Прискорювач "олбанський"

…Вміння викликати у публіки відчуття, що маєш причетність до події, до якої – жодним боком, - велика річ для українського політика…

Наприкінці минулого тижня прем’єр-міністр України Юлія Свириденко й міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, у супроводі голови Черкаської ОВА Ігоря Табурця, побували в Черкаському онкоцентрі (зараз - Черкаський клінічний онкологічний центр).

І господарі, і високі гості мали чимало приводів для того, щоб пишатися досягненнями лікувального закладу. В останні роки в Черкаському онкоцентрі проведено операції з трансплантації стовбурових клітин понад 300 пацієнтам. Проведено 34 пересадки нирок.

Черкаські лікарі довели, що здатні працювати на високому рівні. В обласному центрі проводять ранню діагностику й застосовують сучасні методи лікування, займаються паліативною підтримкою й реабілітацією.

Вікто Ляшко особливо відзначив, що за кошти держбюджету для Черкас було закуплено два лінійні прискорювачі для променевої терапії. Це обладнання забезпечую високоточне опромінення пухлин. Перший прискорювач вже працює. Щодня на ньому отримують лікування близько 50 людей. Реконструкція приміщення для встановлення другого апарату триває просто зараз.

У Черкаському онкоцентрі працює магнітно-резонансний томограф Canon вартістю понад 67 млн грн. За останній рік на ньому проведено понад 7,5 тисяч обстежень.

Крім того, оновили відділення паліативної допомоги й реабілітації, на території закладу упорядковано нові відпочинкові й реабілітаційні зони. Незабаром має відбутися відкриття нового стаціонарного відділення з реабілітації.

Саме так і має бути, хіба ні?

Проте той, хто має пам’ять, міг би розповісти (або нагадати) пані Свириденко й пану Ляшку, який план готували для Черкаського онкоцентру «слуги народу» напередодні повномасштабного вторгнення росіян.

У лютому 2021 року попередник Табурця, Олександр Скічко, пообіцяв «зробити все» для того, онкодиспансер у Черкасах отримав сучасний лінійний прискорювач вже в поточному році.

"Онкодиспансер на сьогодні потребує сучасного лінійного прискорювача. По вартості - це до 60 мільйонів гривень. Це дороговартісне обладнання. Також потребується реконструкція бункеру. Ми маємо зробити все для того, щоб цього року онкодиспансер отримав сучасний лінійний прискорювач. І ми будемо все робити».

Скічко запропонував тоді два шляхи придбання лінійного прискорювача: 1) за договором фінансового лізингу. Близько 12 млн. грн. –перший внесок. Залишок коштів банку впродовж наступних 3 років перераховуватиме Черкаський онкодиспансер; 2) створення концесії з інвестором, який займається облаштуванням бункера, завозить обладнання і впродовж визначеного за згодою проміжку часу надає послуги онкохворим, отримуючи за це кошти.

Більшість депутатів Черкаської облради в 2021 році на комбінацію не погодилася. Відлякувала потужна постать інвестора – особа грузинського походження з реєстрацією в Албанії. В Україні потужний інвестор мав представництво в однокімнатній квартирі в київській багатоповерхівці в одному зі спальних районів.

За геніальним планом Скічка та сакартвело-албанців, через 5 років після запуску лінійного прискорювача в побудованому бункері інвестори мали б заробити понад 100 млн. євро, отримавши пакети по радіології від НСЗУ. У разі зриву домовленостей відповідальність перед «олбанським інвестором з Борщагівки» покладалася на бюджет Черкаської області.

Через впертість депутатської більшості в облраді бункер збудували коштом обласного бюджету. Придбання двох лінійних прискорювачів профінансували з державного бюджету.

І через 4 роки, після запальних баталій зі Скічком й керівництвом тодішньої ОВА, вже чинний голова ЧОВА Ігор Табурець з гордістю везе до Черкаського клінічного онкологічного центру високу урядову делегацію. Хоча логічніше було б, коли б стояв на призьбі і колупав піч. Бо відповідальність за дії попередника несе, а відношення до нинішньої роботи онкоцентру не має жодного.

Але… Вміння викликати у публіки відчуття, що маєш причетність до події, до якої – жодним боком, - велика річ для українського політика…

Олександр Арабач