Хіба ми не коні?

У лісі скрізь чагарники пробирається сім’я їжачків. Раптом вожак вдирається на пеньок та кричить:
- Їжаки, ми з вами бігли?
- Так, - погоджуються їжачки.
- Ми з вами тупотіли?
- Так, - відповідають їжачки.
- То хіба ж ми не коні?

Хіба ми не коні?

Цей милий анекдот сплив на пам’яті після того, як пресслужба Черкаської «Свободи» поширила інформацію: до порядку денного сесії Черкаської облради фракцією внесено пропозицію оголошення недовіри голові Черкаської ОДА Боднару. Причини:

- ігнорування пропозицій депутатів Черкаської обласної ради під час формування та внесення змін до обласного бюджету;

- відcутність комунікації з органами місцевого самоврядування;

- неефективний розподіл коштів, спрямованих на боротьбу з епідемією COVID-19.

Звісно, що «іжачків» зі «Свободи» марно порівнювати з кінським табуном. Попри допомогу голосами з дружньої «Батьківщини» голосування в облраді не матиме наслідків. По-перше, доля Боднара – в руках Зеленського. По-друге, голосів на недовіру не назбирають.

Акція «Боднар – капут!» - психічна атака, помста за небажання задовольнити бюджетні «хотєлки» свободівських «їжачків» та відлуння карантинного протистояння в Черкасах.

Однак сьогодні приводів згадати про «Свободу» цілих два. ГО «Опора» оприлюднила невеличке дослідження про міграцію депутатів міськради Черкас цієї каденції (2015-2020 роки). За півроку до місцевих виборів з 8 фракцій залишилося 7-м. І лише одна фракція «Свободи» не зазнала ніяких змін. У решти – броунівський рух.

У чому причина ідейної стійкості «Свободи»?
Хіба ми не коні?

А в тому, що їхнє керівництво…дбає про своїх членів. Усіх, кого тільки можна, працевлаштовано у виконавчий комітет, його управління та відділи.

Наприклад, «вільні демократи» Бродського – це зразок процесу плинності. З цієї фракції депутати тікають вже не першу каденцію. Чому? Бо вони є безправними виконавцями забаганок «патрона». Без права на будь-яку фінансову компенсацію за моральні поневіряння.

«Свободівців» теж не назвеш вільними людьми. Вони терплять примхи свого фюрера та зжилися з власними тарганами. Але всіх, кого тільки було можна, Ботнар-Нищик-Воронов - протекціонували на хлібні місця.

Подібну фінансову турботу про «своїх» не демонструє більше жодна політична сила в Черкасах. Звісно, цей процес проходить під канонаду громадського осуду. Але принцип роботи, згідно з яким: якщо ти – наш, то ти вартий того, щоб добре жити за кошти платників податків обласного центру, призвів до того, що зрадників та перебіжчиків у «Свободи» з 2015 року немає. І кілька років «їжачки» мали змогу зробити фінансові накопичення й відчути себе хоча б трішки Скруджем Макдаком…

Шкода, що восени ця «лафа» закінчиться…
Хіба ми не коні?

Тягнибок Фаріонів
06.05.2020 17:55
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter