Акт волевиявлення чи "отжим" нерухомості?

Акт волевиявлення чи "отжим" нерухомості? …Вважаю, що не віруюча людина за допомогою здорового цинізму має шанс поставити кілька слушних запитань по слідам штовханини та бійок біля Свято-Михайлівського собору в Черкасах. Виключно з тих міркувань, що обидві сторони конфлікту розмовляють одне з одним мовою гасел, емоцій, прокльонів, рясно освіжаючи одне одного газом із перцевих балончиків, критичний розум нам у поміч…

Описувати сьогоднішні події, вириваючи їх із загального контексту, - непробачна помилка.

Мордобій людей у камуфляжі з церковними служителями Московського патріархату та вірянами (чи тими, хто видавав себе за вірян) стався на третій рік повномасштабного вторгнення росіян в Україну. З перших днів вторгнення поведінка Гундяєва (патріарха Кіріла) та багатьох представників МП не може викликати нічого, крім огиди. Церква, яка благословляє агресивну війну, засунувши в шухляду заповідь «Не убій!», не заслуговує на повагу. Ніякого майбутнього в країні, війну проти якої московський патріархат благословляє вже третій рік поспіль, така церква не має.

20 серпня 2024 року ВРУ ухвалила законопроект №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, що мають керівний центр у Росії. Документ підписав президент Зеленський. Закон мав набути чинності через місяць після оприлюднення.

Процедура для визначення таких релігійних організацій така (цитую за матеріалом «Суспільне новини»): « …Релігійні організації, які підозрюються в співпраці з Російською православною церквою, будуть перевірятися відповідною експертною комісією. Її має створити Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо комісія зафіксує порушення — ДЕСС видасть припис церкві на виправлення ситуації.

Якщо зв'язки з країною-агресором не будуть припинені, ДЕСС подасть на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону»…

Можна згадати про вигнання всіх підрозділів УПЦ МП з території держзаповідника «Києво-Печерська лавра». Храмові споруди та інші об’єкти нерухомості московською церквою там орендувалися. У березні 2023 року Державний заповідник на підставі листа Мінкульту не продовжив оренду, і попи змушені були йти геть.

У випадку зі Свято-Михайлівським кафедральним собором (другим за висотою храмом в Україні) ситуація інша. Він був введений в експлуатацію на початку «нульових». Зведений за проектом покійного митрополита Черкаського та Канівського Софронія. Поруч з собором є адмінбудівля, гуртожиток, недобудована дзвіниця у формі голуба, яка за задумом Софронія мала стати найвищою в Україні – 134 метри. Всередині дзвіниці планувалося зробити гуртожиток і столові для дітей-сиріт, амфітеатр на 800 місць, конференц-зали та великий оглядовий майданчик.

Соборний сквер нещодавно передано на баланс КП «Дирекція парків». А все, що за церковним парканом, по ідеї, повинно мати інших власників.

І це - ласі об’єкти нерухомості в центрі Черкас.

Питання, які просто не можуть не бути озвученими:

1) хто є власником цих тисяч квадратних метрів в центрі міста? Якщо це представники УПЦ МП, то хто і коли позбавив їх права власності?

2) чи можна вважати людей у військовій формі, які увійшли на територію кафедрального собору і побилися з попами та прихильниками УПЦ МП, представниками Черкаської релігійної громади (за даними Нацполіції в бійках травмувалися 26 людей)?

3) чи існує висновок держслужби України з етнополітики та свободи совісті про зв’язок з Росією священослужителями цього храму? Або ширше – висновок про зв’язок УПЦ з Москвою? Чи було рішення суду про заборону їхньої діяльності?

Сьогоднішні події в Соборному сквері Черкас це – акт волевиявлення релігійної громади міста чи банальний «отжим» нерухомості? Все відбулося в рамках законодавчого поля України чи за неписаними правилами анархії?

Геннадій Саприкін
17.10.2024 16:00
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter