Пару годин тому завершилися дебати кандидатів на посаду ректора Черкаського національного університету. Вибори заплановані на 26 березня, що, враховуючи давні черкаські традиції, ще зовсім не означає, що так воно й буде…

Свіжим враженням може не вистачати глибини. Проте емоційне сприйняття побаченого й почутого доповнює загальну картину тривалої кампанії трьох кандидатів на посаду – Боєчка, Кирилюка та Мойсієнка.

Традиційно будь-де в довоєнній Україні виборча кампанія – це скандали, чорний піар, сірі технології та адмінресурс. Вибори в ЧНУ проходять за традиційним українським сценарієм. Але навмисно не акцентуватиму увагу на тому, хто, як, чим і навіщо. Писатиму, як житель міста, що має корисливий інтерес бачити перетворення провідного внз регіону на типовий європейський університет. Щось типу Кракова або Франкфурту.

Що добре

Прихід Олександра Черевка в університет у 2015 році об’єктивно був кроком уперед у розвитку внз. Попередній ректор Анатолій Кузьмінський був одним зі стовпів ПР в області. Уявити, як з таким багажем він міг продовжувати керувати в постмайданній Україні – важко.

І зараз, після виступів на дебатах трьох претендентів, важко не помітити: всі троє відчутно переважають за багатьма параметрами попередника -чинногопрезидента ЧНУ. Отже, посипати голову попелом й здіймати руки до неба – на кого ж ти нас, Олександре Володимировичу залишаєш? – не варто. Перемога будь-кого з цієї трійці – крок уперед, ознака того, що викладацький склад ЧНУ в цілому переріс «десятирічку Черевка».

Також важливо, що, попри емоційно наповнену залаштункову боротьбу в останні місяці, претенденти гідно трималися на дебатах, продемонстрували добре володіння темою. Рівень виступів, мистецвто володіння словом, вміння акцентувати увагу на нейважливішому і швидко шукати відповідь, коли запитання тобі незручне – все було на рівні.

В ідеалі після виборів цій трійці варто було б домовитися про такий собі «тріумвірат» - Цезар, Помпей і Красс. «Цезарю» Мойсієнку до снаги займатися стратегією розвитку. «Помпею» Боєчку – взяти на себе комунікацію між структурними підрозділами та центрами впливу. «Крассу» Кирилюку - займатися інноваціями й пропонувати нові шляхи для розвитку.

Рівень компетентності Мойсієнка та Боєчка поки що вище з об’єктивних причин – досвід таки має значення. Кирилюк, через відсутність такого, вдається до перевіреної тактики – за все добре, проти всього поганого.

Сьогоднішні дебати продемонстрували, що ЧНУ виховав нову управлінську еліту. Якщо тріумвірам вистачить мудрості наступити на горло власним амбіціям, то прізвище переможця перегонів 26 березня не матиме значення. Боєчко. Кирилюк та Мойсієнко (розміщую їх прізвище за абеткою) здатні доповнювати одне одного, і, за умови роботі в команді, мають непогані шанси на подальший розвиток ЧНУ.

Ця трійця потенційно здатна «паровозиком» потягнути за собою внз в майбутнє. Хотілося, щоб у світле…

Кіндрат Булавін