На вчорашній прес-конференції виконуючий обов’язки мера Черкас Віктор Білоусов озвучив показники виконання бюджету міста за 2013 рік. Кілька обнародуваних Віктором Федоровичем цифр красномовно доводять, в якому ірреальному світі живуть Черкаси (напевно, як і інші міста України теж).
Отже, на 9 жовтня 2013 року бюджет міста по загальному фонду профінансував видатки на 682,5 мільйонів гривень.
Не викликають запитань 203,4 млн. грн., витрачені на освіту; зрозумілі 147,2 млн. грн., виділених на галузь охорони здоров`я; не викликає запитань потреба у 216,8 млн. грн. на соцзахист та соцзабезпечення.
Але далі: 30,5 (!!) мільйонів гривень - на утримання апарату управління. Для порівняння – на житлово-комунальне господарство Черкас виділено 16,2 млн. грн., на культуру і мистецтво – 26,8 млн. грн., на фізкультуру і спорт – 7,8 млн. грн.
Виходить, утримання кількох сотень чиновників міськради важливіше, ніж розвиток культури, спорту та ЖКГ в 300-тисячному місті.
Наскільки ефективно управляє Черкасами ця юрба чиновників? У місті, де на повну потужність (і то до початку вересня) працювало лише одне підприємство - ПАТ «Азот» - , якими процесами вони управляють, ким керують?
Запитання риторичні, бо відповідь очевидна –30 з половиною мільйонів гривень податків черкащан за 9 місяців 2013 року пішли на утримання людей, які нічим не керують, ні на що не впливають, а «не сеют, не пашут, не строят, лишь гордятся общественным строем».
Навіть більше. Після відставки Одарича в обласному центрі процес багаторічної деградації місцевого самоврядування завершився його фактичною смертю. «Контролери влади» - депутати Черкаської міської ради – стали владою. Враження таке, що найважливіше завдання до осені 2015 року депутати вже зробили – прогнали Олеговича. Тепер 2 роки на «розграбування міста».
У виконавчій владі Черкас працює вже близько 20 народних обранців. Це – третина складу міської ради (за часів Одарича таких було до 10 осіб). У підсумку в іпостасі депутата неофіт-чиновник може впливати на розподіл бюджету на користь «своєї» галузі, а в іпостасі керівника управління чи відділу – стежити, щоб «вибиті» гроші були правильно освоєні.
І нещодавнє створення цілого управління під Сисоєву – то лише анекдот.
Бо з чистою совістю отримують зарплату з бюджету начальник управління вуличної інфраструктури Сергій Отрешко, директор КП «Черкаські ринки» Денис Жмаєв, директор департаменту містобудування Артур Савін, заступник директора департаменту ЖКХ Володимир Гудзенко та чимало інших небідних людей. Навіщо ім гра в «бірюльки»? Щоб направляти грошові потоки в потрібне русло.
Черговим підтвердженням того, що в бюджетній «діжці» кожен впливовий «перець» хоче мати свій «кранік» є заплановане на четвер призначення Володимира Ромашова заступником мера Черкас. Він стане одинадцятим (!!) членом Черкаського виконкому (нині Ромашов - заступник начальника управління ЖКГ в Черкаській ОДА). У проекті рішення про призначення йдеться й про матеріальне забезпечення Ромашова. Крім посадового окладу, він матиме: 1) щомісячну премії в розмірі 100 % від посадового окладу; 2) допомогу на оздоровлення та допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Ще близько 150 тисяч бюджетних гривень на рік підуть на чергового «сисоєва»...
Черкащани утримують на своєму горбу купу паразитів, які не займаються суспільно-корисною працею. Будь-який кризовий менеджер, стикнувшись із кадровою ситуацією в міській раді обласного центру, ознайомившись із розподілом видатків бюджету міста, дав би однозначне заключення. Від 50-ти до 90-та відсотків міських чиновників підлягають негайному скороченню. Черкаси не можуть дозволити собі утримувати батальон нероб-«білих комірців».
На зекономлені кошти - відкрити безкоштовні спортивні секції, збудувати спортивні майданчики, відкрити дитячі гуртки за інтересами та зробити чимало потрібних справ...
Утопічність того, що викладено вище, очевидна. Механізмів вирішення проблеми не напрацьовано. Сподіватися на громадянську свідомість Сисоєвої й компанії марно. Але якщо Черкаси й надалі витрачатимуть на апарат управління стільки, скільки сьогодні – це шлях в нікуди. Заради самозбереження думати про це треба дуже швидко.