Письменник Андрухович зустрівся зі студентами ЧНУ

Письменник Андрухович зустрівся зі студентами ЧНУ У вівторок на парковці біля Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького зупиняється сірий "Ягуар". Під заднім склом промоційний плакат розміром А4 з фотографією Юрія Андруховича до туру на підтримку його книги "Лексикон інтимних міст". З автомобіля виходять письменник, видавець Святослав Помаранцев та режисер Сергій Проскурня.
В конференц-залі на другому поверсі університету вже зайняті всі місця, приносять ще стільці. Зібралися студенти-філологи, журналісти, редактори та їхні викладачі.
"Христос Воскрес!" — вітається Помаранцев.
Йому хором відповідають: "Воістину воскрес!"
Юрій Андрухович ще раз вітається. Він в чорному піджаку, м´ятій сорочці і джинсах. Міні-трибуну, за яку його запросили, затуляє китайська троянда. Андрухович розказує про книгу "Лексикон інтимних міст".
"Тут 111 історій із 111 міст, де мені особисто довелося бувати. І тут міста на кожну букву алфавіту. На жаль, лише на м´який знак міста немає. А як Ви думаєте, - звертається письменник до зали, - на яку букву в світі найбільше міст?"
З зали почали звучати здогади: "Найбільше на "К"!"
"Ні. Найбільше назв міст, як виявилося, починаються на буву "Б". От історію, що трапилася зі мною у одному з них, я вам і зачитаю. Це місто — Бєлград",- сказав письменник.
Андрухович починає читати розділ із своєї книги. Студенти і викладачі уважно слухають. Тут у викладачки, що сидить за два кроки від письменника, дзвонить телефон. Мелодія досить гучна. Андрухович робить паузу. Викладачка бере трубку і розмовляє. Студенти перешіптуються: "От свинство! А нас ще лають".
Перші оплески зірвало прочитання Андруховичем вірша Віктора Неборака "Ляля Бо".
Дочитавши розділ, Юрій Андрухович почав відповідати на питання та записки, що на папірцях передавали йому студенти і викладачі. На той час студентів зібралося стільки, що стояли й в коридорі. Одна з перших записок змусила Юрія засміятися.
"Ви схожі на Лєпса, - писав хтось із студентів. - Чи граєте на якомусь інструменті?"
"Я почав писати, бо не навчився грати на жодному інструменті", - відповів письменник.
Питання були різні. Від "Чи вважаєте Ви себе талановитим?" до "Ким хотіли бути в дитинстві?". На що Юрій Андрухович відповів: "Археологом. Я з 10-річного віку намагався провадити розкопки у дворі нашого будинку. Жили ми в "хрущовці" і, зрозуміло, що навряд би я щось там знайшов. Та хотів бути археологом. Поки одного разу мене від того не відмовили".
Одну записку Юрій Ігорович відмовився читати, мовляв, вона занадто інтимна. Студентка, що сиділа поруч мене, зраділа. Запитую в неї, що ж там написано.
"Я написала, що він дуже симпатичний і вміє слідкувати за собою", - каже трохи повненька дівчина.
Після "творчого діалогу" розпочалася фотосесія та роздача автографів.
Книга "Лексикон інтимних міст" на заході коштувала 100 грн. Ніхто з студентів її не купив.
"Ми не знали що зустріч буде сьогодні, а тому й не брали з собою грошей", — каже студентка 4-го курсу Діана Тяско.
Голова Черкаської обласної Спілки письменників Валентина Коваленко пропонує Святославу Помаранцеву подарувати книгу Андруховича спілці письменників.
"Вибачте, але бюджет безкоштовних книг вже вичерпано", - відповідає їй видавець.
Студентам він безкоштовно роздає збірки з поезіями з фестивалю Meridian Czernowitz.

Захар Колісніченко Gazeta.ua
18.04.2012 10:40
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter