Сторонній?

Сторонній? Упродовж багатьох років спостерігав та дивувався, як жив та працював на Черкащині митрополит Черкаський та Канівський УПЦ МП Софроній (Дмитро Савич Дмитрук). Харизматична й неоднозначна була людина. Незаперечний авторитет як у церковних колах, так і у пастви. Представники ж місцевої влади дивилися на нього, як кролики на удава.

Софроній міг оголошувати анафеми журналістам та муніципальним інспекторам. Робити вкрай неоднозначні заяви. Однак навколо його постаті утворилося коло недоторканості. Здавалося, що влада, правоохоронці та всі-всі-всі з так і не з’ясованих до кінця причин вважали, що митрополит стоїть на одну сходинку ближче до Бога, ніж кожен з них.

Звісно, з одіозним настоятелем Києво-Печерської Лаври Павлом (Мерседесом) владику порівнювати не слід. Але здатність до раптової ескапади, до імпровізації на межі фолу завше була візитної карткою Софронія. Аж до ого смерті в червні 2020 року можна було б сказати, що за рівнем впливовості серед церковних діячів на Черкащині був Софроній, і - були всі інші.

…Дивуюсь тому, як впродовж останнього часу з наступника Софронія – митрополита Черкаської єпархії УПЦ Феодосія (Дениса Снігірьова) – обставини спільно з опонентами роблять чи не центр тяжіння всіх антиукраїнських сил. Тобто фігуру такого масштабу, до якої Снігірьов відверто не дотягує.
Сьогодні біля Палацу Правосуддя в Черкасах (тут з лютого 2024 року Феодосій «відбивається» від 4 підозр від СБУ за розпалювання міжрелігійної ворожнечі) на Снігірьова чекав звичний перфоманс.

Черниці, що співають, аби Бог дав розуму та сил усім. Активісти, що змушують батюшку пройти до суду по прапору РФ та портрету Гундяєва. Поліція, що спостерігає за тим, аби супротивники не перейшли в рукопашну. Все, як зазвичай. Ну, хіба що сьогодні авто, в салоні якого перебував Снігірьов, наїхало на людину. Постраждалий у лікарні.

Отже, четвертий вже місяць будь-який приїзд Снігірьова до Соснівського райсуду, то псалми та прокльони, з одного боку, та – геть московського попа! – з іншого. Якщо мрієте відчути на собі, що воно таке – зона емоційної нестабільності – вам на вулицю Гоголя в Черкасах…

Зі сторони здається, що ми є свідками керованого конфлікту, вигідного, як то не дивно, обом сторонам.

Вигідно гундяївцям, бо чотири місяці поспіль вони отримують з Черкас відеонарізки про «переслідування канонічної церкви». Зверніть увагу: сьогодні Феодосій, звертаючись біля суду до пастви, заговорив російською. Він не пастві хотів зробити приємне, він телеглядачам сусідньої країни пояснював що до чого…
Вигідно й стороні обвинувачення, яке…Яке, ймовірно, почувається доволі невпевнено.

Справа Снігірьова нагадує роман Альбера Камю «Сторонній». Хто пам’ятає: героя роману судять за вбивство. Однак на суді сторона обвинувачення, намагаючись маніпулювати присяжними, постійно акцентує увагу на тому, як за кілька днів до вбивства герой, організовуючи поховання матері, був незворушним та не страждав. Мета: переконати присяжних, що обвинувачений – бездушний негідник. У якусь мить герой, звертаючись до суду, запитує: то мене судять за вбивство араба, чи за те, що не плакав на похованні моєї мами?

За що судять Феодосія? За розпалювання міжконфесійної ворожнечі, по статтям КПК? Доводьте його провину в суді, а не перфомансами біля суду.

Поки що Снігірьов лише отримує трибуну, щоб переконувати російську аудиторію: в Україні 1937 рік…

Все не так складно, як здається. Патріарх Кирило та РПЦ офіційно визнали війну проти України священною (рішення російського народного собору від 28 березня 2024 року). Ті українські священики УПЦ МП, які після цього продовжують називати Кирила «патріархом» (сьогодні Снігірьов в суді скаржився, що його змушують ходити по портрету «патріарха»), повинні … перестати бути українськими священниками. Але в правовому полі.

Поки черкаського Снігірьова вже 4 місяці перетворюють на фігуру, якою він об’єктивно не є та ніколи не був.

Олександр Арабач
11.06.2024 17:40
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter