Скоро по всьому Львову будуть висіти герлянди, святкові ліхтарики та інші перкраси, які нагадуватимуть про те, що скоро Новий Рік. Магазини і ресторани Львова оздоблюють вітрини, затишні кав’ярні готують кожному на стіолик різдвяні свічки. Скоро по всьому місту лунатимуть новорічні пісні, за якими ще трошки - і почуємо колядки.
    В такі свята найголовніше - це затишок і святковий настрій. Коли справжня ялинка, від якої весь дім пахне хвоєю; іграшки і дощик, розвішані у кожній кімнаті; подарунки, які вже чекають, поки їх відкриють і піднесений настрій, який внутрішньо нас готує до якогось дива. А дива чекають всі. Хтось просто гарну ляльку чи велосипед, комусь потрібні поруч мама і тато... Для кожного це щось, чого він найбільше на світі хоче і воно зовсім різне. Правду кажуть, що все пізнається в порівнянні. Завжди люди жили і бідно, і багато. І мрії одне одного їм завжди незрозумілі. Багато казок побудовано власне на такому сюжеті: основні цінності, заради яких варто жити.
    Важко повірити, але особливий святковий настрій викликають різдвяні фільми. Якраз там так влучно описується ідеальна казка, стаються чуда і приходить щастя. Там всі посварені - миряться, всі погані стають хорошими, скупі - щедрими, бідні - багатими, хворі - здоровими і весь світ навколо міняється! іба це не прекрасно?
    Люди, які не надають особлвого значення цим святам - дуже багато втрачають. І тут не йдеться про задоволення від святкування (бо святкувати можна по-різному). Йдеться про щось глибше, про передчуття чогось кращого, про затишок в сім’ї і вдома. Це важко з чимось порівняти, потрібно просто відчувати.
    Сміх і радість - це життєдайна сила, якої нам так не вистачає в звичайні будні дні! Потрібно для себе створювати моменти, коли про все на світі забуваєш і живеш у казці з Санта Клаусом і ельфами, або Дідом Морозом і Снігурочкою, або Миколаєм... Деколи варто побувати на місці дітей і вірити в те, що самі для них придумали. Ці крапельки радості допомагають жити і вірити у світле і хороше майбутнє. Ми можемо дозволити собі хоч час від часу пожити одним днем.
    Всі чекають не дочекаються вже власне основного святкового дня, який має подарувати стільки емоцій! І при цьому кожен згадує пережитий рік і надіється, що наступний буде вдалішим. Гірко поім усвідомлювати, що попередній таки був кращим, але ми не цінували того власне в той момент. Потрібно насолоджуватись кожною хвилиною і не надіятись на зміни, а самим їх створювати. От з Нового Року якраз можна почати. Головне - вірити.