Війна все спише?

Війна все спише?Зізнаюсь, хотів виголосити те, що прочитаєте нижче, сьогодні, на традиційному прес-ланчі черкаських журналістів та влади - з нагоди нашого професійного свята. Але …не пішов.

Сказати щось втішне не можу. Свято псувати не хотілося. Представникам влади про те, що ми стрімко перетворюємося на авторитарну країну, відомо краще за будь-кого. Однак від успіху руху по цій непевній стежці залежить їх кар’єрне зростання. Колеги ж все бачать, але, не маючи можливість заробляти в умовах війни, залежні від влади, як ніколи.

Тому в святковий день несвяткові думки – для тих, хто рефлексує й намагається не втрачати тверезий розум в умовах, які цьому геть не сприяють.
Отже, за рік, що минув (рахую з 06.06.2023) з правами людини, громадянськими свободами, вільним обміном думками, свободою слова в Україні стало гірше.

Війна тому причина? Так, війна теж. Але війна спише геть не все.

Команда шостого Президента Україна потрапила в ту ж саму пастку, що й усі його попередники – від Кучми до Порошенка.

Запасу ідей та внутрішніх ресурсів у команди Зеленського було рівно на 5 років. Така ж проблема спіткала Кучму( в 1999-му він зміг переламати Україну, але внутрішнього ресурсу на наступні 5 років в нього вже не було). Аналогічна біда спіткала Ющенка. Лише три роки політична доля відвела невдасі Януковичу. Абсолютно «зазіркувався» й втратив зв’язок з реаліями в останній рік свого терміну Порошенко.

Зеленський не є політиком, здатним до зростання. Він 5 років грав, часом вдало й переконливо, роль Президента. Проявив особисту мужність. Однак станом на тепер –вичерпав себе, і не має потенціалу для ще одного президентського терміну. Не виключаю, що він і сам, як першокласний актор, відчуває це досить тонко.
Проблема ж традиційна: Володимир Зеленський не належить собі і є заручником команди. Саме команда сьогодні «виляє» Президентом, що помітно багатьом.

Все це проявляється в інформаційному полі. Українська влада взяла курс на звуження політичних свобод, усунення опонентів (навіть теоретичних опонентів), діє в режимі «розділяй та володарюй».

Непродуманою є комунікація української держави з 7 мільйонами громадян, які виїхали з країни після повномасштабного вторгнення. Кожен з нас, ставлячи себе на місце українця, що опинився за кордоном, ладен поставити питання: а навіщо мені повертатися в таку Україну? Яка не допомагає мені на чужині, а ставить палки в колеса. Яка розмовляє зі мною мовою заборон, докорів, звинувачень в зраді. Яка за 33 роки мало давала, часто – не втручалася, коли могла б, і нерідко – заважала.

Пострілом не те, що в ногу – автоматною чергою по всім кінцівкам – стало ухвалення закону про мобілізацією. Відомства Шмигаля та Умєрова проштовхнули через ВРУ законопроект не про підвищення обороноздатності, а про згортання громадянського суспільства, суцільне залякування українців, про стимулювання корупції.
Україна зберіглася завдяки воїнам ЗСУ.

Тому кожний з нас, за умовчанням, з лютого-2022 оминає згадку про армійський «дубізм», ламання там людей через коліно, відсутність прав, жахливий бюрократизм тощо. Саме тому й існує гіркий жарт про те, що війна – занадто складна справа, щоб доручати її військовим. Тому коли на вулицях наших міст та сіл все, як «дідівщина» в армійській казармі, - це про що завгодно, але не про патріотизм та конституційний обов’язок.

За 2023-2024 року владі вдалося посварити в Україні військових та цивільних. Якщо в 2022 році на трибунах європейських країн українські футбольні вболівальники кричали на честь ЗСУ, то зараз з кожної праски(на жаль, це не образ і не перебільшення) звучить образлива пісня про працівників ТЦК.

І пов’язувати це з російськими ІПСО – то заколислива неправда. Схоже, що то свідома й чисто українська інформаційна компанія. Її мета - зниження довіри людей до армії, як до державного інституту, найпопулярнішого в суспільстві.

Закриті кордони, «закошмарювання» бізнесу, відсутність свободи слова на загальнонаціональних каналах, мовчання представників експертного середовища, які змушені були піти з національного інформпростору…

Таке «закручювання гайок» - для наступних 5 років президенства? Так не поважати своїх громадян, щоб ще 5 років безконтрольно царювати?

Сподіваюсь, що українське суспільство, його активна частина, не повинна мовчати. Занадто загрозливо розгорнуті обійми Росії та Білорусі. Захищаючись від них, не можна перетворюватися на них…

Віктор Борисов
06.06.2024 16:30
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter