Начальник Смілянського міськрайвідділу міліції не прийшов на поховання вбитого Врадієм лейтенанта Беспалого

Начальник Смілянського міськрайвідділу міліції не прийшов на поховання вбитого Врадієм лейтенанта Беспалого 14 липня у райцентрі Сміла на Черкащині поховали лейтенанта міліції 22-річного В'ячеслава Безпалого. За два дні до того його зарізав 50-річний Василь Врадій, якого розшукували як зниклого безвісти.
— Славік вернувся з роботи у півтретього ночі, а у вісім ранку знов пішов. Усе було, як завжди. Потім подзвонив його напарник, — плаче 46-річний Михайло Безпалий. В'ячеслав — його єдиний син. — На тілі Славіка були чотири рани. Вдарили у сілізьонку, льогкі, почку і шию.
Безпалі мешкають у приватному будинку на вул. Дзержинського. Об 11.00 біля двору збираються люди, більшість у міліцейській формі. З патрульної машини дістають два вінки: синьо-жовтий від міністра внутрішніх справ і білий — від обласного управління міліції. З відчинених вікон хати чути плач матері 45-річної Галини Безпалої.
— Галя аж голос утратила, — підходить до двору сусідка 71-річна Ніна Косміна. — Два дні голосила, "скора" тут була і вчора, і позавчора. Славік хароший парєнь був. Батькам помагав, город сапав. Зарплату получить — обізатєльно мамі подарок купляв. Як вона була грипом заболіла — так не одходив од неї.
— У хлопців шансів не було, — перемовляються чоловіки біля воріт. — Дітей послали ловити бандита голими руками. Ні спецзасобів, ні зброї, ні бронежилетів. У таких справах Славік іще недосвідчений.
Біля двору правоохоронці — місцеві, з Черкас, сусідніх районів і міста Олександрівка на Кіровоградщині. Там В'ячеслав починав працювати.
— У селі Соснівка за 17 кілометрів від Олександрівки була сімейна сварка, — згадують. — П'яний чоловік міг жінку вбити. То Славік пішки добирався, бо попутки рідко ходять.
Опівдні до двору під'їжджає священик.
— Людина такої професії може в любий момент постати перед Богом. Мусить жити так, щоб могла сказати: "Я старався, обов'язок виконував чесно", — говорить.
— Такого не могло бути, не могло, — хрипить Галина Безпала у чорній хустці . — Як моя дитина у 22 роки могла піти на той світ?
"Беркутівці" виносять із хати труну, колоною прямують до відділку міліції, звідти — до цвинтаря.
На кладовищі кілька людей беруть слово. Керівника міськрайвідділу міліції Андрія Петренчука немає. Кажуть, він у відпустці.
В'ячеслав Безпалий працював помічником дільничного в Олександрівському райвідділку. У жовні торік перевівся на посаду оперативника карного розшуку в Смілу. З колегами розшукували Василя Врадія, який зник 16 червня.
— 12 липня ми вп'ятьох поїхали до будинку, де міг бути Врадій, — розповідає 29-річний Максим Нянченко, заступник начальника карного розшуку. — Господар дозволив оглянути горище. Доки я говорив, Славік вийшов за хату. Чую крики: "Сюда! Сюда! На кришу!". Я — за будинок. Бачу, Врадій біжить на мене по шиферу, ножем замахується. Зачепив руку. Тут виходить Славік: "Мені погано. Він мене підрізав". Утратив свідомість, пожив іще десь 1,5 хвилини. Якби ми їхали на затримання злочинця, то узяли б зброю і спецзасоби. А так не виїжджати ж скрізь у бронежилеті. А пістолети, якби у нас і були, то стріляти там не мали права.
Нападник утік і скоїв самогубство у покинутому будинку — пробив груди викруткою.
Василя Врадія підозрювали у крадіжках. 14 червня він мав прийти до слідчого, дати свідчення, однак зник. Торік міліціонери його арештовували.
— Хотіли звалити на нього якийсь злочин, він нічого не підписував, — говорить про минулорічне затримання Василя його брат Юрій Врадій. — Били, катували струмом, посадили на тиждень в ізолятор, щоб на тілі не залишилося доказів. Він вийшов, подзвонив на гарячі лінії прокуратури і Служби безпеки, писав скарги. Двох міліціонерів звільнили, на них відкрили кримінальні справи. Третього залишили, бо має неповнолітніх дітей.

Ірина Патлатюк, Інна Іщук gazeta.ua
19.07.2013 10:30
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter