Не вихлюпнути дитину разом з водою

Не вихлюпнути дитину разом з водоюОптимізація системи охорони здоров`я в Україні триває. Скорочуються ставки, «зайві» ліжко-місця. Трапляється, що разом із водою вихлюпують і дитину…

Схоже, що таке от «вихлюпування» відбувається зараз у Смілі, крупному райцентрі під Черкасами з населенням в майже 70 тисяч жителів.

У кулуарах міської ради вже «гуляє» майбутня структура закладів охорони здоров`я в Смілі. Вже найближчим часом у місті хочуть залишити одну міську лікарню, одну поліклініку, одну стоматполіклініку, 7 амбулаторій сімейного лікарня та …адміністрацію у кількості 31,5 посад.

Найсучасніший медзаклад міста – ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №14», яка донедавна напряму підпорядковувалася Міністерству охорони здоров`я, - в майбутніх медичних «розкладах» відсутня.
Не вихлюпнути дитину разом з водою

У 70-80 ті роки минулого століття ДЗ «СМСЧ №14» МОЗ створювалася для обслуговування потужного місцевого радіозаводу. Підприємство працювало на «оборонку». Фахівців збирали по всьому колишньому СРСР.

У найкращі часи на радіозаводі працювало до 15 тисяч висококваліфікованих працівників. Біля підприємства навіть побудували цілий мікрорайон.
Із розпадом СРСР робота на на Смілянському радіозаводі поступово згорталася, а з часом він повністю зупинився.

У 80-ті роки ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» перетворилася на повноцінну лікарню з прямим підпорядкуванням МОЗ. Обладнання тут було кращим, ніж у решти медзакладів, кадри – кваліфікованими, на брак відвідувачів скаржитися було шкода.

У місцевої влади ставлення до «СМСЧ №14» сформувалося специфічне. Вони ніби-то й свої, смілянські. Проте гроші отримують з Києва, тому натиснути на них складніше.

Звісно, що причина ця – абсолютно суб`єктивна. Однак коли в 2015 році лікувальний заклад потрапив до переліку закладів, які передавалися на фінансування місцевих бюджетів, суб`єктивні емоції перетворилися на об`єктивну й невеселу реальність.

Як бідкається сьогодні виконувач обов`язків начальника «СМСЧ №14» Наталія Колобовнікова, ніхто ій прямо не скаже, що очолюваний нею заклад закривають. Але те, що ніхто з місцевої влади в Смілі не йде на розмову ані з нею, ані з трудовим колективом є надзвичайно небезпечним симптомом.

- З початку року ми направили офіційні листи в усі можливі інстанції, народним депутатам, - розповідає Наталія Миколаєвна. –Повідомили, що за 2 роки в Смілі передача СМСЧ №14 з державної власності у комунальну не проведена. Нам виділяють гроші на зарплату, і те – тільки на 65,3 % від потреби. Тому в першому кварталі 2016 року значна частина колективу була змушена брати 15 днів календарної відпустки й працювати неповний день. До кінця року ми ще якось дотягнемо. Але надалі ситуація з нами незрозуміла. Схоже, що місцева влада не знає, що з нами робити…

На сьогоднішній день стаціонар СМСЧ №14 забезпечено усім необхідним для комфортного перебування хворих. Тут створено потужну базу в урологічному, фізіотерапевтичному, діагностичному та клініко-діагностичному напрямках. Операційний блок укомплектований сучасною апаратурою.

Трудовий колектив СМСЧ №14 (тут зараз працює 286 працівників) пропонує створити на своїй базі реабілітаційний центр для лікування й оздоровлення воїнів АТО, афганців, чорнобильців та членів їхніх сімей.
Не вихлюпнути дитину разом з водою

Здається, є необхідність для організації виїзного засідання постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Черкаської облради, яка могла б на місці переконатися в високому потенціалі медзакладу.

Адже привід для розмови щодо майбутньої долі унікального для Черкаської області медичного закладу та колективу є.

Кіндрат Булавін
07.11.2016 17:35
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter