Офіційний сайт Черкаської ОДА повідомляє, що губернатор Сергійчук продовжує ознайомчі екскурсії по Черкаській області. Сьогодні Сергій Іванович у супроводі нардепки Шпак побував у Черкаському музично-драматичному театрі, де триває реконструкція.

Сергій Іванович мудро зауважив, що «…реконструкція після пожежі триває вже 5 років. А в 2020-му об’єкт має бути завершений та зданий в експлуатацію».
Варто нагадати, що Сергійчук – п’ятий за ліком голова Черкаської ОДА, який з філософською задумливістю інспектує хід ремонту розкуроченого драмтеатру.
В обласному центрі є два об’єкти, на відновлення яких щороку виділяються бюджетні кошти, але вони все чомусь і не думають відновлюватися.

Перший – аеропорт, який не працює з 1992 року. Другий – драмтеатр, що після катастрофічної пожежі після підпалу «невстановленими особами» 1 липня 2015 року ремонтується вже 6 рік.

З аеропортом все зрозуміло. Він у Черкасах існує переважно для того, щоб після виділення чергового траншу кожен наступний керівник області показував пальцями в бік попередників і риторично запитував у громадськості: «Де літаки і куди подівалися гроші?».

Ну, аеропорт – на околиці міста. І черкащани давно вже наловчилися літати через «гумовий» Бориспіль. А от драмтеатр – в самісінькому центрі. Очі муляє. Тому кожен з голів Черкаської ОДА докладав титанічні зусилля, щоб дожити до моменту, коли в його руках дзеленчатимуть металеві ножиці. якими він перерізатиме стрічку на церемонії відкриття.

Юрій Ткаченко (березень 2014 року – листопад 2018-го) був, напевне, самим необачним. За невиконання обіцянок по відновленню драматичного театру йому неодноразово дорікали в пресі. Тим більше, що Юрій Олегович хвалькувато заявляв, що контролює хід ремонту і в будні, і у вихідні. А ще конкретизував наміри. Зокрема, до кінця 2017 року завершити другу чергу ремонтних робіт. А до лютого 2019 року – провести відкриття.

У листопаді 2018 року на «вахту» заступив Олександр Вельбівець. Ще працюючи спікером Черкаської облради Вельбівець обнадіював жителів області: театр працюватиме вже в 2016 році. Проте, набравшись досвіду, Вельбівець почав не лише «язиком», а й документацію читати. У березні 2019 року (через місяць після того, як Ткаченко вже все «добудував») Вельбівець заявив: ремонт драматичного театру буде завершено в 2020 році.

Наступник Вельбівця Ігор Шевченко вірив у перемогу, як ніхто до нього. У вересні 2019 року, відвідавши драмтеатр разом з мером Бондаренком, Шевченко запевнив всіх: «Ми на фінішній прямій!».

…Однак вже в листопаді Шевченко «зійшов з дистанції», давши шанс добігти до фінішу Роману Боднару. У січні 2020 року Боднар заявляє, що ремонт драмтеатру – першочерговий проект. З його фінансуванням є певні проблеми, але «драмтеатр ми маємо запустити цього року». Проте в серпні 2020-го «запустили» самого Романа Миколайовича…

Сьогодні по руїнам, де 6 рік поспіль плаче черкаська Мельпомена, ходив вже Сергійчук. Який, слід віддати належне, поки що – найделекоглядніший з усіх.
Чому? Бо максимально уникає конкретики. Обіцянок не дає. Певних дат не називає. І ще має поруч секретну зброю – «Карину Євгенієвну» (саме під цим псевдо нардепку Шпак знають місцеві віртуози з манікюру та педикюру). «Карина Євгеніївна» здатна, коли що, такий «шкандаль» влаштувати, що непереливки стане найматюкливішому прорабу.

Що ви хочете? Безкінечне будівництво важливих об’єктів за умови, що кошторис видатків щороку зростає вдвічі-втричі – то в Черкасах спорт такий. Вічний марафон. І якщо до Бориспільського аеропорту черкащани вже звикли, то й у театр до Києва теж можна з’їздити. Ось, до речі, вся інформація про квитки в театри Києва в найближчі дні.

На одну тільки «Карину Євгенієвну» у Мельпомени місцевої надія зосталася…

Геннадій Саприкін