ТСН: Про скандал навколо ремонту дитсадка поруч із Будинком правосуддя в Черкасах

За останні три роки судову реформу перетворили на повну профанацію. Нові очільники судової системи підвісили скомпрометованих суддів на старий пострадянський кримінальний гачок, щоб отримувати судові рішення та вироки, які потрібні владі. Йдеться про Черкаський апеляційний суд.

2004-го дитячі садочки блискавично змінювали своїх власників. Не став виключенням садок поблизу суду, який отримав його в управління.

Як повідомляється у сюжеті ТСН.Тиждень, У чотирьохповерховому будинку правосуддя в Черкасах містяться аж чотири суди. Апеляційний займає лише один поверх. Отримавши від міської адміністрації садок, суд заключив договір з будівельною компанією на реконструкцію будівлі. Кошторис робіт – майже 5 мільйонів гривень.

За словами активіста Романа Маселка, приватна компанія довгий час начебто ремонтувала це приміщення, але, скоріш за все, кошти були просто вкрадені. На цьому вочевидь нажилося дуже багато людей, у тому числі, із суду.

Всі роботи повинні були завершити за десять місяців, але в будівельної компанії виникла свіжа ідея: вони, домовились із судом, що на прилеглій до садка території буде зведено висотний житловий будинок, який буде об’єднуватися із майбутнім приміщенням суду в єдиний комплекс із спільними комунікаціями.

Згідно з затвердженими в 2010-му будівельними нормами, всі суди в Україні повинні знаходитись в окремих будівлях. Ця норма зробила неможливим переселення суду, бо зносити напівзбудований будинок вже ніхто не збирався. Будівництво продовжили, хоча земельна ділянка та приміщення колишнього дитсадка все ще знаходились в комунальній власності, яку не можна було комусь передати без відома керівництва міста. 

У це важко повірити, але голова суду Володимир Бабенко уклав з будівельниками мирову угоду, за якою суд віддає їм право власності на 3600 метрів дитячого садка. Взамін будівельники обіцяють повернути витрачені на ремонт 5 мільйонів. 

Абсурдність ситуації показує проста аналогія: ви наймаєте будівельників для ремонту квартири і платите їм наперед, а потім бачите, що ті поводяться неналежним чином. Ви подаєте до суду на повернення грошей, а вони подають до цього ж суду зустрічний позов, яким вимагають віддати їм за роботу всю вашу квартиру. Оскільки грошей повернути не можуть, погоджуються зробити ремонт у вашій іншій квартирі. Ця фантастика у Черкасах перетворилась на правду. "В самій мировій угоді прописано, що у підприємства, виявляється, немає цих грошей. І підприємство буде розраховуватися шляхом виконання робіт на іншому приміщенні, яке надане для реконструкції черкаському суду", - розповів суддя Бондаренко.

У момент проплати п’яти мільйонів гривень (на той час це мільйон доларів), а на момент хоча б умовного  повернення - лише 200 тисяч доларів.  Оскільки цю суму обіцяють повернути не грошима, а послугами, то частина з них податки, а частина - заробіток фірми. Тож виходить держава не тільки подарувала садок приватній фірмі, а ще й заплатила, аби вона цей подарунок прийняла.

Міська адміністрація про втрату нерухомості не знала, як і Фонд державного майна, через який повинна проходити приватизація всіх об’єктів державної власності. За заявами судді Бондаренка та активістів порушили кримінальну справу. За слідство взявся департамент спецрозслідувань Генеральної прокуратури. "Розслідувалося провадження за фактом заволодіння чужим майном через зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Станом на 2017 рік слідчі прийшли до висновку, що в діяннях одного з керівників Апеляційного суду Черкаської області наявні докази причетності його до вказаних кримінальних правопорушень", - розповів слідчий Артем Медведенко.

"Ми зібрали докази для повідомлення про підозру, а саме голові Апеляційного суду. Та підозру щодо голови суду повинні підписувати генеральний прокурор чи його перший заступник", - уточнив Сергій Горбатюк, начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ.

Та керівництво генеральної прокуратури без офіційних причин спочатку не підписує підозру щодо голови суду Володимира Бабенка, а потім взагалі забирає це розслідування з департаменту Горбатюка. "Коли підходить до повідомлення про підозру, виявляється різкий спротив. Коли йдуть наполягання - справа забирається. Чи для піару, чи для якихось інших цілей  - це моє припущення, можливо, в цьому випадку генеральний прокурор і діяв в інтересах особи, яка фігурувала в справі і втручався в розслідування", - не виключає Горбатюк.

Володимир Бабенко не бажає зустрічатися з журналістами 1+1. "Я скажу вам відверто: ця тема мене абсолютно не цікавить. І доля Бондаренка так само. Усі звинувачення, які Бондаренко відносно мене написав, не підтвердилися. Але я впевнений, що і ваша програма буде націлена на те, що в нас працює якийсь герой, якого ніхто не любить", - сказав Бабенко.

Обвинувачення щодо себе суддя називає брехливими звинуваченнями і посилається на рішення господарських судів. Слідчі розводять руками. "Усі наші намагання притягнути цю особу до відповідальності не знаходили підтримку посадових осіб Генеральної прокуратури, але, можливо, була якась мотивація цих дій. Були, на мою думку, якісь елементи зацікавленості в цьому", - сказав Артем Медведенко, слідчий ГПУ.

Літом 2017 року розслідування щодо судді Бабенка почали силоміць забирати з департаменту Горбатюка. В іншому департаменті ГПУ якраз працювали над тим, щоб повернути до бюджету так звані гроші Януковича, що робилось через рішення судів. "Ці рішення судів ухвалювались без участі інвесторів під сукном. Без публічного процес. Без права забезпечення інвесторів права на захист. Без права на апеляцію рішення і касацію. Немає жодного юридично значного факту, який би підтверджував приналежність цих грошей Януковичу. Або до його наближеним", - повідомив свою думку адвокат Максим Могильницький.

У вересні 2017 року Соснівський районний суд Черкас ухвалив рішення, за яким ставала можливою спецконфіскація 200 млн дол., які генеральний прокурор Юрій Луценко офіційно назвав грошима Януковича. Цей райсуд знаходиться в тому ж будинку правосуддя, де й черкаський апеляційний. "За моєю інформацією, голова Соснівського суду є в досить тісних зв’язках з головою Апеляційного суду Черкаської області. А вся система яка вибудовувалася Бабенком у стосунках із суддями це – "я даю вказівки, ти виконуєш. Якщо ти не виконуєш, то я тебе пресую як Бондаренка", - додав активіст Маселко.

Та остаточне рішення щодо спецконфіскації довелося ухвалювати саме в Черкаському апеляційному суді за відсутності адвокатів протилежної сторони. Важлива деталь - потрібне прокуратурі рішення про спецконфіскацію трійка суддів ухвалила через чотири дні після того, як ГПУ закрила кримінальну справу щодо голови цього суду. Необхідність конфісковувати гроші у банди Януковича - ніхто під сумнів не ставить. Проте, якщо зробити це з такими порушеннями закону, це значитиме обов’язковий програш судових рішень в європейських судах.

Систему реформували лише в одному напрямку – умисно підвісивши суддів кожного на свій гачок. Незалежні судді такій системі не потрібні. Суддю Бондаренка, який всі ці роки виборює правду в черкаському суді, зрізали під час конкурсу до Верховного суду, визнавши його не доброчесним. Суддю Ларису Гольник із Полтави, яка боролася проти незаконних рішень у власному суді, навіть не допустили до конкурсу в Антикорупційний суд. Цих суддів, які пішли проти системи, можна порахувати на пальцях рук. І вони вперто не опускають свої  руки, продовжуючи відстоювати право на судівство за законом

Станіслав Ясинський
06.05.2019 09:20
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter