інтелектуала Валерія Данилевського (багатопрофільний регіональний центр професійної освіти – в його підпорядкуванні).  Дано: 50 переселенців зі Сходу слід переселити зі студмістечка ЧНУ на Хрещатику. Треба врахувати, що значна частина цих людей – у поважному віці.  Запитання: чи вистачить 49 вільних кімнат в гуртожитку на Чорновола 164/1  для 50 переселенців?   Які варіанти відповіді, панове Табурець і Данилевський?   Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>&quot;Груповуха&quot; вдячності</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91636-grupovuha-vdyachnost.html</link>
      <description>На відео Тренкін – старший і Тренкін-молодший гладять у парку кота. Звісно, на рахунок «виконання доручення Анатолія Бондаренка» Юрій Васильович трішки жартує. Але трішки – не зовсім…</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Mon, 28 Sep 2026 17:15:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/thumbs/1790605168_20.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Жартівливий рілс виклав на фб секретар Черкаської міськради Юрій Тренкін. «На виконання доручення Анатолій Бондаренко з дитинства прививаємо любов до котів)))&quot;  На відео Тренкін – старший і Тренкін-молодший гладять у парку кота. Звісно, на рахунок «виконання доручення Анатолія Бондаренка» Юрій Васильович трішки жартує. Але трішки – не зовсім…  Пускати славень на честь вождів – як це знайомо колишнім радянським людям. Ми всі родом звідти, де замість «слава Богу» кричали «слава КПРС».   Посилаєшся у доповіді на цитату товариша Сталіна? Згадуєш у статті промову дорого Леоніда Ілліча? Козиряєш знанням ленінських праць? Ти – свій…  Культ та пізніше культик великих і не зовсім вождів був одним зі стрижнів цілої державної системи. Розпад Імперії звільнив українців від необхідності звіряти кожен крок з думками чергового «хрущова-маленкова», дякувати рідній партії і за щасливе дитинство, і взагалі - за все-все.   …На рівні Черкас останнім часом регулярно з’являються зовні смішні приклади припадання до «туфлі» кільком знаковим персонам. Поки це – карикатура на пізній СРСР, або ж - на ранню Північну Корею.    Черкаські вчителі влаштовують «груповуху» вдячності «дАрАгому Араіку Рафіковичу» за один кавун в одні руки. Перший заступник міського голови каже «злетівшому з котушок» начальнику Департаменту, що  не можна зазіхати на авторитет міського голови. Бо він – наш батько.   Сказати «батьку», що користуватися бюджетом громади, як власним гаманцем – це замах на святе…  Влаштовувати цьому ж чиновнику «темну» на сесії міськради, бо він зачепив «нашого Анатолія Васильовича» - перспективний місцевий ритуал.   Виконувати доручення Анатолія Бондаренка, пестячи в парку котика – це вже інерція, яка сформувалася якось сама собою, непомітно.   У нашому черкаському випадку необхідно відокремити групу людей, яка добровільно культивує в собі та навколо себе «ген запопадливості».   Павло Карась, Геннадій Шевченко, Юрій Тренкін, комунальна «братія» та депутатське угруповання – фінансове благополуччя цих людей залежить від бездоганного виконання доручень та безвідмовної реалізації «хотєлок» міського голови. Вилети завтра Бондаренко в Іспанію, бюджетна «лафа» для кількох сотень «карасів» закінчиться принизливо швидко. Їхні професіональні й інтелектуальні ресурси настільки скромні, що оцінити їх може лише одна людина. Якій вони й співають несамовито «осанну»…  Щасливі вчителі, що роблять кніксен за ягідку – то похідна високих фінансових надбавок директорам закладів. І ознака тотальної залежності тисяч освічених людей від пихи малограмотного торгаша.   Це ще далеко не культ чи культики. Поки що лише тенденція.   …Воно так завжди починається зовні смішно й неоковирно: котика почухати, сміливо сказати начальнику в лице, який він геніальний. Закінчується, щоправда, невесело…   Юлій Бютов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Без тремтіння в колінках</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/sport/91612-bez-tremtnnya-v-kolnkah.html</link>
      <description>Ризикну все ж написати, що вже перший офіційний матч Андреа Мальдери на чолі збірної України продемонстрував:  такого наставника збірної ми ще не бачили. На жаль...</description>
      <category>Спорт</category>
      <pubDate>Sat, 26 Sep 2026 15:05:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/1790424645_1.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>..визнаю, як було: в успішний результат збірної України в Будапешті з міцною Угорщиною - не вірив. Багато травмованих, новий наставник. Зараз ми, традиційно перелякані, під рев трибун пропустимо раз, і - посипемося...  ...Сервіс потокового мовлення запропонував учора трансляцію від росТВ. Море позитиву з першої секунди.   Коментатор з повагою вислухав гімн України. Тактовно представив нашу команду й господарів. Жоден м&#039;яз його голосу не ворухнувся, коли українці на трибунах заспівали про хутіна. Колега зосередився на матчі, роблячи вдалі екскурси в історію і демонструючи велику поінформованість про український чемпіонат.   Видав навіть коротеньку довідку про дебют Драмбаєва з &quot;ЄлНєЗе із Черкас&quot;.  &quot;Який профі, - думаю. - Добре, що там не лише солов&#039;йови...&quot;  Гру всі дивилися. Відео-нарізок на Ютуб повно. Тому переказ недоцільний. Мій невеличкий суб&#039;єктивний експрес-аналіз гарячим слідом нижче.    Як правило, коментатори убезпечують себе від потенційних завтрашніх неуспіхів. Тому після вдалого результату ховаються за фразами: дебют обнадійливий, але далі буде видно; є підстави для оптимізму, однак наступні матчі дадуть більше відповідей...   Ризикну все ж написати, що вже перший офіційний матч Андреа Мальдери на чолі збірної України продемонстрував: такого наставника збірної ми ще не бачили. На жаль...  Від порівнянь з Андрієм Шевченком та Сергієм Ребровим - не втекти. Так от - Мальдера аналізує гру в режимі реального часу, швидко вносить корективи. І Андрій Миколайович, і Сергій Станіславович переважно разом з нами усіма дивилися матч до 80ї- десь так хвилини, а потім робили заміни. Які вже мало на що впливали.   Мальдера ж:   1) здивував стартовим складом, випустивши поруч з досвідченими Судаковим, Циганковим, Забарним та Миколенком - дебютанта Крупського. Той каші перцем не зіпсував, між іншим;  2) сміливо робив заміни саме тоді, коли йому підказувала інтуїція й події на полі. 46-та хвилина - замість Бражка - Назарина,  59-та - замість Ваната та Крупського - Назаренко й Бондар, 66-та - Краснопір замість Сікана. І на 90-й - вишенька від коуча Черкасам: замість Судакова - Драмбаєв з ЛНЗ.    Це свідчення футбольного інтелекту. Вміння вчасно вносити корективи у гру. Зухвалість при ухваленні рішень. Відсутність страху за можливу помилку;   3) найголовніше - і тут не вірив своїм очам, чесно - українська команда грала без традиційного тремтіння в колінках. &quot;Лажав&quot; Забарний. Не дуже виходило в Циганкова. &quot;Пуляв &quot; в молоко&quot; Миколенко. Але українці саме грали. Впевнено рухались, відкочувалися назад після помилок, і намагалися комбінувати. Нерідко - вдало. Частіше, щоправда, - як завжди.   Ця команда грає без переляку. Українські футболісти, скалічені тренерами дитяче-юнацького футболу, які через &quot;...об твою&quot; привчають їх зіграти простіше, не ризикувати, відкотити м&#039;яч назад, і в жодному випадку - не брати гру на себе, не ризикувати, - 25 вересня на &quot;Пушкаш-Арені&quot; в Будапешті грали в інший футбол.   Традиційно лишаюсь при своїй давній думці: виходячи грати проти сильних Манчестера або Баварії, українським командам краще зіграти у відкритий футбол і &quot;пролетіти&quot; 3:8. Ніж пишатися нульовою нічиєю, з &quot;автобусом&quot; біля воріт й очима гравців, в яких - страх та відсутність думки.   Збірна України - міцний середнячок європейського футболу. Якому, схоже, нарешті пощастило з головним тренером.   Тільки б Мальдера не піддався традиційним українським звабинкам - мідним трубам, наваристому борщу з салом та бойовою &quot;соточкою&quot; під огурчик)    Топи вчорашнього гри - спокійний, що той удав, голкіпер Різник, майбутній наш &quot;беккенбауер&quot; - Очеретько, та молодчина Судаков.   Супер-топ - Андреа Мальдера.   Вболіваємо далі.   Сергій Цюрюпа</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Анатомія цькування: Гончар, прошу пояснити вашу роль у перемозі України над окупантами</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91567-anatomya-ckuvannya-gonchar-proshu-poyasniti-vashu-rol-u-peremoz-ukrayini-nad-okupantami.html</link>
      <description>Що таке черкаська Коза Ностра?  Як феномен з маленької Лисянки перетворив Черкаси на українське Палермо? Зрозуміти це нам допоможе непересічна людина – Юрій Григорович Гончар. Зараз – військовослужбовець ЗСУ. До серпня 2022 року – директор департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міськради.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Wed, 23 Sep 2026 18:20:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/thumbs/1790176594_40.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Що таке черкаська Коза Ностра?  Як феномен з маленької Лисянки перетворив Черкаси на українське Палермо?   Зрозуміти це нам допоможе непересічна людина – Юрій Григорович Гончар. Зараз – військовослужбовець ЗСУ. До серпня 2022 року – директор департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міськради. Саме йому – небачений доти випадок – 29 депутатів Черкаської міськради оголосили про недовіру через відсутність патріотизму та колабораціонізм.   Юрій Гончар  Але про все по порядку.   У 2005-2014 роках в Черкасах виникло стійке угрупування однодумців на базі обласної організації ВО «Батьківщина». До нього входили Володимир Гресь (колишній голова Черкаської облради), депутати облради Анатолій Бондаренко, Михайло Мушієк, Станіслав Овчаренко, Володимир Шабанов (член виконавчого комітету в Черкасах за часів Олійника та Одарича).   Звісно, що команда ця – неофіційна. Її склад змінювався. Хтось відходив, хтось – заходив. Але «козаноструни» трималися одне одного, майже як мушкетери Дюма – один за всіх, всі – за мною…  2015 року Анатолія Бондаренка вперше обирають міським головою Черкас. В українських політичних традиціях «підтягувати» до себе членів команди - нормально.  1 червня 2016 року Юрій Гончар починає працювати у міськраді Черкас. Його приймають на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта в Департамент управління справами та юридичного забезпечення. Якось випадково керівником цього Департаменту працював Володимир Шабанов. Багаторічний однодумець Анатолія Бондаренка. За сумісництвом – тесть Юрія Гончара.   21 лютого 2019 року Юрія Гончар призначається керівником згаданого раніше Департаменту. Замість тестя.   Дивуватися нічому - одна команда. І хоча Бондаренко традиційно робить ставку на «соціально близьких», людей зі своєрідним IQ, тримати в міськраді слабких юристів – собі дорожче.   Колишній депутат ЧМР Любов Майборода пригадує, що Юрій Гончар – в’їдливий законник. Як і його тесть.   Любов Майборода -	Пригадую, як в 2021 році підготувала проект рішення про реорганізацію Департаментів у міськраді, - згадує Майборода. – У Черкасах чисельність працівників традиційно не відповідала нормі. Це дозволяло довільно жонглювати коштами фонду оплати праці. Пішла до Гончара, щоб отримати юридичну консультацію. Він мене тоді підтримав. Тим більше, що ця позиція збігалася тоді з лінією Кабінету міністрів, спрямованою на реорганізацію системи державного управління.   Любов Майборода припускає, що це могло стати приводом для невдоволення з боку міського голови.   -	Для Анатолія Васильовича на першому місці – особиста відданість підлеглого, - вважає Любов Майборода. – Мій проект рішення, звісно, заблокували. І підтримка Гончара, ймовірно, зіграла з ним у майбутньому злий жарт…  Далі слово самому Юрію Гончару: «У 2022 році почалася війна. У нашому Департаменті фінансувався відділ патронатної служби. Його очолював друг міського голови - Микола Добровольський. Він прийшов працювати у міськраду після другої перемоги Бондаренка на місцевих виборах в 2020 році. У патронатну службі входять радники міського голови, помічники. Там чимало людей працює…  Один з напрямків роботи цього відділу – закупівля цінних подарунків для представницьких цілей, видача почесних грамот, дипломів. Під закупівлю подарунків проводяться тендери. А фінансова відповідальна особа – я.   Якось ще до повномасштабного вторгнення росіян Добровольський сказав, що необхідно закупити планшети. «Міський голова збирається дарувати, треба закупити…».   Добре. Було проведено тендер,  планшети закупили. І тут війна…Планшети ці у нас на зберіганні.   Зненацька Добровольський… роздає ці планшети, як від себе. Серед «щасливців» – працівники СБУ, Нацполіції, прокуратури. І роздав він ці планшети, не ставлячи мене до відома.  Микола Добровольський  Був шокований. У нас з Добровольським сталася приблизно така розмова:   Д: Так що вони порушено? Було придбано цінні подарунки, і представник міської влади їх роздав…  Г: Ні, так не можна. Слід ухвалити рішення виконавчого комітету. Мова ж йде про матеріальні цінності громади. Ухвалюється рішення: «Громадянин N. відзначається цінним подарунком за відповідні заслуги перед містом…». Роздати це з власної ініціативи – не можна…   Десь понад 20 планшетів отримали з рук Добровольського «корисні  люди» в правоохоронних органах міста.   Виходжу з відпустки. Підходить Добровольський: «Юрію Григоровичу, треба списати планшети, які я роздав…».   Я здивувався: «А як це ви зробили? Без рішення ради? Без рішення виконавчого комітету?». Для роздачі треба було дотриматися певної процедури, чого в даному випадку не було зроблено. Повторюю: таке рішення могли б ухвалити або виконком, або міськрада. Вирішить міська рада, що ці планшети необхідно передати працівникам Нацполіції, підтримає це більшість – все, ніяких питань би не було…   Сьогодні Юрій Гончар припускає, що «данайські дари» від Добровольського правоохоронцям були зроблені недарма.   Він згадує: «…Перед війною у Бондаренка були проблеми з правоохоронними органами. Йому хотіли вручити підозру, а міський голова від вручення тікав. Перед початком війни він навіть не заходив у міськраду, переховувався. Потайки під’їжджав до визначеного місця, Валентина Ярмолич виносила йому документи на підпис, Бондаренко підписував, і швидко від’їжджав. Ну, і фактично російська агресія врятувала міського голову Черкас від вручення підозри…  …Так от, відповів тоді Добровольському, що списувати планшети не буду. Бо ситуація, коли підлеглий - начальник патронатного відділу - самостійно в обхід свого керівника вирішує роздати цінні подарунки на велику суму бюджетних грошей – абсурдна.   Зрозуміло, виникла конфліктна ситуація з міським головою.   Анатолій Васильович запитує: як це так, Юрію Григоровичу, що ви відмовляєтеся підписувати? Ми зараз зробимо так, що виконком ухвалить потрібне рішення.  Відповів йому, що це неможливо зробити заднім числом. Адже на момент розмови планшети були роздані понад місяць тому. Запропонував Бондаренку винести питання планшетів на сесію.   Проте питання виносять на виконком. На виконкомі заявив, що ухвалення такого рішення заднім числом – протиправне. Мене ніхто не слухає…   У результаті всі члени виконкому проголосували за пропозицію міського голови. І я, з одного боку, повинен виконати рішення виконавчого комітету. З іншого боку, якщо на документі буде мій підпис – до мене одразу прийдуть з Нацполіції або СБУ.   Повідомив на виконкомі, що підписувати такий документ не буду. Бондаренко відповідає: «Не підпишеш? Ми тоді тебе приберемо…».     Анатолій Бондаренко  Написав міському голові службову записку. Виклав свою позицію, Бондаренко наклав на неї таку резолюцію: (дослівно) : «Гончар прошу пояснити вашу роль у перемозі України над окупантами».   Тому 21 червня 2022 року я надсилаю повідомлення про вчинення злочину в Головне управління Нацполіції в Черкаській області та в УСБУ.   Розправа  23 червня 2022 року депутати Черкаської міськради під час засідання сесії висловлюють Гончару недовіру. Рівень аргументації народних обранців красномовний (18000 зберегли для історії основні фази спектаклю). Цитуємо вибірково їхній &lt;a href=&quot;https://18000.com.ua/strichka-novin/miska-rada-vislovila-nedoviru-chinovniku-yakogo-piv-roku-tomu-nagorodzhuvali-za-bezdogannu-robotu/&quot; &gt;репортаж&lt;/a&gt;:   « 1. З пропозицією висловлення недовіри виступив депутат міськради Павло Карась.  2. Секретар міськради Юрій Тренкін:  Гончару було доручено організувати роботу з прийому внутрішньо переміщених осіб, проте протягом трьох місяців це доручення виконавчого комітету так виконано і не було.   Юрій Тренкін  Пряма мова Тренкіна: « Юрій Гончар звернувся до керівника поліції і СБУ про те, що міський голова нібито перевищив свої повноваження, коли вночі під час виїзду військового підрозділу в зону бойових дій Анатолій Бондаренко надав шість планшетів, нібито для цього треба було рішення міської ради. Я вважаю, що дії цього керівника, як мінімум, нефахові. Щодо моральної сторони – не можу надати оцінку, надайте ви своїм голосуванням…»  3. Депутат Нарек Казарян звинуватив Гончара в тому, що він прослуховував своїх працівників і перевіряв їхні комп’ютери, коли вони були не на місці.  4. Зрештою за висловлення недовіри проголосували 29 депутатів. Також депутат міськради Сергій Шмиголь заявив, що підтримує рішення, проте в нього «не спрацював планшет».  Прикметно, що в листопаді 2021 року виконавчий комітет Черкас (читай - Бондаренко, Тренкін та інші) відзначили Юрія Гончара Почесною грамотою. Його роботу в міськраді було названо тоді «бездоганною».   Юрій Гончар: «Головна причина висловлення недовіри – я поставив під сумнів авторитет Анатолія Васильовича і звинуватив його в зловживаннях…Заявляв тоді депутатам, що мені, чиновнику, не можна висловлювати недовіру. Недовіра висловлюється міському голові. Але марно…   Потім була емоційна розмова з Бондаренком та Тищенком (на той момент – 1-й заступник міського голови). Тищенко дорікав: як ви могли? Анатолій Васильович – він же наш батько!! Сказав на це, що вони фактично змушують мене поставити підпис під неправочинним документом, після якого мені одна дорога – в СІЗО…Чув же від вас, що всі ми разом – одна команда. У відповідь міський голова пообіцяв, що скоро мене «виженуть з міста»…  Під час сесії директор «Черкаситеплокомуненерго» Карась запропонував звернутися до СБУ, щоб там перевірили мою особу. Карась звинуватив в роботі на ворога та колаборантських зв’язках. «Він має прямі родинні зв’язки із паном Шабановим, який є багаторічним другом і соратником одного з головних колаборантів – Олійника», - заявив Карась.   У цей же день, 23 червня 2022 року, міський голова Бондаренко призначає службове розслідування щодо дій Гончара. Формулювання таке: «щодо можливих його дій, які містять ознаки колабораційної діяльності та проросійської позиції і відповідно недодержання законодавства про службу в органах місцевого самоврядування». Гончара відсторонюють від посади, переводять на нове робоче місце – до кімнати депутата в колишню Придніпровську райраду.   4 серпня 2022 року в один день Анатолій Бондаренко видає підряд два розпорядження про притягнення Гончара до дисциплінарної відповідальності. А вже 10 серпня 2022 року Бондаренко звільняє Гончара з роботи…   Навіть не знаю, чи варто згадувати, що 1 серпня 2023 року Шостий Апеляційний Адміністративний суд визнав розпорядження Бондаренка протиправним та скасував його. Юрія Гончара поновлено на посаді з…10 серпня 2022 року.   А 12 квітня 2024 року Верховний Суд України поставив крапку в справі «Гончар проти Бондаренка». Всі вимоги Гончара задоволені. Постанова Верховного Суду остаточна та оскарженню не підлягає.   PS. На даний час Юрій Гончар - у ЗСУ. «Батько» Анатолій Бондаренко – у міськраді Черкас. Місцева Коза Ностра вказала «зятю Шабанова» його місце: верзеш щось там про законність? Колаборант, проросійський симпатик.  Володимир Шабанов в постолійниківський період свого життя в ЧМР (після 2002 року)– близький соратник та однодумець Бондаренка. Але хіба то має якесь значення, якщо сам Карась у ролі обвинувача? &quot;Вякаєш&quot; проти &quot;батька&quot;? Сепаратист...  Віктор Борисов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Про коригування пріоритетів</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91543-pro-koriguvannya-proritetv.html</link>
      <description>Рівно через три тижні вересня-2026 «Песталоцці» вітчизняної педагогіки – Ігор Іванович Табурець – вирішив підбити перші підсумки нового навчального року. А саме - що в системі працює, а що потребує коригування.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Tue, 22 Sep 2026 16:30:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/1790084173_20.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Рівно через три тижні вересня-2026 «Песталоцці» вітчизняної педагогіки – Ігор Іванович Табурець – вирішив підбити перші підсумки нового навчального року. А саме - що в системі працює, а що потребує коригування.  Судячи з того, що &lt;a href=&quot;https://web.telegram.org/a/#-1001704703628&quot; &gt;написав&lt;/a&gt; Ігор Іванович у телеграм-каналі, в «країні Мкртчянії» – все більш -менш. Педагоги об’їдаються кавунами, а діти – насолоджуються безкоштовними обідами.   «Характер загроз з повітря змінився.  Для нас важливо, щоб харчування було доступне школярам навіть в таких умовах, - вважає Табурець. - Тому відпрацьовуємо гнучкі формати, без втрати якості.   Ігор Іванович наводить приклад кухарів Руськополянської школи. До них на обіди діти йдуть залюбки. Є можливість обирати та міксувати страви.   - Навантаження на працівниць кухні зросло, як і в усіх школах області. Хоч харчоблок тут і оновили у 2021 році, однак виникла потреба в додатковому обладнанні. Громада цей запит закрила, - розповідає голова Черкаської ОВА. - Шкільна їдальня – це не лише про обід. Це також про культуру харчування, яку дитина переносить у доросле життя. Тому продовжуємо відстежувати, як це працює в кожній громаді.  Реформа шкільного харчування в Україні – проект Олени Зеленської. Бажання генерала зробити приємне першій леді– зрозуміти можна.   Однак збагнути - чому Табурець умовчує про куди більш важливу проблему, ніж можливість міксувати страви в їдальнях – неможливо. Значна частина черкаських школярів сьогодні - позбавлена можливості вчитися.   Йдеться про школи, які або не мають власного укриття, або в цьому укритті неможливо проводити уроки.   З ранку та упродовж дня школярі у супроводі педагогів мандрують по маршруту «кабінет-укриття». З перервою на їдальню.   Переваги такого режиму – діти більше рухаються, перебувають на свіжому повітрі, активніше вдосконалюють комунікативні навички, краще харчуються. Але не мають можливості робити те, задля чого ходять до школи – не мають можливості вчитися.   Тому підбивати слід не «перші підсумки вересня», а озвучити головне питання (психологи вважають, що сформулювати проблему – вже 50 % успіху). Як дати можливість дітям вчитися в школі в умовах, коли повітряні тривоги майже не припиняються?   Де саме є можливості облаштувати шкільні укриття для проведення занять? Де доцільно перейти на дистанційний режим навчання?   При цьому Черкаси у вигідний бік відрізняються від Одеси, Харкова, Дніпра та Києва. У нас немає розбомблених шкіл та дитячих садків. У регіоні на 99 % збережено освітню інфраструктуру. Слід зуміти ефективно розпорядитися цим скарбом – за існуючих в Україні умов.   Якісне харчування в школах – важливо. Свіжі страви та різні меню – круто. Але все то позбавлено сенсу, якщо діти в школі не вчаться, а вчителі - не вчать.  Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Станіслав Стеценко: Твір про війну вже є. Не вистачає фінальних акордів</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/kultura/91522-stanslav-stecenko-tvr-pro-vynu-vzhe-ye-ne-vistachaye-fnalnih-akordv.html</link>
      <description>«Коронація слова» — престижний міжнародний літературний конкурс, який відіграє ключову роль у розвитку сучасних української популярної літератури, кінематографа та театру. Нещодавно було  названо переможців  конкурсу творів  2025 року. У найпопулярнішій  категорії «Романи»  другу премію отримав черкаський автор Станіслав Стеценко за роман «Щоденник закоханого піонера».</description>
      <category>Культура</category>
      <pubDate>Mon, 21 Sep 2026 14:55:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/thumbs/1789991735_14.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>«Коронація слова» — престижний міжнародний літературний конкурс, який відіграє ключову роль у розвитку сучасних української популярної літератури, кінематографа та театру.  Нещодавно було  названо переможців  конкурсу творів  2025 року. У найпопулярнішій  категорії «Романи»  другу премію отримав черкаський автор Станіслав Стеценко за роман «Щоденник закоханого піонера».    «Провінція»  поставила лауреату кілька запитань.  Про що йдеться у вашому романі «Щоденник закоханого піонера»?  За жанром я б назвав  цей роман  кримінально-психологічною драмою. Головний герой – радянський школяр, що відвідує гурток «Юний марксист» і вірить у світле комуністичне майбутнє.  З рухомими тротуарами,  крамницями, в яких усе безкоштовно, таксі-гелікоптерами без водіїв. Але  якось  він доторкнеться до світу криміналу. І його життя миттєво перетвориться на кримінальний трилер…  Які спонукальні мотиви у письменника писати книжки в час, коли читання книжок не дуже популярне в країні?   Щодо непопулярності – не погоджуся.  Буваючи в Києві, виходжу на метро «Контрактова площа» і завжди заходжу в книгарню біля виходу з метро. Там завжди купа народу. Є диванчик, де можна сісти й почитати книгу. А книгарня «Сенс» навпроти виходу з метро «Хрещатик» – завжди натовп народу.  Можливо, паперові книги поступово трансформуються в інший формат, але читання залишається.    Що для вас означає друга премія «Коронації»?   «Коронація» отримує  тисячі творів. І те що «Щоденник» пройшов багато рівнів відбору і став лауреатом, для мене означає, що моя творчість чогось варта і час витрачений на написання роману, я не змарнував.  Кожен письменник створює власний світ. Є світ Сервантеса, світ Гете, світ Толкіна... Який світ хотів би створити письменник  Станіслав Стеценко?  Власний світ? Не обов’язково.  Є автори, що створили один, два шедеври. Наприклад Селінджер – «Ловець у житі», Орвел – «1984», «Колгосп тварин» -- усі  його твори різножанрові. Вони не створювали  власних  світів. Я теж, мабуть, хотів би створити кілька творів, щоб вони залишили слід в історії літератури.  Без власного світу. Чи вийде? Побачимо…   В Україні триває війна, яка здається нескінченною. Чи підходите ви до цієї теми? Це може бути трилер, окопна проза, детектив, шпигунський роман, книжка про кохання?   Я з початку війни щотижня пишу аналітичний матеріал для  однієї обласної газети. 238 тижнів – 238 матеріалів.   В матеріалі –  огляд ситуації на фронті й політичної ситуації в країні. Спочатку я думав, що врешті-решт, якщо їх об’єднати,  вийде   «Щоденник  війни», щось на зразок «Берлінського щоденника» Вільяма Ширера. Але згодом зрозумів, що ШІ на основі сотень або тисяч подібних оглядів  легко зробить  такий «Щоденник війни», що ніхто з ним не зможе зрівнятися.   А твір щодо війни – він обов’язково буде. Скажу більше – він уже є. Не вистачає лише кількох фінальних акордів. Але поставити їх поки що не виходить.  Яка сучасна постать (постаті) цікава вам, як письменнику? Про кого з них ви  написали б наступну книжку?   Якщо ви про  українських  посадовців, то з огляду на той треш,  що відбувається – вийде хіба що нуар – де  всі герої негідники й корупціонери.  А щодо військових – не виключено.   Трамп, Маск, Сі Цзиньпін, Путін, Ким Чен Ин - хто з цих людей найбільше впливає на світ в 21 столітті? Чи можна когось з них вважати сучасним королем Ліром - за рівнем пристрастей та трагічних переживань?   Найбільше впливають на світ пан Трамп і товариш СІ. Щодо пристрастей, то, як на мене, пристрасть у них у всіх  лише одна – утримати владу.  Не рахуючись із людськими життями. Решта  -    вторинне.  Король Лір постать трагічна і людяна. На відміну від згаданих  «королів» сучасності.  Як вам рівень української літератури на тлі світової…  Ну, спробуємо об’єктивно… Мабуть, більш менш реалістично можна оцінити рівень  за кількістю отриманих престижних міжнародних премій – Нобелівської, Букерівської... Серед європейців ці премії отримували представники  не тільки  Німеччини, Франції чи Британії, а й Угорщини , Польщі , Болгарії. Причому неодноразово. Тож бачимо, поки що, рівень «не дуже». Може воєнна проза народить шедеври. Чекаємо чогось  рівня ремарківського «На західному фронті без змін».  Сергій Цюрюпа</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Сюди досі хочеться повертатися...</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91496-syudi-dos-hochetsya-povertatisya.html</link>
      <description>Що ще можна сказати про Черкаси у день їхнього 740-річчя? На додачу до всього, що сказано, прочитано, заспівано з кожної праски у ці дні?</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Sat, 19 Sep 2026 14:25:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/1789817237_9.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Що ще можна сказати про Черкаси у день їхнього 740-річчя? На додачу до всього, що сказано, прочитано, заспівано з кожної праски у ці дні?   Напишу, що Париж, Відень та Краків - це завжди вау. Але ніколи не думав поміняти Че на ранковий вид Ейфелевої вежі - щодня.   Від Че до Києва - 189 кілометрів. Столиця традиційно висмоктує звідси найпродуктивніших. І при цьому Черкаси дивним чином не відчувають комплексу неповноцінності перед мегаполісом.   Миколаїв традиційно потайки заздрить Одесі. Полтава нерівно дихає на Харків. Тернопіль бухтить проти Львова...  Черкаси ж, в яких &quot;прокачаних&quot; забавок для туристів менше, ніж пальців на руках - споглядають на Печерські пагорби пихато й гордовито.   Бо Дніпро у нас ширший. Ліси - густіші. Їжа смачніша й вдвічі дешевша. Кияни їдуть сюди, щоб просто видихнути. А потім - подихати на повні груди.   Черкаси давно стали тобою. Біля цього пункту прокату назавжди розійшлися...У цій лікарні на першому поверсі взяв на руки сина. У глухому провулку, в 10 метрах від каналізаційного люку, донька з коляски вперше сказала: &quot;Тато...&quot;. Ну, а в там, у парку, в темряві, у присутності кількох тисяч комарів, колись збожеволів від щастя...  Кожні 100 метрів - зарубка на пам&#039;ять. Кожна друга вулиця - або шрам на серці, або посмішка на всі 35-ть)   Черкащани - окремий народ на території Європи. Не питають: &quot;Ти як?&quot;, бо все про тебе давно знають. Тутешній суржик безпомилково визначається у будь-якій точці земної кулі. Земляка і під зоряним небом у Шарм-ель- Шейху впізнаєш безпомилково по милозвучному &quot;тіпа шо-о-о...&quot;   Черкащани і сором&#039;язливі, і нав&#039;язливі. І скупердяїсті, і щедровани. Грубіяністі й делікатні. Безцеремонні й тактовні.   Черкаси мого дитинства і Черкаси тепер - здається два різних міста. Інше повітря, інші обличчя навкруги, у міста вже зовсім інша душа.   Мені шкода втрати того, що було колись. Але сьогоднішні Черкаси подобаються набагато більше.   Сюди досі хочеться повертатися...  Віктор Борисов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Операція &quot;Кавуни&quot;: дякуємо, Араіку Рафіковичу!</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91448-operacya-kavuni-dyakuyemo-araku-rafkovivichu.html</link>
      <description>Операція «Кавуни» мала не локальний (лише для 9-ї гімназії), а загальноміський характер. Услід за 9-ю гімназією, подяки Араіку Рафіковичу виклали на фб-сторінках ЗОШ №28, ЗОШ №32, ЗОШ №27, ЗОШ №26. Напевне, не всі подяки побачив, але очевидно, що вона &quot;Кавуни&quot; мали загальноміський масштаб.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Wed, 16 Sep 2026 16:45:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/thumbs/1789566409_30.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Мушу визнати, що у вчорашньому матеріалі «&lt;a href=&quot;https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91430-urok-zapopadlivost-v-teatr-karabasa-barabasa.html&quot; &gt;Урок запопадливості в театрі Карабаса-Барабаса&lt;/a&gt;» не збагнув величі задуму головного режисера й погарячкував. Насправді слід було услід за черкаськими вчителями написати – дякую, Араіку Рафіковичу!   Не поспішайте припускати, що друкую це, прив’язаний до холодильника після насильницького поїдання півтонни кавунів)   Що вчора не потрапило під непильне око?   Те, що операція «Кавуни» мала не локальний (лише для 9-ї гімназії), а загальноміський характер. Услід за 9-ю гімназією, подяки Араіку Рафіковичу виклали на фб-сторінках ЗОШ №28, ЗОШ №32, ЗОШ №27, ЗОШ №26 (див. фото). Напевне, не всі подяки побачив, але очевидно, що &quot;Кавуни&quot; мали загальноміський масштаб.   ЗОШ №28    ЗОШ №32   ЗОШ №27    ЗОШ №26   гімназія №9   Немає сумніву, що всі подяки писалися директорами та вчителями з власної волі та без примусу.   Навіщо ж все це?  Трошки загальнополітичного контексту. Останнім часом партійне керівництво висловлює сумніви в ефективності роботи керівника фракції «Слуга народу» в ЧМР Мкртчяна. При цьому він не полишає спроб просунути свою протеже Ч. в офіційні кандидати від партії на наступних місцевих виборах. Це душевно витратно. Доводиться в прямому сенсі «лягати на амбразуру»…  Підходити до операції «Кавуни» лише з морально-етичної точки зору було б не зовсім правильно. Бо цинічний політтехнолог всередині підказує: мету операції досягнуто, задум втілено.   Мало говорити: лідер фракції СН у Черкаській міськраді має серйозний вплив на місто. Як довести це твердження?  Мкртчян зумів зробити це блискуче!   Вчителі – це потужна за впливом соціальна група населення. По-перше, значна частина виборчих дільниць – на території шкіл. По-друге, вчителі мають вплив на учнів. А через них, прямо чи опосередковано, - на батьків, друзів, приятелів, знайомих. По-третє, вчителі ж працюють членами дільничних та окружних комісій.   У Черкасах виявляється є людина, яка організовує вчителів на загальноміський флешмоб. «Інженери дитячих душ» синхронно,  добровільно, з посмішками розсипаються в подяках одній людині - за фігню. І роблять це в найдоказовіший з усіх існуючих спосіб – підтверджуючи дяки обличчями. На власних інформаційних ресурсах.   Ніхто з педагогів не розуміє, що його «на дурняк» використовують у чужій грі. Сьогодні ти витанцьовуєш з кавунами перед камерою на смартфоні? Завтра  заспіваєш хором «Ов, сирун, сирун», на морозі й у купальниках.   Больовий поріг «пробитий». Є ляльковод, і є його арлекіни.   Щоб зрозуміти, в якому стані перебуває система середньої освіти в Черкасах – не варто відвідувати педконференції, брати участь у відкритих уроках та шкільних святах. Варто проаналізувати результати інформаційної операції «Кавуни» від Араіка Мкртчяна.   Він зумів показати цей стан як ніхто.   Щиро дякуємо, Араіку Рафіковичу!    Геннадій Саприкін</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Урок запопадливості в театрі Карабаса-Барабаса</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91430-urok-zapopadlivost-v-teatr-karabasa-barabasa.html</link>
      <description>Керівник фракції “Слуга народу” в міськраді Черкас, меценат та веселун Араік Мкртчян довів до екстазу педагогів 9-ї черкаської гімназії. 14 вересня він привіз до гімназії кавуни. Вчителі на фб-сторінці гімназії влаштували щедрому депутату подячний флешмоб.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Tue, 15 Sep 2026 16:40:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/thumbs/1789480225_20.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Керівник фракції “Слуга народу” в міськраді Черкас, меценат та веселун Араік Мкртчян довів до екстазу педагогів 9-ї черкаської гімназії. 14 вересня він привіз до гімназії кавуни. Вчителі на фб-сторінці гімназії влаштували щедрому депутату подячний флешмоб.    -	Щиро дякуємо за такий крутий подарунок Араіку Рафіковичу, - каже на відео подивитися &lt;a href=&quot;https://www.facebook.com/9gymnasium.che&quot; &gt;тут&lt;/a&gt;) інтелігентний пан в окулярах. «Дякуємо!» - підтримують його четверо колег. Кожен тримає в руках по кавуну. В очах – непідробний ентузіазм.   Дякують педагоги і техперсонал гімназії Араіку Рафіковичу і на фото (див. нижче).    фото з фб-сторінки 9 гімназії  На ринках Черкас зараз кіло кавуна коштує від 5 до 7 гривень. Вчителі тримають у руках по 25-30 гривень щастя.   …2012 року лідер Черкаської міської організації ПР подарував цій же 9 гімназії плазму. Її прилаштували на стіні в рекреації. Під час перерв малі могли подивитися мультики. Для розуміння ситуації: на той момент у гімназії вчилися діти мецената. Після цього, як годиться, регіонал розповів про свій подарунок світу у соцмережах.   Написав тоді на «Провінції» невеликий матеріал з нехитрою ідеєю. Хочеш зробити добре– зроби це тихо. Для чого представнику партії влади дешеві понти? Регіони тоді просто «плавали» в грошах, які їм абсолютно добровільно зносили представники вітчизняного бізнесу.   Ми навіть зустрілися потім з дарувальником. Коректно обмінялися думками. Звісно, що я його ні в чому не переконав. Але – регіонал тоді здалося - мене почув.  До речі, в 2012-му ніхто з вчителів його за плазму на камеру не вилизував…  Мкртчян тоді також був членом Партії регіонів. Навчався основам піару у партійного керівництва…  …Найбільша стаття витрат у бюджеті Черкас – шкільне харчування. На рік – майже 700 млн грн.  Постачальників у Черкасах традиційно обирають «правильних». Звісно, через тендер. Але випадкові бізнесмени у цих тендерах не перемагають.   Не є таємницею, що впродовж багатьох років голос Мкртчяна в питаннях освоєння найбільшої бюджетної статті– вирішальний. Для освіти Черкас він все одно що Карабас Барабас для Мальвіни, П’єро й Артемона. Смикнув за мотузки раз «буратін»  – дякуємо Араіку Рафіковичу!  Смикнув другий – який ви чудовий, Мкртчян!   9 гімназія – це рідна для мене колишня 9-та школа. Зітхнув із полегшенням, коли серед вдячних кавуноїдів не побачив нікого зі своїх вчителів.   Неможливо збагнути, що зараз може змусити педагога публічно плазувати перед людиною, яка думає, що «Газон ЗасЄЯн» - це видатний поет.    9 гімназія розробляє експериментальний курс «Основи холуяжа»? Готується до сценічного показу українського варіанту «Вредных советов» Григорія Остера? Тут діє підпільний гурток з вивчення ідей північнокорейського чучхе? Здається, тільки в Північній Кореї сьогодні мільйони людей в екстазі цілують пухку ручку Кім Чен Ина, дякуючи йому за два додаткових курячих яйця та теплі рейтузи до свята…  Іспанський сором.   Геннадій Саприкін</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Шана това у-метука!</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/kultura/91409-shana-tova-u-metuka.html</link>
      <description>Один раз у рік, традиційно у вересні, ми звертаємо увагу (пишемо, знімаємо, полемізуємо) на Умань, паломників-хасидів, Рош-га-Шану. 5 787 рік за єврейським календарем відсвяткували. 13 вересня прочани потрошку почали роз&#039;їжджатися по різних країнах і континентах.</description>
      <category>Культура</category>
      <pubDate>Mon, 14 Sep 2026 17:50:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/thumbs/1789397618_15.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Один раз у рік, традиційно у вересні, ми звертаємо увагу (пишемо, знімаємо, полемізуємо) на Умань, паломників-хасидів, Рош-га-Шану.   5 787 рік за єврейським календарем відсвяткували. 13 вересня прочани потрошку почали роз&#039;їжджатися по різних країнах і континентах.   Нацполіція та ДСНС полегшено рапортують: цього року серйозних інцидентів вдалося уникнути. Напередодні Рош-га-Шана в паломниці з Ізраїлю в Умані народилася дівчинка. Також напередодні в лісі біля Умані знайшли тіло 45-річного британського єврея. Причина смерті поки що невідома...  В Умані традиційно скаржаться, що комунальні служби не справляються з горами сміття на вулиці Туристів (район паломництва, де знаходиться могила ребе Нахмана). Паломників цього разу попри війну прибуло до України понад 50 тисяч. Ніколи так багато не приїжджало. Ніколи так багато сміття в місті після хасидів не лишалося...  У соцмережах чимало публікацій про, м&#039;яко кажучи, нешанобливе ставлення &quot;туристів&quot; до міста, уманчан. І взагалі - Україна стікає кров&#039;ю, а хасиди танцюють та радіють - на згарищах...  Десятиліття минають одне за одним, але вирішення більшості типово &quot;хасидських&quot; проблем в Умані не зрушилося ні на йоту. ІМХО: значною мірою відповідальність за це - на приймаючій стороні. На нас, уманчанах, черкащанах, українцях.  Ми досі не провели &quot;роботу над стереотипами&quot; всередині себе. Слід без пафосу, але визнати: ця земля не лише наша, а й іудейська теж.   Український і єврейський народи впродовж століть жили тут пліч-о-пліч. І переважну більшість часу не були тут господарями.   Це важливо усвідомити всередині себе: це не лише наше. Це і їхнє теж.   Наступна проблема, яка не вирішується з кінця 80-х років XX століття: переважна більшість хасидських питань в Умані перебувають в &quot;сірій зоні&quot;. Хасидам так зручніше. Українці особливо не наполягають на чомусь іншому. Величезна кількість людей з обох сторін намагається заробити на паломництві крадькома, нелегально.   Проблемні зони майже всюди: земля в районі паломництва, оренда житла під час святкування Рош-га-Шана, численні правові колізії при забудові району колишньої вулиці Пушкіна...  Щоб розрубати той клубок проблем, не слід звертатися до мудрагелів: потрібна політична воля і чіткий намір - всі питання паломництва вирішуються в правовому полі України. А не на договорнячках, як багато років.   Не менш важливо, що українці досі не наполягли на елементарному: хасиди напіворганізовано їздять до Умані близько 35 років. Але дотепер у місті не створено жодної громадської організації (інституції, представництва), яке б працювало тут на постійній основі. В Умані досі немає хасидів, які представляли би інтереси єдиноверців українською мовою перед місцевим людом. На постійній основі. Впродовж всього року.   Немає ніякого прес-секретаря, який би представляв позицію хасидів перед місцевою громадою українською мовою.   Кому скаржитися зараз на тонни сміття, що лишилися після хасидів? Хіба що Пушкіну...   Українська сторона має стати ініціатором культурного та міжконфесійного діалогу. Підстави для цього залізобетонні: на цій землі з&#039;явилася одна з найсимпатичніших течій іудаїзму - брацлавський хасидизм.   Це робить Умань унікальним містом не лише в Україні, а й в Європі. Дає можливість заробітку (поки що напівлегального) тисячам місцевих.   ...Скоро в районі могили ребе Нахмана осінь скине листя з дерев. Листя частково приберуть, частково воно перегниє. Можна уявити, що цей звичний осінній процес нагадує, як щороку безслідно зникають величезні гроші (шанси, можливості), які вперто не використовує Умань.  Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Аткуда у парня іспанская грусть?</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91377-atkuda-u-parnya-spanskaya-grust.html</link>
      <description>11 вересня свій день народження відзначає дружина Анатолія Бондаренка – Валерія. - З кожним роком я все менше хочу «правильно» і все більше хочу — по-справжньому. По-справжньому радіти, любити, говорити, по-справжньому бути поруч та просто жити це життя, - написала вона зранку на фб-сторінці</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Fri, 11 Sep 2026 16:55:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/thumbs/1789135986_11.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>11 вересня свій день народження відзначає дружина Анатолія Бондаренка – Валерія.   -	З кожним роком я все менше хочу «правильно» і все більше хочу — по-справжньому. По-справжньому радіти, любити, говорити, по-справжньому бути поруч та просто жити це життя, - написала вона зранку на фб-сторінці, проілюструвавши допис фото на березі моря.   Радикально змінилася людина за останні роки. Кудись  ділася пустотлива пані, яка співала на телефон веселі пісеньки, підвозила жителів міста холодними зимовими вечорами додому та дивувалася тому, що в лютому «сонце сідає не там, де раніше»? Невже ми бачимо зрілу особистість, що достатньо втомилася від людської нещирості. Від слів, за якими нічого немає» (це з її ранкового допису на фб)?  Влітку цього року Черкаська облрада підтримала заяву Валерії Бондаренко про складання депутатських повноважень. Це дало їй можливість безперешкодно виїхати з України й оселитися з трьома спільними з міським головою дітьми в Іспанії. Право на безоплатне користування квартирою на Іберійському півострові мер задекларував ще в 2023 році.   Те, що подружжя переживає непростий період, можна було побачити за зовнішніми змінами в Анатолії. Раніше це був зухвалий та впевнений у собі чиновник. Зараз він стабільно перебуває «в собі», нагадуючи одиноку сумну хмаринку.   Поруч з ним чим далі, тим сильніше сяє керуюча справами виконавчого комітету Черкас Валентина Ярмолич.  Схожа на Валерію, як сестра-близнючка. Вчорашня звичайна сільська дівчина, що проживала в службовій квартирі, зараз –зірка намбе ван на Байди Вишневецького, 36.  З власною нерухомістю, елітним авто та одягом «від кутюр».   Любовний трикутник? Категорично ні. Це швидше політико-бізнесово-господарчий детектив. Ми бачимо не лисянський варіант вічного сюжету «багаті теж плачуть». Це швидше щось з п’ятикнижжя Мойсея, розділ «Вихід» (Исход).   …Офіс президента послідовно працює над усуненням острівців «самостійності» в місцевому самоврядуванні. Попри війну, процес не припиняється. Одеса, Чернігів. Полтава… Раптовий «казус» Плетньової в Умані – додаткове тому свідчення.   Анатолій Бондаренко мав міцний зв’язок з колишнім керівником ОП Андрієм Єрмаком. В ОВА, сміючись, розповідають, що навіть «покемонів» в ОП Бондаренко й Табурець возили колись в один день.   Після заміни Єрмака на Буданова вояжі на Банкову для Бондаренка припинилися. За свідченнями найближчого оточення, він почав «скидати» свої активи в місцевому бізнесі. І паралельно вести перемовини щодо «Виходу».  Услід за соратниками й друзями – новим «болгарином» Михайлом Мушієком та новим «ізраїльтянином» Романом Дискантом. Братва «рве кігті» з України…Тільки без «покемонів» та виводу потрібної людини на в.о. міського голови Черкас хто ж його відпустить?  Важко повірити, але Бондаренко всерйоз запропонував оточенню робити ставку на керуючу справами Валентину Ярмолич. Ну що будеш робити, коли вона по-пушкінськи «хоче бути володаркою морською»?   Поки що у соцмережах нікуди подітись від рілсів з Валентиною. На них вона щоразу в новій локації, уважно вислуховує співрозмовників та переважно мовчить. Поки що мовчить…  Відповідно до законодавчих норм, в.о. міського голови у разі його відставки (відсторонення) стає секретар міськради. Шанси Юрія Тренкіна на ключову роль в «постбондаренківську» епоху погіршилися. Акурат після того, як схожа на нього людина була затримана правоохоронцями з кілограмом «снігу» в салоні авто. Людина та відбулася легким переляком та кількома днями в гостинній черкаській буцегарні.   Формально секретарське місце може посісти саме Валентина. Якщо соратники Бонда підтримають, а в ОП – не заперечуватимуть.   Що знають мушієки, дісканти та бондаренки, які «миляться» з України? Услід за «Виходом» з незалежної команди Януковича, на «лижі» стає чергова хвиля «щирих українців»…   Аткуда у парнєй іспанско-ізраїльсько-болгарська грусть?   Віктор Борисов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Вишуканий треш</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91334-vishukaniy-tresh.html</link>
      <description>16 серпня кураторка освітньої галузі Черкас, заступниця міського голови Анастасія Сергіївна Чубіна дала чудове інтерв’ю «Суспільному Черкаси». Темою розмови з журналістами стали особливості навчального року в Черкасах, старт ключового етапу реформи Нової української школи.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Wed, 09 Sep 2026 17:25:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/thumbs/1788964045_1.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>16 серпня кураторка освітньої галузі Черкас, заступниця міського голови Анастасія Сергіївна Чубіна дала &lt;a href=&quot;https://suspilne.media/cherkasy/1379234-pro-12-ricne-navcanna-inkluziu-u-ditsadkah-ta-skolah-ukritta-i-zarplati-intervu-iz-zastupniceu-mera-cerkas/&quot; &gt;чудове інтерв’ю&lt;/a&gt; «Суспільному Черкаси». Темою розмови з журналістами стали особливості навчального року в Черкасах, старт ключового етапу реформи Нової української школи.  Значну частину розмови присвятили стану укриттів в школах та дитсадках обласного центру.   Анастасія Сергіївна давала інтерв’ю на площі перед 17-ю школою. Червоний піджак, модні окуляри, компетентність та кваліфікованість – що ще треба від прогресивного діяча органу місцевого самоврядування?    -	85% наших учнів користуються власними укриттями, розташованими на території закладу освіти, - сказала Анастасія Сергіївна в інтерв’ю. - Всі інші використовують додаткові укриття, які є поруч. Зрозуміло,  що всі вони відремонтовані і зроблені коштом міського бюджету.  Ця розмова була б просто досконалою, якщо можна було б…змінити локацію. Отже, за щучим велінням та за нашим бажанням разом з Анастасією Сергієвною телепортуємося ось сюди, в туалети укриття на території торгово-закупівельної бази на вул. Самійла Кішки, 177 (див. фото).        Для чого чарівну жінку й перспективного керівника переміщати в туалети, в які навіть дикуни племені мумбо-юмбо погребували б присісти? Привід є, і привід об’єктивний. Ці отвори у підлозі - символ мудрого кураторства Анастасії Сергіївни над освітньою галуззю міста.   Де тут цимес? Пояснюємо.   До укриття, розташованого на ТЗБ на Самійла Кішки, 177,  під час повітряних тривог приходять учні та педагоги 2-ї та 18-ї шкіл. Власних укриттів ці навчальні заклади не мають, тому змушені ховатися в тих, що розташовані найближче.   Кілька років школярі з педагогами потерпають як від відсутності вентиляції, так і від жахливих вбиралень. Замість унітазів – дірки у підлозі, перегородок немає, сморід як на скотобійні.   Про жодну приватність не йдеться. Батьки скаржаться, що найменші діти гидують ходити до бридкого цугундеру, терплять до відбою тривоги, щоб піти до туалету на території своєї школи.    Хоча є й покращення: цього року з’явилися нарешті вхідні двері, бо раніше взимку підлога сортиру вкривалася ще й снігом…  Куди дивляться батьки й педагоги? Чому не реагують директори 2-ї та 18-ї шкіл, які, завдяки Анастасії Сергіївні точно знають, що «всі укриття поза територіями шкіл зроблені й відремонтовані коштом міського бюджету»?  Точної відповіді Провінція не має. Але з вірогідністю 99,8 % можемо вгадати, в чому причина пасивності зацікавлених осіб.  Забийте пошук в гугл щодо належності ТЗБ на С. Кішки. Довідаєтесь, що «…територія торгово-закупівельної бази (ТЗБ), де зареєстровані підприємства та приватні і житлові об&#039;єкти, пов&#039;язані з Мкртчяном Араіком Рафіковичем».   Власне, можна обійтися і без Інтернету, бо мешканці розташованих поруч будинків та працівники клініки «Новий зір» щоранку бачать керівника фракції «Слуга народу», підприємця, мецената і – РЕАЛЬНОГО куратора освітньої галузі Черкас - Мкртчяна на території «об’єкту».    Араік Рафікович любить дітей та пенсіонерів. Наприклад, минулого уікенду організував черговий кінопоказ для дітлашні в кінотеатрі «Україна». Разом з ад’ютантом Богданом Бєловим  роздавав малим попкорн.   Неодмінно під час благодійних заходів робляться мімішні фоточки щасливої дітлашні та розчуленого мецената. Це – піар.   А відсутність вентиляції та бридкі сортири без перегородок для сотень дітей та вчителів в укритті на його ТЗБ – це непублічний бік життя. Як зазначає Анастасія Сергіївна, там все вже «відремонтовано і зроблено коштом міського бюджету».    Приклад колишнього директора Першої гімназії Саєнка, котрий, попри 40 років педстажу, отримав копняка під поперек після «заруби» з Мкртчяном та Чубіною – пам’ятають всі. Тому «антимкртчянівські» протести від директорів та педагогів 2-ї та 18-ї шкіл можливі лише в снах…  …А дати інтерв’ю в сортирі на ТЗБ Мкртчяна для Анастасії Сергіївни був би крутяк!  Епатаж в одному флаконі з деконструктивізмом. Розмову про нову українську школу на фоні бридких дірок в підлозі вдало б розбавляв попкорном меценат Мкртчян.  …Підступна виконкомівська «вандербільдиха» (фото її дорогих суконь в соцмережах в останні місяці доводять  модниць на Байди Вишневецького, 36  до сказу)- кусатиме лікті. То не з цуценятами обійматись. Це вишуканий треш…  Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Пластику зробила Україна</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/poltika/91311-plastiku-zrobila-ukrayina.html</link>
      <description>У період з 29 липня по 17 серпня ініціативна група уманчан зібрала 6 710 підписів за дострокове припинення повноважень Плетньової. Для позитивного результату слід було знайти 6 074 голоси – стільки голосів уманчан отримала Плетньова на останніх виборах.</description>
      <category>Політика</category>
      <pubDate>Tue, 08 Sep 2026 18:10:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/1788880506_5.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Що відомо про відсторонення від обов’язків міського голови Умані Ірини Плетньової?   У період з 29 липня по 17 серпня ініціативна група уманчан зібрала 6 710 підписів за дострокове припинення повноважень Плетньової. Для позитивного результату слід було знайти 6 074 голоси – стільки голосів уманчан отримала Плетньова на останніх виборах.   Міський тервиборчком перевіряв підписи упродовж 20 днів. 7 вересня голова ТВК Ольга Усатюк повідомила, що 96 % підписів – справжні.   Поки що виконувати обов’язки міського голови Умані буде секретар міськради Ростислав Заволока («Слуга народу»). На цю посаду 	депутати Уманської міськради обрали його…8 вересня 2026 року. Після того, як 7 вересня колишня секретар міськради Умані Катерина Терещенко («За майбутнє») раптово склала повноваження. Кандидатуру Заволоки запропонувала депутатам сама Ірина Плетньова.   Подіям з «референдумом за народною ініціативою» передувала сварка Плетньової та Яценка у лютому 2022 року. Ірина Плетньова – колишня помічниця нардепа Антона Яценка. Як і він, на момент обрання міським головою восени 2020 року, - член партії «За майбутнє».   Яценко на початку війни висловив Плетньовій невдоволення тим, що міськрада виділила півмільйона гривень на місцеву тероборону. Пояснив це 25 лютого 2022 року просто: «завтра доведеться домовлятися з новою владою»…  Звичайно, цей конфлікт – привід. Формально Уманню керувала Плетньова. Реально – Яценко. За подібних умов політичне &quot;розлучення&quot; неминуче.   Аналіз того, що командою Плетньової робилося в Умані правильно, а що - не дуже – не наблизить до пояснення того, що відбувається. Плетньова могла бути супер-успішним менеджером. Або – нікудишнім. До предмета нашої розповіді то не має жодного значення.   Так, Яценко мріяв повернути собі контроль над уманськими грошима (920,2 млн грн – загальний обсяг бюджету Умані на 2026 рік). Так, показово провчити вчорашню помічницю, що раптово вийшла з-під контролю – це теж святе…   Але під час війни з Росією його плани бачилися утопічними.  Яценко має один з найвищих серед нардепів рівень IQ, і – «нульову» репутацію. На відміну від більшості він не боїться загострювати конфлікти. Його «коронка» - публічна ескалація, агресивні ескапади проти опонента, за якими майже завжди слідує спроба домовитися за лаштунками.   У Яценка немає політичних поглядів (Батьківщина, Партія регіонів, відродження, За майбутнє, знов Батьківщина...). Його цікавить доступ до фінансових ресурсів, а як цим доступом скористатися – він уміє, як ніхто.    Але через регулярні публічні сварки з ветеранами і жінками, з Табурцем і з самим чортом лисим -  донедавна здавалося, що він – на маргінесі українського політикуму.   Однак за останні місяці Яценко повернув контроль за черкаським «Майбахом», домігся відкликання бунтівних (щодо його особи) депутатів -майбахівців в Черкаській облраді та міськраді Умані, зумів створити реальні проблеми Ірини Плетньовій. В Умані три тижні безперешкодно працювала група збирачів підписів за відставку чинного мера. Одного слова Табурця вистачило б, щоб зупинити кампанію…   Зупинки не сталося. Отже, нардеп Яценко зумів домовитися про чендж: влада дає йому можливість повернути контроль над Уманню та партійною організацією «За майбах». Він теж мав запропонувати владі щось серйозне. Наприклад, сприяння на виборах Президента потрібній кандидатурі…  …Пригадайте легендарну телефонну розмову навесні 2019 року між олігархом Ігорем Коломойським (тоді – на волі) і нардепом Антоном Яценком. Коломойський привів до влади Зеленського. Новий Президент шукав нові обличчя. Яценко запитує олігарха: «А можна я буду новим обличчям? Я пластичну операцію зроблю…».   Сьогоднішні події в Умані підказують, що Яценко тоді тонко жартував. Бо пластику зробив не він, пластику зробила Україна.   Юлій Бютов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Падати далі нікуди...</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/sport/91263-padati-dal-nkudi.html</link>
      <description>0:0 - так 6 вересня в 5-му турі Чемпіонату УПЛ зіграли улюблені українські команди - Динамо Київ та ЛНЗ. За ДК вболіваю з 7-го року життя. За ЛНЗ - бо своє, рідне.</description>
      <category>Спорт</category>
      <pubDate>Mon, 07 Sep 2026 10:50:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/thumbs/1788767682_1.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>0:0 - так 6 вересня в 5-му турі Чемпіонату УПЛ зіграли улюблені українські команди - Динамо Київ та ЛНЗ. За ДК вболіваю з 7-го року життя. За ЛНЗ - бо своє, рідне.   Матч 06.09.2026 - чи не найжахливіший футбол, що колись бачив .   ЛНЗ перебуває на порозі досконалості стилю &quot;сам не граю, й іншим - зась&quot;. Кияни не можуть ні пресингувати, ні креативити. Самий небайдужий гравець на полі - &quot;100-річний&quot; Андрій Ярмоленко...  Відчуття - стриманий оптимізм. Бо після таких ігор менеджмент клубів та футболісти разом не можуть не усвідомити: падати далі більше немає куди. Це дно. Час або починати рух на поверхню, або переходити в хокей на траві...   Як не дивно, але ЛНЗ в цій ситуації не настільки безнадійний. Футболістам потрібен психолог, Кашпіровський, Вольф Мессінг...Які втовкмачуватимуть в їхні голови просту ідею: виходячи на поле, треба не боятися, а грати.   Черкаська команда грати вміє. Бачив їх на розминках. Вони сильно й прицільно б&#039;ють по м&#039;ячу.  Сміливо йдуть в обіграш. Віддають розрізні передачі.  Але це кудись зникає після свистка арбитра. Із першої секунди гравці ЛНЗ перетворюються на людей, які катастрофічно бояться помилитися. Футболісти ЛНЗ схожі на робітників, які повторюють одноманітні рухи перед заводським конвейером.   Рухи завчені, але задоволення від них не відчуває жоден гравець.   Торік промайнув на &quot;Черкаси-Арена&quot; промінчик світла - нігірієць Проспер Обах. Забиваючи Шахтарю й Динамо, радів грі, як мале дитя. Разом з Проспером раділи партнери. Чи зрозуміли в ЛНЗ, що продавши Обаха за &quot;5 копійок&quot; Шахтарю, вони обікрали себе?   Шахтар вчинив, як робить багато років: скуповує лідерів середняків, щоб не дати середнякам стати конкурентоздатними. Де тепер Обах? І ЛНЗ просів, і Проспер зник...  Черкасам потрібні креативщик (бажано 2-3), хто гратиме на полі, й радітиме тому, немов він Рональдіньо. Хто не боятиметься найдурніших помилок і  допоможе цим скинути &quot;кайдани переляку&quot; з партнерів.   Черкаси першокласно заважають грати іншим, може таки спробувати грати самим?  Із ДК, здається, ситуація складніша.  Криза у грі команди всеохоплююча: криза ідей, криза тренерського штабу, криза в діях футболістів.  Період, коли не внутрішній арені невдалу гру компенсувало легендарне минуле, минув. Сьогодні київське Динамо не боїться ні Буковина, ні Верес.   Коли б на стадіоні Лобановського сьогодні гравці обох команд в перерві помінялися футболками, то підміни  на полі могли б не помітити. Хіба що Ярмоленка ще можна видрізнити від інших.   Обережно припущу, що струс в ДК має починатися з голови...  Сергій Цюрюпа</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>А БІЦ його знає...</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91243-a-bc-yogo-znaye.html</link>
      <description>1 вересня на площі перед головним корпусом Черкаського національного університету відбулася акція протесту студентів. Вони вимагали від керівництва вишу переглянули рішення щодо ущільнення кімнат у гуртожитках. Умовно кажучи, коли на 12 «квадратів» кімнати першокурсникам пропонують проживати уп’ятьох – то не комільфо буде.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Thu, 03 Sep 2026 17:50:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/1788447507_33.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>1 вересня на площі перед головним корпусом Черкаського національного університету відбулася акція протесту студентів. Вони вимагали від керівництва вишу переглянули рішення щодо ущільнення кімнат у гуртожитках. Умовно кажучи, коли на 12 «квадратів» кімнати першокурсникам пропонують проживати уп’ятьох – то не комільфо буде.   Голова університетського студмістечка Наталія Бондар сказала журналістам, що студенти хочуть бути почутими.   - Ми пропонували варіанти розв’язання цього питання мирним і комфортним шляхом для всіх жителів студмістечка. На жаль, нас не почули, тому виходимо на мирну акцію. Найбільше бажання – не допустити погіршення ситуації в майбутньому, – сказала Наталія Бондар.  Напередодні акції студенти мали зустріч з в.о. ректора ЧНУ Євгенієм Кирилюком. Компромісу не знайшли. Натомість присутні збагатили свої словнички афоризмом від в.о.: «Демократія закінчується там, де я сказав…»  Що кажуть офіційні особи університету?   Що причина студентського бунту – економічна. Дефіцит місць у гуртожитках був завжди. Зараз всі прагнуть отримати університетський дах, бо оренда квартир у Черкасах стартує від 10 000  грн. Тоді як місяць у гуртожитку для однієї особи обійдеться лише – 800 грн. За 10 місяців – лише якихось 8 000 грн.    І взагалі такі акції раніше могли проводитися щорік, вважають в універі. Дефіцит місць у гуртожитках– проблема вічна. Тільки раніше не було «Нової пошти» і картонок, які зараз освоює молодь для «незрілої боротьби за свої права».   …Буквально пару годин тому студенти-журналісти з ЧНУ звернулися до Провінції з проханням допомогти в проведенні журналістського розслідування на тему «Де знайти ліжко-місця» для студентів університету?». Відповідаю просто зараз і прямо тут.   Пропоную головним завданням розслідування вважати наступне: знайти логіку в діях президента ЧНУ Черевка й в.о. ректора Кирилюка, які переконують, що все, що у їхніх силах, - вже зроблено.   Для цього слід дати відповіді на такі запитання:   1)	які підстави для проживання в гуртожитках ЧНУ близько 65 працівників Національного університету цивільного захисту з Харкова та близько 50 переселенців з тимчасово окупованих територій?   2)	наскільки відповідає реальності інформація, що близько 20 осіб проживають в гуртожитках за готівкові кошти? Куди (кому) надходять ці кошти?   3)	на яких підставах перший поверх гуртожитку №5 передано в оренду танцювальному колективу? Можливо, є привід згадати, що ці приміщення – для проживання студентів?   4)	що означає словосполучення «ректорські кімнати»? Скільки ректорських кімнат у кожному гуртожитку? Хто там проживає? Скільки сплачує за проживання? Куди надходять ці кошти?   5)	І найцікавіше – про реальні резерви… Колишнє приміщення Черкаського ЦНТІ на бульварі Шевченка, 205 вже кілька років належить ЧНУ. Офіційна назва на даний момент – Бізнес-інноваційний центр (скорочено БІЦ). За часів Сталіна-Хрущова тут працював виконавчий комітет. Університет має додатково 4 (!!) поверхи елітної нерухомості, кілька тисяч квадратних метрів - в самісінькому серці Черкас. Хто орендує ці площі?   Чи є можливість, враховуючи ситуацію з дефіцитом площ для проживання студентів, обладнати ці кімнати для студентів?  Важливо поставити питання руба: якщо університет має стільки резервів житлової та потенційно житлової площі, то чому б не піддати ущільненню «ректорські кімнати» та тисячі квадратів нерухомості в БІЦ?   Університет ніби ж для студентів, а не для тих, хто заробляє на мутних схемах, ущільнюючи студентів до двох квадратів на одну тушку?   Спробуйте знайти відповіді...  Віктор Борисов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>&quot;Бімба&quot; полунична</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/krimnal/91220-bmba-polunichna.html</link>
      <description>Новина дня від черкаської Нацполіції: « …у Черкасах поліцейські міграційної поліції задокументували осіб, які організували роботу масажного салону зі специфічними послугами.</description>
      <category>Кримінал</category>
      <pubDate>Wed, 02 Sep 2026 15:40:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-09/1788352906_9.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Новина дня від черкаської Нацполіції: « …у Черкасах поліцейські міграційної поліції задокументували осіб, які організували роботу масажного салону зі специфічними послугами.  Під виглядом масажу дівчата надавали клієнтам послуги сексуального характеру. Усе фіксували на приховані відеокамери, які поліцейські виявили під час обшуку.   Задокументували факти протиправної діяльності працівники відділу міграційної поліції та слідчі Черкаського райуправління. Під час розслідування кримінального провадження, відкритого за ч. 2 ст. 303 (сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією) Кримінального кодексу України поліцейські встановили, що група осіб у Черкасах організувала роботу мережі масажного салону у власному приміщенні на одній із вулиць близько центральної частини міста. За грошову винагороду 19 та 20-річні дівчата надавали клієнтам послуги сексуального характеру під виглядом еротичного масажу.   Також до злочинного угруповання входила 32-річна жінка, яка виконувала роль адміністратора. Вона приймала телефонні дзвінки від клієнтів, повідомляла вартість та умови надання послуг сексуального характеру, здійснювала розрахунок грошових коштів та вела облік отриманих незаконних прибутків.  Усе, що відбувалося в салоні фіксувалося на приховані відеокамери, які поліцейські виявили під час обшуку. Окрім того правоохоронці вилучили й інші речові докази у протиправній діяльності – гроші, отримані від клієнтів за послуги, мобільні телефони та планшети, документацію, та інше».   Через пару годин 18000 з посиланням на власні джерела повідомили, що йдеться про «Ego Studio» на Казбеті.    «Ego Studio» має сторінку в Інстаграм. Пишуть вони про себе таке:   -	Студії масажу по всій Україні   -	 SPA-програми та хамам   -	Працюємо 24/7 - 365 на рік  -	 Гарантуємо конфіденційність   -	Запис  Що можна було б сказати, якщо ви оптиміст?   Що в Черкасах з’явився прошарок заможних людей, які прагнуть урізноманітнити інтимне життя й мають на це вільні кошти.   А що можна зазначити, коли ви досвідчений цинік?   Тут все складніше. За усталеною традицією в Україні «дахом» для тих, хто торгує «полуницями», є силові структури. У нашому випадку ймовірність цього також дуже висока.   Ego Studio»  - загальноукраїнська мережа. Хто ризикне на подібний бізнес по всій території України, не заручившись благословінням &quot;погон&quot;? Ймовірність того, що в інших містах трудівниці удають із себе гейш, співають під лютню та ведуть з клієнтами розмови про мистецтво – майже нульова.   Чому ж зачепили саме Черкаси, а не накрили салони одночасно по всій країні?    Одні «погони» перейшли дорогу іншим?   А повідомлення про те, що кабінети були оснащені системами відеоспостереження –  «бімба» термоядерна.   Власники заробляли не лише на дівчатках. Такий відео-архів – потужна зброя (розшифровувати, сподіваюсь, не варто).   Повідомлення про те, що черкаські поліцейські знайшли приховані відеокамери, створить напруженість у стосунках клієнтів з власниками. Це перше.   А друге: фактично це товстий натяк на те, що архів має тепер нових господарів.  Або точніше: архів має вже не одних господарів.   Підсумкової моралі не буде. Яка мораль, коли йдеться про досвідчених циніків…    Сергій Цюрюпа</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Безпека від &quot;Песталоцці&quot;</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91198-bezpeka-vd-pestalocc.html</link>
      <description>Зранку 1 вересня 2026 року голова Черкаської ОВА Ігор Табурець зробив потужну заявку на перемогу в загальнонаціональному конкурсі &quot;Учитель року&quot;. У номінації &quot;педагог-новатор&quot;...</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Tue, 01 Sep 2026 14:10:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.uahttp://www.youtube.com/embed/FX0BxbhQVr8?rel=0&amp;wmode=transparent" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Зранку 1 вересня 2026 року голова Черкаської ОВА Ігор Табурець зробив потужну заявку на перемогу в загальнонаціональному конкурсі &quot;Учитель року&quot;. У номінації &quot;педагог-новатор&quot;...  Щойно офіційний сайт Черкаської ОВА виклав інформацію про те, що в області розпочався новий навчальний рік. Понад 7,4 тисячі дітей вперше сідають за парти.   – Для них – новий етап, перший дзвоник, нові друзі та перші вчителі, а для нас – відповідальність за те, щоб цей старт був безпечним, – зауважив Ігор Табурець.  Новину доповнює відеоролик тривалістю 46 секунд.    Урочиста лінійка в школі. Усміхнені дитячі обличчя. Вальс у виконанні одинадцятикласників. У кадрі кілька разів &quot;миготить&quot; Табурець, який освятив першачків, вчителів і батьків власною присутністю.   Зовні все чікі-пікі, ніхто й здогадатися не може, який Ігор Іванович у нас Песталоцці...  Доведеться пояснити.   На відео з сайту ОВА - урочиста лінійка, присвячена Дню знань, яка відбулася зранку 1 вересня в Білозірському ліцеї. Лінійку провели попри оголошену в Черкаському районі повітряну тривогу.   Довести цей факт допоможе...сам Ігор Табурець. Ось скрін-шот з його телеграм-каналу:    - Черкаський район - повітряна тривога 1 вересня 08.04;   - Черкаський район - відбій повітряної тривоги 1 вересня 10.03.   Білозір&#039;я, що здавна очолює &quot;пул багатих сел&quot; Черкащини - саме в Черкаському районі. Вказівку проводити лінійку попри повітряну тривогу неофіційно дав…Та хто ж зізнається? Хоча найвищою посадовою особою серед присутніх був Ігор Іванович Табурець.    Ігор Іванович новаторськи продемонстрував всім, і дітям. і дорослим, невідповідність Слова і Діла в Україні. Бо офіційно 24 години на добу влада області опікується безпекою школярів. А реально – піар-ролик тривалістю 46 секунд для «педагога-новатора» важливіший за якусь там повітряну тривогу та якихось там дітей з їхніми батьками.   В ідеальному світі директор Білозірського опорного ліцею мав би взяти ініціативу на себе, зупинити лінійку, провести учнів та вчителів в укриття. Діяти, власне, відповідно до офіційного документу, що називається &lt;a href=&quot;https://www.unicef.org/ukraine/media/24756/file&quot; &gt;«Дії освітян, якщо під час занять оголошено повітряну тривогу»&lt;/a&gt;.   Саме директор несе кримінальну відповідальність за безпеку учнів та педагогів під час навчального процесу. А Табурець –гість, з нього, в разі чого, як з гуся вода.  У реальному ж світі керівництву ліцею сказали , що «проліт шахедів постійно моніториться». Все під контролем!   До лінійки в Білозір’я залишається додати загального фону:   -	1 вересня РФ атакувала Київ реактивними шахедами: виникла пожежа у багатоповерхівці, є постраждалі;    -	1 вересня завдано удар по терміналу «Нової пошти» на Одещині;   -	у ніч проти 1 вересня через удари рашистів у Києві загинуло 8 людей, у Київській області – четверо…  Білозірський «вірус» підхопили і в обласному центрі.   Щойно міськрада розмістила репортаж про свято «Першого дзвоника» в 17-й школі. Усміхнений директор закладу Бунякін. Міський голова Бондаренко та заступниця його Чубіна (ну, з цих взагалі нічого взяти; вони – як Табурець).    Котрий днями знову наголосив: «На Черкащині безпека під час навчального процесу є базовою умовою…».   Схоже, у Черкаській ОВА вже винайшли власне визначення слова «безпека». Коли що – всі питання до Песталоцці…  Геннадій Саприкін</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Матч, що пам&#039;ятатимуть все життя</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/sport/91184-match-scho-pamyatatimut-vse-zhittya.html</link>
      <description>Футбол під час війни – окремий світ. Після вчорашнього матчу між нашим ЛНЗ та Вересом з Рівного написав друзям-вболівальникам: «Жодного кривого слова ані Пономарьову, ані футболістам…». При цьому на полі вчора гра черкащан була чимось середнім між Горохом (воротар гостей) та Бараном (півзахисник Вереса, був замінений на 63 хвилині).</description>
      <category>Спорт</category>
      <pubDate>Mon, 31 Aug 2026 16:50:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1788184282_2.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Футбол під час війни – окремий світ. Після вчорашнього матчу між нашим ЛНЗ та Вересом з Рівного написав друзям-вболівальникам: «Жодного кривого слова ані Пономарьову, ані футболістам…». При цьому на полі вчора гра черкащан була чимось середнім між Горохом (воротар гостей) та Бараном (півзахисник Вереса, був замінений на 63-й хвилині).   Матч тривав майже 7 годин. Повітряні тривоги, трясця країні 404 в печінки! Замість двох таймів по 45-ть хвилин футболісти провели 5 (!!) ігрових відрізків:   -	1 хв – 29 хв – повітряна тривога; тривалість вимушеної перерви – 41 хвилина. Варто написати, що гра не може розпочатися одразу після відбою тривоги. Футболісти мають вийти на поле і розігріти м’язи перед відновленням матчу;   -	29 хв – 45 хв – кінець першого тайму;   -	46 хв – 78 хв – вимушена перерва через повітряну тривогу. Тривалість перерви 2 год 01 хв;   -	  78 хв – 82 хв – повітряна тривога. Тривалість перерви – 2 год 15 хв;  -	82 хв – 90+2 – кінець матчу.   Під час п’ятого ігрового відрізку, який розпочався о 22.00 (офіційний початок матчу 15.30) Чечер головою забив єдиний гол у ворота господарів. Випадковість, зумовлена унікальними обставинами. Гості не награли на перемогу. ЛНЗ не заслуговував поразки.   Жоден тренер у світі, включно з Гвардіолою, Моурінью та Клоппом, не налаштує своїх футболістів на гру, яка триває 7 годин і може перерватися будь-якої миті. Яка може перерватися, до речі, і від падіння безпілотника: один із БпЛА було збито в небі неподалік від «Черкаси-Арена». Принаймні, так здалося… Слід писати так, як є: найцікавіше під час матчу ЛНЗ-Верес розгорталося не на полі, а в небі та на трибунах. Футболісти прагнули приспати пильність суперника зухвалою вайлуватістю. Глядачам то відверто не «заходило».   -	Пономарьов, міняй тактику! – кричать головному тренеру черкащан із трибун.   Судячи з усього, план гру ЛНЗ був нехитрим: користуючись кращою фізичною формою (перерва між попереднім та вчорашнім матчем ЛНЗ розтягнулася на два тижні), у першому таймі господарі віддали м’яч супернику, заохочуючи його до активних дій. А після перерви, давши Вересу набігатися, господарі мали б знайти свої моменти   І, напевне, ця тактика була правильною. Під час третього ігрового відрізку (46-78 хв) ЛНЗ притиснув гостей до воріт, і гол назрівав. Але російські БпЛА саме в цей момент почали залітати в область з боку Драбова…  -	Горох, а, Горох, віддай м’яч! –дошкульний вболівальник ЛНЗ тролив воротаря Вереса впродовж всієї гри.   -	Горох, коти м’яч у свої ворота! Ти ж можеш…Горох, бий в аут!   Знущальницький тон «наїздів» на воротаря гостей ледь не зробив свою чорну справу. Бідолашний Горох, виносячи м’яч у поле, двічі обрізався. Бігай на полі хоча б гравці азербайджанського «Карабаху», Гороха б було показово покарано. Але суперниками Гороха були доброзичливі та гостинні гравці ЛНЗ, яких ми любимо, бо кращих піди ще знайди – хоч в Африці, хоч у Косово.   На трибунах багато дітей та жінок. Їм відверто цікавіші емоції, аура, а не сонне перекочування м’яча гравцями. Однорічний хлопчик на руках у мами голосно заплакав. Можливо, йому було шкода затюканого трибунами Гороха.   -	Синку, не плач, - кричать маленькому з трибун. – Зараз наші заб’ють…  І забили б, якби не той руський БпЛА у бік Драбова…  Кілька точок з продажу кави та хот-догів біля стадіону припинили роботу дочасно. На таку кількість єдунів вони точно не розраховували.   Вболівальники чи то вешталися навкруги, чи сиділи в кав’ярнях, чи приймали під деревом традиційні 150 грамів, завбачливо пронесених у термосах та фляжках. Добре, що 30 серпня в Черкасах було безхмарно, безвітрено й тепло.    Більшість повтикалася носами в смартфони. Телеграм-канали дають картинку прольотів та прильотів у режимі реального часу. Парочку прольотів було чутно. Парочку збитих безпілотників – теж…  Національну пісню про пуйло затягнули на трибунах лише раз. Без особливого ентузіазму. Внутрішнього конфлікту виконання пісні давно не несе, всі згодні зі змістом, і напевне вже набридло повторювати очевидне…  Не знаю, скільки святих уболівальників ЛНЗ змусили себе дочекатися завершення гри й повернулися на трибуни о 22.00.    Футбольна тактика розрахована на гру в два – по 45-ть. Гравці готуються до різних за інтенсивністю періодів, вдаються до ігрової аритмії, фінальний штурм часто дозволяє собі той, хто краще готовий як фізично, так і ментально.   Тільки як підготуватися до ТАКОГО матчу?   Парадокс: обидві команди грали талановито, але нудно. Тільки поєдинок, який тривав у Черкасах з 15.30 до 22.12 гравці 30 серпня 2026 року запам’ятають на все життя.    Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Провінції - 20 років!</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91161-provncyi-20-rokv.html</link>
      <description>30 серпня 2026 року сайту &quot;Провінція&quot; (pro-vincia.com.ua) виповнюється 20 років. 30 серпня 2006 року в стрічці з&#039;явилися перші новини, було написано перший матеріал.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Sun, 30 Aug 2026 11:20:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1788078487_3.png" type="image/png" />
      <yandex:full-text>30 серпня 2026 року сайту &quot;Провінція&quot; (pro-vincia.com.ua) виповнюється 20 років. 30 серпня 2006 року в стрічці з&#039;явилися перші новини, було написано перший матеріал.   У серпні 2006-го це було перше &quot;чисте&quot; Інтернет-видання в Черкасах. Ні, інформаційні сайти працювали. Наприклад, &quot;Антенна&quot; та &quot;Прес-центр&quot;. Але вони були доповненнями до паперових однойменних видань.  pro-vincia.com.ua була &quot;піонером&quot; чистого, як сльоза, онлайну...  З&#039;ясувалося з роками, що Провінція стрижень мого життя. В якому б місті не перебував. Яку б екзистенційну кризу не переживав. Що б не вирувало в світі, країні та душі - щоранку слід сідати до компа, постити новини, чесати репу на предмет того, по якій публічній персоні сьогодні б &quot;пройтися&quot; лагідним екскаватором в черговому опусі.   20 років &quot;Провінція&quot; - це &quot;Війна і мир&quot;, але навпаки. 8 років Миру. 12 - Війни. Чотири Президенти. Мери, пери, депутати...  Тішить, що ні з ким &quot;роману&quot; не було. В Україні ще не проявилися діячі, про яких міг би сказати - це моє.   Завдяки &quot;Провінції&quot; ніколи не носив в собі зайвого. Усе, що спадало на думку, бентежило серце та рвалося в світ - перетворювалося на слова, речення, абзаци.  &quot;Провінція&quot; унеможливила носіння каменів за пазурями проти будь-кого і будь-чого. Не подобалося - писав, сміявся, кепкував.   Творчий колектив &quot;Провінції&quot; - ті ще писаки й башибузуки. Шура Арабач, Гєна Саприкін, Серж Цюрюпа, Юлій Бютов...Їх ніхто в очі не бачив, але це зовсім не означає, що їх немає. Принаймні з кожним з них відбуваються робочі &quot;п&#039;ятихвилинки&quot; й невиробничі творчі посиденьки.   Попросив ШІ намалювати редакцію &quot;Провінції&quot;, якою він її бачить. Варіант вийшов непоганий, із залученням персонажів найкращого українського сатиричного &quot;Шоу довгоносиків&quot;.    Ці типи близькі мені, бо мають довгі носи, самоіронічні та ніколи не скиглять. Яких би стусанів від життя не отримували.   Тому будьмо! Скільки не знаю, але поки звивини ворушаться, складати носи в коробки не плануємо)  Віктор Борисов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Дякуємо, аж підскакуємо!</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/91135-dyakuyemo-azh-pdskakuyemo.html</link>
      <description>Свіжа фотосесія мера Черкас Анатолія Бондаренка, заступниці його Анастасії Чубіної та директора Департаменту освіти ЧМР Богдана Бєлова в спортивній залі Черкаської ЗОШ №5 викликає традиційне захоплення. Усі вони енергійні, сповнені турботи про розвиток освітнього процесу в місті.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Thu, 27 Aug 2026 17:55:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1787842629_60.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Свіжа фотосесія мера Черкас Анатолія Бондаренка, заступниці його Анастасії Чубіної та директора Департаменту освіти ЧМР Богдана Бєлова в спортивній залі Черкаської ЗОШ №5 викликає традиційне захоплення. Усі вони енергійні, сповнені турботи про розвиток освітнього процесу в місті.     Посадовці ознайомилися з перебігом ремонту в спортзалі школи, обговорили темпи виконання робіт, їхню якість та відповідність сучасним вимогам безпеки. Повідомляється, що в спортзалі проведено «комплекс робіт. Тут замінили вікна, облаштували нову підлогу, оновили стіни та стелю, освітлення, вентиляцію й електромережі, відремонтували санітарні вузли та душові. Також придбали сучасне обладнання й устаткування».  «Працюємо над тим, щоб у школах міста діти мали належні умови для навчання, розвитку та занять фізичною культурою. У спортивній залі школи №5 проводиться комплексне оновлення…» - зазначає Анатолій Васильович.    «Ми прагнемо, щоб шкільний простір відповідав реальним потребам дітей…Після оновлення учні матимуть більше можливостей для активних занять, командних ігор та спортивного розвитку», - додала Анастасія Сергіївна.  -	Ну що знов не так?- гнівно  запитають членкині фан-клубу «бідної Насті» з числа орденоносних директринь. «Эх, девчата, всё не так! Всё не так, девчата...” (це треба вимовляти неповторним тембром барда Висоцького).   Сюжет «Суспільного Черкас» від 30 вересня 2021 року.    Бачимо десятикласницю Лізу Бабій, яка займається фітнесом в залі колишньої бібліотеки.   « Я прийшла в перший клас, і його (спортзал) закрили, - розповідає Ліза. – І от я навчаюся 10 років, і до сих пір не була в спортивному залі…  Сьогодні Лізі Бабій вже 20-ть. Побачити спортзал їй так і не судилося.   -	Ми сподіваємося, - каже на камеру вчителька фізкультури Наталія Євтушевська, - що вже на наступний рік зайдемо до прекрасної спортивної зали…  Десятикласник Михайло Човник розповідав «Суспільному…» у вересні 2021-го, що на вулиці грати в спортивні ігри – все ок, а в коридорі взимку– тісно…  Вчителька фізкультури Інна Крамар. Викладала фізкультуру в ЗОШ № 5 19 років (це на осінь 2021-го). Розповідала журналістам, що вчителям дуже важко скласти календарне планування відповідно «до всіх цих умов».  Доводиться проводити фізкультуру де завгодно: маленькі діти – в маленькому залі, середня й старша школи – займаються у коридорах.   Найголовніше: наприкінці сюжету виконувач обов’язків директора департаменту освіти й гуманітарної політики (на вересень 2021-го року) Богдан Бєлов каже дослівно: «Сподіваюсь, що десь на початок наступного року (тобто, 2022-го) ми завершимо (ремонт спортзалу). Пізно почали. І строки дещо збільшилися…  Влітку 2025- го у департаменті освіти Бєлова-Чубіної сталося чергове загострення активності щодо спортзалу 5-ї школи.   «Триває капітальний ремонт спортивної зали Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5. Для учнів та педагогів це важлива подія…» - &lt;a href=&quot;https://cherkasy-rada.gov.ua/novyny/u-cherkasah-onovlyuyut-sportyvnu-zalu-cherkaskoyi-zosh-%E2%84%965/&quot; &gt;писали &lt;/a&gt;на офіційному сайті Черкаської міськради 18 серпня 2025 року.   -	Невдовзі школярі отримають сучасний і безпечний простір для занять фізичною культурою та проведення спортивних заходів, - зазначала у серпні 2025-го Анастасія Сергіївна Чубіна.   Па-бааам! На дворі – 27 серпня 2026 року. У спортзалі 5-ї школи ...триває капітальний ремонт. За його перебігом стежать всі ті ж Бондаренко, Чубіна і Бєлов.    Пригадуєте слова Лізи Бабій, сказані у вересні 2021-го? Навчаюся у школі 10 років, спортзал закрили, коли прийшла в перший клас. Отже, спортзал ЗОШ №5 ремонтують …вже 15 років !!!   -	Роботи тривають, а оновлена спортивна зала стане важливою частиною освітнього середовища школи, де учні зможуть активно проводити час і займатися фізичною культурою, - зазначили в сьогоднішньому прес-релізі Черкаської міськради.   Важливо зрозуміти, що Бондаренко з Чубіною зайшли у виконавчу владу Черкас 11 років тому – наприкінці 2015-го.   «Бідна Настя» щороку міняє автівки. Вони в неї щоразу - все дорожчі та елітніші, якщо вірити декларації. Бондаренко звів палаццо в Сокирному, надибав нерухомість в Іспанії, набрався майна й землі по самі «помідори». А спортзал в ЗОШ №5 все ремонтують та ремонтують. І керівникам міста директор та вчителі школи дякують все сердечніше, вклоняються все нижче…  Якби в Черкаси сьогодні раптово прибув булгаківський Воланд, то високим гостям в школі влаштувати б «темну», обмалювали б з голови до ніг різними фарбами, і, посадивши в іржавий будівельний візок, повезли б на віслюку до міськради з вигуками «Ганьба!».   Але то все – казки. У ЗОШ № 5, з року в рік, низко вклонившись, повторюють: «Дякуємо, Анатоліє Васильовичу! Спасибі, Анастасіє Сергіївно! Дай Боже здоров’я тобі, чесна людина Бєлов…»  Юлій Бютов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Черкаська служба чистоти, тренуйтесь краще на кішках</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/ekologya/91110-cherkaska-sluzhba-chistoti-trenuytes-krasche-na-kshkah.html</link>
      <description>Ніколи не вважав себе експертом в питаннях догляду за бездомними собаками. Але вчора-сьогодні, ознайомившись з інформацією навколо Центру допомоги тваринам КП «Черкаська служба чистоти», зрозумів, що право на свої п’ять копійок» по темі таки маю…</description>
      <category>Екологія</category>
      <pubDate>Wed, 26 Aug 2026 18:30:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1787758214_17.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Ніколи не вважав себе експертом в питаннях догляду за бездомними собаками. Але вчора-сьогодні, ознайомившись з інформацією навколо Центру допомоги тваринам КП «Черкаська служба чистоти», зрозумів, що право на свої п’ять копійок» по темі таки маю…  Учора заступниця міського голови Валентина Ярмолич поширила відеосюжет про візит на підприємство. Привід для візиту чарівної леді зрозуміти з сюжету неможливо. На відео бачимо битих життям директора «Служби чистоти» Ігоря Слинька та Сергія Отрешка. Ці двоє здатні самого  Ілона Маска переконати, що SpaceX літають не так і не туди. А рівень розуміння «собачої проблеми» на обличчі Ярмолич був таким, що якби Слинько з Отрешко заспівали перед нею Хабанеру, то Ярмолич сказала б щось подібне до « я вас зрозуміла, чим міська влада може допомогти?».   Розуміння прийшло після знайомства зі &lt;a href=&quot;https://www.facebook.com/helpanimalck/posts/pfbid0gH5KJJsKWCXiZteLidFHD9HA8iVaRisGfmLTjWrykwaep8YN5hxPFqN1kSZSijAfl?locale=uk_UA&quot; &gt;зверненням&lt;/a&gt; черкаського товариства захисту тварин «Друг».   Фабула конфлікту максимально коротко:   1)	нове керівництво КП «Черкаська служба чистоти» з 2025 року поступово відсторонило волонтерів від опіки над тваринами;   2)	велику частину собак випустили на вулиці міста. Керівництво Центру, посилається на міську програму поводження з безпритульними тваринами, відповідно до якої безпритульних собак мають стерилізувати та повертати у середовище їхнього перебування;  3)	серед випущених є частина собак, евакуйованих з інших областей, які не знають міста;   «Друг» ставить питання черкаським комунальникам:   -	якщо собака евакуйована з іншої області — куди саме її повертають?  -	якщо собака все життя перебувала в притулку — де її природне середовище перебування?  -	якщо тварина психологічно травмована або має агресивну поведінку — чи безпечно просто випустити її на вулицю міста?  …Впродовж багатьох років катаюсь на велосипеді Черкасами. Фізіологи невблаганні: щоб втекти від маразму та Альцгеймеру слід щодня давати мозку нову інформацію та насичувати його новими враженнями. Двічі поспіль їздити одним маршрутом– Альцгеймер за поворотом.   Тому знаю Черкаси відносно непогано. Не на рівні працівника патрульної поліції, але близько до того. Знаю місця, де можливий контакт з агресивно налаштованими тваринами. Їх у Черкасах насправді мало: відрізок Чигиринської – навпроти черкаського ДОКу; вулиця Святителя-хірурга Луки біля 7-поверхового корпусу черкаської обласної лікарні, вулиця 2-го Українського фронту в Дахнівці.  На рівні підсвідомості, під’їжджаючи до цих місць, або гальмую, або злізаю з сідла. Йтимеш поруч з велосипедом, собаки одразу заспокоюються.    23 серпня близько 17 години поїхав на 4-те кладовище. По дорозі тричі зазнав нападів собачих зграй.  Перший напад – вулиця Оборонна, навпроти колишнього управління ДАІ. За 10 хвилин другий – вул. Академіка Корольова, в 100 метрах від перетину з Руставі. Через годину третій – у лісосмузі біля обллікарні, вздовж залізничного полотна.   У першій зграї – п’ять собак. У другій та третій – по дві. Всі тварини чіповані.. За розміром — від більших за середніх до великих. Агресивні. За поведінкою можна було визначити, що вони не охороняють «свою» територію, а не можуть знайти власне місце на території незнайомій. Одразу спускався на землю й перетворювався на пішохода, що котить байк. Собаки відбігали.   За багато років веломандрів містом подібне трапилося вперше. Вирішив у неділю, що причина – волохаті криві ноги або ж невдала зміна гелю для душу. Не став з того заморочуватися. Але виявляється, з гелем якраз все було нормально…  Тому на підставі набутого емпіричного досвіду мушу сказати таке: коли неофіти-комунальники відсторонюють від догляду за тваринами ентузіастів, що розбираються в собаках, як Магнус Карлсен – у шахах...Коли випущені собаки вештаються містом й шугають людей. Рано чи пізно це може закінчитися нападами на людей. Із незворотними наслідками.  Тому хлопці з «Черкаської служби чистоти», це Ярмолич можна співати про білого бичка на волошковому полі. Жодна оборудка не вартує того, що якась дитина, опинившись на шляху собачої зграї, перелякається й заклякне на місці…  Поверніть 200 безпритульних собак «Другу», а самі тренуйтесь – на кішках!   Геннадій Саприкін</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Ребе сміється</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/poltika/91091-rebe-smyetsya.html</link>
      <description>24 серпня 2026 року. Київ, Софійський майдан. Президент Зеленський вручає державні нагороди військовим та цивільним. Чимало військових удостоєні нагород посмертно. Замість них отримують відзнаки дружини, мами, діти. Драматизм чи не кожної короткої розмови з Володимиром Зеленським зашкалює. Нерви вже не ті, що у двадцять…Не можу додивитися й до середини…</description>
      <category>Політика</category>
      <pubDate>Tue, 25 Aug 2026 17:45:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/1787669242_51.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>24 серпня 2026 року. Київ, Софійський майдан. Президент Зеленський вручає державні нагороди військовим та цивільним. Чимало військових удостоєні нагород посмертно. Замість них отримують відзнаки дружини, мами, діти. Драматизм чи не кожної короткої розмови з Володимиром Зеленським зашкалює. Нерви вже не ті, що у двадцять…Не можу додивитися й до середини…  По Хрещатику на честь 35-річчя Незалежності парад наземних роботизованих комплексів. Привіт, Джордже Лукасе (“Зоряні війни”) та Джеймсе Кемероне ( «Термінатор»). Виробник того, що самостійно й рівнесенько котиться собі по Києву – не Голлівуд. Боярка, Жмеринка, Жашків…  На фронті противник нарощує тиск на Донецькому напрямку. Уражено чергові НПЗ на Росії. Прильоти по Херсону (постраждала 11-річна дитина), Павлограду (один загиблий, є поранені), Слов’янську (кілька поранених) , Ізюму (1 загиблий, 9 поранених), у Чернігові 14 постраждалих через потрапляння дрону в дев’ятиповерхівку, комбінований удар по Одеській області (5 поранених).   У соцмережах чергові кадри з людоловами з ТЦК. Київ. Цивільні вчепилися в поліціянтів та тецекунів. Не даючи увезти чоловіка. Хтось з людоловів забризкав газом дружину бусифікованого та хлопчика-підлітка. Хлопчик тоненьким голосом щось кричить поліцейським…  Епізоди типового дня України на п’ятому році війни. Біль, втрати, сльози, надія…  На цьому фоні 25 серпня -  пряма трансляція засідання Вищого антикорупційного суду. Суддя обирає запобіжний захід екс-заступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій. Що ми бачимо? Мікс шекспірівських пристрастей  та сатиричних замальовок з Ільфа та Петрова.   Отелло замість придушити Дездемону – записує її впродовж багатьох місяців. Улещуючи її прикрасами та баксами.   Мікітась -Мудрій (уривок оприлюдненої розмови): «Ну чего ты кислая такая? Блин, я тебе оставил почти 4 млн долларов по „Укрбуду“».  Слідство вважає, що Мудра не задекларовала: — 4 мільйони доларів, які залишив їй Микитась; — щомісячні надходження в розмірі 20–30 тис. доларів; — Land Rover 2023 року вартістю понад 4 мільйони грн; — прикраси, не зазначені в декларації; — проживання та навчання доньки в США вартістю 250 тисяч доларів на рік.  Мама й донька Мудрої – громадянки Ізраїлю. Син – громадянин США. На судовому засіданні з’являється головний равін України, пропонуючи взяти її на поруки. Як людину, що підтримувала зв’язок з Богом…  За рівнем реального впливу в Україні Мудра ще вчора була в першій десятці державних діячів. ОП у нас традиційно більше, ніж Кабмін й Верховна Рада. Сюди стікається справді реальна інформація, не та, яку українцям озвучують через телемарафон.   Просто цікаво: серед багатогодинних розмов Мудрої з «близькою людиною» є уривки про фронт, де все шкереберть? Про опалювальний сезон у Києві взимку 2026-2027? Про економіку, що летить шкереберть? Про те, що немає чим збивати балістичні ракети та експорт зерна, який зупинився?  Чи все обмежується тьорками, діамантами, «рєшаловом» у судах і пошуком мішків бабла – щоб витягнути з буцегарні Галущенка.   …Врешті-решт, нічого нового: усі 35 років Україною традиційно керують люди приблизно однакового штибу. Мудра нічим не гірша за Ковальчука, Балогу, Литвина чи Табачника. З однією поправкою:  команда Зеленського примудряється хапати на крові. А в цілому все те, що вже було раніше.   Офіцер без руки, отримуючи нагороду від Зеленського 24 серпня, простягує Верховному шеврон свого підрозділу. Знятий просто зараз з тієї частини руки, що залишилася після ампутації.  А Мудра - запитує у Микитася, чи може вона прямо зараз привезти до нього валізи з коштовностями.   Ризикну спрогнозувати, що найжахливіший для Мудрої момент полягає не в проходженні перед телекамерами зі скутими лещатами руками. І не в ночівлі на шконці. Їй має бути гірко від того, як таку ПреМудру, як вона, розвів якийсь Микитась…  Ну, і звісно, нічого нашій &quot;Василисі&quot; не буде. 20 млн грн застави? Ребе  сміється…  Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Про що співає Зеленському &quot;хор соросят&quot;</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/poltika/91070-pro-scho-spvaye-zelenskomu-hor-sorosyat.html</link>
      <description>Кілька днів тому кілька наших місцевих соросят на диво синхронно почали &quot;топити&quot; за проведення виборів в Україні. Перед тим 18 серпня екс-міністр оборони Михайло Федоров закликав до проведення виборів в Україні для &quot;відновлення демократичного процесу&quot;. Федоров вважає, що Україна  може одночасно воювати і залишатися демократією.</description>
      <category>Політика</category>
      <pubDate>Mon, 24 Aug 2026 17:30:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1787581970_18.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>...Кілька днів тому кілька наших місцевих соросят на диво синхронно почали &quot;топити&quot; за проведення виборів в Україні. Перед тим 18 серпня екс-міністр оборони Михайло Федоров закликав до проведення виборів в Україні для &quot;відновлення демократичного процесу&quot;. Федоров вважає, що Україна  може одночасно воювати і залишатися демократією.   Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами 23 серпня поставився до ідеї традиційно негативно...  Володимир Зеленський став Президентом з благословення Сполучених Штатів. Покійний Семен Глузман відверто розповідав в своїх інтерв&#039;ю, як американці &quot;працювали&quot; з двома &quot;новими обличчями&quot; - співаком Вакарчуком та коміком Зеленським. Співак виявився непридатним. Проти висунення Зеленського виступала його дружина. Однак якось її тоді переконали.   Одночасна &quot;завиборча&quot; активність місцевих діячів, які в різні часи свого життя перебували під фінансовим заокеанським впливом, на фоні заяви Федорова й на тлі чергового, традиційно приголомшливого, &quot;Форест Гампу&quot; свідчить про кілька важливих речей.   Коли чинний Президент заявляє, що вибори у воюючій державі неможливі, це означає лише те, що він їх не хоче, бо знає соціологію, котра обіцяє йому дуже ймовірний програш 2-3 кандидатам.   Президенту України голосами тих, хто проводив &quot;картонні протести&quot; і в 2025-му, і прямо зараз, проти відсторонення Федорова,  вказують на те, чого хоче &quot;заокеанський обком&quot;. І на кого &quot;обком&quot; робить ставку - теж очевидно.  Україна перебуває в унікальній ситуації, правила під яку змінюються ледь не щомісяця. Однак одна справа - хотіти усунення першої особи, що себе дискредитувала. Інша - проводити вибори в умовах напівфеодальної деспотії, яка тримається на персонально відданих першій особі людей. При цілодобових обстрілах. І при близько 10 мільйонах виборців, що перебувають в різних країнах світу.   За таких умов як би не проголосували виборці, ті, хто отримав за роки війни безконтрольну можливість &quot;бондаренити&quot; й &quot;табуреччити&quot;, порахують так, як хоче Банкова.   Тому в даній ситуації логічніше було б поступово підштовхувати Зеленського до почесної відставки під загрозою більш скандальних викидів з оперативних матеріалів НАБУ і САП.   Президент на даний момент - у вкрай вразливому становищі. Тому убезпечення себе від викривальних викидів, почесні умови відходу - це те, на що він може піти.   Саме про це в соцмережах сьогодні співає йому хор соросят...  Сергій Цюрюпа</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Підготовка фіналізується!</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/podii/91041-pdgotovka-fnalzuyetsya.html</link>
      <description>Свіжа замітка з офіційного сайту Черкаської ОВА «На Черкащині фіналізують підготовку до 1 вересня» (20 серпня, час розміщення 17.47). Корисної інформації в тексті обмаль. Але як в краплині води можна побачити весь Океан, так і в офіційній новині міститься квінтесенція титанічної праці представників Зеленського в українських регіонах.</description>
      <category>Події</category>
      <pubDate>Fri, 21 Aug 2026 16:55:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1788170523_20.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Свіжа замітка з офіційного сайту Черкаської ОВА «На Черкащині фіналізують підготовку до 1 вересня» (20 серпня, час розміщення 17.47). Корисної інформації в тексті обмаль. Але як в краплині води можна побачити весь Океан, так і в офіційній новині міститься квінтесенція титанічної праці представників Зеленського в українських регіонах.   «Безпечне навчання, енергостійкість, логістика, якісне харчування дітей. В області фіналізують підготовку до нового навчального року. Зокрема, сьогодні начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець працював у Корсунь-Шевченківській громаді.   – Один із ключових блоків у нашій роботі – підготовка закладів освіти до 1 вересня, – зазначив очільник області. –  Тут маємо чіткі завдання Президента: безпечне навчання, енергостійкість закладів, логістика, якісне харчування дітей.   У Корсунь-Шевченківській громаді – 6 шкіл і 4 садочки.   – Кожен заклад має свою дорожню карту підготовки до 1 вересня, – підкреслив Ігор Табурець. – Цього навчального року всі учні без винятку будуть забезпечені безкоштовним гарячим харчуванням.  За його словами, у школах громади вже впроваджена система НАССР. Кухарі та шеф-кухарі пройшли п’ятиденне навчання з організації здорового харчування.  – Окремо тримаємо питання безпеки на контролі, – наголосив Ігор Табурець. – Школа під час війни має бути простором стійкості. Якраз за напрямом енергостійкості закладів Корсунь-Шевченківська громада демонструє ініціативність і лідерство. Дякую всім колективам за роботу!»  Що таке остання декада серпня для будь-якої української школи? Дурдом! До 1 вересня повинна блищати кожна парта. При цьому ремонти в класах, спортзалі, їдальні (та де завгодно) ще тривають. Усе традиційно робиться в останню мить, підрядники не встигають, кошти не надходять вчасно. Нерідко останній цвях вбивається у ніч проти 1 вересня, а завершальний мазок фарби наноситься зранку, коли ошелешені першачки вже грюкають в шкільні двері оберемками квітів.   Для розуміння контексту слід уважно подивитися на фото. Бачимо фотозвіт візиту у школу в Корсунь-Шевченківському Табурця, голови Черкаської РВА Яненко та інших офіційних осіб. Всі вони цього дня «працювали», якщо вірити сайту ОВА.   Насправді ж увесь попередній день перед туристичним візитом, і цілу добу 20 серпня, колектив корсунської школи мив, драїв, начищав, прибирав. Напевно ще й дітей з канікул повикликали на підмогу, бо ж - начальство їде.    І що начальство каже корсунським педагогам? Що підготовка шкіл до навчального року – «один з ключових блоків у нашій роботі». Що є «чіткі завдання Президента», що всі школярі будуть забезпечені в новому навчальному році безкоштовним харчуванням…  Тобто, гості з державницьким блиском в очах переказали корсунським вчителям те, що ті й так знають напам’ять, бо 100 разів за останній час чули.   Харчоблок у школі – як хірургічна операційна (молодці, корсунчани!). Аудиторії – чистесенькі. Стендики – сформовані, папочки – розкладені, роботи - готові до занять з учнями.    Зразкова школа. Кілька днів, покинувши все на світі, педколектив готував «потьомкінський хутір» для демонстрації.  Щоб почути від Табурця, що «школа під час війни має бути простором стійкості…»      Єдине, що могло реабілітувати голів Черкаської ОВА та РВА– це повні торби в багажниках.   Чого не вистачає школі сьогодні? Всього! Куди не йди, цього не має, те – швидко застаріває.   Виїхали великим курултаєм у районну школу? Так привезіть або десяток ноутбуків для вчителів, або комп’ютерний клас для учнів. Вітаються також телевізори, підручники, енциклопедії, спортивний інвентар…  Коли щось подібне було б подаровано, у тексті б про то неодмінно згадали. Але є лише слова Табурця, що «питання безпеки тримаються на контролі».   Як результат, школа готується не до навчального року, а до приїзду начальства. Начальство приїжджає подивитися на результат цієї підготовки й оголошує її власним досягненням.  …Після смачного обіду (традиційно у Корсуні гостей пригощають у «Вітряку») начальство повернулося в Черкаси.   Підготовка до 1 вересня на Черкащині– фіналізується! Скільки це забирає у них сил, скільки нервів…  Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Москва сльозам не вірить</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/poltika/91021-moskva-slozam-ne-vrit.html</link>
      <description>Екс-мер Черкас Володимир Олійник подав заяву на вступ до &quot;Единой России&quot;. Про це він днями повідомив під час розмови з Гією Саралідзе на московській радіостанції &quot;Вести ФМ&quot;.</description>
      <category>Політика</category>
      <pubDate>Thu, 20 Aug 2026 18:15:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1787239127_15.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Екс-мер Черкас Володимир Олійник подав заяву на вступ до &quot;Единой России&quot;. Про це він днями повідомив під час розмови з Гією Саралідзе на московській радіостанції &quot;Вести ФМ&quot;.   Важко, згадуючи про московський період буття уродженця жашківської Бузівки, не вдаватися до обсценної лексики. Але спробуємо. Політики рівня Олійника не ухвалюють рішень у стані емоційного збудження. Воно, це збудження, - виключно для виступів на телебаченні та на мітингах.   Ескейпер Олійник на Росії проживає з осені 2014 року.   На новій батьківщині Володимир Миколайович, якщо судити з його риторики під час телепередач на федеральному рос-ТБ, - позбувся багатьох фірмових витребеньок з українського минулого. Замість юридично підкованого &quot;бузянина&quot;, який за словом у кишеню ніколи не ліз, перед нами сьогодні колоритний конструктивний хохол з потішним акцентом, який має гнучкий хребет і шпарить в дусі основних наративів роспропаганди.   В Україні Олійник й імпровізація - були нероздільні. У Москві жодного вільнодумства втікач собі не дозволяє.   При цьому щодо внутрішньоросійських питань він показово не висловлюється. Його тема це виключно - &quot;нацизм в Україні&quot;, &quot;наркоман Зеленський&quot; та &quot;зубожіння простих людей&quot;.   І не слід мати якісь інсайди, щоб розшифрувати причини останнього фортелю Володимира Миколайовича. Очевидно, що &quot;Единая Россия&quot; йому потрібна значно більше, ніж він їй.   Можливості отримати квиток у плацкарт партійного потягу перед виборами в російську Держдуму Олійник не має - вибори рівно через місяць. Навіщо ж тоді?   А тому, що всі 12 років життя за порєбріком Олійник продовжує переживати гостру кризу ідентичності.   Наприклад, екс-президент Янукович природно перетворюється на Олега Миколайовича Лєонова, і щасливо живе з коханою жінкою між Москвою та Сочі.   Микола Янович Азаров академічно повчає чинну українську владу в ефірах з російськими журналістами, які до нього на &quot;ви&quot; та пошепки.   Андрій Деркач - взагалі сенатор від Астраханської області.   Ці добродії розчиняються в провулках підмосковної Рубльовки, бо - мають фінансові ресурси і зрозумілий для росіян менталітет. Майже такий самий, як у них.  Олійник якщо й мав на Росії фінансову подушку, то зовсім не азіровського масштабу. Микола Янович, судячи з поблажливого тону його публічних виступів, на рос-ТБ не рветься. Його туди запрошують - з пошаною та пієтетом.  А Олійника в Останкіно &quot;ноги кормлять&quot;. З усіх своїх непересічних сил він 12 років доводить Соловйову та Скабєєвій, що він свій, майже &quot;русский&quot;. Але рідна українська Бузівка й фрікативне &quot;ге&quot; лізуть з усіх шпарин, як не придурюйся.   Москва не вірить, що Олійник став Алейником. Навіть якщо почне танцювати &quot;Бариню&quot; всі бачитимуть &quot;Гопак&quot;...  І заява в &quot;Единую Россию&quot; - акт відчайдушного борсання в каструлі з молоком, щоб &quot;Костромское&quot; масло збити.   Непересічна він фігура. Повчальною є його доля.   Але при цьому в успіх колоніальної війни його нової батьківщини проти батьківщини рідної він продовжу вірити...  Геннадій Саприкін</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Де взяв, де взяв? У тумбочці!</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/90997-de-vzyav-de-vzyav-u-tumbochc.html</link>
      <description>У Черкасах формується добра традиція: в місто приїжджають журналісти з Києва, щоб запитати мера Бондаренка, де він бере гроші. Черкаських журналістів традиційно цікавлять більш важливі речі, тому кому ж залишається «покрутити хвоста» міському голові?</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Wed, 19 Aug 2026 17:30:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1787150094_30.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>У Черкасах формується добра традиція: в місто приїжджають журналісти з Києва, щоб запитати мера Бондаренка, де він бере гроші. Черкаських журналістів традиційно цікавлять більш важливі речі, тому кому ж залишається «покрутити хвоста» міському голові?   От розмова на ногах між Бондаренком та журналістом «Стоп-корупція» (уривок з крайньої програми &lt;a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?v=2tOfrvooIAk&amp;amp;t=206s&quot; &gt;“Голий король Черкас”: як мер із задекларованим ВАЗом побудував імперію на ім’я дружини&lt;/a&gt;?)  -	Де ви взяли 28 мільйонів на будівництво нового будиночка?  -	Скіки-скіки?  -	28…  -	Так може 108?   Кожен черкащанин у курсі: можна безкінечно довго стежити за хвилями, що накочуються на берег Середземного моря в Іспанії, за полум’ям, що підморгує комашні в мангалі у Сокирному, та тим, як Бондаренко на камеру намагається пояснити – звідки в нього беруться мільйони.   За 11 років керування Черкасами вже ведмідь би збацав «Мурку» на пляшках з-під пива.  Але, попри наявність цілого племені радників і порадниць, Анатолій Васильович «тримати масть» перед «недружньою» відеокамерою не може.   Він або тікає від запитань. Або «бику..»… Тобто – вдається до емоційно-забарвлених вигуків. Або витріщає очі так, ніби він, п’ятикласник, і його щойно упіймав завуч з цигаркою біля дівчачого туалету…   Усі невербальні ознаки того, що «клієнт» не навчений кваліфіковано відповідати на гострі питання – в наявності. Де впевнена постава, низький тембр «нічного діджея», сонячна усмішка та компліменти журналісткам? Бачимо передражнювання, показове нерозуміння простих питань та, якщо тікати вже нікуди, -  заклик: «Робіть запит…Ви можете все перевірити…Я не ховаюсь…»  Черкащани – ті ще естети. Вони знають, що особа з дрібнокримінальними звичками, дірвавшись до великих можливостей, перед спокусою не встоїть. Але при цьому максимально вимогливі до ступеня артистизму й майстерності, з якими «клієнт» пояснює – звідки в нього взялося стільки щастя…   Надури нас. Але зроби це красиво!  І почесний професор всіх можливих університетів, маючи від природи хватку та кмітливий розум, неодмінно б опанував цю премудрість. Чай не біном Ньютона якийсь. Але оскільки в Черкасах всі давно вже підмазані, тому не допитливі, то ці якості мера перебувають у глибокому пасиві.   Де йому , підкажіть тренуватися? На засіданні виконавчого комітету, де голосують дівчата, від погляду на яких Сулейман Пречудовий дав би копняка Роксолані і втратив спокій назавжди.   Єдина прикрість – мовчать членкині, щоб зморшечки від артикуляції звуків не зіпсували фоточки в соцмережах. Поздовжня зморшка на лобі не пасує до елегантного костюму. А від Тренкіна, крім брендового поло та модніх шкарпеток, міський голова давно вже нічого конструктивного не чекає…    Тренуватися нема на кому, бо поруч з мером – вкрай невибаглива аудиторія. Хіба що опанувати навички Людини-паука й тікати від цих зайд-журналістів по прямовисній стіні міської ради – з гиканням та примовками.   -	Де взяв, де взяв? У тумбочці!   Юлій Бютов</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Йдіть до мене, бандерлоги...</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/kultura/90975-ydt-do-mene-banderlogi.html</link>
      <description>У російсько-українській війні стало загальним місцем вимірювання перевагами. &quot;У вас немає карт&quot; - дорікав Зеленському в Овальному кабінеті Трамп на початку 2025 року. Згодом виявилося, що в Україні є Малюк з &quot;Паутиною&quot;, Мадяр - з безпілотниками.</description>
      <category>Культура</category>
      <pubDate>Tue, 18 Aug 2026 18:25:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1787067001_15.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>У російсько-українській війні стало загальним місцем вимірювання перевагами. &quot;У вас немає карт&quot; - дорікав Зеленському в Овальному кабінеті Трамп на початку 2025 року. Згодом виявилося, що в Україні є Малюк з &quot;Паутиною&quot;, Мадяр - з безпілотниками.   У росіян є недосяжна поки що для нас балістика. Ми маємо розгалужену децентралізовану систему виготовлення БпЛА.   Але серед переваг росіян чи не найнесподіванішою стало те, про що писав Булат Окуджава.   Фільм &quot;Білоруський вокзал&quot;, фінальна сцена. Улюблені актори (Ніна Ургант, Анатолій Папанов, Євген Леонов, Всеволод Сафонов) співають про 10-й десантний батальон: &quot;А значит нам нужна одна победа. Одна на всех, мы за ценой не постоим...&quot;  Окуджава знав матеріал, бо воював. І в словах цих, піднесених після фільму на знамено комуністичної пропаганди, як оспівування &quot;великого подвигу радянського народу&quot;, була безжальна авторська констатація - під час війні людей в СРСР не жаліли...  Показове нехтування росіянами власних втрат на фронтах Великої Війни 2022-20... - шокують США та ЄС. Чимало наших воїнів, розповідаючи про великі втрати окупаційної армії під час штурму якоїсь чергової &quot;лісопосадки&quot;, щиро дивуються - навіщо воювати так? Навіщо перетворювати своїх військових на &quot;м&#039;ясо&quot;?   Завдяки сучасним інформаційним технологіям порахувати власні й чужі втрати можна з високим ступенем точності.   Зловтішатися над тим, що ціна людського життя у противника невисока - можна. Але реально, впевнений, - показове, демонстративне нехтування своїми людьми справляє деморалізуючий ефект на західні країни (на нас – ні; 13 років війни - достатній термін, щоб усвідомити, з чим маємо справу).   Нещодавно зустрічався з черкащанкою, що тривалий час живе в Німеччині. Переїхала туди ще до війни.   &quot;Можу уявити, як німецькі чоловіки, рафіновані, звиклі до комфорту та високого рівня життя, повелися б в брудному окопі, під російськими КАБами. А їхні дружини - як проіснували бодай 24 години в режимі січні-2026 для киян..., - розмірковувала вона. - В Європі до ТАКОЇ війни не готовий ніхто...&quot;  Путін навпомацки знайшов слабке місце Заходу: якщо смерть кількох солдатів (не дай Боже, звичайно) Швейцарії, Великобританії або Іспанії - шок для цілої нації та сувора відповідальність за це тамтешніх лідерів, то для росіян півтора мільйони вбитих та скалічених - показово нечутливо.   Цілі СВО будуть досягнуті...Воюватимемо стільки, скільки буде треба...  Звісно, таку браваду можуть дозволити собі лідери хіба що Північної Кореї та путінської Росії. Якщо завтра російські літаки не злітатимуть через відсутність пального, а вся країна панікуватиме через шалений обвал рубля після теоретичних &quot;пекельних санкцій&quot; Трампа - війна зупиниться.   Тільки от раціонально й холоднокровно удаючи з себе навіжених, путінська Росія деморалізує Захід. Цілком в дусі улюбленого мультика Путіна &quot;Мауглі&quot;, в якому удав Каа гіпнотизуюче закликає: &quot;Йдіть до мене, бандерлоги...&quot;  Нечутливість до власних втрати – чи не найефективніша технологія агресора в психологічній війні проти Заходу. Який дає Україні стільки зброї, щоб вона не програла. Але не стільки, щоб перемогла. Бо у цих навіжених - ядерна кнопка, і взагалі...  Росія перетворила показову нечутливість до втрат на стратегічну перевагу. Важко пригадати щось схоже в світовій історії.  Сергій Цюрюпа</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Чому &quot;Фунт&quot; до ЗСУ мобілізувався?</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/90834-chomu-funt-do-zsu-moblzuvavsya.html</link>
      <description>У понеділок зранку пише давній конфідент: «Добрий день! Згадайте історію укриття в ЗОШ №… Там всі зайняли кругову поруку і нічого не було відомо. Так от: нещодавно директор мобілізувався до ЗСУ. Мусив мобілізуватися… Всі директори шкіл вже знають. Але мовчатимуть…»</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Mon, 10 Aug 2026 17:15:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1786371482_15.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>У понеділок зранку пише давній конфідент: «Добрий день! Згадайте історію укриття в ЗОШ №… Там всі зайняли кругову поруку і нічого не було відомо. Так от: нещодавно директор мобілізувався до ЗСУ. Мусив мобілізуватися… Всі директори шкіл вже знають. Але мовчатимуть…»  Ще б пак, звісно пам’ятаю. В інеті рукописи не горять, якщо не встановити програму по знищенню повідомлень через 24 години.   Ось уривки нашого сердечного листування від 25 лютого 2026 року.   Конфідент: Вітаю! Чув таке, що вчора обвалилося укриття в … школі. Те, яке недавно здане за дуже великі гроші. Можливо, чутки?   Я: Вітаю! Зараз перевірю…  На все про все тоді витратив пару годин. Як по підручнику: опитав (за допомогою інших конфідентів) три незалежні одне від одного джерела. Вони точно мали б бути в курсі. І своїм довіреним особам, яких просив поговорити, довіряв, як собі.   Усі троє заперечили інформацію. Буває, подумав.   26 лютого 2026 року  Конфідент: Не підтвердилось?  Я: Добрий день! Не зовсім) Ніхто нічого не знає. Що не означає, що цього не було. Якщо справді провалилося, то все одно приховати не вдасться.  Конфідент: Після історії з генераторами їм не хочеться розголосу…  Я:  Нехай ваше джерело розкаже вам хоч якісь подробиці - що сталося, коли, який характер пошкодження, що робиться зараз? Ви передаєте то мені. Виставлю на фб дану інформацію у формі запитання: що сталося в ЗОШ №…? Чи справді? Мерія - прокоментуйте...!  Конфідент: Та ні. Джерело боїться дуже. І не знає подробиць. Знає про сам факт обвалення в укритті. В мерії розуміють, що буде бомба. Тому й морозитимуться до останнього…  Спробував поговорити тоді, в кінці лютого, ще з кількома людьми. Результат той самий.   Ну, вирішив тоді, скільки вже в житті журналістському було ефектних «достеменних фактів»: і про пограбування пасажирів в черкаських маршрутках на кінцевих зупинках злодіями в масках. І про дідуся, який на трасі біля Мошен сідав в авто, казав водію прізвище майбутнього Президента України, а потім просив висадити його в чистому полі й зникав у хурделиці…  Щось реальне було – кота в мішку не сховають.   Але …кіт сидів у мішку  п’ять з половиною місяців.   Директор ЗОШ №… мобілізувався. На сайті школи інформація в розділі «керівництво закладу» відсутня. На офіційному сайті Департаменту освіти та гумполітики – оголошення про проведення конкурсу на директорську посаду.  Конкретики сьогодні знайти не вдалося. Вся система освіти міста Черкаси або курить бамбук, або набрала в рот великий ковток вірменського арцаку.  Ніби на будівництві протирадіаційного укриття зникло близько 1,4 млн  грн. Дійсно, ні? Чи вся це сума?   Середня освіта міста Черкаси кілька років перебуває в рабстві у «слуги народу» з міськради, для якого що Пестолоцці, що шаурма – різниці немає.   Однак директори та директриси, отримавши просто неба потужні премії до зарплат, скоро вже, здається, почнуть цілувати йому або долоню, або навіть чобіт. І &quot;слузі&quot;, і його талановитій учениці, котра щороку повідомляє в декларації про зміни у власному автопарку.    Писати керівникам шкіл Черкас про якісь там смішні слова «честь»  або «совість» (ну, про ту локшину, яку вони розвішують учням та педколективам на вуха впродовж навчального року) не буду. Це ж педагоги з великої літери, біла кістка. Варто апелювати до інстинкту самозбереження директорського. Бо вони здогадуються, що новий «доброволець» у війську – звичайний Фунт. Яким прикрилися.   І завтра на його місці може бути кожен з них. У кого там ремонтуються зараз спортзали, їдальні та встановлюються комп’ютерні класи?   Як сьогодні слушно написала мені інший педагог, що бодається з цим «дубом»(черкаською освітою), як хрестоматійне теля: здається, ЗСУ для «них» скоро буде найбезпечнішим місцем на землі…   Геннадій Саприкін</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Тачки</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/90774-tachki.html</link>
      <description>Пару десятків років тому попередник Бондаренка святкував одруження сина. Хотілося шику. Автівок преміум-класу тоді в Черкасах було небагато: зараз у одного водія Тренкіна їх більше…</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Thu, 06 Aug 2026 17:55:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1786028414_3.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Через технічні причини в попередньому матеріалі &lt;a href=&quot;https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/90728-alsi-v-zadzerkall.html&quot; &gt;&quot;Аліси в Задзеркаллі&quot;&lt;/a&gt; не став коментувати діалог між журналісткою Бігус Інфо та Анатолієм Бондаренком.   -	Ви сьогодні на сесію на чому приїжджали?  -	Сьогодні? На тому…Ви ж зняли, я думаю, на чому я приїжджав? Мій водій поїхав, помив і поставив. Лексус…На багатьох їжджу. Буває беру в друзів, коли ламається. Буває їжджу на інших…Ще буває на БМВ, на Мерседесі, на Рендж Ровері і так далі. Не ховаюсь, не хвилюйтесь. Якщо там – беру в друзів.   -	- Це БМВ, Рендж Ровер – це друзів?  -	Це моїх друзів, усіх…  Цей матеріал зовсім не про Анатолія Васильовича, святу людину…   Пару десятків років тому попередник Бондаренка святкував одруження сина. Хотілося шику. Автівок преміум-класу тоді в Черкасах було небагато: зараз у одного водія Тренкіна їх більше…  Попередник просить зама попросити машину «у пацанів». Зам ввічливо пропонує цього не робити.   -	Усі Черкаси знають – чий то «Мерс», - каже він. – Навіщо вам такі розмови…  Тенденція зрозуміла. Публічна особа в нульові в провінційному обласному центрі, очевидно звернувшись за послугою до людей зі складною репутацією, отримала б брудну пляму на білій сорочці. І сама ця розмова свідчить, що репутаційні ризики, суспільна думка впливали на вчинки перших осіб.  Сьогодні наступник попередника, зізнаючись в тому, що може, не ховаючись, зрадити Лексусу з будь-яким Рендж Ровером «друга», - нічим не ризикує.  Бо друзі в нього всюди – від ОП на Банковій до райвідділу Нацполіції на Пастерівській.   Черкаси звикли обирати собі на голову тих, хто майже одразу починає оббирати їх. І розкуто демонструє при цьому стандарти поведінки підлеглим та друзям. На 5-му році «повномасштабки»,  в тиловому місті.   Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Аліси в Задзеркаллі</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/90728-alsi-v-zadzerkall.html</link>
      <description>Покласти край цим черкаським «кисільним берегам» можуть кілька російських КАБів, які щогодини падають на Слов’янськ, Запоріжжя, Херсон та сотні інших міст. Щастя, що замість реальної війни маємо лише інформвійнушку…</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Tue, 04 Aug 2026 18:10:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/thumbs/1785856709_22.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>… пишу цей текст, ніби із Задзеркалля. Традиційно переглянув ранкове зведення подій на фронті. Ранок 4 серпня. На Донеччині та Сумщині - трохи поступилися територіями, на Запоріжжі - трохи просунулися. Стільки-то цивільних загинуло, стільки -то поранено. Серед них дітей…  Тим часом у Черкасах, справді реальному Задзеркаллі – маленька і майже невинна війнушка. Інформаційна. Учора на фб-сторінці Черкаської міськради поширили програму Наталі Бабенко «Місто за 100$». Киянка приїхала в Черкаси, маючи на два дні 4 470 гривень на витрати (подивитися програму на Ютуб за &lt;a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?v=rulg-N82TfU&quot; &gt;посиланням&lt;/a&gt;).  Зрозуміло, подумав, це «їхня відповідь Чемберлену» за візит журналістки Бігус Інфо Світлани Стеценко. Тиждень тому на Ютуб вона виклала своє відео з Черкас. Назва її програми красномовна - &lt;a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?v=apWmmosBiH8&amp;amp;t=19s&quot; &gt;Черкаси корупційні: пляж під забудову, автопарк мера і хайп на військових&lt;/a&gt;.   Стеценко з Бігус Інфо прибула в Черкаси автівкою. «Отже, Черкаси!, - сказала вона глядачам. -  І  ви такі: о, нарешті нормальне місто, без драми. Ліс, Дніпро і каштани…Якби ж то! Дніпро розкішний, але починаються проблеми!»  Бабенко приїхала потягом у плацкартному вагоні. Вона тут вперше. Її завдання – «зняти» свіжі враження від нової локації. Куди можна піти, що подивитися, де смачно і бюджетно поїсти, де з комфортом переночувати.   Журналістку Бугус Інфо цікавили скандальні забудови в Соснівці, спорудження апарт готелю на березі Дніпра, забудова Замкового узвозі і персони Анатолія Бондаренка і Юрія Тренкіна.   Пані Наталі працювала в іншому жанрі: свіжі враження людини, яка вперше прибула в місто.   Спочатку хотів поіронізувати по «накатаному».   До візиту Бігусу, звісно, не має відношення ніхто в Черкасах. Особливо один з колишніх заступників Бондаренка, який став до нього в позу.   До приїзду пані Бабенко теж ніхто не причетний. Особливо міськрада Черкас.   Бігус Бондаренка-Тренкіна «мочить».   Пані Наталі Бабенко, в свою чергу, опосередковано їх підносить, розповідаючи про охайне і затишне місто.   Класика чиновницького інформжиття: на одну критичну програму слід негайно відповісти позитивною.   …Якщо ви переглянете обидві програми, то зрозумієте ницість мого задуму. Бо, маючи різні «вступні», обидві журналістки зробили якісний контент, який повною мірою відображає реальність.   Таке неможливо? Ще й як можливо…  До прикладу: ви прибули в затишний готель на узбережжі Середземного моря. Прохолодний бриз, зручний номер, ресторан з вишуканими стравами. А ще сонце, магазинчики, сувенірчики, аква-дискотека, екскурсії, кухня така, що в штани вже не влізаєш.  Рай на землі, не менше. Це перший шар вражень.  Якщо ви спостережливі й допитливі, то згодом звертатимете увагу, що на руках у дружини хазяїна готелю – синці, його 15-річна падчірка часто заплакана, в готелі подвійна бухгалтерія, офіціянти часто вносять зайві суми в рахунки. Це вже другий шар…   Не дивно, що Черкаси справили на пані Наталі Бабенко прекрасне враження: «Місто дуже доглянуте, не бачу ніякої захаращеності. Це дуже приємно…   Якщо не зважати на спеку, то місто мені дуже імпонує, без перебільшення!  … тепер я теж закохана в це місто. Сюди хочеться приїхати на кілька днів, ніспішно погуляти.   …Я в шоці, бо все дійсно доглянуто! У нас в Києві слово «доглянуто» вартує «мільйон грошей». А тут ні. А чому не можна, щоб так було усюди?  …Ну, круто, коли люди так люблять своє місто, коли так все охайно.   …Місто для життя, місто для родини…Затишне, охайне, компактне місто!».  Пані Наталя побачила перший шар, і відеокартинка підтверджує її захоплення. Центр Черкас, набережна, Долина троянд, парк «Сосновий бір», музеї та страви в центральних ресторанах – на високому рівні.   Команда Бондаренка-Тренкіна реально «вилизує» візитівки міста. Тут Черкаси взяли за приклад Харків (недарма до війни черкащани з мерії туди регулярно навідувалися). Покійний міський голова Кернес міг поводитися як завгодно брутально, але за «вилизані» тротуари, гарні сквери, чудові парки понад половина харків’ян була завжди за нього. Те, що за першим шаром у Допи був другий, більшість вважала за доцільне не цікавитися…  Бігус-Інфо за допомогою колег з 18000 «знімає» другий шар з Черкас.   Світлана Стеценко: «Запитання до Бондаренка: на чому ви їздите? Б: « На Лексусі я сам приїжджаю. Ще бува на БМВ, на Мерседесі, на Рендж Ровері. Я не ховаюсь!  Запитання до Тренкіна: Ви себе вважаєте доброчесним?   Т: Хай про мене кажуть люди, а не я сам про себе…  І далі –розклад по полицях «муток» з черкаською землею і забудовами.   Команда Бондаренка-Тренкіна була б щаслива, коли б черкащани та всякі там «бігуси» задовольнялися «кайфуванням» від першого шару, і не лізли в другий.  Журналістика - вона така...Одна людина може чесно показати фасад.  Інша — чесно показати підвал.  І обидві не збрехали.  Черкаси після децентралізації реально розквітли. Ніхто з попередників Бондаренка не мав прямого доступу до розподілу таких значних бюджетних потоків. Казна й земля в Черкасах освоюються виключно «своїми». При цьому «своїми» стали навіть ті, хто раніше був опонентом. Грошей та землі поки вистачає, ковдру на себе мер не перетягує. Вистачає й на те, щоб значні кошти вкладати у тротуари, асфальтування, сквери, пляжі, парки, квіти, фонтани.   У підсумку київські журналісти, відзнявши Черкаси парадні та залаштункові, не бажаючи того, показали чи не ідеальне місто. В якому значна частина людей аплодує «першому шару», не замислюючись про інші.    Покласти край цим черкаським «кисільним берегам» можуть кілька російських КАБів, які щогодини падають на Слов’янськ, Запоріжжя, Херсон та сотні інших міст. Щастя, що замість реальної війни маємо лише інформвійнушку…  Олександр Арабач</yandex:full-text>
    </item>
    <item>
      <title>Історії мого провулку</title>
      <link>https://pro-vincia.com.ua/cherkasi/90692-storyi-mogo-provulku.html</link>
      <description>Не знаю, хто вона була, ким працювала. Не знаю імені, біографії. Жила одна на сусідній вулиці. Будинок розсипався на частини та вростав у землю. Паркан покосився з двох сторін. Проте сад біля будинку - надзвичайно доглянутий. Дерева висаджені розумно, квіти цвіли з травня до кінця осені.</description>
      <category>Черкаси</category>
      <pubDate>Mon, 03 Aug 2026 12:10:00 +0300</pubDate>
      <enclosure url="http://pro-vincia.com.ua/uploads/posts/2026-08/1785748436_18.jpg" type="image/jpeg" />
      <yandex:full-text>Не знаю, хто вона була, ким працювала. Не знаю імені, біографії. Жила одна на сусідній вулиці. Будинок розсипався на частини та вростав у землю. Паркан покосився з двох сторін. Проте сад біля будинку - надзвичайно доглянутий. Дерева висаджені розумно, квіти цвіли з травня до кінця осені.   Приходив до неї син, але згинув десь безвісти. Не на війні, просто від життя неприкаяного.   Вона була рухливою й енергійною пані. Десь трохи за шістьдесят, але до сімдесяти - ще далеко. І скажу вже як воно є: дратувала мене сильно. Без серйозної причини. Самим фактом того, що, коли проходив біля її хвіртки, часто виходила на вулицю і просто &quot;в очі лізла&quot;.   Правила проживання в місті ніби й не змушували мене вітатися. Не сусідка.   Бувають літні пані доглянуті. З ними парою слів перекинутися приємно. Бувають доглянуті не дуже...   Чому жодного разу не привітався за багато-багато років? Тупа впертість бараняча, спричинена її невербальною нав&#039;язливістю. Проходив повз, коли та з кимось теревенила: розмова демонстративно припинялася, поки проходив. Коли пересікалися на базарі чи в магазині, - вона хутко ставала на &quot;лінію вогню&quot;, тільки аби на неї звернули увагу.   Тільки я впертий. Щось вирішив, фіг зсунеш з місця.   Останній раз бачилися у грудні 2025-го. Стояли в черзі в АТБ. Вона радісно сказала: &quot;Ой, з вами цілий день зустрічаємося сьогодні...&quot;. Єдине, що від неї колись почув.   Потім почалися страшні відключення світла січня 2026-го. Чотири години - світла нема, дві години - є...  ...Сусіди розповіли, що мою візаві знайшли, коли вона кілька днів не виходила з дому. Впала і замерзла. Ховали її коштом бюджету. Ні родичів, ні друзів, ні знайомих.   Будинок її зараз занепадає потроху. У саду натяк на доглянутість ще є, але бур&#039;яни все одно переможуть.   Якби був конфуціанцем, то сказав би, що цю пані дарувало мені Небо. Щоб чесно зазирнув в самого себе.   Вона не хотіла нічого, крім кількох звичайних слів. Зрозуміле бажання одинокої людини.   Живу тепер з цим...   Віктор Борисов</yandex:full-text>
    </item>
  </channel>
</rss>