У Черкаському художньому музеї відкрилася персональна виставка творів Віталія Дахівника. Художник народився 1973 р. в Умані. 15-річним юнаком він вирішив навчатися на різьбяра по дереву в Ковелі. У 2000 році закінчив Київську Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. Педагогами з фаху були відомі українські скульптори Емануїл Мисько, Іван Макогон, Володимир Чепелик. З 2003-го року – член Національної Спілки художників України. Плідно працює у станковій скульптурі та садово-парковій пластиці. Учасник всеукраїнських, обласних художніх виставок та скульптурних пленерів, симпозіумів. Він автор багатьох композицій, які стали окрасою парків і скверів у різних містах України.
Його бентежить, хвилює і шматочок трипільської кераміки, і образ Богородиці Оранти в Софії Київській, і козацькі хрести. Але першим досвідом спілкування зі світом мистецтва з дитячих років стали відвідування всесвітньовідомого парку "Софіївка". Художник переконаний, що лише безпосереднє спілкування із творами мистецтва примножує естетичний досвід людини.

Віталій Дахівник постійно експериментує з формою, працює з різними матеріалами – деревом, гіпсом, теракотою, але перевагу надає каменю. На п’ятому черкаському ювілейному фестивалі присвяченому двохсотріччю з дня народження Тараса Шевченка, учасники якого відтворювали в камені малярську спадщину Кобзаря, Віталій створив композицію за твором Т. Шевченка «Селянська родина». В основу цієї композиції Українець і Українка – «герої виставки». Цього разу вони, як уже знайомі черкащанам, запрошують «в гості до себе».
«Свою мету я вбачаю у пошуках корінної естетики, національних барв, у творенні того, що вже люблять і що знаходить відгомін у глядача, у віднайденні того, що робить пересічну людину Глядачем, співавтором, учасником творчого процесу, моменту творення національної статичної реальності, творенні чогось «до болю знайомого», що пояснює і зігріває, надає прихисток людині у своїм «Світанковім краю»… Зпримітивлена кубізмом форма – це бажання пограти на полі дитячої іграшки, зазирнути в підручники початкових класів… Всі свої роботи я сприймаю як стилізації, стилізації на тему… Від призми до циліндра, від кулі до куба, піраміда – конус і навпаки. Рушійною силою подачі стилізацій в один момент є концептуальне, в другий – інтуїтивно – примітивне мислення. При зіткненні цих творчих методів довіряю більше думці, ніж візії. Мої старі композиції можуть потрапити знову на станок, щоб пережити нове вдосконалення, свою новітню стилізацію», – так пояснює свою творчість автор виставки Віталій Дахівник.