Як у ЧНУ декомунізували життя ювіляра Чабана

Як у ЧНУ декомунізували життя ювіляра ЧабанаНа офіційному сайті Черкаського національного університету можна прочитати свіжий матеріал «У високості літ и життєвих здобутків: Анатолій Чабан». Матеріал присвячено 75-річчю професора, доктора історичних наук, викладача університету. Автор матеріалу Григорій Голиш, директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича, доцент.

По тому, як в країні ставляться до людей розумової праці, можна багато що сказати про її загальний розвиток. Професор Чабан – інтелектуал, інтелігент, що став професором, народившись у звичайній родині в скромному селі у Вінницькій області. Прожив (і дай Боже, житиме ще довго) насичене життя, має наукові регалії і заслуговує на повагу колег та студентів.

І впевнений, що професор Чабан вартий чесного викладу біографії, без «гумору на сходах». Шкода, що доцент Голиш у дописі, присвяченому ювіляру, схожий на сталінського наркома Анастаса Мікояна, котрий у дощ ходив без парасольки, бо вмів вигинатися між струменів.

Читаємо уривки з матеріалу Григорія Голиша з офіційного сайту Черкаського національного університету ім.. Богдана Хмельницького».

«… У 19 років став очільником районного будинку піонерів (по-сучасному – будинок школяра), а через лічені роки – одним із лідерів молоді Ульяновського району, згодом міста Умані, а потім і всієї Черкащини. Такий вражаючий феномен кредиту довіри, який супроводжував Анатолія Юзефовича постійно, пов’язаний із такими його особистісними якостями, як ініціативність, фаховість, постійна готовність до самовдосконалення, суголосність службовим викликам, комунікативність, а, головне, зразкова відповідальність за доручену ділянку роботи»

Автор старанно підбирає синонімічні звороти, які створюють сусально-нейтральну реальність. Це – сосиски без м’яса. Горілка без огірка. Муклухо без Маклая. Бо «лідер молоді Ульянівського району, Умані, всієї Черкащини» - це насправді перший секретар ЛКСМУ ( Ленінського комуністичного союзу молоді України) Ульяновського району, Умані та Черкаської області.

Далі: «… А потім було навчання в стінах одного із найпрестижніших навчальних закладів колишнього СРСР – Академії суспільних наук… У вільний від занять час годинами просиджував у бібліотеках та архівах, збираючи матеріали для кандидатської дисертації з проблем формування соціальної активності сільської молоді. Її вдалося захистити відразу після завершення навчання в академії».
Як у ЧНУ декомунізували життя ювіляра Чабана
Академія суспільних наук при ЦК КПРС, Москва


Знову викрутаси… Бо в Москві ніколи не було такого «найпрестижнішого навчального закладу» – Академія суспільних наук. Була Академія суспільних наук при ЦК КПРС. Фактично - закритий заклад, де вчилася комуністична номенклатура. І кандидатська дисертація, яку захистив Анатолій Чабан після закінчення Академії ЦК КПРС, мала колоритну для нинішніх часів назву: «Формування соціальної активності молоді села Української РСР».

Ще уривок: «…Від 1991 року, залишивши посаду другої керівної особи Черкащини, Анатолій Юзефович розпочав викладацьку діяльність в Черкаському педінституті, разом із О. Г. Перехрестом став фундатором історичної освіти…»

І знов – нюанси…Анатолій Юзефович в 1991 році не залишав посаду «другої керівної особи Черкащини». Правильніше написати – не залишав добровільно, за власним бажанням або у зв’язку з переведенням на іншу роботу. Після провалу ГКЧП у Москві в серпні 1991 року другий секретар з питань ідеології Черкаського обкому Комуністичної партії України Чабан, як і сотні тисяч комуністичних функціонерів в усіх республіках колишнього СРСР, залишився без роботи, бо 25 серпня 1991 року Горбачов оголосив КПРС поза законом. Всіх комуністичних функціонерів фактично викинули на вулицю …

Цікаво, як би Григорій Голиш, якби його попросили, писав про партійність до 1991 року перших п’яти президентів України. Адже всі – Кравчук, Кучма. Ющенко, Янукович, Порошенко – носили в кишені членський квиток КПРС та раз на місяць сплачували партійні внески на існування тієї ж Академії суспільних наук при ЦК КПРС, яка зростила видатного українського історика Анатолія Чабана. Членом КПРС був і видатний науковець, мудрий керівник ЧНУ Олександр Черевко. Не членствував у компартії тільки Зеленський, бо занадто ще молодий…

У газети «Антена» на першій шпальті було прекрасне гасло: «Напівправда гірше за брехню». Навіщо українські історики умисно вдаються до напівправди, навіщо прибирають з офіційних портретів знакових людей всі родимки, зморшки, прищики та викрутаси? Голиш декомунізував життя професора Чабана, зробивши його ледь не жітиєм українського Геродота.

Біографія і паркетна мемуаристика – то різні речі. Особливо коли історик пише про історика…

Олександр Арабач

Провінція
09.09.2021 16:55
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter