Чотири роки тому прочитав книжку «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо». Автор книжки Ганс Рослінг за допомоги доньок Улі й Анни почав її писати, коли дізнався, що хворий на невиліковну форму раку. За один рік, який йому було відведено, він створив найпереконливішу й найоптимістичнішу книжку з усіх можливих.

Мовою фактів, ретельних досліджень, багаторічних спостережень Ганс Рослінг доводив, що в 20-21 століттях світ швидко змінюється на краще. Той, хто цього не бачить, - мислить алогічно.

Світ стає кращим, бо на початку 21-го століття більша частина населення світу проживає в країнах із середнім рівнем доходу. За період 1990-2010 роки частка світового населення, що проживала в умовах крайньої бідності, зменшилася вдвічі.

А ще:

- середня тривалість житті людей на Землі становить вже 70 років;

- кількість смертей від стихійних лих на Землі за 20-те століття зменшилася понад удвічі;

- більше 80 % однорічних малюків по всьому світу проходять належну для цього віку вакцинацію;

- кількість молодих чоловіків та жінок, які здобувають повну середню освіту, вже майже однакова;

- понад 80 % населення планети має доступ до електроенергії.

І ще багато-багато чого іншого.

У 20-му й 21-му століттях найбільш перспективнішою для інвестування континентом є Африка, яка стрімко наближається до найрозвиненіших країн світу. А рівень побутового комфорту середніх родин в США, Нігерії, В’єтнамі, Японії, Бенгладеш (добірка країн умовна) – майже не відрізняється.

Ще ніколи світ не розвивався так стрімко, а науковий прогрес не збагачував та урізноманітнював життя людства так разюче. Завдяки сучасній медицині у більшості охочих є гарні шанси дожити до 80-90 років. Світ без кордонів дає можливість кожному знайти себе в будь-якій країні світу, на будь-якому континенті.

Проте більшість з нас, розділяючи в цілому оптимізм скандинавського науковця, могли б доповнити його висновок песимістичним додатком.

Так, ми живемо в десятки разів краще, ніж наші предки навіть в 19-му сторіччі. Так, той рівень комфорту, який може дозволити собі сучасний селянин на Закарпатті або айтішник з Харкова, значно вищий, ніж у найбагатших людей XVI-XIX сторіч. Проте ще ніколи світ не був таким крихким. А Земля - щодня балансувала на межі зникнення.

Хто розуміє це краще, ніж українці? Хіба забудеш, як навесні 2022 року нам офіційно роз’яснювали, як діяти в разі застосування Росією тактичною ядерної зброї. Куди бігти, як позбуватися одягу, де перечекати, що їсти й пити.

Добре розуміють це й ізраїльтяни, яким кілька днів тому режим аятолл запустив на голови сотні ракет та безпілотників.

Засновник імперії Тимуридів Тамерлан, наймогутніша людина в середині XIV сторіччя, знищив мільйони людей та захопив величезні території. Але життю на Землі через відсутність ядерної зброї не загрожував.

Голова Держради КНДР Ким Чен Ин керує однією з найвідсталіших країн світу. До неофіційного звання «Тамерлана сучасності» відверто не дотягує. Однак з незбагненних для світу причин ладен спровокувати ядерну війну.

Що вже говорити про Володимира Путіна, випадкову посередність, котрого необмежена 20-річна влада в ядерній країні перетворила на всесвітнє Лякало.
Стан психічного здоров’я цих людей, здатних натиснути на кнопку, неможливо перевірити. Їхня поведінка зі сторони часто здається нераціональною. Схильність до ядерного шантажу – небезпечною. Кожен з них перебуває в інформаційному коконі й «теплій ванні».

Парадокс: людство в цілому ніколи так добре не жило, як у першій чверті 21-го сторіччя. Але побічним ефектом цього стала залежність світу від кількох неадекватних режимів, що мають доступ до ядерної зброї й керуються в своїх діях абсурдною логікою.

Ми більше 10 років живемо в країні, яка зазнала підступної й неспровокованої агресії. Крихкість життя, власного й планетарного, відчуваємо краще за французів, німців та аргентинців. Вихід один: зосередити зусилля на тому, щоб всі країни світу відмовилися від ядерної зброї.

Звучить фантастично, алгоритм дій незрозумілий. Тільки от іншого виходу немає, бо 21-ше сторіччя щодня, щогодини має високі шанси стати для нашої цивілізації останнім.

Віктор Борисов