Кінець епохи "помазаників мера"

Кінець епохи "помазаників мера"Впродовж останнього тижня в Черкасах десятки тисяч людей (це – не перебільшення) стежили за перипетіями першого конкурсу за здобуття посад директорів загальноосвітніх шкіл. На «кону» - директорство в п’ятнадцяти школах: Першій міській гімназії, спеціалізованій школі №3, ЗОШ №8, ЗОШ №12, спеціалізованій школі №13, ЗОШ №15, ЗОШ №21, спеціалізованій школі №27, спеціалізованій школі №28, ЗОШ №29, ЗОШ №30, гімназії №31, спеціалізованій школі №33, ліцеї спортивного профілю №34, ФІМЛі.

До участі в конкурсі було подано 38 заявок. Безпосередню участь у трьох етапах конкурсу взяло 35 претендентів. Територіальної прив’язки не існувало: будь-хто з охочих педагогів міг запропонувати свою кандидатуру або в ту школу, де працює, або в іншу. Від конкурсантів вимагалося вільне володіння українською мовою, стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років, організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров’я, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.

За усіма трьома етапами конкурсу можна було стежити в прямому ефірі. Тому суб’єктивний чинник було зведено до мінімуму.

Траплялися курйози. Одного з претендентів члени комісії упіймали під час підглядання в «шпору». Акт про порушення складати не стали. Але згодом представники педагогічного колективу цієї школи прийшли обурюватися до кабінету мера Черкас Бондаренка. Анатолій Васильович, перейнявшись гнівом педагогів, доручив створити комісію – для перевірки ймовірних порушень та суб’єктивізму з боку членів комісії…

Зрозуміти та пробачити можна всіх. Об’єктивним прихильником невдоволених результатами відкритого конкурсу по окремим школам є мер Черкас. Як і решта мерів в Україні.

Після того, як нова редакція ЗУ «Про освіту» набула чинності, - мер втрачає значну частину неформального впливу на процеси в місті. Адже раніше директор кожної школи призначався вузьким колом наближених до мера діячів. І мав за те бути вдячним та демонструвати усіляку лояльність.

Директори шкіл були такими собі «помазаниками мера» - смиренними та запопадливими. Через відсутність конкуренції та доступного для всіх «вчительського ліфту» директор міг працювати десятками років. Навіть не здогадуючись, що десь є конкурентне середовище. Через таких «забронзовілих» директорів мер мав серйозні можливості впливу на десятки тисяч виборців – батьків дітей (і не запитуйте –як?; це тема для іншого матеріалу).

Тепер ситуація змінюється радикально. Участь у конкурсі мають право взяти всі. Але в Черкасах, до прикладу, на значну кількість вакантних місць проходять абсолютно неочікувані кандидатури – відносно молоді й в хорошому розумінні – нахабні. І до перемоги не підкопаєшся: ось підсумковий бал перевірки знання законодавства; ось – оцінка за вирішення ситуаційних завдань; а тут – результати презентацій плану розвитку навчального закладу. Усі підсумкові протоколи – на сайті Департаменту освіти. Відео можна подивитись. Хто отримав найбільше балів – того й капці…

І стати на заваді процесу директорської ротації приблизно те ж саме, що плювати проти зюйд-весту. Часи змінилися.

Не факт, що нові директори (навмисне не згадую жодного прізвища, бо мова не про персоналії, а про процес) працюватимуть краще попередників. Але ж очевидно, що стимул зарекомендувати себе з найкращого боку у кожного з них є. І певна автономність від міської влади – теж.

І ще надзвичайно важливо сказати величезне спасибі тим педагогам, хто програв конкурс і піде. Нехай молоді спочатку доживуть до їхніх років, а потім власним прикладом продемонструють, як треба вчасно давати дорогу іншим…

Геннадій Саприкін
22.06.2021 17:30
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter