Нещодавно Верховна Рада України ухвалила закон "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні", який українська спільнота і навіть законодавці сприйняли досить неоднозначно. Зокрема, говорилося про те, що він вводить обов'язкову реєстрацію українців за місцем фактичного проживання, якщо людина виїхала за межі адміністративної одиниці більше, ніж на 1 місяць. Ця норма викликала шквал обурення, адже фактично встановлювала контроль за вільним пересуванням по території України.
Проте, депутат від Партії регіонів і автор законопроекту Володимир Олійник каже, що "не так страшний чорт, як його малюють", адже обов'язкова реєстрація стосуватиметься далеко не усіх українців. Про це він розповів в інтерв'ю Gazeta.ua.
Ваш законопроект № 9289 вводить обов'язкову реєстрацію українців за місцем фактичного проживання і перебування. Яка мета цього закону?
- Мета така: він розроблений нашою міграційною службою, на виконання Національного плану про лібералізацію Європейським союзом візового режиму для України. Це затверджене указом президента у квітні минулого року. Тобто європейці вимагають, щоб ми привели до відповідних стандартів. У нас країна, яка має дуже великий транзит нелегалів. І в цьому питанні сама реєстрація розглядається як форма юридичного зв'язку між особою та державою по ряду зобов'язань. Ну, наприклад вибори — треба прив'язати до місця реєстрації? Так. Або отримання виплат, судові рішення, які будуть реалізовуватись, повинні бути прив'язані до реєстрації. Це не завжди співпадає з місцем проживання. В новій редакції терміну "реєстрація" врахована можливість реєстрації як за місцем проживання, так і за місцем закладу чи установи, якщо людина перебуває тимчасово на роботі.
Хто буде це контролювати? Міліція матиме на це право?
- Міграційна служба. Вони знаходяться в підпорядкуванні міністерства внутрішніх справ, і через них будуть контролювати ситуацію. Міліція матиме право контролю. Але якщо людина вибула за межі територіальної одиниці, наприклад поїхала працювати з Полтави до Києва, то їй нікуди не треба йти. А тоді, коли вона вибула більше ніж на місяць, але має зобов'язання фінансового характеру, які є через рішення суду: аліменти, якісь борги і так далі. Друге: коли людина є призовником і не має відстрочки від призову. І третє: коли людина є учасником судового процесу.
Тобто, це все ж стосується не усіх українців?
- Так. Якщо людина належить до цих категорій, вона повинна прийти у міліцію, написати заяву, що вона проживає за такою адресою, ніяких інших документів не потрібно надавати. Бо в законі розмежовуються два терміни: це місце проживання і реєстрація і реєстрація місця перебування. Так от коли він подав документ і каже: я живу в такому готелі, номер такий-то, то міліція повідомляє в місце його реєстрації проживання. І тоді вже органи, які мають претензії фінансового плану, або судові, будуть його знаходити. Щоб наприклад повідомити про те, що він викликається на суд певного числа, або є потерпілим по справі. Або відслідковують його фінансові і майнові зобов'язання, якщо він працює десь. Тобто, тільки ці речі. Українці, які не мають подібних рішень судів, не військовозобов'язані, не є призовниками і учасниками судових засідань, пересуваються і працюють — тут нічого не треба.
Чи передбачене якесь покарання за невиконання норм закону?
- Передбачене адміністративне покарання — штрафи. Це порушення адміністративного законодавства. Штрафи у розмірі, передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення (від 17 до 51 гривні — Ред.). В цьому законодавстві ми не вводили цю норму, бо вона є.
А як будуть виявляти правопорушників у такому випадку? Як це взагалі можна перевірити?
- Коли є таких характер зобов'язань, то працює виконавча служба, стала людина на облік, чи ні. Якщо суд постійно направляє повістки, а він не з'являється, коли він з'явиться і термін ще збіжить, то його притягнуть до відповідальності. Бо якщо він проживав в Києві і повідомив про це, то додому йому прийде повідомлення, що він тут, надсилайте повідомлення сюди, на цю адресу, якщо до нього є питання. Тоді він притягається до адміністративної відповідальності. А якщо суд не може знайти людину, то це ж не правильно. А буває таке, що людина сидить під вартою, а його не можуть знайти, тобто він повинен повідомити про своє місце знаходження.
Конституція гарантує громадянам України вільне пересування країною. Хіба ваш закон — це не порушення прав українців?
- Будь ласка, ніхто не позбавляє їх сьогодні такого права. Але у Європі є інститут реєстрації. Оскільки це юридичний зв'язок між громадянином і державою, який полягає в тому, щоб наприклад не порушувати право на голосування, щоб робити це, не порушуючи права інших людей, коли голосують двічі і тричі. Виходом може бути реєстрація, і процедура передбачає зміну реєстрації, якщо ви перебуваєте в іншому регіоні і хочете проголосувати. Або якщо ви отримуєте якісь пільги, то напевно повинні бути прив'язані до якоїсь реєстрації, щоб не отримувати в іншому місці.
Чи не створить це додатковий привід для корупції та необгрунтованих штрафів?
- Ні. По-перше, всі ці норми європейські, вони складені відповідно до вимог, які ми взяли на себе ще до лібералізації візового режиму. Тобто, це не нами придумано і європейці нас тут не критикують. Друге: тут стоїть питання виконання. Якщо громадянин порядний, то він виконує закони. А з корупційною складовою потрібно боротись — реформувати міліції, органи, які контролюють цю ситуацію. І залишається механізми конституційного заходу — рішення суду, постанови про відміну штрафів і так далі.
У законі сказано, що його реалізація не потребує додаткових витрат. Але ж хтось має ставити громадян на облік. Хто саме буде це робити, чи будуть створені спеціальні органи чи департаменти?
- Ні, все це відбувається через органи міліції і міграційну службу.
Закон стосується народних депутатів, міністрів і чиновників?
-А ви спитайте, усі ж зареєстровані. Берете паспорт і місце реєстрації, тут немає нічого нового. Щодо іноземців — так, але я чув, що в Москві вона діє, і достатньо ефективно. Тому, що це — механізм протидії нелегальній міграції, нелегальним пересуванням громадян через кордони та територію України.

Інна ІВЕРШЕНЬ gazeta.ua