Про Табурця й попередників

Про Табурця й попередників Днями взяв участь у проекті загальноукраїнського видання, в рамках якого аналізується діяльність голів обласних військових адміністрацій у 2023 році. Значна частина інформації, яку підготував для дослідження, до підсумкового аналізу не потрапить. З егоїстичних міркувань зробленого матеріалу шкода. Тому з дозволу київських колег оприлюднюю частину їхніх запитань та моїх відповідей у формі діалогу.

- Скільки голів Черкаської ОДА було призначено Володимиром Зеленським, починаючи з 2019 року?

- Четверо. Ігор Шевченко – пропрацював чотири місяці, з липня по листопад 2019 року. Роман Боднар – займав посаду 10 місяців, з листопада 2019-го по серпень 2020-го. Сергій Сергійчук – керував областю 4 місяці, з серпня по грудень 2020 року. Олександр Скічко – губернаторський «термін» 13 місяців – з січня 2021-го по березень 2022-го. Чинний керівник області Ігор Табурець формально був призначений вже керівником Черкаської військової адміністрації. Тому область за президентства Зеленського мала чотирьох «мирних» голів та одного керівника – періоду повномасштабної війни. Тому ставити їх в один ряд буде неправильно. І порівнювати Табурця з попередниками – не зовсім коректно.

- Можна сказати, що Ігор Табурець – найсильніший голова Черкаської ОВА за президентства Володимира Зеленського?

- Не знаю, чи має право на існування така заява. Ігор Табурець – кадровий військовий. До переїзду в Черкаси служив в Міноборони – заступником начальника ГУР. Якби не повномасштабне вторгнення російської армії в Україну - його поява в Черкасах була б малоймовірною. Областю керували підприємець, два колишні працівники СБУ, шоумен та – генерал. Призначення Шевченка було помилковим. Боднар був найінтелектуальнішим з усіх. Сергійчук – найзакритішим. Скічко – ну, був просто гарним, жінкам подобався. Табурець, якщо дивитися системно, не мав задатків публічного політика. Однак у березні 2022-го, через кілька днів після нападу Путіна, призначення генерала розвідки в Черкаси очевидно стабілізували настрої перш за все керівників різного рівня. Багато хто сидів на валізах. Дехто – повтікав. У цій ситуації людина у військовому однострої, яка дає чіткі команди та жорстко контролює їх виконання, – вдалий вибір ОП.

- Як можна охарактеризувати стиль керування Ігоря Табурця в 2022-2023 роках?

- Типовий генерал-губернатор. Йому стало в пригоді і місце народження – Табурець народився в Кам’янці на Черкащині, - а також те, що він все життя не був ніяк пов’язаним з місцевим партгоспактивом. Тобто Табурець розуміє психологію місцевих, але з об’єктивних причин не є представником жодного тутешнього клану, бо його робота раніше з Черкаською областю ніяк не була пов’язана. За майже два роки роботи на чолі ОВА Табурець, як то кажуть, «виговорився», навчився впевнено триматися на публіці. Випромінює впевненість у власних силах. У нього яскрава народна харизма. Не філософ, але під час війни більшість людей потребують не розлого аналізу, а постановки задачі й контролю за виконанням. Голова Черкаської ОВА використовує професійні армійські навички і, це добре видно, - почав отримувати задоволення від публічних обов’язків. Йому подобається виступати, відповідати на запитання. Хоча в дискусії не йде. З підлеглими тримає дистанцію.

- Чи є в вашому регіоні опозиція голові ОВА?

- Системної опозиції немає швидше з об’єктивних причин – війна. Але й риси характеру керівника Черкаської ОВА теж даються взнаки. Табурець – не конфліктна людина. Публічних виволочок підлеглим не влаштовує, до емоційних висловлювань не вдається. До опонентів з певною мірою умовності можна віднести двох народних депутатів-мажоритарників – Антона Яценка (був у фракції «Батьківщини», у 2022 році вийшов) та Віталій Войцехівський (був у «Слугах народу», вийшов із партії нещодавно), колишній міський голова Золотоноші. Вважати їх системними опонентами Табурця немає підстав. Швидше це схоже на булінг…. Нардепи публічно й емоційно звинувачують Табурця в зловживаннях. У випадку з Яценком Табурець подав до суду за наклеп…

- Що закидають Табурцю Яценко і Войцехівський?

- Мотивація Яценка очевидна. Навесні 2022 року він втратив вплив на міського голову Умані Ірину Плетньову. Та працювала його помічницею багато років і вважалася креатурою Яценка. У квітні 2022 року нардеп звинуватив голову Черкаської ОВА в тому, що за 100 тисяч доларів він сприяв призначенню 1-м заступником мера Умані бізнесмена Олега Ганіча. Ніяких з’ясовувань стосунків на публіку не було. Табурець подав до суду на Яценка, і восени 2023 року нардеп суд програв.

Войцехівський так само робить публічні заяви проти Табурця як з парламентської трибуни, так і в соцмережах. Звинувачував в сприянні реалізації бронежилетів для військових через торгівельну мережу. ДБР у цій історії порушень не знайшла. Ще намагався прив’язати до історії з рейдерським захопленням підприємства в Золотоніському районі. Не вийшло. Генпрокуратура вручила підозри учасникам оборудки. Табурець до цієї історії так само не «прив’язався».
Цікаво, що і Яценко, і Войцехівський активно використовують соцмережі в боротьбі з головою Черкаської ОВА. Одні й ті самі боти у групах і пабліках підтримують «своїх» нардепів, іншою рукою тут же – «наїжджають» на Табурця. Думаю, що місце голови Черкаської ОВА Яценку та Войцехівському не цікаве. Їм треба мати «свого» керівника регіону, але генерал – не їхній. Принаймні поки що.

- Чи можна назвати Ігоря Табурця успішним менеджеромі?

- Важко відповісти однозначно. У нас зараз практично все – військова таємниця, тому об’єктивних показників роботи голови ОВА в публічній площині небагато. Позитив – Табурець зумів взяти область під контроль і утримувати його майже два роки. Реакція на надзвичайні ситуація - влучання ракети в багатоповерхівку в Умані в квітні 2023 року, руйнування мікрорайону в Смілі через падіння російської ракети в грудні 2023-го – адекватна. Організація допомоги постраждалим та відновлення пошкодженого житла – на належному рівні. Це поки що все, що можна сказати…

Віктор Борисов
02.02.2024 12:50
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter