Акція співробітників смілянської міліції, які минулої суботи перекрили центральні вулиці 69-тисячного міста, не має аналогів в новітній українській історії. За версією Дзеркала тижня, правоохоронці протестували проти рішення прокуратури відкрити справу за фактом перевищення службових повноважень працівниками міліції під час затримання Василя Врадія. Черкаська прокуратура оперативно спростувала інформацію видання. В офіційному релізі прокурори пишуть, що приводом для акції було «бажання звернути увагу державних органів на незахищеність співробітників правоохоронних органів як у соціальному плані, так і під час виконання службових обов'язків». До речі, справу про перевищення повноважень в прокуратурі оперативно закрили.
Будь-яка акція міліції ніколи не проходить стихійно. Її ініціаторами апріорі не можуть бути сержанти й лейтенанти. Керівник черкаської міліції, генерал-майор міліції Дерновий, через відомі обставини біографії, не ризикне чогось там вимагати від державних органів.
Що ж сталося? Згадаємо, що торік в Смілі через побутовий конфлікт із знайомою затримали Василя Врадія. Вийшовши з міліцію, Врадій звинуватив правоохоронців у катуванні струмом. Прокуратура відкриває кримінальне провадження відносно трьох оперуповноважених Смілянського міськвідділу УМВС області.
Далі читаємо офіційне повідомлення Служби зв`язків з громадськістю УМВС в Черкаській області від 13 липня: «До смілянської міліції звернувся місцевий житель із заявою про зникнення його брата. Правоохоронці негайно зареєстрували кримінальне провадження за ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України (Умисне вбивство). У рамках проведення досудового розслідування за цим фактом міліціонери отримали інформацію про місцезнаходження чоловіка та негайно виїхали туди для з`ясування усіх обставин.
Приїхавши до вказаного будинку, вони оглянули помешкання та не знайшли зниклого. Вирішили подивитися ще й на горищі. Піднявшишь нагору, вони побачили чоловіка, якого шукали. Той з невідомих причин (?!, - Пров.) накинувся на правоохоронців з ножем. Одразу завдав смертельне поранення оперуповноваженому карного розшуку, а його колегу поранив.
Після чого зловмисник почав тікати. Його переслідував поранений міліціонер. Окрім цього, люди, які бачили, що сталося, прийшли на допомогу правоохоронцям. Проте, втікач, забігши у одне із домоволодінь, завдав собі смертельне поранення викруткою в груди.
Нагадаємо, що винуватець у смерті правоохоронця раніше підозрювався в злочинах проти власності, зокрема, йому було оголошено про підозру у скоєнні крадіжки. У зв'язку з цим на початку липня він був запрошений до міськвідділу міліції для дачі пояснень з цього приводу. Чоловік прибув у встановлений час, поговорив зі слідчим, після чого був відпущений додому. Наступного дня йому було запропоновано знову з'явитися в міліцію для дачі свідчень, але той не прийшов, а також не відповідав на дзвінки правоохоронців і навіть рідних. Через три дні брат підозрюваного прибув до правоохоронців із заявою про його зникнення. Пояснив, що той пішов з дому і до теперішнього часу про нього нічого невідомо».
Отже, міліція визнає, що після відкриття прокуратурою кримінального провадження проти трьох смілянських оперів, Врадію стали «шити» крадіжку та запрошувати в міліцію. Після останнього візиту Врадій «зникає», а потім з «невідомих причин» (про катування струмом черкаська міліція сором`язливо не згадує) вбиває одного міліціонера, поранює іншого, а потім примудряється вбити себе викруткою.
До якого ступеня відчаю має дійти людина, щоб вбивати міліціонерів, підозрюючись усього-навсього в крадіжці? Крадіжка – це не корупція, не отримання хабара, не зловживання службовим становищем. Щось не в`яжеться до купи...
Як же тоді в`яжеться? А ось як: людину, яка звинувачує 3 оперів у катуваннях, запрошують до міськвідділу й пропонують забрати заяву. Інакше – сяде за крадіжку (реальну чи уявну – не так важливо). Дають час подумати до завтра. Таке становище шахісти називають цугцванг – будь-який хід веде до погіршення ситуації. І Врадій «зникає». Судячи з того, що знаходять його дуже швидко, конспіратором він виявився нікудишнім. Здогадуючись, що в міліції з ним може трапитися що завгодно, вбиває 22-річного молодшого лейтенанта, завдає поранення іншому...
Тоді все логічно. І суботня акція міліціонерів у Смілі повинна читатися так: ми кров`ю змили звинувачення в катуванні. Закривай справу, прокуратуро. Ти ж бачиш – як було не під`єднати 220-ть до цього вбивці...
Ця історія ще довго провокуватиме запитання, якщо не дати доказові відповіді на три запитання: 1) чи справді три оперуповноважені Смілянського міськвідділу міліції катували людину електрострумом? Якщо інформацію підтверджується, їх треба виганяти з міліції та судити; 2) звинувачення Врадія в крадіжці мало під собою підстави чи було притягнуто за вуха з метою шантажу? 3) смерть Врадія є зведенням рахунків з життям чи вбивством, інсценованим під самогубство?
В країні, де генерал –лейтенант міліції Пукач власноруч у присутності 3 офіцерів вбиває журналіста Гонгадзе, де офіцери міліції гвалтують жінку, а потім повертаються на місце злочину, щоб її добити (як у Врадіївці)– останнє запитання не є висмоктаним з пальця.
Але чи залишився в правоохоронній системі Черкащини бодай один чесний слідчий, здатний вийти за порочне коло кругової поруки, щоб дати відповіді на поставлені запитання?