- Ну що тут у вас, в славних Че?

- Та ти ж Там стежиш за новинами, і орієнтуєшся так само, як і я…

- Стежу. Мені просто цікаво, що ти скажеш…

Звичайна розмова у кав’ярні в центрі міста. Він – військовий N, що приїхав на кілька днів додому. Спілкуватися з ним завжди було не просто. N має зашкарублу звичку до самостійного мислення. Часто це призводить до парадоксальних висновків. І взагалі він адепт теорій конспірологічних змов та песиміст. Ну, з тих песимістів, що є добре поінформованими оптимістами.

Кажу йому, що в Че за останні 10 років нагадує якийсь індійський штат. Кастове суспільство. Є брахмани, кшатрії, шудри. Є навіть недоторкані. І в цьому … гармонія.

Мер, на якого з самого початку ніхто не зважав серйозно, створив систему, що влаштовує основних гравців. Учорашній кримінал перетворився на майже респектабельний бізнес. Правоохоронні та контролюючі органи все знають, але нічого не бачать. Підприємцям руки відверто не викручують. Кожному виділена власна ділянка. Знай місце, не забувай про абонементну плату і живи в своє задоволення.

Сфери поділені. Конфлікти трапляються, але до стрілянини та кримінальних розбірок не доходить. Загальне правило: нам фіолетово, що ти там про всіх думаєш. Дотримуєшся правил гри – працюй собі на здоров’я…

Окреме ноу-хау по-черкаськи – комунальна мафія. На чолі КП – довірені висуванці із високими зарплатами. Заступники керівників, кажуть, навіть на роботу не ходять, зарплата їхня – приємний бонус «батькам міста».

Попередникам чинного голови до нього, як до Одеси на триколісному велосипеді. Інтуітивно він намацав саме ту модель, яка ідеальна для Че навіть в умовах війни.

- І що – людей це влаштовує?

- Ну, справжні «буйні» - на війні. Решта обирає стабільність. Тим більше, що кількасот людей, які сидять при важливих посадах, зобов’язані меру або його людям. Їх все влаштовує, і якщо завтра прийде інший – це дискомфорт, перерозподіл сфер впливу, невизначеність. Тому якщо місцеві вибори справді відбудуться до кінця 2025-го, то чинній владі немає чого переживати…

N каже у відповідь, що після припинення вогню в країні все геть зміниться. І ще каже, що люди тут, в тилу, навіть найрозумніші, цього не можуть збагнути.

- Важко уявити, як зміниться структура злочинності, коли військові повернуться додому, - говорить N. – Але вважаю, що зміниться радикально. Це мої умовиводи, але вони базуються на тому, що чую та бачу.

- І?

- Наприклад, злочинний світ можуть повністю перегорнути оператори безпілотних систем, які зараз на лінії зіткнення…

- Яким чином?

- А сам подумай: щомісяця вони отримують приблизно від 100-та до 200-т тисяч гривень. Висока технічна кваліфікація, специфічні навички. Таких фахівців в світі зараз немає геть, крім як у нас та за порєбріком. Вони якісно змінили цю війну. І всі на фронті сидять в смартфонах, читають новини. Добре орієнтуються, хто є ху. Декларації про доходи читають. Де вони без війни сьогоднішні доходи матимуть?

- До чого ти?

- Уявімо ситуацію, коли на ганок заміського будинку під Черкасами, прямо на столик з кавою та тістечком, опускається з неба якийсь літальний апарат. Гурток «Вмілі руки». З посланням господарю: завтра на такий-то рахунок мають бути перераховані такі-то кошти…Коли ні, то сюди ж прилетить ще одна «пташка». З вибухівкою…

- Нічого собі…

- Важливо, що відстежити, хто це зробив, звідки прилетіло – практично неможливо. Ніяких кілерів більше не треба. Це практично ідеальний злочин. І все в Че стане догори дригом…Ти ж у курсі, хто повертатиметься додому. В’єтнамський синдром. Загострене почуття справедливості. Розхитані нерви.

Кажу, що вибухівка швидше не крутеликам прилітати буде (навіщо шкодити їм «шкірку»?), а всяким базікам та громадським активістам.

- І таке можливо, - посміхається N. – Частіше дивися не лише під ноги, а й у небо…

…Поговорили двоє давніх приятелів.

Сергій Цюрюпа