Камера зберігання сорому

Свіже інтерв’ю міського голови Черкас Бондаренка. Воно чудове по багатьом аспектам. Зосередимося на двох.

Про зарплати керівників комунальних підприємств

Запитання: … чому заробітна платня керівника комунального підприємства в Черкасах — в когось вона понад три мільйони гривень, в когось — понад мільйон, істотно відрізняється від зарплатні працівника дошкільного навчального закладу, яка на місяць складає від 14 до 16 тисяч (тобто 168 чи 192 тисячі на рік )? Чи може звичайний черкащан, який не є депутатом міської ради, очолити комунальне підприємство? Що для цього треба?

Бондаренко: Коли буде конкурс і коли у Павла Карася закінчиться контракт, то можна буде провести відкритий конкурс і хтось може очолити комунальне підприємство.

А коли в нього закінчується контракт?

Десь через три роки.

…наскільки ця процедура, є прозорою, чесною? Чи може людина не з оточення міського голови може потрапити на цю посаду?

Якщо в нас є фахові кадри. А я вам скажу, що сьогодні їх бракує, зокрема, й для того, щоб пройти так зиму. Зрозуміло, що ті люди, які надають послуги населенню, вони ніколи не будуть подобатися, буде в нього 20 мільйонів заробітна плата чи 10, чи мільйон, чи 500 тисяч гривень, все одно вони не будуть подобатися. Тому що вона істотно вища, ніж заробітна плата простої виховательки…Павло Карась несе відповідальність за 300-тисячне на місто, щоб воно не залишилося без тепла. Це колосальна робота, та ще й в період воєнного стану. Зрозуміло, що можна порівняти із зарплатнею лікаря, вчителя, але є тарифна сітка, яка коригується від кількості працівників: чи їх 500, чи 800, чи 1000, чи 20. Тарифна сітка не взята просто так. Є галузева угода на таких підприємствах і її треба виконувати. Зрозуміло, що це не подобається жителям міста…

Про плани на майбутнє

То ви підете на наступні вибори, чи ні?

Зрозуміло, що піду і виграю. Коли вони будуть тільки. Основне питання – це закінчення війни.

А що вам дає підстава говорити, що ви виграєте ці вибори?

Тому що я впевнений у собі.

Ви проводили якийсь зріс думки суспільства, соціологічне опитування?

Зрозуміло. Я ж фахово вивчаю це питання…

Із 1991 року в Черкасах працювало шість міських голів. Так сталося, що, крім Марка Литовського, знав усіх керівників міста. На фоні попередників Анатолій Бондаренко –унікум. І не лише тому, що керує в Черкасах найбільше – майже 11 років…

Володимир Соколовський (1990-1992) був зразком рефлексуючою, інтелігентної людини. Близько до серця приймав як місто Черкаси, так і долі людей. Багато в чому він був людиною своєї епохи, вихованої на комуністичних ідеалах. Але в ньому була і глибина, і сумлінність, і небайдужість.

Володимир Олійник (1994-2002) – якщо не брати до уваги московський період його життя з 2014 року (Олійник на Росії - то взагалі за межею добра і зла) – був багатошаровою, складною й глибокою персоною. Сильним публічним політиком. Людиною, що зберігала холодну голову в найкритичніших ситуаціях. Олійник був здатний і на емпатію, і на співчуття. Ладен на сильні вчинки. І на огидні – теж…

Анатолій Волошин (2002 – 2006) об’єктивно поступався попередникам, хоча на фоні Бондаренка і він – сокіл…

Сергій Одарич (2007-2015) – непересічний менеджер, в якому, на жаль, бізнесмен нерідко відтіняв на другий план мера. Складний, думаючий, схильний до аналізу та сінтезу. Був здатним як на раціональні, так і на емоційні кроки. Шкода, що не зміг позбутися статусу «менеджера Бродського». Але вмів вчитися на власних помилках, ухвалювати нестандартні рішення. І взагалі –цікавий співрозмовник, у якого не гріх було багато чому повчитися…

Чим Анатолій Бондаренко відрізняється від попередників? Відсутністю глибини та ідей. Хаотичністю в думках. Умовним рівнем загальної культури.

Але є ще одна риса, з першого погляду – негативна, яку Анатолій Васильович перетворив на потужну перевагу. Бондаренко не знає, що таке сором. І ті, хто є зараз оточенням міського голови, входячи в команду Бондаренка, здають власну сором’язливість у камеру зберігання.

Їм «по приколу» жирувати за бюджетний кошт у країні, що стікає кров’ю. Круто почуватися панами в місті, де десятки тисяч біженців роками страждають від принизливих побутових умов, а пенсіонери примудряються існувати за 4 тисячі гривень на місяць.

За 11 років мерських повноважень Бондаренко створив ефективну схему: посада й високий бюджетний оклад в обмін на лояльність. За 11 років ніхто з тих, хто потрапляв всередину системи, не потерпав від докорів сумління. Принаймні публічно…

Чергове балотування Бондаренка, яке він обіцяє місту – то глухий кут для нас усіх. Парадокс в тому, що шанси на третє обрання високі. Бондаренко повною мірою контролює місто, маючи серйозний бюджетний ресурс.

Парадокс: найслабкіший в історії міський голова створив у Черкасах такі правила гри, які до вподоби «верхам» і не не викликають спротиву у «низів». Можливо, йому вдалося проінтуічити, що черкащани лише і мріють, як би отримати персональний ключик від камери, де можна залишити на зберігання сором?

Олександр Арабач