28 травня «Провінція» оприлюднила матеріал Шерше ля фам чи звільнити ля фам? У тексті згадувалася історія про судову тяганину між головою Черкаської ОВА Ігорем Табурцем та народним депутатом по в,о №200 Антоном Яценко.

Частина читачів, напевне, забула цю повчальну історію, тому слід в загальних рисах нагадати суть справи.

У квітні 2022 року Антон Яценко звинуватив Ігоря Табурця в тому, що він отримав хабар в розмірі 100 тис. доларів від депутата Уманської міськради Олега Ганіча. Відповідний допис було оприлюднено на фейсбук-сторінці Яценка.

Дослівно: «Мені, як народному депутату України, стало відомо, що новий голова Черкаської обласної державної адміністрації Табурець Ігор Іванович отримав хабар у розмірі 100 тисяч доларів США…Голова Черкаської ОДА прийшов грабувати місто замість того, щоб боротися з ворогом – російськими окупантами…Ганебно, що навіть в умовах війни люди намагаються заробляти таким чином…Побачимо, чим це закінчиться. Але впевнений в одному, що такі «продажні шкури», як Табурець, працюють на ворога…»

У травні 2022 року Табурець звернувся до суду з позовом до Яценка про захист честі, гідності та ділової репутації. Завдану йому моральну шкоду голова Черкаської ОВА символічно оцінив в одну гривну.

24 жовтня 2023 року Печерський районний суд Києва частково задовольнив позов генерала, визнавши інформацію відносно одержання ним хабара, розміщену на фб-сторінці Антона Яценка, недостовірною.

…У згаданому матеріалі «Шерше ля фам чи звільнити ля фам?» згадувалося про те, що Антон Яценко програв суд генералу. Одразу після оприлюднення тексту до редакції звернувся сам нардеп. З його слів, апеляційний суд відхилив позов Табурця. Антон Володимирович передав текст постанови Київського апеляційного суду.

І, по правді кажучи, - краще б він цього не робив!

Справді 30 квітня 2024 року колегія суддів судової палати Київського апеляційного суду задовольнили апеляційну скаргу Антона Яценка на рішення Печерського райсуду. Проте метод, до якого вдався відповідач Яценко, захищаючись від Табурця, неодмінно увійде в хрестоматію політичних анекдотів новітньої історії України.

Напевне, переважна більшість з вас подумали, що Яценко зумів довести суддям правдивість своїх заяв від 18 квітня 2022 року про те, що:

а) Табурець отримав 100 тис. дол. від депутата Уманської міськради Ганіча;

б) Табурець прийшов грабувати Умань;

в) голова Черкаської ОВА працює на Росію…

Ще ви неодмінно подумаєте, що за ці два роки Яценко написав генералу сотню філіпік із закликом: покайся! Зібрав неспростовні докази від тих, хто збирав по Умані 100 тис. доларів, готував зустріч хабародавця й хабароприймача. Надав суддям відео- та аудіо-записи, які доводять факт передачі грошей. А також персонально допоміг співробітникам ГУР Буданова взяти в полон офіцерів ФСБ, які завербували голову Черкаської ОВА.

Уважно прочитавши постанову колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського Апеляційного суду від 30.04.2024 по справі №757/11719/22-ц, мусимо розчарувати: нічим таким Антон Володимирович і близько не займався.

Увесь захист Антона Яценка було побудовано на тому, що позивач Табурець (далі цитуємо) : «…не навів жодних аргументів та не додав жодних доказів, де зазначено, що сторінка, з якої було розміщено допис, належала відповідачу (тобто, нардепу Яценку) та що він (нардеп Яценко) є його автором».

Нардеп зазначив в тексті апеляційної скарги, що власником сайту вважається особа, що володіє обліковим записом та «встановлює порядок і умови використання вебсайту». А де зазначено, що власником фб-сторінки, де поширював свої дописи Антон Володимирович, є саме Антон Володимирович? В яких електронних аналах міститься така інформація? За консультаціями – до Цукерберга…

У підсумку колегія суддів Київського апеляційного суду вирішила, що «позивач не надав суду доказів належності сторінки у мережі Фейсбук відповідачеві, та не довів, що його право було порушено саме ним».

От чим відрізняється досвідчений політик та доктор економічних наук Яценко від простого смертного!

Нардеп не доводив суддям факт отримання позивачем хабаря, факти грабежу Табурцем жителів Умані та факт державної зради генерала Табурця. Він не вдався до імпровізацій на тему «фб-сторінку зламали». І не взяв на себе відчайдушну сміливість заявити, що фб-сторінці Антона Яценка не має до фізичної особи Антона Яценка жодного відношення.

Він лишень заявив: позивач Табурець не довів, що ця фб-сторінка належала Яценку (до речі, й самої «сторінки Яценка», де було розміщено допис, на Фейсбуці зараз немає).

Вам ще цікава історія про 100 тис. доларів, про грабіж Умані та державну зраду високої посадової особи?

18 квітня 2022 року людина, яка удавала з себе Антона Яценка, запевняла, що як народний депутат робитиме все, щоб Табурець не був на посаді. Але далекоглядно тему цю більше не піднімає. Бо й піднімав її, виявляється, не він, а якийсь інший «нардеп Яценко». Ймовірно, не реальний, а віртуальний.

PS. Цікаво, чи оскаржуватиме начальник ОВА постанову Київського апеляційного суду. Напевне, касація теж буде цікавою.

Геннадій Саприкін