У травні 2014 року Провінція аналізувала обставини гучного гембеля, що стався з Петром Гаманом. Колишній перший заступник голови Черкаської ОДА, колишній керівник Держземагентства в Черкаській області був затриманий працівниками УСБУ в черкаському ресторані «Едем» на вулиці Мініна і Пожарського 7/2 під час отримання хабара в розмірі 57 тисяч американських доларів.

При цьому нами зверталася увага на нестиковки в офіційному повідомленні спецслужби.

Зокрема, оперативники СБУ затримали Петра Ілліча 20 травня 2014 року. У той же час офіційно наказом голови Держкомзему (зараз – Держземагентства) Гаман був відсторонений від виконання обов`язків 5 травня 2014 року.

У повідомленні СБУ про затримання Гамана чомусь назвали начальником Головного управління Держземагентства в Черкаській області, хоча він вже 2 тижні як був просто - громадянин Гаман.

Півтора роки тому ми припустили, що «Петрові Іллічу не можна «прив`язати» посадовий злочин, оскільки він 15 днів як не є посадовою особою. Його дії (за умови залізної доказової бази) можна представити як шахрайські, якщо він не доведе зворотнього… Маски-шоу в Черкасах – імітація боротьби з корупцією. Петро Ілліч відбудеться легким переляком і незабаром вийде на волю».

Нещодавно стало відомо, що у вересні 2015 року Соснівський районний суд визнав Петра Гамана винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України ( шахрайство, вчинене у великих розмірах…), та призначив йому покарання у 5 років позбавлення волі.

Але на підставі ст. 75 КК України Петра Ілліча звільнили від призначеного покарання з випробуванням, встановивши відносно нього іспитовий термін на 3 роки.

Тобто, як ми й прогнозували, Петро Ілліч насправді відбувся легким переляком…

Однак, якщо прочитати повний текст судового вироку колегії суддів Соснівського райсуду у складі А.Чечот та В. Романенко, то запитання виникає лише одне– в чому провина засудженого Гамана?

Адже сторона обвинувачення не надала жодного доказу того, що Петро Гаман, працюючи на посаді начальника Головного управління Держземагентства в Черкаській області, вимагав хабар у того, хто йому його дав.

Читаємо вирок: «Розуміючи, що розмова фіксується, хабародавець (у тексті вироку він зашифрований під Особою 5, - Пров.) за власного ініціативою час від часу озвучував певні цифри, схиляючи його (тобто, Гамана, - Пров.) погодитись. Проте він під час розмови, жодного разу нічого у хабародавця не просив (тут і далі виділено нами, - Пров.), тим більше грошових коштів, і ніяких цифр чи інших натяків щодо документів не озвучував…. Відповідно до змісту зафіксованої розмови, посеред обговорення різноманітних тем, хабародавець періодично ініціював обговорення питання свого «батька» і знову за власною ініціативою, час від часу, озвучував певні цифри - «сімдесят пять», «шістсот сімдесят пять» схиляючи його до розмови в такому напрямку. Проте Гаман під час розмови нічого у хабародавця не просив, в т.ч. грошових коштів, і ніяких «цифр» не озвучував…

В офіційному повідомленні СБУ зазначалося, що Гамана затримали під час передачі 57 тисяч американських доларів. Читаємо вирок: «…В ході огляду салону автомобіля на задньому сидінні за водійським сидінням виявлено пакет білого кольору, який на момент огляду знаходився у згорнутому стані. При відкритті пакету в ньому були виявлені та вилучені грошові кошти. Дані НСРД (негласні слідчі розшукові дії, - Пров.), які б дали відповідь на питання, яким чином зазначений пакет з грошовими коштами виявився в салоні вказаного автомобіля, відсутні».

І на завершення: «…Було проведено ряд судових експертиз, згідно висновків яких на купюрах номіналом 100 доларів США в кількості 570 штук виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини; на серветках зі змивами з рук Гамана нашарування спеціальних хімічних речовин не виявлено; на поверхнях платка та мобільного телефону «Нокіа», вилучених у Гамана, нашарування спеціальних хімічних речовин не виявлено; слідів пальців рук Гамана на вилученому пакеті з грошовими коштами не виявлено (хоча виявлені сліди пальців рук, які Гаману не належать).

Також в момент затримання експертом-криміналістом під час просвічування та огляду його рук спеціальної хімічної ідентифікуючої речовини на них не виявлено, про що свідчить відповідний протокол, який є в матеріалах провадження.

Таким чином, він починаючи з 22 квітня 2014 року на своєму колишньому робочому місці не перебував і ніяких адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій не виконувавав…»

Іншими словами, згорток з 57 тисячами доларів потрапив до салону машини Гамана незрозуміло як, і сам Петро Ілліч до грошей не торкався. Також жоден матеріал прослуховування розмов Гамана не підтверджує, що він вимагав гроші. Є лише заява хабародавця про те, що Петро Ілліч нібито на аркуші паперу написав якісь цифри і - одразу знищив папірець. Ну, так говорити можна все, що завгодно.

Давно стежачи з Петром Іллічем, Провінція може сказати впевнено: Кашпіровський елементарно зумів би переконати будь-яку людину просто так віддати йому 57 тисяч доларів. Але у Петра Ілліча таких видатних здатностей нема. Тим більше, він добре знає: в країні, де можуть вбити за 100 гривень, людина, яка нізащо вициганить стільки баксів, ризикує перетворитись на дрібний вінегрет.

Що ж сталося? Чому агент СБУ (згідно вітчизняного законодавства, дача хабара теж злочин; і якщо нібито «постраждалий» від махінацій Петра Ілліча дає свідчення в суді, то він діяв під дахом спецслужби, - Пров.) так настирливо провокував Гамана на хабар?

Версія Провінції

Головне управління Держземагентства в Черкаській області (тепер – Головне управління Держгеокадастру) – це курка, що регулярно несе золоті яйця, які жодним чином ніде не обліковуються. Петро Ілліч прийшов до земельного управління наприкінці вересня 2013 року. На момент призначення він був 100-відсотковою креатурою Сергія Тулуба (на той момент – всесильного губернатора Черкащини). Тобто, персоною недоторканою.

Відстежувати його – відстежували, але «брати» - не могли. У лютому 2014 року влада в Україні міняється, Тулуба нема. Петра Гамана за допомогою агента починають плавно виводити на хабар. Але нове київське начальство (легендарний вже Сергій Рудик, який нетривалий час у 2014 році очолював Держземагентство України) дуже швидко звільняє Петра Ілліча. Усі оперативні напрацювання летять в тартарари. А клієнт дуже перспективний…

І в травні 2014 року, і тепер, після вироку Соснівського райсуду у вересні 2015-го дії УСБУ в Черкаській області можна оцінити, як нахабні й непрофесійні. Це була не боротьба з корупцією, а бізнес, що грунтується на бандитському«разводі лоха» й шантажу.

По суті Гамана треба виправдовувати. І напевне апеляційний суд Петро Ілліч виграє…

PS. Чи можна після цього вважати Петра Ілліча чесною людиною? К-хе-к-хе…

Олександр Арабач