..Є сенс знову написати про трагедію, що сталася 27 січня в селі Нехворощ біля Корсунь-Шевченківського. Ветеран війни Сергій Русінов вбив чотирьох правоохоронців, що приїхали його затримувати, і був після цього вбитий спецпризначенцями.

На загибель п’ятьох чоловіків гостро відреагувало багато людей. Особливо ж гостро сприйняли смерть Русінова пов’язані з Черкасами та Черкащиною військові. Колишній секретар міськради обласного центру Ярослав Нищик провів власне експрес-розслідування, опитавши місцевих. На трагедію відреагував Дмитро Кухарчук. Під кількома матеріалами в соцмережах бачу коментарі екс-депутата Черкаської міськради Костянтина Тихонова.

Позиція військових збігається майже в усьому і озвучена доволі жорстко. Керівник черкаської Нацполіції має піти у відставку. Справою повинно займатися Державне Бюро розслідувань. І головне - між рядками: військові вважають Сергія Русінова жертвою місцевих «володарів доль», які «замовили» його правоохоронцям…

Маю надію, що в черкаській Нацполіції працюють спеціалісти з моделювання кризових ситуацій. Чому три доби там не дезавуюють своє перше повідомлення про трагедію, в якому Русінова названо таким, що «вчинив вбивство»? Навіщо прив’язують до загиблого історію з наркотиками?

Так от: про найгірші варіанти розвитку «корсунської історії» навіть думати не хочеться. Але жорстка реакція військових на фоні мовчання Нацполіції поглиблює кризу, не сприяє проведенню об’єктивного розслідуванню і може зробити ситуацію некерованою. Під час війни військові жорстко реагують на несправедливість до бойових товаришів. Небажання черкаської Нацполіції дезавуювати «неточності» (напишемо максимально м’яко) в своїх коментарях – занадто демонстративне.

Не дай Боже побачити протистояння військових та поліціантів. Коли по інерції в Нацполіції вважають, що право на насильство є лише в них, то покійний Русінов довів, що це давно вже не так…

Щоб не поглиблювати кризу слід негайно зробити кілька кроків.

Перше: забезпечити неупереджене розслідування трагедії. Очевидно, що воно не повинно проводитися працівниками ГУНП у Черкаській області.

Друге: дати можливість військовим, що активно відреагували на трагедію на Корсунщині, підключити до розслідування людей, яким вони довіряють. Військові це або ж хтось інший– це предмет домовленостей.

Третє: організувати прямі контакти між військовими та Нацполіцією. Кожна зі сторін повинна мати можливість аргументувати власну позицію віч-на-віч. Такі контакти могла б організувати Черкаська ОВА, яка часто рапортує про успіхи у впровадженні ветеранської політики в регіоні. Слід брати на себе відповідальність і в разі неуспіху ветеранської політики…

Ще раз: військові і Нацполіція повинні негайно розпочати прямий діалог. Заради пам’яті безневинно загиблих колег. Заради недопущення того, щоб розкруткою цією історії займалися «запорєбрікові» спеціалісти. І для якнайшвидшого випуску пари, яка поки тільки накопичується.

Віктор Борисов