За життя Йосипа Віссаріоновича Сталіна в СРСР існувала така форма заохочення науковців, письменників і взагалі творчих людей, як Сталінська премія. Її врученням займався Комітет по Сталінським преміям. Зрозуміло, що після розвінчання культу особи вручати її було вже нікому. «Сталінка» тихцем перетворилася на Державну премію, і залишилася історичним анахронізмом. Якби в період хрущовської відлиги Комітет по Сталінським преміям почав займатися реабілітацією незаконно репресованих, або врученням премії «За відвагу у боротьбі з культом особи» - це був би маразм найвищого гатунку.
Але в Черкасах можливий і не такий маразм. Так на минулому тижні Вища рада митців Черкаської облдержадміністрації провела чергове засідання. У порядку денному – обговорення майбутнього пам`ятника вбитим героям Небесної сотні.

Нагадаємо, що ініціатором створення цього консультативно-дорадчого органу Черкаської ОДА був Герой України (поки що), а нині Марбельський вигнанець Сергій Тулуб. Ця ідея прийшла в світлу голову екс-губернатора в середині жовтні 2013 року. На зустрічі з творчою інтелігенцією Черкащини, яка традиційно цілує нижче попереку владу під будь-якими прапорами, аби тільки гроші та харчі хороші, Сергій Борисович запропонував присутнім зайнятися «моніторингом культурного простору». Ті не відмовили, і вже 21 жовтня 2013 року розпорядження про утворення Вищої ради митців Черкаської обласної державної адміністрації було підписано.

У затвердженому положенні про Вищу раду червоним рядком митцям вказували, що «основними завдяннями ради є підготовка пропозицій щодо формування і реалізації державної політики у сфері культури».

За той період, поки в Сергія Борисовича, Івакіна та Сана Санича ще була крихта часу на щось, не пов`язане з придушенням народного повстання, Вища рада черкаських митців переробили купу надзвичайно корисних справ.

Зокрема,

- затвердили ескізи сувенірних значків та медальйонів до 60-річчя Черкаської області та 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка;
- - обговорили концепцію створення Співочого поля в Каневі біля Тарасової гори;
- разом із душепастирями Софронієм та Іоаном обсмоктали на різні боки проблему засилля на Черкащині біл-бордів та необхідності встановлення нових пам`ятників.

При всій повазі до культурних діячів Черкащини, сказати, що хтось із жителів області помітив їх титанічну працю, буде перебільшенням. Власне, навіщо влада створює подібні квазі-об`єднання? Щоб тримати засвічених митців під рукою, підгодовувати крихтами з барського столу та деінде делікатно попросити підтримати «вашим великим авторитетом» чергову інціативу, спрямовану на підвищення добробуту людей. «Совок», одним словом. Ще й махровий.

Здавалося, що після зміни влади цей анахронізм імені Сергія Борисовича зникне сам собою. Абиж не так...Тепер тулубові порадники обговорюють окремі аспекти вшанування Небесної сотні. Найголовніше, тонко й делікатно відчуту зміну політичної коньюктури. Саморозпуститися, бо всілякі об’єднання культурних діячів під егідою влади – то завжди профанація й проституція – моніторам культурного простору з Вищої ради в голови не прийшло. На кого ж покинути сувенірні значки, вимпели і медальйони?

Перелік діячів, які входять до складу цього органу, не наводимо. Усі охочі можуть освіжити пам`ять по цьому посиланню. І заспівати разом з її членами невмирущу пісню...

відео Едуарда Туманова