4 вересня Верховна Рада призначить дату виборів у 7 проблемних округах

Верховна Рада починає новий політичний сезон з важливого рішення: як повідомляють джерела «Главкому», на засіданні 4 вересня парламент планує ухвалити закон про призначення повторних виборів у п’яти так званих «спірних» округах. До них додадуться також округи №11 і №77, депутатів від яких, Олександра Домбровського та Петра Балогу, було позбавлено повноважень через суд.
Проведення перевиборів у спірних округах є однією з вимог Євросоюзу, без виконання яких підписання Угоди про асоціацію з ЄС під час Вільнюського саміту буде неможливим.
Однак для української влади ситуація ускладнюється тим, що в українському законодавстві не існує такого поняття як «неможливість встановити результати виборів» – саме такі діагнози отримали «спірні» округи від ЦВК.
ЦВК у свій час відмовилася брати на себе відповідальність за перевибори, оскільки це не входить до її повноважень. У «Законі про вибори народних депутатів» за Центрвиборчкомом закріплено право призначити повторне голосування в одномандатних округах, але тільки за умови, що вибори тут були визнані такими, що не відбулися, або «особа після її обрання не набула депутатського мандату в порядку, встановленому цим законом». «Спірні» округи не потрапляють під жодне з цих визначень, оскільки вибори тут все ж відбулися, але отримувати депутатські мандати виявилося нікому.
Таким чином уся відповідальність лягла на Верховну Раду. Згідно з Конституцією, у парламенту теж немає юридичного права призначати повторні вибори - стаття 85 дає вичерпний перелік повноважень ВР.
Тому щоб розрубати цей «гордіїв вузол» парламент ухвалить спеціальний закон. Власне, кілька проектів такого закону вже існує, однак сторони конфлікту досі так і не спромоглися вийти на компромісне рішення.
Найголовнішим каменем спотикання є дата проведення виборів. Закон передбачає обов’язковий 60-денний період передвиборчої агітації. Тобто якщо відповідний виборчий законопроект парламент ухвалить 4 вересня – то теоретично виборчі дільниці можуть відкритися вже 10 листопада. Теоретично – тому що не всі політичні сили з цим згодні.
Наразі у влади і опозиції кардинально різні підходи до визначення дати виборів. Владу цілком влаштує, якщо голосування відбудеться у грудні. Народний депутат від Партії регіонів Михайло Чечетов заявляє, що найголовніше – цей закон таки ухвалити, а вже дата виборів має другорядне значення. «Потрібен закон. Сьогодні обговорювалося на погоджувальній раді це питання – і буде закон. Бажано, щоб за нього проголосувала і більшість, і опозиція. Щоб не було політичних спекуляцій, що Партія регіонів сама ухвалила, бо в нас є 226 голосів, ми могли б самі проголосувати. Тому, я думаю, ми закон ухвалимо і наприкінці грудня проведемо вибори. 15-го чи 22-го – це вже не принципово, тут важлива концепція. А там чи в грудні, чи в січні, чи в березні – не важливо», - заявив Чечетов «Главкому».
Однак опозиція вважає обрані ПР дати неприйнятними. За словами Сергія Соболєва, вибори треба проводити настільки швидко, наскільки це можливо. «Якщо 4 вересня буде закон (про повторні вибори – «Главком») – то відрахуйте 60 днів і в найближчі вихідні можна проводити», - вважає він.
По-перше, тому що 7 округів і без того довго залишаються не представленими у парламенті, а це порушує конституційні права мешканців цих територій. То навіщо ж відкладати на грудень те, що можна зробити у листопаді?
По-друге, за словами Соболєва, Партія регіонів умисно прагне призначити вибори на час після саміту, щоб на момент підписання Угоди про асоціацію у Євросоюзу не виникло нових претензій до України, тепер вже – з приводу повторних виборів. «Проведення виборів до саміту зменшить ризик того, що влада влаштує на них те ж саме, що й минулого року», - заявив Соболєв.
Натомість Партія регіонів відстоює кардинально протилежну позицію, однак з тими ж аргументами. «Принципово, щоб це було після Вільнюського саміту, а не до нього. Бо хтось би хотів показати чергову кориду, спровокувати якісь бійки, вдарити по репутації країни – є такі люди у нас», - стверджує Чечетов.
По-третє – наприкінці року ажіотажу на виборчих дільницях чекати марно. Це може створити необхідні умови для того, щоб результати голосувань були неочікуваними.
Наприклад, 7 липня під час перевиборів на виборчому окрузі №224 у Севастополі перемогу святкував олігарх Вадим Новинський. Він набрав 53,41% голосів при явці в 24%. Це означає те, що за певних обставин для перемоги досить заручитися підтримкою близько 20 тисяч виборців із 155 тисяч. Це не так уже й багато, якщо дозволяє бюджет виборчої кампанії. А якщо конкурентів буде багато, якщо вони будуть займатися взаємопоборюванням, то мінімальна гранична потреба в голосах для перемоги може зменшитися.
Окрім того, призначення дня виборів на передноворічні дні дає владі ще один «бонус» - у випадку, якщо голосування супроводжуватиметься подібними ж невинними забавами, як і у 2012 році («маски-шоу», бритоголові журналісти, зіпсовані бюлетені та ін.), новорічне олів’є стане вагомими стримуючим фактором для частини потенційних учасників протестів.
А ще усі з розумінням поставляться до ЦВК, яка випадково не встигне долічити протоколи до свят, а потім візьме невеличку перерву (вони ж теж люди!). Щоб полічити ретельніше. І правильніше. Зрештою, на той час Угоду про асоціацію вже має бути підписано, і можна буде по-справжньому розслабитися. Навіть якщо потім доведеться призначити ще одні повторні вибори.
Главком
03.09.2013 11:35
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter