Осетрина не першої свіжості

Стежити за веселими сторіс в Інстаграмі грайливої білявки – то завжди задоволення. Колись Черкаська облрада 8-го скликання була саме такою – пустотливою й грайливою інтриганкою. Зараз же те, що відбувається в залаштунковому світі її, нагадує швидше безпросвітне життя баби Фросі, яка не те що хоче – мусить бикам хвости крутити…

Наступного тижня ймовірно депутати Черкаської облради вкотре зберуться на позачергову сесію. Питання «навіщо?» звучить по-дурному. Звісно ж - обирати собі голову. Спроба номер 225.

В умовах, коли найрозумніші (незабутній Мушієк) та найгарніші (Валерія «сонце сідало не тут» Бондаренко) під купол Будинку рад більше не ходЮть, то обирати доводиться з тих скромних решток, що залишилися.

Щоб не підставляти голову під болючі шалабани, в матеріалі не буде прізвищ та посад. І без них читач легко розбереться – що, до чого й про кого.

Отже, прямий, як козацька шабля, Ігор Іванович стомився вислуховувати матюки з Печерських пагорбів на предмет того, коли пропрезидентські сили візьмуть головний представницький орган області «на абордаж». Чинний в.о. голови князь Роман нікого за великим рахунком і не напружує(він що склянка води біля водопою– ні шкоди, ні користі), але його партійний квиток з шоколадною цукеркою дратує Банкову сильніше за червону ганчірку: всі ради в регіонах мають бути взяті під контроль «слуг…»

Чотири проколи з невдалим голосуванням за воєнкома та іспанський сором з останнім висуненням «слуги» на минулому тижні (прізвище невдахи чимось нагадує лідера черкаського ЛНЗ Яшарі), підштовхують Ігоря Івановича до чергової комбінації.

Варто зважити, що Черкаська облрада не працює, а мучиться сама з собою шостий вже рік. Тому й комбінації тут відповідні: без вогника й натхнення, в атмосфері похмурої звіроподібної запопадливості.

Отже, наступного тижня депутатам Ігор Іванович з однодумцями з силових структур пропонуватимуть підтримати першого місцевого освітянина. Цей освітянин майорить на щоглі черкаської політичної Бригантини «веселим Роджером» під три десятки років. Відомий тим, що мудро ( і вчасно) змінює власну партійну орієнтацію та до будь-якої нової влади має єдине питання – «чєво ізволітє?».

У поміч йому на посаду першого заступника впихуватимуть формально «шоколадного» пана Кузнєцова. Той вже кілька років відчищає погони на кітелі Ігоря Івановича від атмосферних опадів і голубиного посліду.

Варіант досить робочий, і його успішність на сьогодні оцінюється у співвідношенні «фіфті-фіфті».

Слід також згадати про невтомного нардепа Антона, який розвинув в останні тижні бурхливу діяльність, акцентовану на відкликання «майбахівців» - 7 депутатів облради та 8 депутатів Уманської міськради.

Антон пропонує Ігорю Івановичу забути старі образи, обіцяє заповнити облраду лояльними й вишколеними людьми. Він гарантує, що 7 нових «штиків» працюватимуть чітко, як годинник. Але при цьому хоче одного – дати йому можливість покуражитися над чинним мером Умані.

Ігор Іванович – ще той Кім Філбі. Куражитися над Уманню в останні роки звик самотужки. При цьому забути старі образи від Антона поки що не готовий. Політичний звабник отримав «Новою поштою» рум’яного перезрілого гарбуза…

Отже, відповідно до законів жанру, і хотілося б написати, що наступного тижня в Черкаській облраді буде чимало «цікавого й інтересного». Але реальність не надихає на художні перебільшення.

Тому підсумуємо так: наступного тижня депутатів Черкаської облради «гвалтуватимуть» новими кандидатами з категорії «осетрина не першої свіжості».
Якщо вперті обранці знову стануть дибки, то Ігор Іванович, якщо що, заяву про відставку з відкритою датою вже написав.

Геннадій Саприкін