Дикі танці біля "Дикого Хутора"

У Чигирин, Суботів та Холодний Яр їздять та будуть їздити туристи. На території району
держава охороняє 124 пам'ятки археології, 80 — історічних пам`яток, 16 — архітектурних, 15 — природних. Що заважає Чигирину стати «туристичною Меккою» України? Відсутність інфраструктури. Не буде перебільшенням сказати, що на Чигиринщині хоч зараз знімай кіно про бунт Хмельницького. Навіть у його рідному Суботові можна обійтись без витрат на декорації: блага цивілізації тут вельми умовні.
Чигиринщина для туриста - це коли на 50 кілометрів навкруги туалет - «вєздє», мобільний зв`язок - з перебоями. Про класні дороги, привітні кафе й ресторани, затишні готелі – про те дивіться travel channel.
Приватний інвестор в район не поспішає. Спроби зробити тут сучасний історичний заповідник за бюджетні кошти закінчуються по «золотопідковному» - безславно. Не будемо ображати серйозних людей ствердженням, що місцева влада чекає інвесторів із розпростертими обіймами. Девіз чигиринських намісників незмінний як при помаранчових, так і при синьо-білих: «Щемили, щемимо й будемо щемити!». І бізнес віддячує владі такою ж «гарячою любов`ю». Достатньо пригадати нещодавні кумедно-кримінальні пригоди Петра «Півтора кожуха» та погорільця Калашнікова. Умови для бізнесу тут чигиринські, специфічні.
За таких специфічних умов на хуторі Буда, неподалік дуба Залізняка, кілька років тому звели готельно-ресторанний комплекс «Дикий Хутір». Усі бажаючі можуть перейти за цим посиланням, щоб отримати уяву про заклад.
Нині у «Дикого Хутора» в районі – серйозні проблеми. Районна влада, міцно вчепившись в провокативну назву ресторану, розмахує нею перед людьми, як матадор – червоною ганчіркою перед бичачою пикою. Ледь не в кожному номері інформаційного монополіста району - газети «Чигиринські вісті», чигиринців переконують: «Дикий Хутір» - шкідливий, аморальний, тому його слід терміново закрити.
Фронтові нариси з інформаційної війни районного масштабу – нижче.
Ганна Совгира, голова Чигиринської районної ради: «Я з душевним трепетом прихилюсь до дуба Залізняка. Зі сльозами на очах покладу квіти до братської могили тих, хто загинув від рук фашистів на хуторі Буда. Але ніколи, ні за яких обставин не переступлю порогу галасливої корчми, збудованої на місці, де пролилася кров дітей і жінок, закатованих фашистами…»
Заступник голови Чигиринської районної ради Віктор Півторак замислюється:
- чому і на якій підставі в об`єкті, не зданому в експлуатацію, іде активна обслуговуюча діяльність?
- на яких підставах сюди підключене електроживлення?
- яке моральне право мають начебто патріотично налаштовані господарі на влаштування гулянь та розваг біля могили жертвам нацизму?
«Опломбований «Дикий Хутір» дичавіє далі, або чому танці на мученицьких кістках продовжуються?» - патетично запитує кореспондент Яковлєва?
Пафосу у діях районної влади забагато. Але якщо розбиратися в питанні без емоцій, то в постановці проблеми, крім емоцій, майже нічого.
У 200-х метрах від ресторану – братська могила 73-х жителів хутора Буда, вбитих німецькими карателями й місцевими поліцаями 18 червня 1943 року. Візуальний контакт між рестораном та пам`ятником – відсутній. Рельєф місцевості такий, що відвідувачі ресторану пам`ятника не бачать.
Дикі танці біля "Дикого Хутора"
Пам`ятник та братська могила закатованим фашистами жителям Буди

Візьмемо Пагорб Слави в Черкасах. Тут у братській могилі поховано понад три з половиною тисячі визволителів міста від фашистів. На відстані в 260 метрів, в зоні прямої видимості – ресторан «Чайка». Через дорогу від Пагорба, в Долині троянд (відстань -130 метрів), міська влада Черкас провидить розважальні заходи на День міста тощо. Шкода, що Совгира проживає в Чигирині, бо вже завтра б в Долині троянд торохтів бульдозер…
Дикі танці біля "Дикого Хутора"

Відстань від черкаського Пагорбу Слави до ресторану "Чайка" та Долини троянд (прінтскрін Яндекс-мапа)
До речі, голова Чигиринської райради не розголошує, що останніми роками братська могила в Буді заростала бур`янами. Під акомпанемент розмов про патріотичне виховання підростаючого покоління та поваги до подвигу ветеранів. Торік власники «галасливої корчми» відремонтували пам`ятник та привели в порядок братську могилу. Напевно, щоб зручніше було танцювати на «мученицьких кістках»?
Насправді кепкувати з «бульдозерних» наїздів районної влади на «Дикий Хутір» можна довго. Справді, краще підсміюватись над дурнуватим завзяттям чиновників. Бо правда вкрай сумна: в Чигиринському районі ніхто сьогодні палець об палець не вдарить, щоб захистити заклад від нацькованого натовпу «слуг народу», які тупо вичавлюють зі своєї землі успішний та оригінальний проект.
Місцева влада могла б запропонувати допомогу в усуненні недоліків при землевідводі, будівництві, затвердженні проекту на всіх рівнях. Але - вирішила вчепитися за них, набундючитися до бурякового кольору та заверещати: «Геть!».
Чому б не створити мережу подібних ресторанів з супутньої інфраструктурою по всьому району? Бо сам не гам та іншому не дам?
Провінція не збирається рекламувати «Дикий Хутір». Відзначимо те, що помітить кожний при перегляді сайту цього комплексу: він має оригінальне обличчя, намагається працювати творчо.
Однак влада району вирішили не зраджувати традиціям «бойового гопака в скафандрі». І робить це з непідробним звіроподібним завзяттям.
13.03.2012 15:10

Автор: Кіндрат Булавін
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
20:05 22.03.2012 mit:
Цілей по знищенню Дикого хутора" кілька:
1. Політичний...
2. Забрати чужий бізнес...
3. Прийняти конкурентів, що працюють на цьому ж маршруті...
ТА ЩО ГОВОРИТИ... В ЧИГИРИНІ ВСИХ ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ ЗАСТАВЛЯЮТЬ ДРУЖНО ВСТУПАТИ (під загрозою звільнення) в партію регіонів... такого неподобства Чигиринщина ще не знала...
А ЩО Ж БУДЕ ДАЛІ?
09:58 14.03.2012 Mykola:
Погоджуюсь з автором: головне завдання влади - знищити підприємництво, щоб люди були бідні і просили у чиновників миску супу. Падлюки.