- Чи не можеш ти вийти на народних депутатів S. та R? – запитала в мене одразу після Різдва мама офіцера, що командує однією з військових частин, яка дислокується зараз на передовій, в Донецькій області.

- Що сталося?

- Жахливого нічого нема, - говорить мама. –Добре, що ніхто не гине. А до обстрілів хлопці вже давно призвичаїлися. Але на Різдво вдарили морози. З питною водою – проблеми. З технічною – так само. Простіше кажучи, води немає взагалі. Ані чаю гарячого випити, ані посуд помити. Їдять всухом'ятку…

Цей підрозділ має пряме відношення до Черкас (через військові дії Провінція не називає ані саму частину, ані місце, де вона дислокується, ані прізвища командира та бійців).

Зв`язко з рідними військовослужбовці мають регулярний. І родичі у Черкасах почали бити на сполох. Прямі звернення до військового керівництва успіху не мали.

Мама офіцера розповіла, що в черкаському гіпермаркеті вдалося домовитись про придбання оптової партії одноразового посуду. Глибокі та звичайні тарілки, ложки, виделки, пластикові стаканчики. Черкаським бійцям вистачило б на місяць. Вартість партії посуду – 18 тисяч гривень.

Саме для цього й були потрібні вищезгадані нардепи, які в перспективі могли б допомогти з пошуком коштів.

У результаті родичам бійців вдалося поговорити зі значною кількістю людей, наділених як формальною владою, так і неформальним впливом на процеси. Прізвищ не називаємо, бо зиску з тих переговорів – жодного.

Дріб`язкове питання, яке мало б вирішитися на рівні Міноборони впродовж кількох годин, «зависло» на понад 2 тижні. Сьогодні, 21 січня, солдати і офіцери з Черкас сидять без води та гарячої їжі. Якось викручуються…

Очевидно, що матеріальне та харчове забезпечення військових на передовій - справа не волонтерів та нардепів. Українці вже третій рік сплачують з зарплат 1,5 % «податок на війну» перш за все для того, щоб дріб`язкові щоденні питання забезпечення військових вирішувалися. 2016 року видатки Державного бюджету на Міноборони порівняно з минулим роком зросли на 21 % і становлять 55,6 млрд грн.

Однак багатьом бійцям амуніцію та військове спорядження закуповують батьки та рідні.

Принаймні мама офіцера, про яку згадувалося на початку матеріалу, закупила синові майже все, крім автомата – каску, бронежилет, теплу білизну, і навіть каремат.

Тема – кому війна, а кому – мати рідна – є вічною, але ж не настільки…

PS. Координати рідних черкаських бійців є в редакції.

Денис Сирцов