З абетки інформаційних маніпуляцій або дещо про "податок на Карася"
З абетки маніпуляцій: якщо в інформаційному порядку денному присутні незручні теми, формуй інший порядок денний.
«Три речі які потрібні зараз нашій країні: ти або воюєш, або працюєш 24/7, або просто не пиз….ш».
Ця фраза невідомого автора вчора з’явилася на фб-сторінці міського голови Черкас Анатолія Бондаренка.
Важливий контекст, в якому існує на даний момент сам Анатолій Васильович, широко, до речі, відомий у мистецтві того, чого даною фразою він закликає не робити.
З’явилася після низки разючих матеріалів про радикальне зростання матеріальних і грошових активів родини Бондаренка за роки його мерства. І під час війни активи теж росли. Після скандалів з оприлюдненням розмірів «космічних» зарплат, які отримують керівники численних комунальних підприємств міста.
Симптоматично, що всі керівники, як один – товариші по пляшці, товариші по чоловічим забавкам та просто друзяки мера.
Оскільки раціональних пояснень того, чому, до прикладу, Карась з «Черкаситеплокомуненерго» отримує з бюджету щомісяця по 321 тис. грн. – не існує, а просторікувати про Сокирне – собі дорожче, то слід замість Карася та Сухарькова запустити в інформаційний простір щось інше.
І Бондаренко запропонував черкащанам поговорити …про церкву та поховання.
Тут слід бути об’єктивним. Бондаренко відвідує більшість церемоній поховань полеглих воїнів ЗСУ у Черкасах. Це важке випробування для будь-кого, хто має серце й об’єктивно призводить до професійної деформації характеру, змінює кут зору на те, що відбувається в місті, країні, світі.
Однак емоційні навантаження не зменшують темпів будівництва родинного відпочинкового комплексу біля Сокирне, не корегують бажання змінювати автопарк, продавати та набувати право власності на землю та робити чимало інших доволі прагматичних речей.
Тому пропозиції «давайте поговоримо – а чи не робити поховання полеглих захисників у Соборному сквері?» та громадське обговорення щодо майбутнього місця поховання для військових – не привід не пояснювати – чому всі Черкаси мають регулярно виплачувати «податок на Карася» - фактично данину меру та його соратникам.
« Одна фраза, що не на часі, - написав вчора на фб Бондаренко. - Я вірю, що загиблих Героїв будемо відспівувати українською молитвою тут, яких привозять НА ЩИТІ, та молитися за тих, які боронять нашу землю…
Йдеться про Свято-Михайлівський кафедральний собор у Соборному севері міста, який поки що находиться в управління УПЦ МП.
Ще раз: емоційно зрозуміти зосередженість мера Черкас на організації майбутніх поховань військових зрозуміти можна.
Тільки от пафос – це останнє, що спаде на думку кожному, хто передивиться декларації Бондаренка та його команди за 2022-2023 роки. І в контексті декларацій показова турбота про загиблих –спроба не відповідати на конкретні питання від живих…
Юлій Бютов
«Три речі які потрібні зараз нашій країні: ти або воюєш, або працюєш 24/7, або просто не пиз….ш».
Ця фраза невідомого автора вчора з’явилася на фб-сторінці міського голови Черкас Анатолія Бондаренка.
Важливий контекст, в якому існує на даний момент сам Анатолій Васильович, широко, до речі, відомий у мистецтві того, чого даною фразою він закликає не робити.
З’явилася після низки разючих матеріалів про радикальне зростання матеріальних і грошових активів родини Бондаренка за роки його мерства. І під час війни активи теж росли. Після скандалів з оприлюдненням розмірів «космічних» зарплат, які отримують керівники численних комунальних підприємств міста.
Симптоматично, що всі керівники, як один – товариші по пляшці, товариші по чоловічим забавкам та просто друзяки мера.
Оскільки раціональних пояснень того, чому, до прикладу, Карась з «Черкаситеплокомуненерго» отримує з бюджету щомісяця по 321 тис. грн. – не існує, а просторікувати про Сокирне – собі дорожче, то слід замість Карася та Сухарькова запустити в інформаційний простір щось інше.
І Бондаренко запропонував черкащанам поговорити …про церкву та поховання.
Тут слід бути об’єктивним. Бондаренко відвідує більшість церемоній поховань полеглих воїнів ЗСУ у Черкасах. Це важке випробування для будь-кого, хто має серце й об’єктивно призводить до професійної деформації характеру, змінює кут зору на те, що відбувається в місті, країні, світі.
Однак емоційні навантаження не зменшують темпів будівництва родинного відпочинкового комплексу біля Сокирне, не корегують бажання змінювати автопарк, продавати та набувати право власності на землю та робити чимало інших доволі прагматичних речей.
Тому пропозиції «давайте поговоримо – а чи не робити поховання полеглих захисників у Соборному сквері?» та громадське обговорення щодо майбутнього місця поховання для військових – не привід не пояснювати – чому всі Черкаси мають регулярно виплачувати «податок на Карася» - фактично данину меру та його соратникам.
« Одна фраза, що не на часі, - написав вчора на фб Бондаренко. - Я вірю, що загиблих Героїв будемо відспівувати українською молитвою тут, яких привозять НА ЩИТІ, та молитися за тих, які боронять нашу землю…
Йдеться про Свято-Михайлівський кафедральний собор у Соборному севері міста, який поки що находиться в управління УПЦ МП.
Ще раз: емоційно зрозуміти зосередженість мера Черкас на організації майбутніх поховань військових зрозуміти можна.
Тільки от пафос – це останнє, що спаде на думку кожному, хто передивиться декларації Бондаренка та його команди за 2022-2023 роки. І в контексті декларацій показова турбота про загиблих –спроба не відповідати на конкретні питання від живих…
Юлій Бютов
24.09.2024 13:30
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter