Замкова "Санта-Барбара"
Черкаська замкова «Санта-Барбара» триває.
Сьогодні Черкаська окружна прокуратура повідомила, що Шостим апеляційним адміністративним судом скасовано дозвіл на будівництво житла на Черкаському Замковому узвозі. Юридичною мовою звучить не так зрозуміло, але для точності цитуємо прокурорів: «Черкаська окружна прокуратура оскаржила до суду видані Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради містобудівні умови і обмеження для проєктування об’єкта будівництва по вул. Замковий Узвіз в обласному центрі.
Місцевий Черкаський окружний адміністративний суд не встановив невідповідності закону відповідного наказу Департаменту, відмовивши у задоволенні позову прокурора.
Однак, за апеляційною скаргою Черкаської обласної прокуратури Шостим апеляційним адміністративним судом скасовано, як рішення суду першої інстанції, так і наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, як незаконні…»
Перемога? Аніскільки. Черкаські забудовники грають у цю гру з прокуратурою, як команда «Нові вірмени» грала у КВК: талановито, іноді смішно, трошки цинічно та ні на секунду не забуваючи про головну мету – урвати кошти попри все.
Починаючи з нульових, чимало проблемних будівництв у Черкасах доводилися до кінця за наступною схемою: прокуратура оскаржувала будівництво. Суд першої інстанції підтримував прокурорів. Забудовники оскаржували судове рішення і практично завжди доводили, що претензії прокуратури маячня.
Поки прокуратура готувала апеляцію на оскарження власних позовних вимог, забудовник, позичивши очі в Сірка, швидесенько рив котлован, заливав фундамент та зводив несучі конструкції. І так – до чергового судового рішення. Потім – зупинка будробіт. Апеляція. Скасування попереднього рішення. Казуістична пауза, пов’язана з підготовкою до чергових судових змагань, яку забудовник використовує по максимуму.
Саме цей КВК вже кілька років розігрує з Черкасами співвласник ПП «Надія» Андранік Казарян. До нього якраз питань бути не може. Це ж не підніжжя Арарату забудовувати. Якісь там Черкаси зі сторічними стінами, які й так самі від вітра впадуть скоро.
Тільки сил в нього на таку тривалу «спецоперацію» було б замало, якби не фактична підтримка двох партнерів по життю і духовним практикам – екс-голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка та наставника Юрія Олеговича– теж колишнього голова ОДА Олександра Черевка.
На певних етапах до духовник практик приєднується мер Черкас Бондаренко - коли практики покриваються позолотою.
З Ткаченком та Черевком геть незрозуміло. Замковий узвіз треба було б давно віддати на поталу археологам. Ще під час легендарної програми «Золота підкова Черкащини» при Ющенку. Бо саме там те, що було Черкасами 200, 400, 600, 1 000 років тому.
Обидва екс-губернатори – люди віруючі й патріотичні. Під час публічних заходів, приклавши руку до серця, співають гімн України голосніше, ніж хор Григорія Верьовки. Почесні гетьмани, перші козаки всіх можливих та неможливих куренів.
І при цьому жодного разу за останні роки «гетьмани» не знайшли часу публічно сказати: Андраніку, друже, ти не правий, так з українською історією не можна поводитися.
Тому «голка Чахлика Невмирущого» лежить не в Департаменті капітального будівництва міськради. І не в трудах невтомних дрібненьких депутатів міської ради.
Вона - в щоденному інформаційному пресингу Бондаренка, Ткаченка й Черевка. З боку тих, кому «не слабо».
- Ваше ставлення, пане мер, до того, що на ваших очах руйнується історія?
- Чому, Юрію Олеговичу, ваш партнер робить з центром Черкас те, що Путін зробив з Херсонесом?
- Олександре Володимировичу, як поєднати виховання патріотизму в ЧНУ, який ви очолюєте, та демонстративною руйнацією безцінних історичних та культурних шарів міста за Замковому узвозі?
-
І нехай кожен публічний вихід для цих добродіїв закінчується щирим бажанням кожного закритися в службовому кабінеті, налити собі доброї варенухи та в серцях пожалітися: «Боже, як це мене вже все задовбало…»
Олександр Арабач
Сьогодні Черкаська окружна прокуратура повідомила, що Шостим апеляційним адміністративним судом скасовано дозвіл на будівництво житла на Черкаському Замковому узвозі. Юридичною мовою звучить не так зрозуміло, але для точності цитуємо прокурорів: «Черкаська окружна прокуратура оскаржила до суду видані Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради містобудівні умови і обмеження для проєктування об’єкта будівництва по вул. Замковий Узвіз в обласному центрі.
Місцевий Черкаський окружний адміністративний суд не встановив невідповідності закону відповідного наказу Департаменту, відмовивши у задоволенні позову прокурора.
Однак, за апеляційною скаргою Черкаської обласної прокуратури Шостим апеляційним адміністративним судом скасовано, як рішення суду першої інстанції, так і наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, як незаконні…»
Перемога? Аніскільки. Черкаські забудовники грають у цю гру з прокуратурою, як команда «Нові вірмени» грала у КВК: талановито, іноді смішно, трошки цинічно та ні на секунду не забуваючи про головну мету – урвати кошти попри все.
Починаючи з нульових, чимало проблемних будівництв у Черкасах доводилися до кінця за наступною схемою: прокуратура оскаржувала будівництво. Суд першої інстанції підтримував прокурорів. Забудовники оскаржували судове рішення і практично завжди доводили, що претензії прокуратури маячня.
Поки прокуратура готувала апеляцію на оскарження власних позовних вимог, забудовник, позичивши очі в Сірка, швидесенько рив котлован, заливав фундамент та зводив несучі конструкції. І так – до чергового судового рішення. Потім – зупинка будробіт. Апеляція. Скасування попереднього рішення. Казуістична пауза, пов’язана з підготовкою до чергових судових змагань, яку забудовник використовує по максимуму.
Саме цей КВК вже кілька років розігрує з Черкасами співвласник ПП «Надія» Андранік Казарян. До нього якраз питань бути не може. Це ж не підніжжя Арарату забудовувати. Якісь там Черкаси зі сторічними стінами, які й так самі від вітра впадуть скоро.
Тільки сил в нього на таку тривалу «спецоперацію» було б замало, якби не фактична підтримка двох партнерів по життю і духовним практикам – екс-голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка та наставника Юрія Олеговича– теж колишнього голова ОДА Олександра Черевка.
На певних етапах до духовник практик приєднується мер Черкас Бондаренко - коли практики покриваються позолотою.
З Ткаченком та Черевком геть незрозуміло. Замковий узвіз треба було б давно віддати на поталу археологам. Ще під час легендарної програми «Золота підкова Черкащини» при Ющенку. Бо саме там те, що було Черкасами 200, 400, 600, 1 000 років тому.
Обидва екс-губернатори – люди віруючі й патріотичні. Під час публічних заходів, приклавши руку до серця, співають гімн України голосніше, ніж хор Григорія Верьовки. Почесні гетьмани, перші козаки всіх можливих та неможливих куренів.
І при цьому жодного разу за останні роки «гетьмани» не знайшли часу публічно сказати: Андраніку, друже, ти не правий, так з українською історією не можна поводитися.
Тому «голка Чахлика Невмирущого» лежить не в Департаменті капітального будівництва міськради. І не в трудах невтомних дрібненьких депутатів міської ради.
Вона - в щоденному інформаційному пресингу Бондаренка, Ткаченка й Черевка. З боку тих, кому «не слабо».
- Ваше ставлення, пане мер, до того, що на ваших очах руйнується історія?
- Чому, Юрію Олеговичу, ваш партнер робить з центром Черкас те, що Путін зробив з Херсонесом?
- Олександре Володимировичу, як поєднати виховання патріотизму в ЧНУ, який ви очолюєте, та демонстративною руйнацією безцінних історичних та культурних шарів міста за Замковому узвозі?
-
І нехай кожен публічний вихід для цих добродіїв закінчується щирим бажанням кожного закритися в службовому кабінеті, налити собі доброї варенухи та в серцях пожалітися: «Боже, як це мене вже все задовбало…»
Олександр Арабач
20.09.2024 16:00
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter