Уроки 7-річної давнини

20 травня 2019 -го, рівно 7 років тому, відбулася інавгурація Володимира Зеленського. Важко зберігати об'єктивність, якщо намагаєшся оцінити роль шостого президента України, не розуміючи достеменно - скільки він керуватиме країною ще. Війна пролонгувала його повноваження на 2 роки. Скільки ще часу у президента Зеленського? Рівно стільки, скільки ще триватиме російська агресія...

Важливо сказати про те, чому українці так захопилися персоною Зеленського тоді, в 2019-му, і чому сьогодні "витерти ноги" об нього - щось таке, що й пояснень не потребує.

Видатний дослідник психології натовпу Гюстав Лебон, пояснюючи, чому мільйони йдуть за харизматичними лідерами, окремо виділяв таку якість, як чарівність. Себто, силу захоплення натовпу від особи лідера.

Українці в масі своїй гадки не мали, ким є насправді їх гетьмани. Кравчук удавався, як хитрий та кмітливий базіка. Кучма - досвідчений виробничник, людина не слів, а справ. Ющенко здавався месією. Янукович - міцним господарником. Порошенко - успішний бізнесмен та дока дипломатії.

Реальну уяву про масштаб та наповнення кожного президента мав вузький прошарок, людей - чиновники, бізнес, політична й навколополітична тусовка. Більшість же компенсувала відсутність інформації про лідерів держави підбором кліше, майже завжди втовкмачених рекламою або нав'язаних пропагандою.

Команда Зеленського радикально змінила критерії, за якими українці обирали Президентів до 2019 року. Серіал "Слуга народу" з головним героєм, скромним вчителем Голобородьком (Зеленським), зробив Володимира Олександровича персонажем, близьким буквально кожному з нас.

Звісно, перед тим Зеленський щовечора, багато років, приходив в дім кожного через найпопулярніші телекнопки - 1+1, 2+2 тощо. Зеленський мав нульовий антирейтинг і майже 100-відсотковий рівень упізнаваності в Україні. І в масовій свідомості сталося ототожнення актора із його персонажем.

Порошенко, попри всі його зашквари, пропонував українцям набір цінностей. Тимошенко розігрувала звичну для неї тему торжества справедливості.

Зеленський же через серіал розкрив виборцеві внутрішній світ маленької людини. Інтелігентної. Спустошеної побутовими та родинними проблемами. Надзвичайно душевної і глибоко порядної.

Команда Зеленського змусила українців обирати не цінності, а - розмір чарівності кандидатів у президенти.
Традиційні політики мали набір гасел і обмежену кількість традиційних масок. Зеленський, у свою чергу, через поєднання з образом Голобородька, став по-людськи близьким десяткам мільйонів людей.

За таких умов талановитий актор завжди переможе політика, бо грає набагато переконливіше і ладен влізти в душу кожному. Рівень чарівності "Голобородька" був значно вишим, ніж у Порошенка...

Який урок повинно винести українське суспільство зі свого вибору 7-річної давнини?

Що, обираючи главу держави, доросле суспільство підшуковує не кандидата в наречені, а цінності і принципи. Що чарівність без змісту й ідей приводить до влади єрмаків і міндічей. Що талановита гра в кіно й на телеекрані не означає автоматично належну компетентність. Що безконтрольно влада швидко змінює далеко не в кращу сторону навіть "симпатичного" Голобородька.

Що не можна довіряти долю своєї країни яскравій обгортці, не перевіривши зміст того, що вона обгортала.

Віктор Борисов