Як і більшість жителів Черкас, я – легковажний і безвідповідальний. У тому розумінні, що через рік та 8 місяців війна – не реагую на сигнали повітряної тривоги. Влітку завше сплю з відкритими вікнами. Сирени гудять, але - не чую. Кожен ранок починається з телеграм-канала Табурця. Скільки за ніч було повітряних тривог? Чи оголошувалася підвищена небезпека?

Що змусило піднятися сьогодні о 4.26 – не маю пояснення. Відчуття небезпеки з’явилося ще до того, як в небі загуло. Прольоти були гучними. Бабахи лунали, здається зовсім поруч. Вибухи в районі центру Черкас чув…

Одинадцять таких же легковажних і безвідповідальних, як я, що спали в готелі Ц…було поранено уламками збитої ракети. Що відчуває в перші секунди людина, на яку падають стіни й обпалює вогонь?

Від вибухової хвилі постраждав житловий будинок на розі Благовісна-Небесної Сотні. Відомий будинок. Там з часів заселення проживали відповідальні працівники обкому КПРС, прокурорська радянська еліта. Багатьох вже немає на світі, але хтось, напевно, ще живий. Як їм живеться з думкою, що Україну і Черкаси бомбардують за наказом Москви? Міста, яке десятиліттями було для них істиною в останній інстанції і дороговказом всіх трудових звитяг?

Цікаво, як минув сьогоднішній день у екіпажів 10 літаків стратегічної авіації Ту-95мс з міста Енгельс, які обстріляли Київ, Рівне, Дрогобич, Черкаси, Харків?
Хтось повернувся додому і на запитання дружини: «Як там, на роботі?» відповів буденно: «Та, все нормально…»

Перевірив у сина уроки. Подивився з донею мультик. Зразковий тато, він виконує обов’язок перед батьківщиною.

Американський пілот Пол Тіббетс, той, що скинув атомну бомбу «Малюк» на Хіросиму, тихо помер у віці 92-х років. Докори сумління за смерть 166 тисяч людей його не переслідували. Якщо б треба було, не раз повторював він, я б знову зробив те ж. Це мій обов’язок!

Вбивати, не бачачи кого вбиваєш, а після цього вмоститися в зручне крісло й випити ароматного чаю…

Добре, що дитяча мрія бути військовим льотчиком залишилася мрією. Бо бути мені Клодом Роберту Ізерлі, напарником Тіббетса. Той злетів з котушок дуже скоро після Хіросими.

…Подумав сьогодні, після 11 поранених у готелі Ц., що спати слід хоча б у спортивних штанах, коли не маєш піжаму. Впаде тобі щось з на голову з міста Енгельс, виживеш, і нестимуть тебе рятувальники на ношах, стогнучого, - то хоча б у штанах.

Хоча навіть ця думка не змусить мене прокинутися вночі від сирен. Хіба що як сьогодні зранку – випадково.

Віктор Борисов