Вчора почесний командир батальону "Перлина", він же - міський голова Черкас Бондаренко у відеозверненні пообіцяв очолити боротьбу проти "московської церкви в Черкасах". Тієї, яка офіційно УПЦ. Але чимало люде за звичкою додають до УПЦ- МП.

Опоненти із відповіддю не забарилися. Митрополит Черкаський і Канівський Феодосій через пару годин також у відеозверненні нагадав мерові, що саме "московська церква" двічі допомагала Бондаренкові перемогти на виборах в Черкасах. Порадив покаятися, заявив, що прагне запобігти особистій катастрофі мера та його родини.

Цікавий поворот. Безпрограшний і для Бондаренка, і для Феодосія. Кожен з них "працює" на свої аудиторії, діалог між якими зараз в Україні неможливий.

Бондаренко - типовий для України, тіпа, віруючий політик. Таких називають підсвічниками. До храму навідується. Хреститься. Але до гріха він значно ближче, ніж до 10 заповідей (чимало з яких мають серйозні претензії до нього). Вірує - про людські очі. Бо якщо загробне життя є, то от - в мене графік відвідин церкви, ось - перелік пожертв, от - кількість поклонів та прочитаних молитов.

Традиційно УПЦ МП на Черкащині мала найбільше приходів та найбільше вірян. Не використати їхніх можливостей на виборах політик Бондаренко не міг. Його особливі зв'язки з МП ні для кого не були таємницею.

У силу можливостей, які дає Бондаренку посада, він знає, що в 2023 році кількість приходів УПЦ умовно МП в області - скорочується.
Динаміка, підозрюю, демонструє тенденцію до зростання.

2022 року так не скорочувалася, тому раціональніше було відмовчуватися. А в 2023 - спритний політик має рух опору "московській церкві" організувати та очолити.

Нічого особистого, просто бізнес...

Так само нічого не втрачає й Феодосій. Православний священик спілкується зі світом за допомогою віками перевіреного поняттєвого апарату. Він пропонує Бондаренку каяття, бо УПЦ – канонічна церква. Для Феодосія – то залізобетонний аргумент. Він разом з частиною своєї пастви готовий страждати за «канонічну віру».

Бондаренко ж, будучи умовно релігійною людиною, знає – якщо в країні якась церковна організація не має політичних перспектив, то розмови про канонічність відходять на задній план.

Бондаренко – набирає очки й позбувається іміджу «промосковського вірянина». Феодосій цементує паству навколо вірності канонам та на прикладі «відступнитва» мера.

Дану історію варто сприймати не емоційно, а інформаційно. «Зрада» Бондаренка УПЦ МП свідчить про те, що її реальний вплив у регіоні зменшується.

Олександр Арабач